Тактильна криза

Цей фанфік зліплений з рольової, тому так “дивно” описані дії. Приємного вам читання, та пишіть коментарі, ми обов’язково їх почитаємо та відповімо! 😉

 

 

Знайомий блокнот лежав на кухонному столі. Маленький, чорний, та вже майже з повністю розписаними листочками, був розкритий на одній з сторінок. Не дуже то і цікаво, що там написано. Тільки фамілії, назви психологічних термінів, та купу неординарних замальовок. Одразу видно що власник дофіга розумниця, щоб запам’ятовувати такі страшні слова.

Спартак стояв біля плити на якому грівся чайник. І задумливий погляд сверлить блокнот, сподіваючись на ідеї які можуть прийти до нього в голову, але нічогісінько. Він не може просто так залишити клієнта без допомоги.

Чайник вже дзвінким сопрано кричав що його пора знімати з плити, що психолог і робить. Після того як заливши собі в чашку окропу, він повертається за стіл і дивиться на нотатник. Здається той і знає, що йому треба написати, але чомусь вважав, що ця думка не закінчена. Йому треба розслабитися та відпочити від цих безкінечних думок. Можливо він хоче массаж? Уявляє як ніжні, тонкі, але сильні пальці стискають його плечі, лопатки та ключиці. Мало помітний біль проходить по цим місцям та спина розслабляється, змушуючи його спокійно віддихнути. Але хто йому зробить массаж о восьмій вечора? Тому Спартаку залишалося так і сидіти над блакнотом та сьорбати чай допоки в голову нічого не прийде.

 

 

Женя знову нудиться перед екраном телевізора, де горить багряна позначка Netflix. Знову цей пробираючий тактильний голод з’їдає зсередини. Візуалізація різних спогадів, де він ніжить могутні плечі Спартака, від чого мутніють трохи очі.

 

«Янович ти знову напишеш йому першим,та й нехай головне ,отримати бажане. Клята гордість, може піддатися…»

 

Спартачку-у-у, не хочеш поїсти піцу з людиною десь о 22?

 

Легенький дотик до дисплею і вірогідність зустрічі двох згустків тестостерону збільшується в геометричній прогресії.

 

«Знову завмирає серце, чому мені важко пережити навіть таку дрібничку.. Спартак же відповість взаємністю певно… Такс відволічуся на пошук фонду для донатів ЗСУ. Я дорослий хлопчик маю навчитися боротися з деструктивними думками.»

 

 

Той лежав своїм чолом на блокноті, але вже тримаючи ручку у правій руці.

«Може записати те що в мене голові? Нічого ж страшного не станеться, так?»

Спартак піднімає корпус та торкається кінчиком ручки до листа.

Дзинь.

Він дратовано гарчить, але всеодно бере телефон в руку, який лежав в центрі стола, відкидаючи ручку.

– Женя? Я думав ти вже вирубився.

Говорить Суббота в голос заходячи в телеграм. Він думає пару секунд і все ж набирає вирішальне повідомлення:

 

Не проти.) Я замовляю, а ти швиденько збирайся до мене.

 

Він вже ніби забув про те, що йому треба розібратися з проблемою нового клієнта, який прийшов до нього з цікавими запитаннями. Але істинне бажання просто відволіктися домінує.

Заходить на сайт, гортає вниз і ось! Улюблена піца Женьки. Спартак замовляє одну гавайську та пару енергетиків. Не забувайте, що йому ще після піци треба писати питання, поки Женя задрихне у нього на ліжку. І він не буде спати як безхатько в одягу в якому він приїхав. Спартак виділить йому щось з своїх домашніх речей, вкладатиме на ліжко та накриє ковдрою. Напевно, якщо плани не зміняться.

Психолог прибирає блокнот зі столу, залишає його на столі біля дивану у залі. Там ще стоїть телевізор разом з приставкою, купу дисків з іграми та два джойстика. Заходячи у спальню, він витягує з шафи сіру ковдру та заносить її на шкіряний диван. Спартак готується до всього: до перегляду фільму або грі на приставці, а ковдра то для Жені, бо він сто відсотків скаже, що йому холодно.

Суббота падає на диван і зачісує своє волосся назад, видихаючи. На очі попадається блокнот. Чоловік вдивляється в нього знову. Чорною обкладинка та пару подряпин так дратує, що він не стримується та хапає його, закидуючи в диски з іграми. Тепер точно нічого не буде заважати.

 

 

Після трушного донату і традиційної сторіс, Женя з втомою на обличчі оновлює сторінку в тік-тоці.

Так, швидкий дофамін його слабкість. Аж тут з’являються заповітні рядочки від «Кремезний хлопчик», так Євген записав Спартака в жартівливій формі.

Починаю швиденько перекидувати речі з місця на місце. Погляд зачепився за костюм бежевого кольору. Саме в ньому мене на Точці збору завалили питаннями про людинку до якої я їду їсти і власне там і спати. Почула б це якась фанатка нашої пари уже б розплилася на стільці хіхі. Закриваю свою викохану домівку, обираю поїхати на ліфті, лишень заради того, щоб звести прикольно брови на селфі -“дорогоцінний” контент летить до інстаграмчику. “#Шо по погоді„ і селфі в ліфті сносно як на мене. Легенький холод пестив усе тіло. Трясця! Знову прогадав із погодою, але надіюсь таксішка швиденько врятує мене від лап різкого вітру. Втикаю наушники та спостерігаю за кожним новим автомобілем, який вривається в простір мого ЖК. Потихеньку пробирає холод, але в Bolt пише ще 6 хвилин.

Йеей, жовта машина з харизматичним дядьком доволі швидко довозить мене в інший район уже давно рідного Києва. Дзвінок у домофон у квартиру 66 (так я думаю він точно диявол) і тьопаю пішки на поверх до людини, яка погодилася прийняти зголоднілого, на жаль, не в плані їжі хлопчину.

Підходжу до абсолютно чорних, лакованих дверей і чекаю пару секунд поки вгамується серце після різкого навантаження та мимовільних думок, і стукаю володарю найсмачнішої піци та найкращої енциклопедичної пам’яті в двері.

Звісно, цей прагматик швидко відчиняє брами до своєї холостяцької берлоги, доволі стильної берлоги.

Відчуваю погляд холодної блакиті на своїх розчервонілих щоках. Бачу кивок головою в сторону кухні, господар все таки впустив замерзлого Хатіко, вже хороший знак.

 

 

Нарешті стук у двері. Психолог підстрибує з дивану та йде до дверей. Захеканий актор з почервонілими щічками вже на порозі. Чоловік робить кивок в сторону кухні та відходить від проходу, пропускаючи близького товариша. Він хутко закриває двері та допомагає зняти куртку Яновичу, вішаючи її на тремпель.

– Привіт, – каже Спартак і обіймає друга, що останній аж не встигає навіть повернутись до нього, – ти що пішки на шостий етаж біг? Чи поверх правильно буде?

Українська Субботи ще не така досконала, але ж він старається. (Квартира 66 та 6 поверх. Він точно демон.)

Піца на диво ще гаряча. Жені пощастило, що її привезли тоді, коли він приїхав. Тому і напевно йшов пішки, бо кур’єр спускався на ліфті.

– Давай присідай за стіл. Розкажи як доїхав. Що робив цілий день? Щось цікаве з’явилося чи все стабільно?

Психолог так мило піклується про свого друга. Подає йому енергетик, дає вже готовий кусок гавайської піци на тарілці. Він точно цілий день втопився в своїй роботі тому такий радий, що дорогий йому актор завітав до нього. Власник квартири помічає бежевий костюм, який виглядає доволі гарно на Женьці… доволі спокусливо. Він ще трохи розглядує кудрявого, який насолоджувався піцою, поки не прийнявся за свою долю. Він відчуває тепло коли дивиться на гарно одягнутого чоловіка навпроти. Хочеться підійти та повільно розстібнути його костюм поки не побачить його оголений торс. Тонкі, сильні пальці на плечах, потім ніжні торкання по кубикам прессу, а після на бедрах та сідницях.

«Спартак, стоп. Ми просто поїмо піци, пограємо в приставку або подивимося фільм і спати. Мгм, саме так…»

 

 

Власник завитих локонів тупцяє за машиною під іменем Спартак. Забирається на викоханий стілець та мило погойдує ногами. Гаряча піца дотинається до льодяних кінцівок і обпалює рецептори в роті. На жаль, під час передачі харчового скарбу жодного доторку не було, а так хотілося, щоб шматочок довершеного тіла з бездоганним порцеляновим відблиском прилинув на мить.

«Сто-о-оп, тре зосередитися на поїданні піци. Тільки піднімаю погляд, як бачу зацікавлення в очах хижого блакитноокого чорта.»

 

– Загалом намагався придумати тему, знаєш іноді важко вигадати щось нове. Мені здається постійно,що нікчемно мало інформації оглянув. Ніби немає з чого обрати, але при цьому багацько варіантів… і я не можу визначитися… – куйовдить в цей момент кучерик на пальці та покусує побиті вуста під час дум.

Жалібний погляд на Спартачка в надії, що він як завжди збере деконструктив у голові докупи. Трясця, знову розклеївся перед ним.

Ніби можна побути беззахисним відкритися з різних граней без остраху осуду чи нерозуміння.

Знову заплющую очі, рефлекторна дитяча звичка, яка допомагає сховатися від труднощів.

Пару секунд і Женька опиняється в міцних обіймах, де можна розтектися як морозиво.

– Криза – нова тема, – говорить Спартак на вухо брюнету, від чого бачить яскраву реакцію на шкірі дурника, який знову накрутив себе до болю.

– Ммг, – легесенький стогін чи напів відповідь лунає від Жені.

«Стоп. Треба зібратися та дозволити відчепитися від тепленького згустку з ідеальними пропорціями обличчя.»

Під час обіймашної реабілітації, рука відчула забиті м’язи, трясця, знову він тягає пару Жень на плечах.

– Може розім’яти тебе трохи, ну в сенсі я … коротше помітив, що ти перестарався, – йойки незграбно говорити після шепоту цього хлопця, просто неможливо, але я ж актор тре зібратися (вмикаємо трохи впевненості в голос), – Якщо ти звісно не проти? Не тільки ж тобі мене реабілітувати, – з усмішкою закінчує Євген.

 

 

Як тільки Спартак почув про те, що його друг хоче розім’яти його, він мило посміхнувся, уперши лікоть в стіл, а голову поклавши на долоню. Його блакитні очі впились в сконфуженого Женю.

– Ну знаєш… Я би хотів щоб мене розім’яли.

Спокійний, барханний голос був на контрасті з голосом стурбованого Жені, після пропозиції розім’яти його. Суббота встає та підходить до друга, ніжно охоплюючи пальцями його зап’ястя, вже точно говорячи що він не проти вечірнього массажу. Він тягне його в залу, досі не відпускаючи руку, та вмощує на дивані.

– Я зараз не в гуморі щоб грати в приставку, але ми можемо подивитися фільм, – беручи пульт із під плазми, він сідає зліва від Яновича, – Тооож. Щоб ти хотів подивитися?

Він повертається до друга та вільною лівою рукою ненароком, майже відчутно торкається його ноги. По правді, Спартак сам схвильований, що зараз вони так поряд і він не соромитися його торкатися. Торкатися так, як це роблять не просто друзі.

Може забить на все? Може просто сказати все як є? Підсунутись до нього впритик. Пустити руку по його тілу, доходячи до шиї. Торкатися губами його обличчя та говорити, як йому пасує цей бежевий костюм з золотистими викройками.

Спартак сильно задумався про це, що і дійсно подсунувся трохи ближче до теплого тіла Жені, а рукою провів по його стегну, що актор і відчув. Відчув його сильну руку, яка зайшла в внутрішню частину стегна…

 

 

Погляд уже повністю почервонілого Жені, після фрази Спартака, починає потихеньку спускатися по тілу товариша. Зелений легенький шлейф у райдужці тьмяніє, карі бліки переливаються і викривають, усю хіть.

Сміливий крок Спартачка ошелешив Женю, змусивши забути як правильно дихати по дорозі до зали.

 

– Можна, “Шерлок”… мгнх…

Легенький доторок володаря думок у цей вечір змушує видати незграбний стогін, та підняти сполоханий погляд. Як хочеться зара зняти соціальні кайданки і віддатися спокусі. Внутрішня частина стегна, позитивно відреагувала на маніпуляцію володара холодної, як лід блакиті. Дихання почало підводити і Женя набравшись впевненості доторкнувся пучками до обтягнутої футболкою велетенської спини. Легенько провів по візерунку тату на шиї, від чого Спартак голосно проковтнув слину. Пілоерекція вже з’явилися на мармуровій шкірі. Далі Женя почав спускатися повільно до низу торса, щоб без перепон доторкатися до тіла про яке так довго марилося в самотні вечори. Серцебиття чимдуж прискорилася і хижа усмішка бісика не віщувала нічого хорошого, але тактильний голод необхідно вгамувати тут і зараз.

Різкий рух і Спартак у домінуючій позиції навис над Женьою, тримаючи зап’ястя. Татуйований згусток тестостерону вклав гарячого товариша, додатково зафіксувавши стегнами примхливі порухи. Різкий стукіт серцебиття, загнаної лані спокушав хижака, який хотів взяти майже багряного кучерявчика…

Думки коміка почали потихеньку пливти, а тіло піддаватися кожній маніпуляції.

«Не знаю, як я буду почувати себе завтра, але сьогодні я маю нарешті відкритися почуттям і віддати себе новому, цікавому досвіду з вмілим спокусником.»

 

 

Спартак вирівнює поставу та закидає ноги того собі на спину, притискаючись пахом ближче до Євгеши. Руками він спускається нижче прямо до сідниць, які він починає ніжно масувати. Психологу зараз самому ніяково бути в такому положенні, але він і не був проти. Одна з його рук починає розтібувати ґудзики на костюмі брюнета. Останній підхватується і допомагає з себе зкинути зайве з свого тіла. Психолог ніжно торкається пальцями його витонченого тіла та приобіймає за талію. Він дивиться в його зіниці трохи нахиляючись щоб поцілувати, але не одразу вирішується і ще декілька секунд нависає над ним.

Він не може це просто так зупинити. Звісно, говорити про щось це нормально, навіть правильно, але коли розпуста обіймає вас теплим повітрям, тут важко щось заперечувати, тому зробити крок назад – безглуздо. «Але ж як Женя? Це його перший раз з чоловіком і він так впевнений що готовий віддатися своєму близькому другу.»

Спартак цілує актора, забивши на це все. Якщо не зараз, то коли? Його язик проникає у рот Жені, ніжно погладжуючи його язик. Іноді затуляючи своїми губами, можливість дихати, чим і змушує нерівномірно хапати повітря Яновича. Рука, яка тільки, що обіймала того за талію, проводить по тілу Євгена і доходить до резинки штанів. Звісно пальці спокусливого психотерапевта починають стягувати штани з тазу кучерявого. Потім актор, ясна річ, починає відчувати як долонь того ж самого спокусника ніжно гладить його прутня, змушуючи його стогнати.

 

 

Прогин у спині актора свідчить про надчутливість покірно-поступливого хлопчика в даний момент. Шаленство від напористості Спартака, не дає ні краплі на ніякові паузи, а утворює логічну схему рухів зголоднілих згустків тестостерону.

Погляд блукає по обличчю,яке так впевнено дивиться на мене. Не можу втримати зоровий контакт, особливо, коли він майже добрався до мого прутня та відчуваю як цей диявол кінчиками пальців повертає моє попливше від збудження обличчя.

Потихеньку тягнуся до його футболки, яка якогось дідька на ньому, хоча зробити в позі де накачаний чорт нависає на мені доволі складно. Під тканиною ховаються хащі з тату та чарівні сосочки, які я хочу вилизькати господарю. Тримаю свої боксери при собі і рухаю грайливо стегнами, щоб спуститися до ніжної шкіри.

Трохи мну плечі, обводжу рельєфи на тілі, від чого машина, яка планує віддерти мене на цьому дивані блаженно мружиться. Язичком старанно виводжу візерунки і наближаюся сумлінно, до заповітних рожевих сосків, які трохи збільшилися від збудження, повільно обводжу по контуру, всмоктую шкіру і легенько притискаю, після чого чую спокусливий рик.

Надаю увагу іншому і відчуваю, як мої стегна все більше здавлюють.

 

 

Женя сповзає нижче під Спартака, останній не розуміє для чого, тому тихо, майже не шепітом запитує:

– Ти куди-? ммг… Жень… це заборонений прийом… Агм…

Від такої фрази у Жені червоніють навіть вуха.

Психотерапевт починає тихо стогнати від рухів язика по його соскам. Він допомагає стягнути з себе футболку, майже не відриваючи Женю від процесу, і відкидає її на підлогу.

Спартак знову припіднімає торс та відчуває як стегна коміка стискають його, точно не даючи психологу втекти, але він і не хоче залишати цей диван зараз. Йому добре поряд з ним. Йому хочеться бути зараз з ним в цю хвилину. Суббота упирається однією рукою з правого боку від торсу Жені, а вільною знімає з себе спортивні штани, залишая тільки боксерки.

Він відчуває як гарячі стегна Євгена торкається боків. Такі м’яке та ніжні, шуркітом проводить по ребрах психолога.

Не уявляю, що думає зараз Женя, але він не пручається і не лежить без дії, він навпаки сам робить активні рухи і збуджує мене. Чи я впевнений що зможу вставити в нього свого прутня та штовхати його сильніше в середину актора? Думаю так.

Спартак переводить руку донизу та торкається пальцями до проходу Жені, ніжно массируя його. Психолог заходить пальцями в нього, – Женюся, тобі не боляче? – обережно питає Суббота та заповільняє рухи пальцями.

 

 

– Мгм… мхнхм, схоже мнг, – розпуста задихала в спину і кучерявий хлопчик не міг зібратися з думками,щоб відповісти щось внятне на осиплий голос блондина.

– Женя, активна згода, тоді активно розімну твою спокусливу дірочку..

-Трясця, так мгнм, –спокусливий нявк від кучерявого котика і пальчики вмілого психолога проводять по обрамленні кільця м’язів на дупці. Усе тіло максимально яскраво реагує на ці легенькі маніпуляції. Легенько ковзаю стегнами, щоб підштовхнути до більш різких рухів. У очах починають бігати бісики,а в думках з’являються тисячу варіантів як надеруть його тут і зараз.Тільки одній людині він може дозволити доторкнутися до нього, оголити відкритість і беззахисність.

Спочатку Спартак бере до рук змазку з перцем і бачить жалібний погляд золотавого ретривера. Починає повільно вводити пальчик, вклавши зеленоокого. Прогин у спині і трохи зведені колінця Спартак виправляє повільним проведенням язика по внутрішній частині стегна. Від чого пілоерекція і прогин гарантовані.

– Розслабся, сьогодні тобі буде дуже приємно, жабеня, – знову звичний звіриний оскіл..

 

 

 

Обличчя блондина було біля члену Євгена. Той відчував як м’язи охоплюють його пальці та розтягуються при кожному новому руху середнього та безіменного пальцю, та тепле дихання в його голівку. А потім відчуває легкий “лизь” по ній. Ще, ще лизь, а потім як губи психотерапевта обхватили голівку і язик ніжно водив по колу, іноді кінчиком проводивши по уретрі, що спонукало Женю на сильніші стогіни. Спартак заковтує прутень глибше в горлянку. Слизьки та ковтаючи звуки, які той старався убавити, розносились по залу, лоскочучи чуткий слух кудрявого чоловіка.

Вільною рукою він торкається стегна свого спутника та стискає чіпкими пальцями, залишая після них червоні сліди на ніжній, світлій шкірі. Суббота відривається від члену та заповнює легені повітрям, тихенько тягнучи стогін. За його губою тягнеться тонка слина та вмить щезає, перериваючи вологу нитку між членом Євгена та губів Спартака. Той знову нахиляється до прутня та цілує мошонку, потім яєчка та шкіру поряд, протираючи від вологості губи, потім переходить вище і цілує його живіт, одночасно дістаючи з того пальці. Дірочка актора вже обм’якла та готова прийняти в себе пружний член Спартака.

Психотерапевт бере зі столу змазку та капає декілька крапель собі на вставший член, розтерши по всьому стовбуру. Він підсувається ближче до Євгена, беручи його під колінами тягне до себе в притик і задіюючи руку, вставляє голівку в актора, починаючи повільно ворушити нею туди-сюди. Тихенько стогнучи, він заходить ще в друга та змушує стогнати його та усвідомлювати, що зараз прутень друга треться об його м’які нутрощі.

 

 

 

Спартаку готовий віддати своє тіло,щоб він грався з ним без обмежень. Холоднуваті кінчики пальців під колінами та підняття, ніби він важить, як кошенятко. Дірочка коміка спокусливо обхватує голівку.

– Мгнгх, володаарю, – милий зойк змусив Спартака трохи завмерти на пару секунд.

– Так, любий видихни, ти ж хочеш глибше, – шепіт на вухо змушує кучерявчика потертися об щоку і почати цілувати,видихнувши прямо в цілунок. Нарешті надчутливість і покірно – поступлива поведінка приносить солоденькі плоди.

– Скажи ще раз,володарю і я змушу тебе розтектися по ліжку, – рикуватий вкид Спартака, змусив зайорзати стегнами від спокусливих слів.

– Володарю, – затуманений погляд і Спартак ,готовий довести до межі його хлопчика.

Легенькі поштовхи до простати і Женя рухається активно на зустріч, від чого зводить чортика в тату з розуму.

Женя вчиться видихати, бо все одно це вперше і відчуття доволі неординарні, але такі приємні. Хіба він міг уявити, що “качок у тату,” а потім заковирний опонент у завданні зможе віддирати його на шкіряному чорному дивані.. І трясця, це буде змушувати текти від маніпуляцій з його тілом і диявольського шепоту.

 

 

Спартак легко штовхав прутень по вологому, м’якенькому нутру Жені. Відчував як обіймає його член повністю і він віддавався ще не на максимум, щоб задовольнити партнера. Той хватає Женьку за зап’ястя і прижимає до дивану, нависнувши над ним всім тілом, а членом заходячи повністю, працюючи тазом різкими ривками вдавлюючи його в м’які матраци.

Блакитні очі обводять контури витонченого, пружного тіла, яке зараз лежало під ним та приймала його член до самого коріння. Спартак ніби коршун знаходить ціль і впивається губами в його ключицю, трохи кусаючи та відтягуючи шкіру. Психотерапевт чує ці протяжні стогіни та переривчасті слова. Той трохи призупиняється і просунувшись до вуха кудрявого каже:

– Простогни моє ім’я.

Суббота продовжує прижимати руки і ворушити членом всередині нього.

– Си- Спартааах… Агх, – Актор протягує останню букву А в його імені і заривається носом в ковру, на якій він лежав як на подушці.

Він робить ще пару поштовхів, дістає з нього прутень і сідає на дупцю, підгинаючи до себе коліна перед розвинутих ніг товариша. Трохи розглядає Євгена, який відпочиваючи робить глибокі вдохи, але відпочивати ще зарано.

Спартак обіймає його за талію та піднімає всаджуючи на себе. Тепер Спартак знаходиться під Євгеном, але сідає на прутень все одно другий.

Тримаючи його таз він допомагає рухатись йому швидше. Ця поза давала більше можливостей розгледіти не тільки тіло, а ще й обличчя брюнета, який так старанно скаче на його члені та стогне приємні слова для нього.

– О тааак. Женька, не зупиняйся говорити та рухатись… Ти просто прекрасний, величний. Ти – Король розпусти… – Через приємні стогіни говорив терапевт та обіймав Євгена за таз, – Я кохаю тебе..! Мгна…~

За довгий час Спартак нарешті зміг сказати все, що він хотів, та відчував до тіла яке зараз віддавалося йому на його члені. Той стогнав вже щосили, від активних рухів актора. Те як він спокусливо крутив стегнами, гарячими пальцями зачіпляв ерогенні зони Спартака та солодко стогнав. Господи, це те що хотілося відчувати їм обом.

 

 

 

На межі в усіх сенсах Женя втрачає відчуття реальності, слова похвали легенько дотикаються до вух. Тіло потихеньку починає обм’якати та потрясуватися, і в цей момент блакитноокий чорт добиває серденько зізнанням у коханні. Оргазм розливається по тілу і сперма капає на живіт і пах Спартака. Женя плавно ковзає, спустившись до низу, грайливо вигнувшись у ніг володаря. Почав потихеньку водити язиком від кореня до голівки, граючись з нею, різко взяв до ротика та швиденько почав вилизькувати, майже доводити до фіналу. Інтуїтивно він намагався згадати, як йому це робили попередні пасії та заховав зубки.

У такій позі прозора блакить густішає. І напів рики та зведені брови свідчили про фінал, жорсткий жамк сідниці і Спартак кінчає прямо на обличчя коміку.

Такий краєвид змушує, психолога потягнути Женю на себе та злизькувати з обличчя сім’я, переводячи в поцілунок.

– І я тебе, – шепоче розтраханий хлопчик.

Спартака зводить з розуму шкала щастя в грудях і він піднімає своє сонце за стегна, підтримуючи руками. Несе до чорного душу, де гаряча спина затиснена між стінкою та рельєфним тілом Спартака висіти в повітрі. Шкіра покривається мурахами, але гаряча вода дозволяє розслабитися та трохи змушує відрубатися кучерявчика. Тільки легенькі засмокти, якими яскраво осипають тіло змушують більш менш бути в свідомості.

 

 

 

Він майже не засинав на ходу, тому блондин допомагав тому вимитись,, натираючи його спину м’якою мочалкою, проводячи пальцями по кудрявій голові, пропуская волосся поміж пальців, вимивая обличчя ніжно торкаючись пальцями до почервонілих щічок – це все відчувалося Євгену занадто “обпікаючими” доторками. Ніби Спартак може проходити пальцями в його тіло як в привида, але все ж таки, проникнути в нього він дійсно може.

Закінчив з гарячим душем Суббота бере втомлене тіло на руки та несе в свою спальню. На краю ліжка вже лежить підготовлений легкий одяг для актора. Футболка не обтягує тіло. ЇЇ терапевт вже точно б не одягнув, аналогічно як і штани. Тримає він цей одяг спеціально для його товариша, з яким вони проїздили майже всю Україну та проводять забагато часу удвох.

Психотерапевт нахиляється до втомленого Жені, який сидів на краю ліжка і був готовий лягти на нього, але перший його призупинив. Він торкається губів актора притримуючи за підборіддя та ніжно цьомає. Сцена виглядала ніби вони давно одруженні і робили це не вперше. А що вони відчують на ранок? Дозволили собі таку «шалость» на вечір після важкого дня, а що ж вони будуть думати про це потім? Точно не забудуть, а будуть згадувати в гейських жартах та червоніти кожен раз розуміючи що більшість з цих жартів – правда.

Блондин лягає поруч з Женею, забивши на блокнот та питання які треба дописати. Щось придумає вже на терапії, він же автор фрази: «Я вампір, я сам розберусь» тому не страшно. Чоловік приобіймає Женю з заду та торкається голим тілом до неприємної старої футболки, але головне що втомленому Жені добре.

Ніжне – На добраніч, – від Спартака, сильні обійми, ніби він обіймає власну, кучеряву, м’яку іграшку і Євген відчуває себе в безпеці.