Сімейна вечеря

Я сиділа на кріслі в імпровізованій бібліотеці і перечитувала довідник по травах, коли вхідні двері відчинилися і ехом віддалися сторонні голоси.

– Ми приїхали! – З арки я побачила постать Алекс з кількома сумками. Я відклала книгу і босими ногами пішла на зустріч “родичам”.

– Оу, – людей виявилося трохи більше, ніж писалося в листі, але вони не виглядали так, ніби все як і має бути. Крім брата Джима, його дружини та сина стояли ще 2 дівчини та хлопець, не схожих на жодного з дорослих.

– Серено, ти така доросла, дитинко! – Джим перший порушив мовчання і глянув на мене сонними очима, як у Алекс. Він розкрив руки для обіймів і підійшов до мене. – Ти тепер вилита Сьюкі, як коли я її вперше зустрів! – Алекс підійшла до мене і підбадьорливо обійняла за плечі.

– З приїздом! – Джейн та мама зайшли трохи згодом і так само на секунду здивувалися, але швидко стали обійматися із родичами Олександри.

– У нас вийшли невеликі корективи, як ви вже помітили, – Міранда ніяково засміялася і обійняла сина. – Це друзі Кела, їхні батьки поїхали за день до нашого від’їзду, і ми запропонували їм поїхати з нами. Лист би не встиг дійти, але Джим казав, що місця в будинку вистачить…

– Звичайно, вистачить! – Мама заспокійливо махнула руками та посміхнулася своєю звичною усмішкою. – Дівчатка у коледжі, тому місце є, тільки треба буде принести ще постільну білизну та…

– Ми цим займемося, проходьте, почувайтеся як удома, – Джейн зупинила потік думок мами і вказала рукою на сходи, що ведуть вгору. – Серено, покажеш кімнати для …

– Оу, я Едіт, а це Емма і Джордж, – у Емми і Едіт буле каштанове волосся і схожі риси обличчя, тому вони, швидше за все сестри. У Джорджа було темне волосся, але деякі пасма були освітленими.

– Я Серена, йдіть за мною, я вам все покажу, – я посміхнулася їм і пішла до сходів.

– Вони всі пообідали в кафе по дорозі, тому ми всі зберемося на вечерю. Думаю, ви встигнете облаштуватись і перепочити, – Олександра поплескала брата по плечу і вони пішли на кухню.

– Я думаю, що ми зможемо ділити кімнати один з одним, – Кел знизав плечима і подивився на друзів, ніби питаючи.

– Так, якщо тільки розмір кімнат дозволить, – дівчата закивали.

– У цьому будинку є як мінімум 5 вільних кімнат і всі вони досить просторі, тому як вам буде зручно, – я розвела руками і пішла вздовж коридору. – Якщо ви і так ділите свої кімнати вдома, то тут ви можете відпочити один від одного.

Вони погодилися і я вказала на вільні кімнати. У пральні на першому поверсі я взяла 3 нових постільних комплектів.

– Серена, а де Джек, Філ та Адам? – Кел сидячи стрибав на матрац, перевіряючи м’якість.

– Тут ще мешкають люди? – Емма виглянула з-за дверей і подивилася здивованими карими очима.

– Так, ще 3 наші брати, але вони вирушили в місто, щоб докупити дещо для вечері. У них були плани споїти Кела, а тепер і вам не викрутитися, – я підморгнула і всі четверо досить переглянулися. – Моя кімната он там, навпроти, тому якщо знадоблюся, звертайтеся, – я показала на крайні двері з іншого боку сходів. – Тут є басейн під навісом, і я планую побути там. Якщо хочете охолонути, то я можу зачекати вас і потім підемо всі разом. Ванни на поверсі всього 2 і вони вони там.

Ми домовилися зустріти через 30 хвилин та я вирішила сходити на кухню щоб перекусити.

– Ну, як, їм усе сподобалося? – Мама сиділа за обіднім столом та читала газету.

– Так, я дала їм кожному по кімнаті і запропонувала потім піти у басейн. Хлопці скоро повернуться?

– Джек дзвонив і сказав, що на вечерю вони встигнуть, – Алекс налила собі каву і сіла поруч із мамою.

Я зробила собі коржик із сиром, шпинатом та помідорами, дістала з холодильника галон соку і сіла ближче до вікна.

Через годину ми зайняли басейн із нашими гостями, які не могли натішитися прохолодою води.

– Серено, навіщо вам стільки іграшок для плавання? – Волосся Едіт було наскрізь мокрим після пірнання.

– Коли моя мама з Джейн і Олександрою в’їхали в цей будинок, мої сестри були ще маленькими, і тому вони купили купу всього.

– До речі, ваші мами ж не родички, так? – Джордж лежав на кріслі та гортав книжку.

– Ні, у нас один батько.

– А що з ним? Де він? – Кел сів на борт басейну і дивився на мене. – Тітка Алекс не розповідала про нього нічого, та й про вас я дізнався тільки коли нас запросили на хрестини.

– Я його ніколи не бачила, ніхто з нас. Ми просто знаємо, що він поїхав, коли нами завагітніли. – Я брешу. Ми всі знаємо про нашого батька, хто він і що з ним сталося. Але я не збиралася розповідати «особливості» нашої родини людям, яких знаю за все життя 5 годин.

Вони трохи згасли і повисло незручне мовчання. – Гей, все нормально, так? Таке трапляється, що батьки – козли і можуть покинути дітей. Але у нас класні мами і вони сильніші за все це, тому все круто!

Я посміхнулася і, щоб розрядити обстановку, взяла іграшковий насос і бризнула Келу в обличчя. Ми всі засміялися і розпочали морський бій. Усі, крім Джеймса; я відчувала його погляд на собі якийсь час, але потім мене скинули у воду.

***

Ми вирішили повечеряти під навісом на вулиці. Я прийняла душ і зібрала мокре волосся шпилькою. Я вирішила одягнути легку чорну сукню, обійдусь без взуття. Знизу почулися чоловічі голоси та шарудіння паперових пакетів. Усміхаюся, коли бачу задоволені переглядання дівчаток і спускаюся сходами вниз.

– Добре виглядаєш, сестричко, – Філ поцілував мене в щоку. Напевно, вони трохи випили у місті. Плещу його по плечу, і веду на кухню, де мами закінчують готувати вечерю.

– Сірі, почни відносити потроху тарілки з їжею, а Адам поклич, будь ласка, гостей до столу, – Джейн цьомнула сина у щоку і поплескала по плечу.

Надворі був легкий вітерець. Напевно, хтось зачарував напередодні свічки, і вони не гасли від легких поривів повітря. Стіл був набитий овочами, різними гарнірами і посередині було підготовлено місце для запеченого м’яса. Вже стояло кілька глечиків з лимонадом і водою, згодом Джек приніс кілька пляшок зі спиртним і поставив їх на невеликий стіл поруч.

– Не забудь, що родичі не знаю про наші здібності, – я вказала на нього пальцем, у відповідь він передражнив мене, але згідно з кивнув.

Вечеря проходила досить непогано. Ми багато сміялися, Алекс і Джим згадували дитинство в Іствіку до його переїзду в коледж, потім вони згадали їхнє весілля з Мірандою і те, як її батька не правильно зрозуміли в кондитерській, і замість триярусного торта приготували три маленькі.

– І все ж таки, як так вийшло, що ви всі завагітніли водночас? – Голос Міранди був гучніший ніж зазвичай через напівсухе вино. – Пам’ятаю, коли народжувала я, між палатами були тонкі стіни і я думала, що збожеволію від криків інших породіль.

– Дива трапляються, – Джейн знизала плечима і вони перезирнулися між собою.

– А тобі, Джейн, напевно було взагалі не по собі. Олександра з Сьюкі вже стріляні горобці. А ти, Сьюкі! Ти ж народила раніше 5 разів! Не уявляю, як тобі «там» важко!

Мама трохи почервоніла і зробила ковток із келиха, після чого злегка скривилася.

– Мила, давай не будемо бентежити дівчат, – Джим погладив дружину по плечу і вона прикрила рота рукою.

Ми з Філом переглянулися і подумки чокнулися нашими склянками. Він показав очима вниз, на свою кишеню, і пограв бровами. Я зрозуміла, що в нього є косяк і моргнула, слабко киваючи головою.

– Піду, поставлю чайник, мабуть, – відсуваю стілець, підводячись, – хочу чаю, хтось ще буде?

– Я, давай поможу, – ми з Філом підвелися з-за столу і попрямували на кухню.
Ми тихо сміялися, коли я сіла на кухонний гарнітур, провівши рукою на вході, створюючи невидимий шар стіни, щоб запах не пройшов у будинок.
– Скільки в тебе?

– Три, – хлопець дістав прозорий пакетик із трьома маленькими згортками. Один із них він дістав, трохи розкурив і передав мені.

Я відчула, як легка гіркота з’явилася у горлі і тихо закашляла з незвички. Ми не часто таким балуємося, але сьогоднішня вечеря та неконтрольована балакучість дружини Джима стали гарним приводом.

– Нам трохи залиште, – Джек, Кел і Джордж вбігли на кухню, потираючи руки від передчуття. Я прикурила сигарету та передала її Келу.

– Ніколи б не подумав, що ти по травці, – Джордж підняв брову, приймаючи одвірок від друга.

– І чому ж?

– Ну, ти так виглядаєш, – він повів руками у повітрі, не знаючи яке слово правильно підібрати.

– Як незаймана, що не вилазить з підручників, – стукаю Джека по плечу, і він тихо хихикає. Він обійняв мене за шию, притягаючи до грудей і трохи поплескав по голові.

– Пішов ти, і ви обидва, я знаю, що ви думаєте так само, – вказую пальцем на хлопців і вони підняли руки на знак примирення, заперечливо киваючи. – І давно ви судите людей за одягом? – Я сміюся, щоб вони не подумали, що мені прикро чи щось на кшталт того.

– Перестав судити після того, як дізнався, що ваша мати народжувала стільки разів, – це знову Джордж. Ми з Філом перезирнулися.

– І що це має означати? – Я зістрибнула зі стільниці і склала руки. Було видно, що він занервував, він глянув на Кела і той кивнув, на кшталт «Це твоє лайно, вигрібайся з нього сам».

– Ну, ем, нічого не подумайте, – він почухав потилицю, – просто якось Кел розповів, що вона багатодітна мати, а такі зазвичай виглядають … не дуже охайно.

Моя права брів піднялася вгору. – Невже? Отже, ти здивований, що маємо душ?

– Ні, просто … – Він замислився. – Я не знаю, навіщо це сказав. Вибачте, правда.

Філ поклав мені руку на плече, привертаючи увагу. Він простягнув згорток і я, насамкінець глянувши на хлопця, який закусив губу, зробила затяжку. Закидаю голову і видихаю дим.

– Гаразд, даремно накинулася, – простягаю косяка хлопцю і він винувато посміхається, приймаючи. – Потрібно реально поставити чайник, хочу ті тістечка з кремом, що ви купили.

– Я знаю найкраще, що сподобається сестричці, – Філ швидко цьомнув мене в лоб і дістав з кухонної шафи набір з чашками та блюдцями.