Тічка та її наслідки

Техьон втік. Як тільки Чонгук розслабився і надав омезі повну свободу дій, швидше за все, розраховуючи на якесь продовження чи покірність від старшого, Те втік додому. Він кулею пролетів повз батьків, пробурмотівши, що втомився і йде спати, омега закрився у своїй кімнаті і зараз подумки знищував себе. Він сів на підлозі біля ліжка та взявся руками за голову. Розпач накривав із головою. Його внутрішня омега засоромлено сиділа в куточку підсвідомості, підібгавши хвіст. У якийсь момент її бажання догодити і принести задоволення альфі так затьмарили розум вчителя, що той необачно дозволив Чону все, що той тільки хотів. Невже це мітка так діяла? У генах омег встановлена якась програма, яка запускається, варто альфі поставити мітку?

 

“Відповісти на поцілунок…”, – Кім не розумів, як він міг таке зробити. І зараз Техьон був готовий сам себе побити до напівсмерті. Щойно вийшло так, що він…

 

Чомусь в пам’яті з’явилось те, що відбулося в класі раніше. Тоді ще Чон не ставив мітки, але Те не міг пручатися, він наче задерев’янів, наче став лялькою. Чому саме в той момент промайнули якісь тьмяні спогади. Він точно знав ту людину, того молодого альфу, але не міг пригадати звідки. І чому ті спогади так вплинули на омегу?

Думки крутились одна за одною, повертаючи знервованого вчителя до ситуації в провулку. Він перекручував в голові свої дії, дії Чонгука, слова, погляди, навіть поцілунки… Ображена омега простогнала мимоволі, як тільки в пам’яті спливли нещодавні події. Нахмурившись ще більше, Техьон хотів би пожурити свою необачливу, наївну внутрішню омегу, але що з того – тепер вона належить альфі Чона і має виконувати будь-які його наказ…

 

– Наказ! — несподівано осяяла омегу здогадка.

 

Він різко підняв голову, намагаючись пригадати все. Коли Чон тільки притис його до стінки, Техьон виривався, навіть готовий був битися, а потім… Після перших поцілунків щось сталося, і Те перестав чинити опір. Чому?

 

– Це напевно був наказ альфи! — уже ствердно вигукнув Кім.

 

Вхопившись за цю думку, вчитель почав заспокоюватись. Він знову прокрутив у голові нещодавні події і кілька разів кивнув сам собі.

 

– Він наказав мені, тому я не зміг дати йому відсіч! — озвучив вкотре Техьон.

 

Піввечора повторюючи це собі, омега вже настільки переконався в цьому, що можна було хоч до суду йти і себе захищати. Надихнувшись цією здогадкою, Кім спокійнісінько вклався спати. Йому спочатку нічого не снилося, а потім у спокійному, безобразному сні з’явився той, хто практично рік не дає йому життя — Чон Чонгук. Альфа доглядав за омегою і був ввічливо милим, тому Те відразу зрозумів, що це все сон.

Якоїсь миті з’ясувалося, що Кім вагітний, тому школяр (який уві сні не школяр) так поводиться. Від шоку і досить нелегкої паніки Те прокинувся. Він тільки набрав побільше повітря в легені, щоб полегшено зітхнути, як зрозумів, що раніше прийшла найулюбленіша пора всіх омег світу — тічка. І як би це не звучало, але Техьон готувався. До таких речей потрібно обов’язково готуватися: купити знеболювальне, спеціальне на клейончастій основі простирадло, таку ж ковдру і наволочки (така постільна білизна тільки на пару днів однієї тічки). Коли після перших трьох днів стане трохи легше, Те й сам зможе перестелити все. Так само потрібно підключити автоматизований усувач запахів — Техьон не хотів, щоб батькам було некомфортно через його надто сильний запах під час цих днів. Він був готовий до всього.

Єдине, до чого він не був готовий – це бути тічним поміченим омегою без альфи в ці дні. Тобто, так, він багато читав про мітку та як себе поводять мічені омеги, але в тій літературі лише описувались випадки проведення тічки з альфою, що помітив, чи істинним (що трапляється не дуже часто). А тут він один. Ще й має мітку нестерного Чон Чонгука.

І в цей момент Те захвилювався, адже такий концентрат його запаху з домішками Чонового не переб’є жоден усувач запаху. Батьки здогадаються. А якщо Чон-бовдур заявиться до нього, то може статися неминуче. Батьки ж не впустять альфу до нього? Вони ж нормальні в нього. І яка б жага до отримання онуків ними не керувала, не впустять незнайомця до кімнати його сина в тічку. Навіть, якщо їх чадо носить запах цього самого незнайомця. Правда?

Такими переживаннями Техьон ще більше виснажив себе і знову провалився в сон до самісінького ранку.

Прокинувшись вранці, вчитель зателефонував до школи та повідомив про свій стан, потім до поліклініки сімейного лікаря, попросивши оформити йому лікарняний. Коли все це було зроблено, хлопець принюхався, намагаючись відчути свій новий запах. Та це було марно. Він не розумів, які відбулись зміни. А для того, щоб не тривожити батьків новими «пахощами», увімкнув усувач на всю потужність. Кивнувши собі, мов «це допоможе», Те відкрив свою заначку зі смакотами та вином, увімкнув серіал, який збирався дивитися вже кілька тижнів і почав розслаблятися на м’якому та зручному ліжку. Поки не почалися повноцінні симптоми тічки, Кім хотів насолодитися кількома годинами несподіваного вихідного.

 

– Чіпси з шоколадом та вином на сніданок? — у кімнату до Те, постукавши, зазирнув тато.

 

– Неймовірно, чи не так? — усміхнувся молодший омега.

 

– І не кажи, – погодився тато.

 

– Ми з батьком вирішили влаштувати собі відпустку, і поїхати за місто. Тож заважати не будемо.

 

– Про що ти? – не зрозумів Техьон, навіть серіал поставив на паузу.

 

– Любий, ми ж не зовсім старі, все розуміємо. Ти вчора так пізно повернувся, та й квапливо втік до кімнати, але ми помітили, як змінився твій запах. І якщо твій альфа захоче провести з тобою тічку, то ми не проти. Просто не будемо вам…

 

– Тату! Це не так! — розуміючи, що спалився, як тільки увійшов у дім вчора, вчитель перебив батька. — Я не маю альфи.

 

– А як же мітка? — старший омега вказав на укус на шиї сина.

 

– Це… я зовсім забув…

 

– Ну що ти як маленький? Все добре. Ми все розуміємо. Усі дорослі люди. Тож не хвилюйся, ми з татом після роботи одразу поїдемо за місто. Тиждень вас турбувати не будемо, не хвилюйся. А потім познайомиш нас, — сказавши все це, тато Техьона вийшов і зачинив за собою двері.

 

– Звичайно, тату, – відповів Те в тишу.

 

І ось як йому тепер повідомити батькам, що помітив його жорстокий учень у покарання з якогось його збоченого поняття. І течку Техьон точно проведе один! Без жодних сопливих Чон Чонгуків! А якщо вже дуже придавить, покличе Шин Хосока. А що? Шин прямо сказав, що любить і дбатиме і чекатиме. Чим не підходяща кандидатура? Те чудово розуміє, що йому через пару годин зовсім на все начхати буде, тому написав Сондже і відключив телефон. Мало що може трапитись. На всякого пожежника. Втративши свідомість через дискомфорт і біль, чи просто сплеск гормонів і Бог знає чого ще, можна таких діл наробити, що до кінця життя не розхлинаєш. А так спокійніше. Навряд чи омега зможе правильно ввести пароль у такому огидному стані. Тому вимкнений та захований в одяг у гардеробі телефон пішов на тижневий відпочинок.

Незабаром Техьона накрив нестерпний біль, який він намагався перебити знеболюючими, але з кожною годиною хворобливі відчуття лише посилювалися. Якось омега вийшов у вітальню та передпокій. Перевіривши вхідні двері, воду, газ, електроприлади, він повернувся до своєї кімнати. Одяг дратував шкіру, а змазка почала виділятися набагато сильніше, вбираючись у тканину піжамних штанів, створюючи неприємні відчуття при будь-яких рухах.

 

– Ой, начхати! – вигукнув Те і почав роздягатися до гола.

 

Лягаючи на ліжко, омега захоплено простогнав — приємно пахнуче, чисте і прохолодне простирадло так приємно охолоджувало шкіру, даруючи таке бажане, хоч і короткочасне, блаженство.

 

“Було б добре, якби з дупи не текло, як з крана, і член не стояв колом”, – подумав хлопець, трохи нахиливши голову і побачивши свій орган у піднесеному “настрої”.

 

Зовсім не хотілося нічим таким займатися, але природа брала своє і омега незабаром не зміг противитися. Дерзаючи на намоклому простирадлу, Техьон однією рукою погладжував свій член, а другий стискав сосок. Омега закусив губу, щоб не видавати гучних звуків, він повністю віддався відчуттям, отримуючи насолоду та повністю провалюючись у свій стан.

В якийсь момент Те відчув розслабленність, задоволено позвалившись на ліжку. Йому здалося, що він розкинув руки й ноги в боки, наче зірка, в той час, як тіло тонуло в насолоді…

На другий день, Техьону стало ще гірше — почалися галюцинації. Такі чіткі та реалістичні, такі яскраві, еротичні та нереальні. Він чітко чув, як Чон Чонгук шепотів всякі вульгарності на вушко і просив його бути голоснішим. Тічний стан не давав навіть зробити спроби мислити. Спочатку було дуже погано, потім дуже добре, потім знову погано, і знову добре все це змінювалося по колу, приносячи неприємні і навіть хворобливі відчуття, а потім блаженство оргазму. Техьон відчував, що йому постійно було мало Чона, постійно хотілося відчувати його поряд, торкатися, вдихати аромат і повністю віддаватися…

На третій день Те почав чітко відчувати аромат, що оточує його – аромат Чон Чонгука. На мить у голові омеги з’явилася дивна страшна думка, але він одразу її відкинув, нагадавши собі, що зачинився на всі замки. Аромат альфи забивався в ніс, наповнюючи легені. З самого ранку було так тепло та приємно, наче найрідніші руки обіймають його, наче його огортає найніжніше, найтепліше сонце світу. А з пробудженням усі безумства накрили омегу з головою. Техьон під дією гормонів зовсім став нерозумним: все, що вимагало тіло, він робив, мозок так віртуозно малював Чона поруч, внутрішня омега тріумфувала, а сам Кім лише хотів, щоб стало, нарешті, легше, щоб зник біль, невідомий свербіж, щоб всі неприємні почуття зникли. Тому він робив все, що тільки від нього вимагали тіло і нафантазований альфа…

На четвертий і п’ятий день жодного разу не легшало. Тічка вчителя тільки посилювалася, наче снігова куля, дискомфорт і біль збільшувалися, як і виділення змазки. Зрештою, тічка так добила омегу, що той почав фантазувати, мабуть навіть в голос, а слідом і відчувати дотики до себе, ніби хтось торкався всіх інтимних місць, залишав засоси і мітки, шльопав, стискав і гладив, тобто, робив все, про що тільки просив омега…

Ясність і весь жах розуміння прийшли до омеги вже на шостий день, коли він прокинувся в чужих обіймах. Чужий запах настільки просочився в подушки, простирадла, в омегу!!! стаючи звичним, практично рідним. І це лякало ще більше. Рука молодшого лежала на талії омеги, притискаючи до накаченого пресу та грудей. Голі груди!!! Невже вони провели всю тічку разом? Невже вони це зробили? Що тепер буде з Техьоном? Як тепер складеться його життя? Що ж буде тепер?

 

– Розслабся, ми не переспали, — почувся з-за спини сонна відповідь альфи.

 

– Що? — ледве чутно видавив із себе омега, хриплим голосом, відчувачи неземну посуху в роті та горлі.

 

– Ти так напружився, ніби лежиш у одному ліжку з пітоном. Заспокойся, нічого не було, я лише допоміг своєму любому омезі. І не трахнув тебе, – Чон ближче притягнув до себе старшого.

 

– Чому? – Після недовгої паузи, усвідомивши сказане Чоном, запитав Те.

 

– Тому що ти був шалений, а я хочу по-іншому.

 

– Чому? — повторив своє запитання вчитель, не розуміючи мотивів школяра.

 

– Тому що ти мій омега і маєш усе запам’ятати, так само, як і я.

 

З одного боку це тішило Техьона, адже хлопець не зачепив його, а з іншого… що ж такого вирішив з ним зробити Чон, щоб омега запам’ятав? Це більше було схоже не на пояснення, а на погрозу. Та й що заважало школяреві виконати її прямо зараз, коли тічка вже закінчилася і омега може тверезо мислити. Раптом у голові старшого постало запитання:

 

 

– Як ти стримався?

 

– Навіщо тобі це знати? — голос альфи вже не був таким сонним, мабуть, він зрозумів, що Кім більше не дасть йому поспати.

 

– Просто цікаво. Нас вчили, що стриматися поруч із тічним омегою неможливо. Ой! — вигукнув Техьон, коли його несподівано, але при цьому акуратно повернули.

 

– Я просто знав, що не маю цього робити зараз, — дивлячись прямо у вічі омезі, відповів альфа. — Ти можеш вважати, що мітка тебе лиге зв’язує зі мною, але це не так. Це працює в обидві сторони.

 

– Як ти потрапив у мій дім? — не бажаючи розвивати цю тему, Кім поставив найнезрозуміліше запитання.

 

– Ти не прийшов до школи, тому я запідозрив недобре. Хоча, якщо бути більш чесним, то я ще вночі відчув, а в школу пішов лишень для того, щоб пересвідчитись. Біля вашої оселі зустрівся з твоїми батьками. Вони й дали мені кл…

 

– Ти бачився з моїми батьками? – розхвилювався Техьон.

 

– Не хвилюйся, вони просто здивувалися, що я так молодо виглядаю, але більше нічого не питали, відчувши мій запах.

 

– Що ти їм сказав?

 

– Що ти мій омега, – відповів Чон, як само собою зрозуміле.

 

– І все?

 

– І все. А що ще скажу? Що ти мій улюблений учитель? Чи що саме я довів тебе до звільнення?

 

– Добре, що ти це розумієш, — невдоволено буркнув Те.

 

– Я все розумію, ось тільки ти багато чого так і не зрозумів, – несподівано дуже серйозно сказав Чонгук.

 

Техьон задумався, що ж такого він не зрозумів, але все, що спадало на думку – це тільки знущання Чона, які почалися ні з того, ні з сього. Що школяр хотів цим показати? Але навіть не дивлячись на всю його жорстокість та минулі помилки, Техьон був вдячний за ці п’ять днів. Однак це, звісно, в голос не скаже. Омега хотів обернутися і встати з ліжка, як його накрило усвідомлення, що вони обидва оголені лежать в обіймах під тонкою ковдрою.

 

– Відвернися, — суворо сказав Кім.

 

– Ти думаєш, лишилося щось, що я міг не побачити? — з глузуванням спитав альфа.

 

– Просто відвернися без зайвих слів, – прикриваючи очі, повторив Те.

 

– Як скажеш, принцеса, – відповів Чонгук і, перш ніж виконати прохання омеги, цмокнув старшого в губи.

 

– Гей! — вигукнув Те, але Чон лише засміявся і все ж таки розвернувся на інший бік.

 

Омега розумів, як це безглуздо виглядає, адже, як виявилося, все, що він відчував було насправді, а не його фантазія, що розбушувалася. А це означає, що школяр і справді бачив усе, що тільки міг, торкався всіх інтимних місць, залишав свої мітки. І зараз соромитися своєї наготи перед тим, з ким провів тічку, хоч і не з власної волі, вкрай нелогічно і тупо, але Кім соромився. Може, якби все сталося між ними на тверезу голову, він поводився б по-іншому, але не зараз.

Зібравши на ходу свої речі, хлопець вилетів із кімнати та закрився у ванній. Думки знову грозилися накрити його. Чомусь дихання омеги пришвидшилось. В голову лізли спогади. Спогади про ці дні з Чоном. Тепер він офіційно став педофілом. Чон Чонгук може сміло шантажувати його цією тічкою та вимагати будь-чого.

Кім ринув під прохолодний душ, бажаючи очистити тіло і розум. Зараз не можна втрачати пильності і дозволяти Чону ще більше. Техьон не просив його допомагати, він сам прийшов, отже, настав час попросити його на вихід. Жорстоко, але справедливо. Кім у своїй хаті, тому має повне право командувати. Висушивши волосся і одягнувшись, Те подивився у дзеркало.

 

– А якщо він відмовиться чи зробить щось гірше? — запитав своє відображення омега.

 

Похитавши головою і переконавши себе в тому, що Чонгук більше не викине нічого такого, а сьогодні так точно, вчитель з упевненістю вийшов з ванної, щоб випроводити молодшого. Але не встиг він і кроку ступити, як був відразу заштовханий назад.

 

– Ти що твориш? — злякано запитав старший, заплющивши очі, щоб не розглядати оголеного альфу.

 

– Я тобі допоміг із тічкою, тепер ти мені допоможи з душем, — спокійно запропонував Чон, насолоджуючись реакцією омеги.

 

– Я зміг сам упоратися, значить і в тебе вийде, — різко відштовхнувши від себе альфу, Кім майже вибіг, але був перехвачений сильними руками за талію.

 

-Не так швидко, принцесо, – прошепотів Чон на вушко омезі, притискаючи старшого до свого оголеного тіла.

 

-Відпусти, – намагався витребувати Кім.

 

-Тільки коли закінчимо, – відказав молодший, замикаючись на замок. – Навіть не думай, ти не в тому стані зараз, щоб бігати від мене по будинку.

 

Техьон згадав свого шкільного вчителя танців…І так, якби він не відчував тремтячі, заслабні м’язи після кожного кроку, то вміг би і втікти. Не даремно ж його так муштрували на уроках танців.

 

-Чого тобі? – запитав Те, здаючись.

 

-Помий мене, – з посмішкою попросив альфа.

 

-Я не зможу, – опустивши голову, відповів старший, відчуваючи гаряче дихання Чона у себе на шиї.

 

-Я ж зміг вдовольнити тебе на протязі 5 днів, навіть ні разу не взявши. Просто допомога в прийманні душу то досить невелика плата за стільки моїх старань, – Чонгук поцілував омегу в мітку, викликаючи по шкірі мурашки.

 

Те не міг збагнути, відколи він почав так реагувати саме на таку дію малолітнього альфи. Він застиг на місці, а тоді, застигнутий зненвцька відчутним ляпанцем по попі, підскочив на місці.

 

-Роздягайся, – наказав Чонгук, не використовуючи наказ альфи. – Я не хочу, щоб ти застудився, приймаючи дущ зі мною в одязі.

 

То було досить логічно. Внутрішня омега тріумфально-щасливо поривався взяти контроль над Те та швиденько виконати все, що скаже альфа. Він поводив себе закохано-дурнувато, лише більше драконячи Кіма. Але діватись нікуди було, тому старший взявся стягувати з себе речі, на радість внутрішнього омеги та свій відчай, спостерігаючи за тим, як Чон настроював воду для себе.

Альфа повернувся обличчям до старшого і, очікуючи, поглянув у вічі. Не чекаючи слів, Техьон підійшов ближче, стаючи поряд. Він чомусь дуже боявся, що саме тут Чон згвалтує його. Ось тут, в його ж ванній кімнаті, коли сам Те не в змозі втікти через банальну фізичну слабкість.

Поки омега намагався подолати свої переживання, Чонгук ледь відчутно торкнувся його талії, провів кінчиками пальців по ніжній, гарячій шкірі, ніжно та так бажано намочивши. Тоді він приобняв старшого та притягнув до себе.

 

-Ти навіть не уявляєш, як давно я мріяв про цей момент, – промовив пошепки альфа.

 

Відповісти на це Техьону не було що. Він зовсім не хотів цього знати. Він взагалі не хотів тут бути.

 

-Ти занадто голосно думаєш, – прошепотів Чон, притискаючи до себе омегу, а потім поглажуючи спину старшого обома руками.

 

-Я просто хочу…

 

-Щоб я припинив, я знаю, – закінчив за омегу, Чонгук. – Та я не зупинюсь.

 

У відповідь він лише отримав тишу. Вчителю зовсім нічого не хотілося відповідати.

 

-Добре, одного разу… – кивнувши самому собі, Чон трішки відхилився від старшого. – Помий мені спину.

 

Сказавши це, він повернувся спиною до омеги.

Так стало легще для Кіма. Не потрібно намагатись уникнути погляду молодшого. Він міг вільно розглядати тіло альфи. Так, він не має цього робити, просто виконати те, що вимагає Чон, та нарешті звільнитись від нього. Хоча б на декілька днів. Але… ось це «але». Те взяв мочалку, видавив на неї небагато гелю для душу та обережно провів по вологій шкірі. Під рукою Кім відчув напружені м’язи, сильні, натреновані м’язи. Спочатку він водив губкою по тілу молодшого, а тоді, наче піддавшись якомусь дурману, торкнувся цього звабливого тіла альфи рукою, адже заважаюча мочалка випала з рук. Він відчув блаженний видих молодшого та глибокий вдих. Це так підбадьорювало до наступних дій.

Наче під дією дурману, омега з пристастю дослідника проводив обережно по шкірі, вивчаючи нові її ділянки. Він і не помітив,коли Чонгук повернувся обличчям до нього. Омега лиш насолоджувався тим, що бачив та відчував. Вчитель в якийсь невідомий для нього момент задіяв і другу руку, досліджуючи тіло молодшого з невгамовною жагою.

Коли ж він дійшов до шиї альфи, той не стримався та, рикнувши, притулився до омеги, обіймаючи, та накрив його губи своїми. Їх поцілунок був бажаним для обох, очікуваним та потрібним. Омега зарився пальцями у волосся альфи, мліючи від поцілунку. Він так втомився обдумувати кожен свій крок, кожну дію, що…зараз жодних думок не було в його голові.

 

-Зачекай, – зупинив його альфа, злегка піддаляючи від себе. – Якщо ми продовжимо, то я не зможу зупинитись.

 

-І хай, – відповів омега.

 

-Те… – Чонгук хотів зупини Кіма, але помітивши погляд все зрозумів. – Ти пошкодуєш потім. Поверни йому контроль.

 

-Мій альфа невдоволений моїми діями? – з сумом в голосі запитав омега.

 

-Невдоволений. Поверни йому контроль, – з натиском наказу альфи строго відповів Чон.

 

-Нарешті, – посміхнувся омега з маніакальним блиском очей. – Слухаюсь, мій альфе.

 

А в наступну мить, школяр побачив перед собою розгубленого, звичного погляду улюблених очей.

 

-Не бійся. Я зараз віднесу тебе до ліжка, – пошепки поспішив заспокоїти старшого Чон.

 

Він швидко змив з себе гель та піну, знайшов рушники, закутав в нього Кіма та сам замотав один на своїх бедрах. Чонгук зробив декілька кроків до дверей, відчинив їх та підняв омегу на руки.

Донести Техьона до ліжка було не важко, адже той був наче кошенятко – маленький, худенький, зляканий та затихший. Чон передумав його опускати на вологу постіль, тому посадив поки на стілець. Сам же почав шукати нову постільну білизну. Поки він мотався по кімнаті та все робив, Техьон лише мовчки слідкував за ним поглядом.

Коли зі зміною постільної білизни було покінчено, Чонгук знову підняв омегу на руки та вклав в ліжко. Він також відчинив вікна у всіх кімнатах на провітрювання, щоб якнайшвидше позбутися важкої суміші запахів. Потім він пішов на кухню, згадавши, що кілька днів вони зовсім не торкалися їжі.

Діставши з холодильника все, що не потрібно готувати, альфа зібрав все знайдене та, помістивши на підніс, обережно підняв та повернувся до кімнати.

 

-Нам потрібно поїсти, – відповів він на здивований погляд омеги.

 

Техьон одразу прийнявся за їжу, відчувши неземний голод. Змішуючи солодке та солоне, кисле та перчене, Кім нарешті відчував насичення.

 

– Не знав, що ти так любиш поїсти, — посміхнувся Чон, беручи до рук канапку.

 

На репліку альфи вчитель нічого не відповів, продовжуючи набивати живіт.

 

– Тепер гратимеш у мовчанку? — хмикнувши, Чонгук таки прийнявся за їжу.

 

Техьон, не відволікався від свого заняття. З цікавістю розглядаючи старшого, школяр засміявся.

 

– Такий милий, айгу – вигукнув альфа.

 

Снідали вони в тиші — Техьон не відволікався від їжі, Чонгук не зводив очей з омеги. Після трапези Те просто відкинувся на ліжку, задоволено простогнавши, а Гук, що досі дивувало омегу, прибрав все, віднісши на кухню. Те не вставав подивитись, що робить Чон, просто валявся на ліжку. Потім він відчук, як зник протяг, отже Чонгук закрив вікна по будинку. Повернувшись у кімнату географа, школяр влаштувався на ліжку поряд. Техьон думав, що байдуже ставлення натякне Чону, що час йти, але школяр лише продовжував слідувати за омегою. Поки Техьон зручно влаштовувався на ліжку, Чон притягнув його до себе, дозволяючи лягти на свої груди.

 

– Я думаю, тобі вже час, — ніби ненароком нагадав учитель.

 

– А я думаю, що ще ні, — відповів молодший, лежачи із закритими очима.

 

– Ти ж ще дитина, а на стільки днів пішов з дому, батьки, мабуть, загубили, – заплющуючи очі та потайки вдихаючи запах альфи, монотонно сказав Техьон.

 

– Не загубили, — рикнувши, Чонгук перетягнув омегу на себе.

 

– Ти що твориш? — злякався Кім.

 

– Думаю, ти все ще бачиш у мені дитину, бо я не зробив тебе своїм під час тічки. Значить, настав час все виправляти, — альфа спустився руками з талії на сідниці старшого.

 

– Зупинися! — вигукнув Техьон, намагаючись уникнути дотиків.

 

– Давно тебе діти так обіймали? А гладили? Може, якась дитина тобі дрочила? Чи робила мінет? – Омега бачив, що Чон розлютився. Але що ж тепер? Що саме розлютило його?

 

– Досить! — все ж таки вирвавшись, Те підвівся на ноги. — Забирайся з мого будинку! Зараз же! — наказав омега, лякаючись.