Улюблений аватар

– Ну от, всю машину мені засрав, – процідив Джейк, обводячи незадоволеним поглядом плями крові, що вкривали сидіння, де нещодавно було тіло Герроу. – А хімчистка, між іншим, дорого коштує. А така, де не будуть ставити незручних питань, ще дорожче…

Локлі скривився, помітивши плями ще й на своїй сорочці. Срака. Треба було прикликати костюм. Чоловік обережно, намагаючись не забруднити ще й штани, проліз на сусіднє сидіння і дістав з під нього сумку, де у нього був захований комплект змінного одягу. На службі у бога місяця ставалося всяке, а Джейк любив перестраховуватись.

– Ти гарно виконав свою роботу, Джейк, – подав голос Хонсу, що сидів навпроти. – Тепер Амміт більше не загроза.

– Радий, що у тебе є я? – трохи ображено пробурмотів Джейк, виплутуючись із брудної сорочки. – Останнім часом ти приділяв більше уваги хлопцям.

– Вони виявилися не такими…Надійними, – Хонсу злегка схилив голову до плеча, спостерігаючи за діями аватара.

Пусті очниці на пташиному черепі не видавали, куди саме дивився бог, але Джейк шкірою відчував його важкий погляд на своїй оголеній шкірі. Він хитро посміхнувся та потягнувся, удаючи, що розминає затерплу спину. Хонсу схвально хмикнув, але більше ніяк не відреагував.

– І що мені за це буде? – не відриваючи очей від бога, спитав Джейк, трохи знизивши голос. – За надійність належить винагороджувати.

Хонсу, зрозумівши, яку гру веде його аватар, розставив схрещені до того ноги і поклав руки, затягнуті у білі рукавички, собі на стегна.

– І чого ж хоче мій маленький аватар?

– Твій маленький аватар…., –Джейк плавно опустився на коліна і з силою провів руками по ногам Хонсу від колін вгору. – Хоче твій великий божественний член у всіх своїх дірках. Прямо зараз.

З цими слова він подався вперед і притиснувся обличчям до паху бога. Хонсу схвально погладив його по волоссю, запускаючи пальці у темні кучері. Джейк прикрив очі і ледь не замуркотів під його дотиком.

– Я весь твій, – голос бога звучав трохи інакше, Джейк був впевнений, що якби він мав лице, то посміхався б. – Заслужив.

Отримавши дозвіл, Локлі взявся за ремінь білих штанів і, швидко впоравшись як з ним, так і з ширинкою, притиснувся щокою до члена бога місяця. Хонсу зменшив своє тіло, аби поміститися в машину і влаштувати маленьку виставу для Герроу і магія, на радість Джейку, діяла на всі його частини. Він досі пам’ятав як вперше звабив бога у його істинному вигляді і як потім лише магічне зцілення врятувало його від ганьби перед товаришами по системі. Хонсу пах, як і завжди, кедровим маслом та трохи старою тканиною. Цей запах з незрозумілих причин дурманив Джейку голову сильніше за алкоголь.

Локлі облизнувся і, не затягуючи, узяв член до рота одразу на всю довжину. Відчувши, як голівка ткнулася йому в горло, він вкотре подякував, що у нього не було блювотного рефлексу. Хонсу шумно видихнув, сильніше стискаючи його волосся.

– Нетерплячий…

Джейк лише непевно мугикнув і почав рухати головою, то майже випускаючи член з рота, то знову торкаючись носом бинтів, що вкривали пах Хонсу. Власні штани вже були затісні, ширинка неприємно давила на член, але він не відволікався. Своє він ще отримає.

– Я починаю розуміти смертних, – видихнув Хонсу, майже торкаючись кінчиком дзьоба вуха аватара.  – Так мало живете, от і вигадуєте всяке, щоб було цікавіше.

– Хочеш сказати, що боги не займаються сексом? – відсторонившись, спитав Джейк. Він важко дихав і облизував опухлі від мінету губи. – Бути не може, невже ніяка симпатична богинька ніколи тобі…

– Багато балакаєш, – Хонсу міцно стис пальцями підборіддя Джейка, змушуючи замовкнути. – Ти, здається, щось казав про всі дірки?

Джейка з силою рвонули вверх, змушуючи забратися богу на коліна. Руки Хонсу лягли на сідниці Джейка, міцно стисли, змушуючи вигнутися та задушено застогнати. Тремтячими руками він спробував розстібнути штани, але пальці не слухалися.

– Caray*! – вилаявся Локлі собі під ніс.

– Довго копаєшся.

– Сам би спробував.

Нарешті позбувшись залишків одягу, Джейк ще ближче притиснувся до божества, потираючись збудженим членом об тканину його піджака. Пальці Хонсу проникли між його сідниць, торкнулися входу в його тіло, від чого Локлі придушено засичав.

– Маленький жадібний смертний, – голос Хонсу став ще менше схожим на людський. – Наче створений для мене.

– Досить тріпатися…, – Джейк схопив його за зап’ясток, не даючи прибрати руку.

– Буде боляче, якщо тебе не підготувати. Я не хочу шкодити своєму улюбленому аватару.

– Як нашкодиш, так і вилікуєш! І взагалі, ти з нас двох бог, придумай щось!

Хонсу хмикнув і, незважаючи на протест Джейка, все ж прибрав руки.

– Доведеться тобі самому трохи постаратися.

– Що ти….

Джейк обірвав сам себе, відчувши, як між його сідниць полилося щось тепле, в’язке, схоже на масло. Густий запах, від якого паморочилося в голові ще сильніше, підказав – воно, бісове кедрове масло. Придумав, щоб його. Джейк видав найнепристойнішу посмішку, що тільки була в його арсеналі, і вхопившись лівою рукою за плече Хонсу для балансу, завів праву за спину. Він розтягував себе грубо, нетерпляче, намагаючись покінчити з цим якнайшвидше. Руки Хонсу, що пестили його тіло, але, наче знущаючись, оминали член, не допомагали ретельній підготовці. Нарешті вирішивши, що з нього достатньо, Джейк витяг пальці і, не роздумуючи довго, направив у себе член бога.

Хонсу сильно, майже до болю стис його боки, від чого Джейк запрокинув голову і застогнав. Він чекав цього занадто довго. Відчуття наповненості, розтягнутих до межі м’яз, повної влади довбаного птаха над усім його єством відбирало можливість зв’язно мислити.

– Обережно, мій маленький аватар, – Хонсу провів кінчиками пальців по животу і грудях Джейка, затримався, щоб злегка стиснути правий сосок. – Ти ж не хочеш, щоб Марк або цей черв’як Стівен опинилися тут на найцікавішому місці.

– Ще чого, – Джейк припіднявся на тремтячих ногах і знову опустився, замружившись від гострого спалаху задоволення. – Їм і так дістаються всі веселощі. Стівен вже один раз псував мені побачення, зробити це вдруге я йому не дам.

Хонсу був правий – Джейк був наче створений для нього. Чоловік насаджувався на член бога так, ніби від цього залежало його життя. Хонсу лише стискав його стегна, недостатньо сильно, щоб нашкодити, але достатньо, щоб лишилися синці, і говорив. Говорив такі речі, від яких Джейк розпалявся ще сильніше, хоча здавалося б, сильніше нікуди. Він заслуговував на це. Він захищав систему, виконував всі накази і мав право на винагороду.

У якийсь момент він відчув, як збудження закручується у гарячий вузол внизу живота і, піднесши руку до клюва Хонсу, притиснувся до прохолодної гладкої кістки закусаними губами у якійсь дивній, збоченій пародії на поцілунок.

– Я…я…

– Не смій торкатися себе.

Хонсу з особливою силою штовхнувся глибоко в Джейка, ще раз і ще, поки чоловік з голосним стогоном не кінчив собі на живіт, судомно стискаючи пальцями його худі плечі. Через кілька секунд бог послідував за ним. Джейк увесь стиснувся і закотив очі, відчуваючи, як його заповнює гаряча сперма.

– Сподіваєшся завагітніти від мене? – хрипло поцікавився Хонсу. – Не вийде, навіть якби ти був жінкою…

– Vete tomar por culo**, – тихо відповів Джейк, намагаючись відновити дихання та заспокоїти серце, що гучно гупало у грудях.

– Так я вже там.

– Який ти розумний, слів немає, – остаточно прийшовши до тями, Локлі піднявся на ноги і скривився, відчуваючи, як з його розтягнутого ануса витікає чужа сперма. – Ну от, тепер тут ще брудніше, ніж було!

– А мені подобається. Тепер по тобі одразу видно, кому ти належиш.

– А по тобі, що ти старий збоченець! Хоч би застебнувся!

***

– Ти можеш не крутитися? Що таке, мурахи в штанах завелися? – роздратовано пробурчав Марк, дивлячись із дзеркала на Стівена.

– Марк, а ти…Точно не виходив в тіло вчора? – занепокоєно спитав Стівен, продовжуючи нервово соватися на стільці.

– Та кажу ж тобі, точно? Що взагалі сталося?

– Мені здається, ми з тобою…Не самі. З нами ще хтось. І в цього когось…Вельми насичене життя.

*Лайно(ісп.)

**Пішов у дупу(ісп.)