ти–моє щастя

Моє щастя це просто бути,
Моє щастя побачити ще раз,
Ті вуста, що казали до мене,
Любо й м’яко,
Мов остання хвилина.
Твою усмішку, щиру та ніжну;
Очі твої, блискучі й привітні;
Твої брови веселі,
Й без зморшки тяжкої,
Що повз себе залишила доля.

Твоя постать постійно зі мною,
Це надійне спасіння у пеклі,
Мов душі це шматочок твоєї,
Що завжди буде поруч in empty,
Та ніколи, я певен, ніколи,

Не залишить одного з собою.

Там де тільки мій сон,
Там безодня вирує,
Там немає життя,
Тільки спокій віків.

Як я хочу забути той погляд,
Що востаннє ти кинув на мене,
Він був змучений та байдужий,
До усього що сталось,
З всіма.

Мов душі твоєї не стало,
Мов вона враз зі мною,
Зникла просто з радарів вселенських,
Не лишила i сліду з собою.

Та остання хвилина свободи,
Та нещадна мить розставання,
Погляд знищений болем великим,
Тихо мовив за тебе.

повільно.

Я не тямив що зараз тут буде,
Що залишиться тут після мене,
Я хотів просто бути з тобою,
Просто чути та бачити тебе;
Просто знати, що все буде добре,
Просто жити, як і колись,
В ті часи, що ми четверо.
вдома.
я.
ти.
Сем і Джек.
мама.
Бобі.

Просто бути щасливим, з тобою,
Не боятись відчути приплив,
Щастя справжнього,
Радості й втіхи,
Що забрали мене від усіх.

Моє щастя це просто бути.
Моє щастя побачити тебе.
Моє щастя відчути обійми.
Моє щастя навпроти мене.