Ти щось приховуєш?

Кроулі прокинувся о 8 ранку від приємного запаху, нагадувало яєчну й картоплю, відкривши очі він не побачив навпроти себе гостя, тому він встав і пішов на перший поверх.
На кухне біля плити стояв Азірафаель, а біля нього стояла Вельзевул і щось йому говорила, вони стояли спинами до Кроулі, тому коли той сказав “Добрий ранок” вони трохи злякались.
–Чим це у вас там тхне таким смачним?–жартівливо говорит Вогник який знає що Азірафаелю не подобаеться будь які помилки в реченнях
–Та нічого, пюре з яйцем–рятує ситуацію Вельзевул–і так, після того як Азірафаель теж поснідає він піде додому–
–Яке там додому? Нам в школу в 12:45 взагаліто–обурено говорить Вогник
–Нічого більше не чую–говорить Вельзевул знову повертаясь до Кроулі спиною
Коли сніданок вже був готовий всі сіли їсти.
–Доречі, де ти була вчора?–питає Кроулі з наповненим ртом
–Їж давай, потім розповім–говорить Вельзевул яка вже миє свою посуду
Коли всі вже поїли Азірафаель почав збиратися, Кроулі провів його до двері.
–Я зустрічалась з його братом–говорить Вельзевул яка дочекалась поки Азі відійде від хати
У Кроулі очі стали як по п’ять копійок, хоча це не було видно з-за окуляр.
–Почекай-но, у нього є брат?!–здивовано питає Вогник
–Які ви цікаві, вже майже місяць друзі а ти не знаєш що в нього є рідний брат, його звати Гавріїл–трохи закоханно говорить його ім’я Вельзевул
–Тобто ви зустрічаєтесь?–
–Так, але не розповідай це Азірафаелю, його батькі дуже сурові, ні спати, ні срати не дают, тому нічого не говори–грізно говорить Вельз
На цьому розмова закінчилася, Вельзевул знову пішла на вулицю а Кроулі пішов розбирати халабуду і готуватися до уроків.
В школе друзі майже не розмовляли, багато самостійних і контрольних не дозволили їм навіть сісти разом. Але якщо Азірафаель весь час робив ці самостійні, то Кроулі постійно дтвився на нього. Тобто він розповідав йому все, проводив з ним багато часу а насправді майже нічого не знав про його родичів і особисте життя. “Чи є у нього дівчина? Чи у нього погані батьки? Чи я так багато балакаю що не даю йому і слова вставити?”. Почував він себе ніякого.
Після школи вони знову ішли одною стежкою, в цей раз Кроулі більше був в своїх думках аніж на землі.
–Сьогодні ти якийсь не балакучий–трохи занепокоїно говорить Янгол
–Я багато згадував, я розповідав тобі все,своє дитинство, початкову школу, батьків і навіть перші стосунки–Кроулі трохи промовчав–але я нічого з цього не чув від тебе–
Азірафаель трохи здивоний цією розмовою теж почав згадувати всі їхні розмови.
–Мені нічого розповідати–вимовив Азірафаель після того як знайшов слова–моє життя нудне і не цікаве щоб про нього говорити–
–Да мені байдуже–трохи голосно відповів Вогник–я хочу знати про тебе все: нудне, веселе, сумне і навіть болісне. Я хочу знати про що з тобою краще не розмовляти і чим тебе підтримати, ми вже майже місяць общяємось але відчуття що я взагалі про тебе нічого не знаю–говорить серьозно Вогник який зупинився і дивився в очі Азірафаелю–хоча… хто я такий щоб це говорити… я сам дивлюсь на тебе через окуляри які я ношу тільки з тими кому я не готовий показати себе–він зняв окуляри і говорив це дивлячись на них–я дійсно хочу дізнатися про тебе більше, розумієш?–
–..я зрозумів–після невеликої мовчанки відповідає співрозмовник–я нічого тобі не розповідав тому що не хотів нагружати тебе, хоча в мене нема настільки поганих спогадів, але я вважав що тобі буде не цікаво і після того як я тобі все розповім ти одразу підеш від мене, а я…–зупився ненадовго Янгол–..я не хочу цього–після цих слів вже було помітно що Азірафаель скоро заплаче
Кроулі неочікував такої реакції, але він одразу підійшов і обійняв однокласника.
–Обіцяю–пошепки почав Азірафаель–я тобі розповім все про себе–говорит Янгол відповідаючи на обійми
–Тільки я тебе не підгоняю–погладжуючи по голові Азірафаеля говорить Кроулі
Він трохи по шкодував що підняв цю тему, але одночасно він був радий що вже буде ближче до свого єдиного друга.
Всі робочі дні вони стояли на одному місці. В суботу вони зустрілися у домі Кроулі знову, і вже там він дізнався про його батьків і які в нього з ними відносини.