Таємниця темного лісу

Русалка: Чому не погодилася дружити?

Амбер: …

Русалка: Але ж мені цікаво. Так складно сказати?

Амбер: Всі з ким я дружила вмирали

Русалка: Але ж ти безсмертна, тому зрозуміло

Амбер: Ні, це природна смерть. Вони вмирали, а люди боялися навіть до мертвого тіла доторкнутися, хоча воно було звичайним… щоб їхня пам’ять залишилася я перетворила їх на дерева

Русалка: так усі ці дерева, були твоїми друзями?

Амбер: Тут і вороги є

Русалка: Багато

Амбер: мені вже 1700 років, звичайно багато

~Тим часом рятівниця та її команда сиділи та думали над картою~
Бій ні чим не скінчився, лише тим, що Пен різко відкликав усіх. Раптом карта засвітилася і з’явився маршрут до табору Пітер Пена

Емма: Вийшло!

Крюк взяв карту і вказав місце
Крюк: Ми зараз тут, шлях нас чекає довгий і найжахливіше небезпечний

Девід: Чому?

Крюк: Якщо ми підемо як на карті, то Пен нас відчуватиме і ми не зможемо з несподіванкою забрати Генрі. Тому краще піти через Темний ліс, але це не найкраще місце

Тим часом на острів прибув Ніл – батько Генрі. Він зустрівся з Голдом, і вони вирішили напасти на табір.

Пітер: Потрібно ж, у нас гості. Хто ж це? Очевидно той, хто знає як Я люблю грати в загадки…… Румпельштильцхен

З кущів вийшов Голд

Голд: Ну, привіт, тату

Пітер: Давно не бачилися, чув був у Чорної Королеви, але виходить розуму не побільшало. Вона б на твоєму місці сховала напарника краще

З кущів вийшов Ніл

Пітер: Ахаха, хто ж повернувся додому

Ніл: Я прийшов за сином

Пітер: Дивно

Голд (пошепки): Стріляй

Ніл вистрілив з арбалета, Пітер хотів уловити стрілу, але вона випарувалася в диму

Пітер: Амбер, я сам міг

Амбер: Звичайно, але, тоді б ти застиг на добу, а хіба тобі вигідно?

Голд: Чи може вистачить? Чи ви так впевнені у перемозі?

Амбер: Так

Пітер: Це відповідь на мою чи його питання?

Ембер: У вас…