Тоді тобі буде ще більш прикро, якщо тебе переграє новачок

Ревіння. 

— Бляха! Бляха! Бляха!

Ізая Оріхара — зірка автоперегонів останніх трьох років. Улюбленець публіки, який за весь час своєї участі в перегонах ніколи не бачив задніх номерів чужої машини.

— Матінко! Ви тільки подивіться! — кричить коментатор в мікрофон. — Оріхара виходить на друге місце! Хто це його обганяє?! 

Не бачив до цього моменту.

— Новачок виривається вперед? Неймовірно! У Оріхари з’являється конкурент! Подолати таку відстань, яку створив незмінний Номер Один просто неможливо! 

— Стулися! — злісно прогарчав прямо в шолом Оріхара.

— Але новачку схоже на це плювати! 

— Бляха! — він стиснув кермо міцніше. Шкіряні рукавички проскрипіли. — Хто ти в біса такий?!

Яскрава червоно-чорна гоночна машина наче пливе по дзеркальній трасі, залишаючи за собою лише хвіст з чорних клубків газу. Якби Оріхара не був у шоломі, він би ними задихнувся.

Шини згоряють, вимальовуючи на трасі чорні сліди. Оріхара веде свою машину чітко за ними, не збавляючи темпу і вдавлюючи педаль газу в підлогу з особливою силою. Його трясе. Крапля холодного поту затікає в куточок губ. Атмосфера в салоні стає такою ж гарячою, як розпечена пательня.

Він скорочує дистанцію між новим Номером Один і собою, грайливо усміхається, але раптом посмішка з його обличчя зникає.

— Підрізав! 

— Трясця!

— Новачок грає впевнено, наче ця траса — його власна! 

Оріхара ледь не втратив контроль над машиною. Його майже заносить в зелені вистрижені хащі, але в останній момент він крутить кермо, вертаючись на трасу.

Публіка голосно кричить, чи то вітаючи нового лідера, чи то закликаючи Оріхару повертати це звання тому, кому воно по праву належить — собі.

Він сильніше тисне ногою педаль газу. Вона вже готова вистрибнути з машини через проламану підлогу, але досі чомусь тримається на своєму законному місці, хоча і тріщить. Чи то в нього у вухах? Оплески віддаються луною в голові.

— Оріхаро, заспокойся.

Він раптом чує крізь навушник.

— Я би подивився на тебе, якщо б за кермом сиділа ти, Наміє.

— Ти зараз просреш свою перемогу, якщо і далі будеш кричати мені у вухо, а не зосередишся на дорозі і на супротивнику. За тобою нема нікого на відстані менше 700 метрів. Сконцентруйся на тому, хто спереду.

— Ох! Дякую! Я ж без тебе цього не знав!

— Я зараз зніму навушники, і ти залишишся сам по собі.

— Тоді тебе буде звільнено.

— На щастя, це вирішуватимеш не ти.

Обличчя Оріхари стає незвично злим. Як це так?! Його непереможного хтось зміг ОБІГНАТИ? Це просто неможливо! “У мене гарячка почалася від спеки. Це лише моя уява. Переді мною нікого немає”, — лише він заспокоївся, як коментатор знову наголосив на тому, що Оріхара другий. Вже більше п’яти хвилин він не може наздогнати невідомого гонщика. Це занадто.

— Скоро закінчиться коло. Після нього залишається ще одне.

Хлопець стискає кермо до болю в пальцях. Навіть крізь рукавички він відчуває його рельєф.

— Якщо я не можу взяти його технологічно, то треба обхитрити.

Він повертає кермо, автомобіль слідкує за його рухом, плавно змінюючи свій напрям праворуч. Цей хід зчитується супротивником. Він робить так само, перешкоджаючи йому шлях.

— !

Щось глибоко під ребрами затріскотіло. Оріхара дарує своєму обличчю яскраву посмішку, повертаючи машину на сусідню смугу. Поточний лідер повторює його хід.

— Ти слідкуєш за мною, покидьку.

— Оріхаро, що це ти робиш?

Наміе сердито звертається до нього крізь мікрофон.

— Намагаюся здобути перемогу. Що ж іще?

— Ти ледь не з’їхав з траси і не врізався в огорожу.

Дійсно? Він навіть не помітив цього. Перед очима в нього лише номери, на яких немає цифр. Тільки напис.

“F*ck you” 

— Хто не ризикує, той не п’є шампанського.

— Страхування не покриє твоєї смерті, тому зроби так, щоб твоя голова не відлетіла разом із шоломом.

В їхню розмову раптом хтось втручається:

— Гей! 

Розібрати голос неможливо — він оброблений на комп’ютері.

— Як тобі перегони, Номере Два? 

— Трясця! Наміє, що це таке?!

— Наш канал зламано. Він тебе чує.

— Ха-ха! Моя команда дійсно виявилася кращою, ніж очікувалося! Хто б міг подумати, що вони навіть зможуть зламати твій канал зв’язку з асистенткою і підключити мене до нього?! До речі, познайомиш мене з нею? У неї приємний голос— 

— Що тобі треба?

— Мені? Особисто мені від тебе нічого, окрім того, щоб ти був позаду мене. Навіщо мене підключили до тебе? Цього я не знаю, але це виявилося дуже смішно! — він знову розсміявся. — Хочеться чути твій розпач, коли ти прийдеш другим. 

— Ну-ну, не так швидко. Ти ще не дійшов фінішу.

— Хочеш позмагатися? 

— ?!

Невідомий з навушнику повільно збавляє швидкість. Відводить машину в бік, зрівнюючись з машиною Оріхари. Хлопець повертає голову до Невідомого.

— Що відбувається?! Що це, що це?! — коментатор розривається від інтересу.

Оріхара не бачить нічого за темним склом. Лише відблиски сонця на ньому, які його ледь не осліплюють.

— Давай позмагаємося, красунчику. 

Оріхара відчув, як здригнулося його око. Хто ж ти такий?!

— Ти розумієш, що ти можеш зараз легко втратити свою перемогу, а можливо навіть і життя?

— Що ти верзеш, Оріхаро?!

— Стулися, Наміє.

З того боку не чуть відповіді. Лише ревіння мотору.

— Я тут не за перемогою, на відміну від тебе, красунчику. 

— Що ж ти тоді тут забув?

— Адреналін.

Що? Що це має значити? Оріхара не розуміє. Не розуміє рівно до того моменту, як Невідомий починає прискорюватися і повільно переганяти його. Він грається. Грається з ним, з тим, хто звик перемагати без зайвих питань і зусиль. Ось для чого він тут. Він кидає йому виклик. Але не занадто пізно? До фінішу залишається декілька метрів. Збавити швидкість майже перед самим кінцем і перейти на невигідну смугу?

— Не дуже професійно з твого боку.

Оріхара звертається до Невідомого так, наче це вже звичка. Він впевнений, що той його почув. Але відповіді все нема. Тиша. Нічого, окрім ревіння мотору і скрежету гуми.

— Тоді тобі буде ще більш прикро, якщо тебе переграє новачок. 

Раптом він йому відповідає. І не встигає навіть Оріхара повернути голову в його бік, як дорога перед ним закривається.

F*ck you. 

Він знову бачить цей напис.

* * *

З-під чужих колес летить біла смужка.

Публіка вибухає.

Червоно-чорна автівка різко зупиняється, дрейфуючи по трасі і малюючи на ній свої некрасиві візерунки. Оріхара проїжджає далі, зупиняючись десь біля свого піт-стопу. Він виповзає з авто, пробираючись крізь натовп механіків, підбігає до бокса зі своєю командою і встає, наче вкопаний.

— Ти скажений! — Наміе складає руки під грудями і злісно дивиться на Оріхару. Той зриває з себе шолом і вручає його асистентці.

— Знайди мені цього вилупка. Негайно.

Колишній Номер Один розглядає величезний екран, на якому оголошують переможця. Світиться його номер. Двадцять третій. Ізая тепер назавжди запам’ятає це число. Воно буде асоціюватися в нього з його програшем. З його слабкістю. Далі оголошується його місце. Перше. Це те, яке завжди отримував і мав отримувати Оріхара і далі. Він стискає долоні в міцні кулаки, прибираючи язиком піт над губою. А переможець все ніяк не знімає свій шолом. На екрані навіть немає його імені.

— Ну?!

— Я шукаю.

— Хуткіше!

— Закрийся, я не робот.

Оріхара грубо забирає в неї планшет зі списком учасників. Двадцять третій, двадцять третій… Де ж ти? Де ж ти?! Знайшов!

— Е?… Чому в списку учасників вказаний мій спонсор?

— Що?..

Вони обидва дивляться в планшет, не розуміючи того, що відбувається.

— Цього не може бути. Йому б не дозволили цього зробити. Тут якась помилка. Має бути вказане ім’я учасника. Він же не міг приймати участь. Це заборонено, — вона забирає в нього планшет.

Оріхара безглуздо дивиться на екран. Мовчки. Камери ловлять, як невідомий виходить з машини. Маленьке тендітне створіння, яке схоже за своєю статурою на підлітка, стоїть біля червоно-чорної машини, вдягнене в червоний гоночний костюм. На голові чорний шолом, закриваючий обличчя.

Хто ти? Хто ти?!

Не може бути, щоб така дитина могла його обігнати! Хто взагалі пустив підлітка на трасу?! Хто посадив його за кермо?!

Невідомий знімає шолом.

Публіка завмирає на коротку мить, коли мовчазна пауза проноситься по всьому стадіонові.

— Неймовірно! — коментатор розриває цю тишу.

— Це… дівчина… — Оріхара бурмоче собі під ніс.

Вона запускає долоню в своє волосся, скуйовжуючи його. Іншою рукою тримає шолом, маше ним, вітаючи багатотисячний натовп на стадіоні.

— Хто вона?..

Він не може відірвати від неї погляд. Ще секунду назад він був готовий піти битися на ножах, помститися за свій програш, а тепер, побачивши ту, кому він програв, його думки стали зовсім іншими.

— Гей-гей, Оріхаро?! — Наміе маше долонею у нього перед обличчям. — Дівчина вона чи ні — вона досі твій противник. Закрий рота, а то ґава залетить.

— Ну, як тобі? 

Він побачив, як вона заговорила.

— Задивляєшся? Я би на себе так само відреагувала. 

Секундочку. Вона чула?! По її губах він прочитав те, що почув у навушнику.

— Не задивляюся.

— Шкода, що я цього не бачу. О! Дивися, вже й ім’я моє з’явилося на табло. Навіть раніше, ніж ти зміг його знайти. 

Вона щасливо посміхалася, продовжуючи махати рукою. Оріхара проковтнув застряглий в горлі клубок.

— Приємно познайомитися, Ізає Оріхаро. Японців у мене в друзях ще не було. 

— Коли це я встиг стати твоїм другом?

— Ох, сонечко, ти так дивишся на мене, наче хочеш, щоб я була твоєю подружкою. 

— Що?.. — він відірвався нарешті від табло і опустив погляд на то місце де вона стояла. Вона привітала його, помахавши рукою. Оріхара аж здригнувся.

— Було приємно покататися. Зустрінемося на святкуванні. 

— Гей! Чекай—

Він не встиг. На екрані побачив, як вона дістає з вуха навушник і ховає його в кулаці.

— Що це щойно було? — Наміе звертається до водія, стримуючи свій сміх.

— ?

Оріхара дивиться на неї, яка ледь не задихається від реготіння. Хмуриться.

— Це вона з тобою фліртувала чи що? Хахахахахха!

— Ти все чула?

— Звісно, я чула! Вона же досі була підключена до нашого каналу! Хахахахахаха! Господи, ти аж зашарівся! Хахаха!!

— Стулися.