темрява

Нічна темрява не допомагала вибратись з полону літаючих мов блискавки та змінюючихся зі швидкістю світла думок,але, боже ,яка різниця ,якщо ці думки про неї.Вона готова була покласти біля ніг цієї дівчини хоч цілу планету, але віддала лише серце і дозволила зайняти всі свої думки. Вона готова була цілувати її руки кожен день ,поклавши голову їй на коліна ,готова була віддати весь свій час і віддавала його. Вона хотіла кожен день говорити цій дівчині про її неперевершеність , про божественну красу ,про глибину блакитних очей,готова була зізнатися ,що тоне в цих очах вже довгий час. Вона готова була пожертвувати всім. І блондинка знала про це ,адже настільки закоханими очима не дивляться на простих подруг .Знала ,що робить боляче ,даючи змогу дивитися у свої безкраї океани настільки близько,торкатися вуст і відчувати на своїх смак вишневого блиску. Даючи змогу так ніжно торкатися ключиць зриваючи з тих самих вуст глибокі вдохи ,що розчиняються в такій спокійній нічній тиші ,але залишатимуться в пам’яті брюнетки ще на довгий час не даючи змоги забутися.

Тіно, навіщо так лагідно проводити по сплутаному, темному волоссю,що зливається з навколишньою темрявою ,в яке ще нещодавно заривалася пальцями ,викрикуючи її ім’я в пориві насолоди. Навіщо давати надію ,якщо вже наступного дня зробиш вигляд ,що не шепотіла на вухо ,проводячи по лебединій шиї носом , наскільки тобі приємно відчувати її шкіру під кінчиками своїх пальців. Юля ж все зрозуміла – блондинка не може дати їй почути найбажаніші слова ,адже нічого до неї відчуває. Їх стосунки тримаються на дивному бажанні народної артистки заволодіти її тілом. А скільки сліз було пролито через це. Ні ,вона ніколи не закатувала істерики, просто тихо сиділа в кутку , охопивши коліна руками , зариваючись у них носом , і давала волю почуттям навіть не намагаючись стирати вологі доріжки з щок. Вона досі не розуміє ,чому дозволяє себе використовувати ,навіщо сама робить своєму серцю боляче ,затискаючи дівчину у темному коридорі павільйону ,даючи собі змогу спробувати на смак її настільки бажані вуста ,на яких рівномірно лежить нова помада,та заздалегідь знає ,що та просто огидна на смак. Напевно ,через те ,що в неї недостатньо сили волі для того ,щоб відпустити її.

Їх історію можна описати одним словом – темрява.Коли через вікно пробиваються сонячні промені ,а на них звернені погляди усіх оточуючих ,вони роблять вигляд близьких подруг ,які припиняють такими бути ,як тільки камера від них відвертається. Тіна прекрасно грає свою роль, а Юлі від цього безмежно огидно всередині ,але вона не може відірвати від неї погляд і приховати у ньому своє захоплення. Вночі ж у гру вступає Тіна ,яка без попередження вривається в її дім після тяжкого дня ,щоб виплеснути всю свою втому у жорсткий , пристрасний поцілунок,який закручує в низу живота брюнетки тугий вузол ,який не дає шансу стримати глибокий вдих всередині,завдяки чому заздалегідь відомо ,що поцілунком все не закінчиться . А попередження Юлі і не треба ,вона просто знала ,що та приїде ,серце ніколи її не обманювало ,тому вона вже за годину до їх “неочікуваної” зустрічі знає,що вона станеться. Дівчина не знала ,що кохання може завдавати стільки болю. Не знала ,що серце дійсно можна розбити. Не знала ,що спати у ліжку одній може бути так самотньо. До зустрічі з Тіною вона багато чого не знала і віддала перевагу б не знати ,але точно знала одне: якщо б час можна було повернути у той момент ,коли вони зустрілися -вона б знову закохалася.В цю дівчину з очами-океанами неможливо не закохатися. Її сміх віддає метеликами всередині і вона б могла чути його вічно, забираючи усі проблеми собі,щоб бачити цю прекрасну посмішку і давати змогу відчути себе в безпеці.

Але це не той випадок ,коли все закінчується хеппі ендом, темрява ніколи не була провідником до щасливого кінця.

Зима перетворилася з найочікуванішої у найстрашнішу пору року.

Одного разу ,перед приїздом народної, дівчина відчувала ,що це кінець. Це буде їх остання зустріч. Тіна їде до неї в останній раз ,щоб провести їх останню ніч разом і поїде від неї ,сказавши , що все закінчено, що та перегорнула сторінку з їх історією і збирається її вирвати і забути.

За вікном літають перші сніжинки,а Юля ,перший раз в цей чарівний для неї момент, хоче плакати. Тіна застібає свою сорочку ,стоючи до неї спиною ,а до її вух долітає ця фраза:

– Юль ,я занадто добре тебе знаю ,щоб не зрозуміти ,що ти вже все відчула ,але скажу прямо. Так, це кінець,так ,я покохала ,так,не тебе. Вибач,що тобі так і не довелося почути від мене ,про те ,що я тебе кохаю. Я

тебе не кохаю ,Юль, і ти це прекрасно знаєш. Вибач за все і бувай.

Дівчина перший раз не може стримати своїх сліз ,а двері її будинку закриваються ,тим самим забираючи в неї всі почуття.Серце розбите на уламки скла, в яких тліють залишки надії, воно більше не збереться до купи, воно вже не зможе знову покохати. Темрява забрала в неї найдорожче після музики.

За вікном йде перший сніг ,а у одному з домів Києва лунають звуки піаніно у супроводі зірваного, від розриваючого серце крику,голосу.