Ті самі граблі

Життя після навчання в академії Ангелії у Йоти йшло добре. Вона вступила у відносини з Рейденом. Він був просто чарівним хлопцем. Приділяв їй увагу, аж занадто. Вони проводили багато часу разом. Він водив її по зоопарках, кінотеатрах, музеях. На роботу її пристроїла Анжелін, яка стала головою клану Хосіно. То ж, Йота, яка провчилась 5 років на елементаліста, стала дизайнером за покликом душі. Вони з Рейденом обидва були дизайнерами. Допомогли зробити з офісу батька Хосіно, офіс міс Анжелін. Регулярно шили сукні та костюми для Анжелін і отримували за це великі гроші, які раніше Йоті та не снились.

 

Життя йшло добре. Але на честь відкриття компанії мав відбутися бенкет, куди запрошені всі. Весь Лондон, всі знайомі Хосіно, грубо кажучи місцева аристократія. І він. Масаши.

 

Життя Масаши після закінчення Ангелії теж йшло добре. Ейден пристроїв його до себе на роботу, правою рукою. Він керував їхньою компанією. Перевіряв документи, підказував, моменти навіть заміняв Ейдена. Особисте життя майже не змінилось з тих часів. Сьогодні одна, завтра інша. Але почувши про бенкет, він тиждень не був з дівчатами. Він думав про неї. Вона захопила всі його думки. Звісно він був у неї закоханий, ще з часів академії. Було в ній щось таке захопливе, притягуюче. Вона була справжньою демоницею.

***

 

— Не смій до нього підходити, чуєш? Твоє життя тільки налагодилось.

 

Анжелін Хосіно майже не змінилась. Вона все так само як і раніше залишалась подругою Йоти Кемоно. Розумною, вірною, багатою…

 

— За кого ти мене приймаєш? Гадаєш я не маю самоконтролю?

 

— Так, Йота, і ти з разу в раз це показуєш!

 

Точно не змінилась. Повелительна, капризна, думає, що світ крутиться навколо неї та вона може сміливо купити життя Йоти Кемоно.

 

— Давай ти не будеш лізти в моє життя, окей? — не витримавши, грубо заявила Йота.

 

— Ти знаєш, що я думаю про це все.

 

Анжелін, розвернувшись на високих підборах, покинула жіночий туалет. А Йота залишилась. Спираючись на раковину і дивлячись в дзеркало.

 

У дзеркалі вона зустрічається поглядом зі стрункою красунею з яскравими зеленими очима, які здавалось за ці 5 років ставали все яскравіше, з фіолетовим волоссям, яке було все таке ж м‘яке, як і раніше, але на це раз зачіска була інша. Не було цих дурненьких косичок, з якими вона ходила завжди. Був високий, строгий хвіст. Виднілись сережки, з діамантами, подарунок Рейдена, як іронічно. Темно-зелене оксамитове плаття, до підлоги, воно було облягало по фігурі, позаду була відкрита спина, в ньому були довгі рукави, які заміняли рукавиці, темних туфель на високих підборах, про які вона колись мріяла, як у лялечки Bratz, було майже не видно.

 

Пройшло 5 років з останньої зустрічі Йоти Кемоно і Масаши Рітвельда. Зараз дівчина вийде з туалету та удасть, що вони не знайомі.

 

Так вона і робить. Прямує по довгому коридору і спускається на перший поверх, у залу де багато людей. Її поглядом зразу знаходить Рейден. Він обіймає її за талію, виводить круги по її оголеній спині та дівчина забуває про якогось Масаши-не-моєго-коханця.

 

— Привіт, тобі надзвичайно личить ця сукня.

 

Щічки Йоти червоніють. Їй дуже приємно чути компліменти від нього.

 

— Привіт, — видихає Йота прямо у губи блондину.

 

Рейден міг би бути айдолом, якби вони жили десь в Кореї. Красивий блондинчик з голубими очима і смазливим личком. Мрія кожної дівчинки, такий собі Кен. Але проблема в тому, що Йота далека від Барбі.

 

Рейден не задумуючись відповідає на поцілунок і щиро посміхається своїй дівчині. Підставляє лікоть, щоб вона взяла його під руку. Вона так і вчиняє.

 

— Проведу тобі екскурсію по бенкетному залу.

 

***

 

— Дивись які люди. Любов всього твого життя.

 

Масаши не забуває підколоти друга кожен раз, коли побачить в колі свого зору Анж.

 

Ейден хмикає, йому зовсім не приємні ці насмішки. Ще більш неприємно, що Анж видно направляється саме до них.

 

— Доброго дня, я дуже рада бачити саме вас, панове на цьому скромному святі.

 

Анжелін так і плюється ядом. Вона явно не рада їх бачити, це дуже чути по інтонації.

 

— Навзаєм, міс Анжелін. Бачу, ти пройшла далекий шлях, щоб приділити нам тааааакуууу увагу.

 

Ейден теж не скупиться на яд.

 

— Анж, а ти як хороше вино. З роками все красивіше і смачніше.

 

Масаши наближається до брюнетки, посміхається. Чи можна це сприймати як флірт? Мабуть.

 

— Мені не цікаві твої компліменти, хлопче. Які до речі дуже сумнівні. Я хочу тобі сказати, щоб ти навіть не думав наближатись до Йоти.

 

Усмішка пропадає з лиця дівчиська. Як вона сміє так говорити до нього?

 

— А то що ти мені зробиш, панночко?

 

Анж думає недовго, а потім киває в сторону двох масивних охоронців.

 

— Тут два варіанти. Або ці чудові хлопці виведуть тебе звідси, або я зламаю тобі хребет і каструю. І повір перший варіант буде краще.

 

Усмішка тепер пропадає і з лиця Масаши. А Хосіно відходить.

 

Тепер знайти та нагнути Кемоно стало принципом.

 

Але шукати її і не приходиться. Масаши одразу помічає її з Рейденом і Рейчел. Вони стоять біля столика з закусками.  Рітвельд, не задумуючись прямує до них. Ейден, майже не зупиняє його.

 

— Привітики, дівчатка, і тобі, шкєт, привіт!

 

Масаши не соромлячись, б‘є хлопця по спині, наче вони давні друзі. Відмічає про себе красу Йоти і Рей. Звісно, з подругами цьому придурку пощастило.

 

— Що тобі треба, друже?

 

Рей, руда відьма, здається, теж насміхається з Масаши. Але дивлячись на її красу, можна закрити очі на насмішки.

 

— Конкретно від тебе, голубонько, нічого. А от твоєї подруги я давно не бачив.

 

Рейден злиться. Звісно, Масаши провокує його, і залицяється до його дівчини, як тут не злитись.

 

— Слухай, йди геть, поки я охорону не викликав.

 

— Я бачу нічого не змінилось. Ти все такий же лошарик.

 

І тут вмішується Йота.

 

— Серйозно, що ти хочеш?

 

Масаши видихає. Вона має на нього надзвичайний вплив.

 

— Ідемо покуримо?

 

Йота легенько погладжує свого хлопця по руці, показуючи, що все добре.

 

Вона йде перша. Масаши йде слідом, відмічає, що зад в неї те що треба. Але це не відміняє того факту, що його розізлив цей невинний дотик до блондинчика.

 

Вони підіймаються на ліфті на 9 поверх. Виходять прямо на балкон. Йота опирається спиною об бильце балкона. Її волосся розвиває вітер. І вона виглядає дуже красиво на фоні зоряного неба.

 

Масаши дістає цигарку з кишені і закурює.

 

— Я маю дивитись як ти куриш?

 

Терпіння Йоти підходить до кінця. Він вліз в її життя, тоді коли у неї майже все наладилось.

 

Він підходить все ближче і ближче. Видихає дим їй прямо в лице. Але не пахне звичайними сигаретами. Пахне травою.

 

— Хочеш?

 

Він протягує їй косячок і вона не довго думаючи бере його. Вона тільки злізла з наркотиків. А він знов і знов все псує.

 

Масаши бачить як їй стає добре, як вона розслабляється. Він ставить руки позаду неї, перекриваючи всі шляхи відступу.

 

— Вийдеш за мене?

 

Йота закашлюється.

 

— Масаши, шо ти мелеш? В мене є Рейден і я його люблю? Чи ти вже накурився?!

 

Її голос зривається на крик, вона викидає наркотик з балкона. Вирівнюється і дивиться прямо в очі. Більше її лякає те що він сміється. Насміхається над нею.

 

— Йота, ти зараз тут зі мною. Куриш травку, з якої злізла 5 років назад. А де твій Рейден, якого ти так любиш?

 

— Ти нічого про мене не знаєш!

 

А він і справді не знає нічого про неї. Ні улюблених квітів, ні кольору, ні жанру фільмів. Масаши не такий ідеальний як Рейден, але він готовий змінитись для неї.

 

— Та невже?

 

Він нахабно притискає її до цього балкону і цілує. Напористо, пристрасно. Найбільше неочікувано для нього те що вона відповідає. Він перекладає свої руки з бильця на талію і притискає її ближче до себе, до свого тіла. Йота сама не очікувала від себе таких дій. Але Масаши — чортяка. Він збуджує її своїм язиком, який зараз керує в її роті, своїми руками, які блукають по її тілу, зрештою своїми діями, які, чорт візьми, дуже не передбачуванні.

 

Йота обіймає його за шию, трішки нахиляючи його до себе. Але не на щастя він відсторонюється від Йоти.

 

— Все ще вважаєш себе правою?

 

Йота відсмикує свої руки від нього, як від вогню. Що вона тільки що зробила? Вона злісно б‘є його по грудях кулаками і йде геть. А він тінню, слідує за нею. Але помічає йдуть вони не до зали з гостями. Вона його веде десь по темному коридору. Відкриває двері в якийсь кабінет і киває.

 

— Проходь.

 

Масаши здивований, але не може не послухати її. Він проходить. Чує, як клацає замок у дверях, як цокають підбори Йоти.

 

Йота дивиться десь у вікно. Зараз вона зробить найважливіший у своєму житті вибір.

 

Секунда.

 

Дві.

 

Три.

 

Видох.

 

Йота скидає всі речі зі столу свого хлопця. Сідає на стіл і притягує Масаши до себе за краватку, залучаючи до поцілунку і паралельно розстібає його сорочку.

 

Знову та сама помилка. Знову на ті самі граблі…