Ти

Скількох стін і перешкод ти не зруйнуєш,
Скількох мостів не розіб’ється вщент,
Залишиться лише одна загроза, яку ти не скеруєш –
Ти сам для себе найстрашніший опонент.

Людина – птах, хоча і не літає.
То ніби гриф, кружляє над здобиччю його.
Костенко є права – ми крила маєм.
Але чи варті крила наші завершення всього?