Щастя з гірчинкою

 

“Щоб по справжньому цінити щасливі моменти потрібно пройти через гіркі”

Д- Джисон ,М -Мінхо .

“###” позначені репліки які відбуваються зараз ,остальні помічені часовими рамками.

Це моя перша робота тому не судіть суворо , буду рада відгукам)

 

М: Пам’ятаю ту сварку з якою все почалося ###

____6 днів тому____

Д: Ось і вали до свого Хьонджіна *злісно вигукує відводячи погляд убік *

М: Та при чому тут він якщо… * Не встигнувши домовити переводить погляд на двері, що відкриваються *

Чан: Агов ,хлопців, у нас… * Перериваючись на півслові розгублено дивиться спочатку на Джісона, потім на Мінхо.

Чан: У вас все гаразд? У нас запис інтерв’ю через 3 хвилини нам сказали пройти на майданчик. * Почергово дивиться на хлопців, намагаючись зрозуміти що сталося *

Обидва одночасно: Все нормально.

Джісон першим попрямував до виходу

Чан: * ставить руку на одвірок перегороджуючи вихід Хану * – Я не знаю що між вами зараз сталося але ви ж розумієте що в кадрі не повинно бути видно що щось не так?

Д: Не парься, хьон, все буде за вищим розрядом. *Поплескавши Чана по плечу прибирає його руку і виходить з гримерки.*

За ним, не сказавши ні слова, пішов і Мінхо, залишаючись десь у своїх думках.

Коли Мінхо з Джісоном з’явилися на майданчику всі учасники помітили, що з ними щось не так. Вони часто бачили як ці двоє лаялися по дрібницях потім мирилися, в принципі як усі парочки, але такими вони їх ще не бачили. Джісон вдавав що все в порядку, і навіть жартувати намагався, але всі розуміли що з ним явно щось відбувається, вони дружили досить довго щоб зрозуміти коли з Ханом не все в порядку, як би він не намагався довести протилежне.

– Всім по місцях – долинуло від когось зі стафа.

### М: Не хочу думати про той момент

Д: може, тоді спробуємо згадати спочатку? ###

 

______5 років тому ._____(Від імені Мінхо)

Я стояв біля стійки з напоями, вже другий тиждень як я став трійні, сьогодні буде останній кастинг цього місяця, потім повинні оголосити склад нашої майбутньої групи, якщо ми звичайно зможемо дебютувати.

Взявши каву я попрямував до ліфта, вже зайшовши до нього я почув

Д: Притримайте ліфт будь ласка! *Запихавшись кричить хлопець, що вбіг у вхідні двері*

М : * Ставить ногу між дверей ліфта що б ті не закрилися , дивиться на хлопця з пухкими щічками що вбігає в ліфт,*

Д: Дякую вам велике *намагаючись віддихатися * Вам який поверх?

М: *Дивиться на хлопця* Та нема за що, мені третій. А вам?

Д: О мені також туди. Схоже, ми можемо опинитися в одній групі.

М: Можливо. *Переводить погляд на двері*

 

### М: Ти тоді здався таким кумедним і милим, що я боровся з собою що б не дивитися на тебе. Благо їхати було не довго * дивиться в очі трохи посміхаючись *

Д: О даа пам’ятаю той день як зараз, я тоді проспав і летів на всіх парах в компанію, навіть таксі довелося взяти. А коли побачив двері ліфта, що закриваються, вже подумав що мене не почули і буду я або чекати інший ліфт або чухати по сходах. І так я теж намагався не дивитися що б не здатися дивним але то як виділялися твої очі просто не могло залишити мене спокійним. Вони у тебе такі виразні, красиві, я б навіть сказав як у ляльок.

М: Даа за ці 5 років ти мені це говорив раз напевно мільйон * говорить з легкою посмішкою, як би підколюючи Джісона.*

Д: Пфф,ой ну значить почуєш мільйон і один раз * легенько штовхає в бік нахмурюючи брови * А пам’ятаєш час перед дебютом? І особливо період шоу на виживання?

М: Та краще б не пам’ятав. ###

___ 4 роки тому ___ (. 3 дні до оф.дебюту)

Все ж таки ми залишилися у дев’ятьох хоча цілком могло бути що мене та Фелікса не було б у групі але на щастя нас повернули та ми дебютуємо всі разом.

Я ,Бан Чан ,Фелікс ,Уджін, Синмін, Хьонджін, Чанбін, Джісон і наш макне Чонін.

Навіть не вірилося, що через 3 дні наша група офіційно дебютує. Багато чого відбулося за той час що ми були трейні, як хорошого, так і поганого. Але зараз у нас був чіткий план дій і все було цілком зрозуміло і очевидно.

Все крім одного … Моїх думок, хоча навіть не думок, а почуттів щодо цього хлопця з м’якими щічками.

Ми добре спілкуємося, підтримуємо один одного коли це потрібно, навіть живемо в одній кімнаті, тому бачимося 24/7.

Спочатку я думав що мої дивні думки саме через це, і що це хибні почуття, але потім я зрозумів що якщо причина така то це почуття мало бути до всіх учасників, а не тільки до Джісона.

Якийсь трепет всередині кожен раз коли я його бачив, бажання довше залишатися з ним поруч, і неважливо будь то додаткова репетиція, похід поїсти або спільний перегляд фільму чи аніме.

Думаю якби це була дівчина, то такі почуття я б з упевненістю назвав коханням або як мінімум симпатією, але це хлопець, та ще й колега. Він добрий друг і я не хочу все зіпсувати.

У кімнаті 8 чоловік крім мене, але весь цей час мій погляд затримується тільки на ньому, і це ще більше наштовхує на думку що він мені не байдужий.

Я не повинен нічого говорити про це йому. Адже можу зіпсувати навіть те, що є у нас зараз. Що ж для початку мені потрібно розібратися в собі, а потім намагатися зрозуміти що думає Хан.

Здається єдиний хто помітив мої погляди це Чанбін. Ось і зараз він дивиться то на мене, то на Джісона. І ще ця легка усмішка, можливо я параноїк, але мені здається він дійсно все помічає і давно вже зрозумів.

М: А? Що? * Перериває свій потік думок чуючи низький голос його колеги *

Фелікс: Я вже кілька разів тебе покликав, ти де витаєш? *Запитливо дивиться на Мінхо *

М: Вибач, не помітив, задумався трохи .

Чанбін: І про що таке ти задумався, що навіть не почув як тебе звали? *Пристально дивиться на Мінхо задаючи питання*

М: Про майбутній дебют, хвилююся щоб все добре пройшло і не було проблем.

Чан: Ми говорили про те, що вже майже з усім впоралися, залишилося тільки записати завтра маленьке інтерв’ю, яке вийде на другий день після нашого дебюту, і можна буде трохи відпочити, тому що під час просування у нас вільного часу майже не буде. *Дивитись на хлопців під час того як каже*

Чан мав рацію, нам потрібно відпочити і почати просування з новими силами.

Синмін: На ​​сьогодні у нас все у розкладі? *Строчучи щось у телефоні і майже не відводячи погляд від екрана поставив питання*

Чан: – Так на сьогодні все, можете збиратися додому. * Підходить до столу забираючи рюкзак *

Уджін: Чудово, ще тільки 7 вечора, як вам ідея сходити кудись повечеряти?

Чанбін: Я за

Хьонджін : я теж куди підемо?

Решта теж погодилися.

Незабаром ми всі разом попрямували до невеликого ресторанчика неподалік нашого гуртожитку.

 

Майже всі вже сиділи за столиком крім Чоніна який кудись вийшов і мене з Чанбіном, підходячи до столика я глянув куди можна сісти, коли почув шепіт біля вуха

Чанбін: Біля Джісона вільно, йди сідай. *Киває у бік вільного місця*

Я глянув на Чанбіна і його погляд говорив або про те що він мене підколює бо починає помічати що я не байдужий до Хана … Ну або ж я просто параноїк …

М: Так ти теж можеш туди зайти, мені і з краю норм. * Намагаючись звучати максимально нормально *

Чанбін: ні ні, проходь ближче. *поплескує по лопатках*

 

Незабаром усі вже доїдали свою вечерю.

Д: *опускає руку на ногу Мінхо* агов, хьон? * Нерозуміючий погляд, коротка пауза * – Ти чого сіпаєшся?

М: Так я щось випав з реальності, просто не очікував. Ти щось хотів? * Розгублений погляд і спроби зібратися з думками *

Д: Я хотів запитати чи не сходиш ти зі мною в магазин перед тим як піти в гуртожиток, я хотів прикупити їжі на завтра.

М: Так, звичайно, без проблем. *ківок і м’яка посмішка*

Д: О чудово, дякую, а то самому не хотілося йти.

___пару годин опісля___

Ми пробули в цьому ресторанчику близько трьох годин. Розплатившись всі попрямували до гуртожитку, я і Джісон пішли в цілодобовий магазин неподалік нашого будинку.

Чонін: агов, а ви куди?Нам в інший бік. .*повертає голову убік дивлячись на хлопців звертаючих з загального шляху*

М: Хан хотів зайти в магазин, купити продукти на завтра, я з ним за компанію схожу.

Чонін: А зрозуміло. *Повертається назад до компанії, що зупинилася, і всі разом продовжують шлях*

За кілька хвилин ми були на місці. Джісон попрямував до полиць з рамьоном, а я вирішив озирнутися може теж що захочеться.

Д: Бліїн, тут немає того що я зазвичай беру, він найсмачніший…. Гаразд доведеться брати що є.

М: Ну нічого один раз спробуєш щось нове. * Підходить ближче до стелажів дивлячись на асортимент *

Він виглядав досить засмученим, усмішка йому йде більше.

Хвилин через 5 ми вийшли з пакетом різної їжі, і попрямували до гуртожитку.

 

РАНОК

Ай чортів будильник, чого так голосно. Фух, здається, інших не розбудив .Хан? О він теж ще спить, чудово. * промайнуло в голові Мінхо *

Вмившись і почистивши зуби, я вирішив швиденько сходити вмагазин .

М: Так… Ні це не той, і цей не він, та де ж?..О ,ось він ,саме той що Хан полюбляє.

Прийшовши додому всі ще спали, чудово, Хан прокидається зазвичай близько 9-ї ранку, що ж у мене є ще пів години для готування.

На годиннику було 8:45 коли Хан вийшов з кімнати, він такий милий коли сонний, сходивши в душ він прийшов на кухню, я за цей час якраз встиг приготувати сніданок.

Д: О, ти вже встав і навіть встиг приготувати сніданок? *Підходить до плити розглядаючи що там є*

Волосся Хана було ще мокре, він витирав їх рушником, а футболка злегка прилипала до вологого тіла.

М: Та щось не спалося з ранку. До речі мені здається я випадково приготував занадто багато, не думаю, що впораюся з цим один. Може приєднаєшся? Ти все одно ще не готував собі нічого. *Намагається вдавати, що так воно і є*

Д: Відмінно я тільки за, мені завжди ліньки готувати. * Посміхається у відповідь на пропозицію старшого *

М: Окей тоді сідай, я зараз покладу в тарілки. * Дістає тарілки з тумбочки поки Хан йде до столу *

Д: Дякую. * Бере одну з тарілок з їжею з рук Мінхо.

Д: Мм дуже смачно, схоже на те, що я зазвичай беру. Це той що ми вчора купували?* Кладе чергову порцію локшини в рот*

М: Ні, той на полиці стоїть, якщо чесно навіть забув про нього * вказує рукою на одну з полиць *. Я з ранку вирішив прогулятися трохи і зайшов до магазину.

Д: а як це називається? Зможу брати його натомість, він дуже схожий на той, що я люблю.

М: А он біля раковини стоїть упаковка, я ще не викинув. * Показує у бік раковини*

Д: встає глянути назву *ого ти що знаєш який мій улюблений рамьон? *З подивом дивиться на хьона *

М: Що? Ні я просто взяв перший-ліпший. А це той, що ти завжди береш? Тепер знатиму .*намагаючись стримати посмішку кладе порцію сніданку собі в рот*.

Д: Ну гаразд, у будь-якому випадку спасибі. *Широко посміхається і продовжує їсти*

Що ж схоже у мене вийшло, ось цю усмішку я й хотів побачити.

Я не можу йому сказати про свої почуття або думки, але я можу приносити йому маленькі радості і бачити цю милу посмішку значно частіше, а там будь-що буде.

## Д: пам’ятаєш той переломний момент? * бере за руку *

М: Оо даа, пам’ятаю ###

 

_____ 3 роки тому_______

Зйомки Two kids room. Мінхо / Джісон

 

М: Може я тобі подобаюся не так, як мушу?

Я не знав на що я сподівався ставлячи це питання, та ще й на камери. Але було складно весь час приховувати почуття. Перебуваючи так близько і не маючи можливості щось зробити.

Д: Як ти повинен мені подобається? Ти про що? *Невпевнений погляд та посмішка*

Цей момент усвідомлення, коли будь-яка надія стирається на порох.

Мені потрібна перерва.

М: Вибачте, я відійду на хвилину.

Стаф: агов ти, куди ми ж ще не закінчили?

Голос когось із стаффа я почув коли вже виходив у коридор

Пройшовши пару дверей я опинився в гримерці, думаючи перевести подих, але коли двері відчинилися а в неї увійшов Джісон я зрозумів, що цього зробити не вдасться. Що він робить? Чому зачиняє двері?

### М: Я зовсім не очікував що ти мене тоді поцілуєш

Д: повір я і сам не очікував, точніше не думав, просто зробив і на секунду мені здалося що ти мені вріжеш ###

Д:* засуває двері, затримується на пару секунд стоячи обличчям до дверей, розвертається і йде прямо до хлопця, що стоїть біля столика візажиста. Різкий поцілунок, що вибиває повітря з грудей змушуючи зависнути від несподіванки.

Секунду може більше я був розгублений і стояв як стовп, але потім зрозумів що треба відповісти інакше Хан вирішить, що я цього не хочу, а я капець як хочу цього.

М: *починає ворушити губами відповідаючи на поцілунок спочатку несміливо потім вже впевненіше охоплюючи долонями шию і потилицю Хана.

Я все більше відчував як руки стискалися на моїй спині, трохи підводячись до лопаток, а поцілунок ставав глибшим.

Я точно не пошкодую про це.

Як би сильно я не хотів продовжити цей момент але вічно це не могло продовжуватися, як тільки я подумав про це, тут же відчув порожнечу там де тільки що було тепло таких м’яких губ. Джісон першим розірвав такі бажані торкання.

Д: Така відповідь тебе влаштує?

М: Хах, та це була дуже переконлива відповідь. Але чому ти ніяк не відреагував коли я питав?

Д: Чувак, ти реально хотів що б я на камеру і в оточенні купи стаффа сказав що ти мені подобаєшся не так як повинен?..

М: А ну так. Ти правий це було б не дуже добре. Пробач мене трохи занесло. * Опускає голову дивлячись у підлогу *

Д: Трохи? Ми і так один із найпопулярніших пейрінгів серед фанатів нашої групи, а тепер уяви якщо в кінцевий варіант відео вставлять це питання.

М: Зате Стей порадіють, що мали рацію. Або вирішать що це прикол і не повірять що я міг сказати серйозно. *З посмішкою дивиться на Джісона*

Д: Та так. У будь-якому разі не думаю що це залишать. Пішли дознімемо і додому поїдемо, мені здається нам багато про що треба поговорити.

– Так, схоже розмова буде довгою.

Стаф-агов! Джісон Мінхо, ви де?

Д: Ну ось нам точно час.

 

Ми швидко відзняли частину, що залишилася, і вирушили додому. Чан і Фелікс пішли раніше. Решті ще потрібно було залишитися небагато.

Увійшовши до гуртожитку я покликав Лікса і Чана, але у відповідь була лише тиша.

Д: Напевно зайшли кудись перекусити раз їх ще нема.

Швидше за все Джісон мав рацію.

М: давай тоді перекусимо і підемо може фільм якийсь глянемо?

Д: Так давай, я тільки за. *Проходить на кухню у пошуках їжі*

Трохи поївши ми пішли в кімнату, довго думати що подивитися не довелося, в рейтингу нових фільмів серед перших місць був “Сонік”, так що його і включили.

Ноутбук лежав у мене на колінах, ми лягли на подушки біля узголів’я ліжка. Через хвилин 10 після початку фільму я відчув як голова хлопця лежачого поряд опустилася мені на праве плече. Ще через хвилини дві його рука виявилася обвита навколо моєї талії у відповідь я підняв руку що б він міг покласти голову мені на груди.Я не міг бачити його обличчя але думаю що він усміхався так само як і я. Цей час був настільки прекрасним, не те що ми не дивилися раніше фільми вдвох, але я ніколи не міг обійняти його ось так міцно, це здавалося б дуже дивним. Але все ж у мене було одне питання, яке хвилювало мене ще з того часу, коли він мене поцілував, там у гримерці. “Це трохи ніяково запитувати, та й чи варто? … Але ж я не заспокоюся, якщо не знатиму відповідь, так же? Ай добре або зараз або ніколи.”

М: Коли я почав тобі подобається не як просто друг? *Швидко протараторив що б не передумати*

“Так окей я запитав, чого я так нервую, і чому він не відповідає? Блін може це питання прозвучав тупо, або я тупий, та боже ж ти мій скажи хоч.

Д: – Ти ніколи не подобався мені як просто друг.

Моє серце в цей момент схоже зробило потрійний кульбіт і впало хто знає куди.

М: – Тобто, ти маєш на увазі щооо, весь цей час .. * дивиться на затилок хлопця лежачого у нього на грудях *

Д: так. Саме це я й маю на увазі * піднімає погляд на Мінхо *

Паралельно з тим, як він говорив цю фразу, він трохи підвівся, повернувши голову до мене і спираючись на лівий лікоть. У цей час все що я міг це тільки дивитися у його очі не розуміючи як я міг бути так сліпий що не помітив це.

Д: А ти? Коли ти зрозумів?

М: думаю, що ти сподобався мені ще тоді в ліфті, але остаточно усвідомив я це тільки рік тому.

Д: тобто весь цей час ми обидва подобалися один одному більше ніж друзі але обидва не помічали цього і боялися як-небудь зізнатися в цьому?

М: Хах виходить що так.

Д: Тобі не здається що ми трохи тупі?

М: Ахах та тепер я впевнений у цьому.

Фільм уже не був важливим і став просто фоновим шумом. Джісон сів схрестивши ноги і сперся на стіну лівим боком. Я посдідував за ним сідаючи навпроти.

Д: За весь цей час, ти не намагався якось показати свої почуття, натякнути чи ще що?

М: Намагався, але боявся, що якщо ти дізнаєшся і зрозумієш, то розсердишся або вважатимеш не нормальним і в мене не буде навіть того, що є. Тому я обходився лише випадковими дотиками, або робив якісь приємні дрібниці що б частіше бачити як ти посміхаєшся.

На цих словах я поклав руку на його щоку трохи погладжуючи її. На цей дотик він відповів лише усмішкою.

“Окей треба бути впевненішим”

Після цієї думки я трохи нахилився до хлопця, щоб поцілувати його. Руку яку тримав на щоці перевів на потилицю, а друга зручно розташувалася на нозі хлопця, який на щастя зовсім не був проти таких дій.

Але цей момент тривав недовго. За кращими традиціями фільмів у двері увійшов містер Бан Чан ,а мені ще здавалося не реалістичним у фільмах коли хтось завжди не вчасно входив ,окей беру свої слова назад…

Ці пару секунд мовчання та переглядок здавалися вічними.. Але тиша була перервана винуватцем (якщо його можна так назвати) даної ситуації.

Чан: – А я думав що після Синміна що увійшов у ванну коли там Хьонджін мився мене в цьому будинку вже нічого не здивує, а виявляється я помилявся.

М: Я зараз все.

Ч: аа не треба нічого пояснювати, ви спочатку між собою до пуття розберіться, а коли вважатимете за потрібне тоді і розкажете все.

Фелікс: Ну чого ти так довго я ж говорю поклич хлопців. *Підходить до відчинених дверей* О а чого це ви такі всі напружені, що я пропустив?

Чан : Та ні нічого , казав саме що ми смаколиків принесли , вони кіно ставили на паузу .

Ф: а окей, тоді чекаю на вас.

Чан буквально мовчки виштовхнув Фелікса з кімнати.

Ф: та чого ти мене штовхаєш?

Ч: хочу швидше спробувати, що ми купили.

Ці фрази долинали вже через зачинені двері.

Переглянувшись з Джісоном ми обоє почали сміятися.

Д: Це було ніяково

М: ахах та так, трохи несподівано.

Д: а він правий .*тон став серйознішим*

М: ти про що? *Нерозуміючий погляд *

Д: Хто ми один одному? Ми не говорили про це. Ми все ще близькі друзі або ..

М: Та ти прав не говорили … Але про те, що відбувалося кілька хвилин тому, не думаю що це схоже на відносини друзів.

“Ну ж чувак зберися”

Д: так напевно ти маєш рацію.

“ОКЕЙ ПРОСТО СКАЖИ ЦЕ”

М: Ти згоден бути моїм хлопцем? “Ура я це сказав”

Д: а ти як думаєш?

” Я ДУМАЮ ? ТАК Я ВЖЕ ВЗАГАЛІ НІХРЕНА НЕ ДУМАЮ , НЕ РОЗУМІЮ ЩО ЗАРАЗ ВІДБУВАЄТЬСЯ ТА НАВІТЬ СЛОВА НЕ МОЖУ ЗВ’ЯЗАТИ МІЖ СОБОЮ !!!” Це єдине що було у моїй голові на той момент

М: не знаю, але сподіваюся що ти погодишся. * Якимось дивом вдалося вимовити це спокійним тоном *

“Добре без паніки, я це сказав, вийшло ніби спокійно, сподіваюся він не помітив що я не дихаю.

Д: Звичайно згоден

“Хух окей тепер можу дихати спокійно.”

Єдине, що я міг це обійняти його, не думаю, що слова були б доречні.

Я обійняв його так міцно, як ніколи до цього.

М: я зараз такий щасливий, обіймаючи тебе і нарешті можу показати свої почуття.

Д: Дякую тобі

М: Мені, за що?

Д: за все це.

М: думаю дякувати тут треба тобі, якби ти не наважився сьогодні ,ми б ще довго не дійшли б до цього. Так як я і далі б боявся зруйнувати нашу дружбу, боявся що після того, як я зізнаюся, ти вважатимеш мене жахливим або ще що.

Д: хм повір я думав так само, рівно до того питання. Він наштовхнув мене на думку що потрібно ризикнути. Хоча до останнього сумнівався в тому що я роблю.

М: що ж, я радий, що ти ризикнув.

Д: як думаєш нам варто їм розповісти?

М: Так, думаю варто. Вони наші друзі та колеги, буде краще якщо вони знатимуть.

Д: Так ти маєш рацію. Може, тоді завтра? Якраз у всіх вихідний зможемо спокійно зібратися поговорити.

М: Так давай завтра, тоді може на вечерю?

Д: Так давай

Ф: НУ ДЕ ВИ ТАМ? МИ ВЖЕ ВСЕ ПРИГОТУВАЛИ!

Звуки долинали з кухні

М: Думаю нам час йти.

Д: Точно.

 

На другий день, ввечері ми всі зібралися вечеряти. Спочатку трохи говорили про всякі дрібниці. Через деякий час настала тиша і я вирішив що час.

М: Слухайте нам з Джісоном потрібно вам дещо сказати.

Ф: Так офіційно і що це?

Чанбін: хаха, а я походу знаю.

М: ми з Джісон почали зустрічатися

Д: так це так.

У всіх спочатку був легкий ступор як і передбачалося.

Ч: алілуя, відбулося, до них нарешті дійшло.

Звичайно всі погляди перевелися на Чанбіна.

З: ти не здивований?

Ч: А ви типу здивовані? Тільки не вдавайте що ніхто з вас не помічав що між ними хімії більше ніж в атомному реакторі чи не з першого дня.

“Ура у мене не було параної і він реально щось помічав.”

Ч: Та ну, ви серйозно? Та тут все навіть їжаку було б зрозуміло

Синмін: я наприклад цього не помічав

Ч: вітаю ти не їжак.

С: ха-ха як смішно

Уджін: так ти у нас, Чанбін, прямо всевидящий.

Ч: ну так да

Фелікс: ага звичайно, всевидящий він. Ти б довкола себе подивився, ну або до окуліста сходив би, раптом ти тільки далеко бачиш, а поблизу все розмито.

Хьонджін : ахахахахха ось ось

Ч: ти зараз про що?

Ф: ай забий.

Чонін: гляньте на Чана

Хьонджін : він зараз або пошле нас або піде перекурити від вашої санта барбари , а він навіть не палить .

Чан: я просто намагаюся все усвідомити, а взагалі я радий за вас хлопці. Удачі.

 

### Д: А пам’ятаєш як ми чекали виходу тієї серії ту Кідс рум?

М: О даа я зрадів що вони не вставили те питання у відео і вже розслабився а потім вийшло доповнення і коли подивився був типу “Якого фіга? ###

 

 

 

 

 

 

 

 

___4 місяці після того як вони почали зустрічатися___

Я сидів на ліжку спираючись на стіну Джісон сидів зверху на мені поставивши ноги з боків обіймаючи за талію, він періодично лягав на мене, упираючись носом у шию, потім піднімався назад.

Мої руки були в основному на його спині притримуючи щоб він не впав назад коли піднімався але інколи опускалися трохи нижче. Ми сиділи так вже деякий час розмовляючи про різні речі. Але теми для розмови закінчилися і вже кілька хвилин хлопець просто лежав у моїх обіймах уткнувшись носом у шию. Було дуже тихо і так спокійно, ми були вдвох у кімнаті. Уджін який жив з нами пішов з Чоніном в якийсь парк який недавно відкрився, Чан і Чанбін були в студії, Фелікс з Хьонджіном вирушили на шопінг, а Синмін напевно спав, він був у своїй кімнаті і вже давно не видавав якихось звуків, швидше за все він задрімав. Я любив ці моменти коли ми могли побути наодинці іноді розмовляючи або дивлячись фільми, або як зараз просто обійняти один одного і сидіти думаючи про своє.

Із роздумів мене вирвало відчуття гарячого дихання і злегка вологих губ у себе на шиї. Спочатку це був легкий дотик, ніби на пробу, потім ці поцілунки стали виразнішими.

Він плавно перейшов від шиї до губ. Я поклав руки на його стегна злегка стискаючи їх.

Я дуже любив ці моменти, коли Хан виявляв ініціативу.

Руки хлопця блукали моїм тілом. Наступне що я відчув це те як він поступово пробирається під футболку окреслюючи кожен сантиметр шкіри не відриваючи губ від глибокого поцілунку.

“Тільки не залишати засоси”

Ця думка часто виникала у мене в голові коли ми знаходилися наодинці.

Не знаю що сталося але наступного моменту я вже лежав на спині а Хан розмістився зверху майже упираючись у пах.

Він точно знав як розбудити найприхованіші бажання.

Прислухаючись чи не йде хтось за дверима я намагався розслабитися і просто віддатися почуттям але на моменті коли пряжка на моєму ремені була вже майже розстебнута мені довелося зупинити його перехопивши руки.

Д: Що? Чому ти мене зупинив?

М: раптом хтось увійде?

Д: * поцілунок * Синмін спить а інші не вдома * поцілунок *

М: а якщо він прокинеться?

Д: у нас замкнені двері * ще поцілунок *

М: *утримує руки * але все ж таки .

Д: *злазячи з Мінхо і сідаючи поруч * Та що не так? Ти не хочеш ? Я не розумію. Ми вже майже 4 місяці разом, але більше поцілунків нічого не було. Я хочу більшого.Або я тобі може мало подобаюся і ти цього не хочеш?

М: *Сідає і бере Джісона за щоки і дивиться в очі* Не кажи так, чуєш? Немає жодної людини якої я хотів би більше ніж тебе, але я не хочу, щоб наш перший раз був ось так. * Відпускає обличчя Хана і бере його за руку продовжуючи дивитися в очі * Боячись що хтось увійде, по швидкому що б встигнути до їх приходу.Я хочу щоб все було на вищому рівні,хочу досліджувати твоє тіло сантиметр за сантиметром відключивши всі думки та просто насолоджуватися кожним моментом з тобою. Хочу не боятися застогнати або довести тебе до того, що ти будеш кричати від насолоди. Не думати про те, що хтось може увійти або щось почути.

Д: Але як нам отримати такий момент? Незабаром у нас починається тур і часу не буде зовсім.

М: Нууу взагалі-то я вже думав про це і хотів зробити сюрприз, але раз така справа. У нас у суботу 4 місяці як ми разом і якраз ми два дні вихідні тому я дещо приготував. Просто почекай до вихідних, добре.? Я сподіваюся тобі сподобається все те, що я запланував на ці два дні, і обіцяю ми зможемо і погуляти і спокійно побути разом. Тільки ти і я дві доби, добре? Просто довірся мені добре?

Д : Угу, подивимося що ти там приготував *м’яко посміхається і обіймає хлопця сидить поруч*

### Д: Ті вихідні.

М: Так, це було реально не забутньо. ###

*Субота*

Провівши насичений день, походивши по магазинах, погулявши в парку розваг і зробивши ще купу всього ми вирушили в готель, який я забронював заздалегідь.

Номер був досить просторим, увійшовши потрапляєш у вітальню з телевізором диваном кріслами, столиком і вікнами, що займають майже всю стіну, відкриваючи вид на місто.

Зліва була ще одна кімната з великим ліжком двома тумбочками з боків ліжка зі світильниками, що стояли на них. Так само були панорамні вікна з виходом на балкон і двері до ванної кімнати.

Д : Вау номер такий великий і красивий.

М: Тобі подобається? *Залишається трохи ззаду*

Д: * Повертаючи голову назад і дивлячись на Мінхо з широкою посмішкою * Так дуже.

М: Я дуже радий, що тобі сподобалося.

*Тук тук тук *

М: почекай я відкрию

У номер ввезли візок з їжею, виклавши всі тарілки на стіл, офіціант попрощався.

Д: ого, коли ти встиг це замовити?

М: *зачиняючи двері на засувку* Я склав замовлення заздалегідь і попросив що б його принесли коли ми приїдемо.

Д: Ти все так продумав.

М: Я хотів, щоб ці два дні нам запам’яталися.

Д: у тебе це вийшло * відкриваючи кришки якими накриті тарілки * Тут що все, що я люблю?

М: Майже все.

Д: Ти так добре мене знаєш.

М: Я надто довго спостерігав за тобою і не запам’ятати твої уподобання в їжі було просто не можливо. *Підходить до Джісона ззаду обіймає і кладе підборіддя на плече*

Д: Дякую тобі *посміхається і кладе свої руки на руки Мінхо*

М: Це тобі треба дякувати, якщо б ти не наважився ми б все ще були друзями. Або намагалися б ними бути.

М: у будь-якому випадку ти напевно сідай їсти а я поки швиденько в душ збігаю потім ти сходиш, ок?)

Д: Так добре … Ой почекай а як я піду в душ якщо я не брав одягу що б переодягтися?

М: * діставаючи сумку, що стоїть за тумбочкою * Є все що потрібно, я ще з ранку все привіз що б потім не носитися.

Д: Вау ти справді все продумав до найдрібніших деталей.

М: Я досить довго планував все це, тому думаю передбачив усе. *Дістає з сумки паперовий пакет і кладе його на тумбу біля ліжка *

Принаймні я на це сподіваюся.

Д: Добре біжи в душ, а то я зараз сам тут все з’їм.

М: Хах все це в тебе просто не влізе.

Д: я місткий

М : *відчиняючи двері у ванну * ну ось і перевіримо *легка усмішка *

Прийнявши душ я одягнув заздалегідь підготовлений одяг, труси ,футболку і штани та вийшов з ванної кімнати

Хан увімкнув якийсь фільм і вже доїдав одну зі страв.

М: * сідаючи на диван поряд з хлопцем * Давай, тепер твоя черга.

Д: м так зараз тільки доїм ось це, скажу чесно, готують тут дуже смачно.

М: Зараз спробую. * Бере тарілку зі столу і починає їсти * Мм дійсно смачно.

Д: Я ж говорив * кладе порожню тарілку на стіл і встає з дивана * Я скоро повернуся.

М: давай, чекатиму тут.

Д: * діставаючи одяг з сумки * Хах звичайно будеш куди ти подінешся. *Відчиняючи двері у ванну * А що в пакеті?

М: *Продовжуючи їсти не обертаючись* М? В якому ?

Д: Ну ось у паперовому, що ти на тумбочку поклав.

М: аа в цьому… Дааа нічого особливого

Д : ну добре, добре що ти все передбачив думаю це “нічого особливого” нам знадобиться * заходить у ванну зачиняючи двері *

М: * різкий поворот назад, погляд на пакет *

Він відкритий… “Напевно він дивився що там поки я був у душі… Чому це так незручно?”…

“Так кіно окей дивимося фільм…”

Взявши виноград я почав дивитися на екран, не знаю, що це був за фільм, але було цікаво.

Не впевнений точно скільки минуло часу але зовсім скоро я почув звук відкривання дверей ванної та кроки у мій бік.

М: А ти швидко

Відповіді не було , але я відчув як Джісон обійняв мене ззаду нахилившись , це було дуже мило , приблизно через хвилину обійми зникли .

Подивившись як він обходить диван я трохи здивувався що він був лише в халаті.

Д : * забирає тарілку з виноградом ставить її на стіл і сідає до Мінхо на коліна віч-на-віч кладучи руки на плечі *

М: * кладе руки на стегна хлопця , що сидить на ньому, просовуючи під халат * Ти зараз тільки в одному халаті?

Д: Не зовсім, є ще одна деталь одягу.

М: * ковтаючи слину * Ти ж розумієш що ти робиш зараз, так?

Д: * просуваючись вперед упираючись у пах Мінхо трохи йорзаючи*

Ага .. . *Погляд в очі паралельно спускаючи руки по торсу вниз піднімає футболку запускаючи руки під неї при цьому не розриваючи зорового контакту*

М: * Глибоке зітхання * Ааах * Розв’язує пояс від халата оголюючи торс Хана. Відриває погляд від очей оглядаючи тіло хлопця починаючи від шиї опускаючись вниз, помічаючи явну опуклість і повертаючись назад до очей.

“Цей хлопець навіть не уявляє наскільки він гарячий”

Д : * Знімає футболку з Мінхо і цілує ключиці *

М : ммммааххх *заплющує очі відкидаючи голову на спинку дивана*

Д: *нахиляється до вуха Мінхо шепоче* Я хочу тебе. Хочу відчути тебе в собі.

* Відсувається дивиться в очі спостерігаючи за реакцією *

М: * прикусує губу піднімає Джісона на руки і несе до ліжка, кладе на спину нависаючи зверху. * Ти впевнений у цьому? Може бути трохи боляче.

Д : Якщо ти ще раз запитаєш чи я впевнений , чи можна тобі щось зробити я тебе трісну . Я чудово знаю що буде ,не треба так зі мною панькатися просто візьми мене тут і зараз так що б я ще годину з ліжка встати не зміг, зрозумів?

М :* притягує хлопця до себе за стегна розводячи його ноги по боках від себе*

Д: І до того ж ти не єдиний хто готувався до сьогоднішнього вечора. Тільки в моїй підготовці був лише один пункт.

М: Почекай, ти зараз про.. *Погляд вниз і назад на обличчя*

Д: Так саме *погляд убік трохи збентежився* Я подумав що так і я трохи звикну і знатиму що чекати і можливо знадобиться трохи менше часу на підготовку сьогодні, хоча я не зовсім впевнений що це так працює.

Мені не було що відповісти на це, тоді тому замість слів я використовував поцілунки.

Почавши з губ паралельно знімав халат з його рук, Хан трохи піднявся щоб я міг повністю зняти його і відкинути кудись у бік вікон залишивши хлопця в одних трусах, але незабаром вони теж підуть за халатом.

“Він думав про мене коли готувався?”

“Що саме він робив?” “Чи доводив він себе до оргазму?”

“Я повинен зробити все правильно” У мене було багато думок, але все ж таки я намагався відключити голову.

Утримуючи руки хлопця з обох боків біля його голови, залишав червоні сліди практично по всьому тілу. Шия, ключиці, груди, руки.

Д: аааахх як же?ммгх як же твоє правило * нахиляє голову в бік щоб відкрити більше простору, ковтаючи слину * правило не залишати засоси?

М: *трохи відсторонюється що б подивитися в очі Джісону не відпускаючи руки* Та насрати на це правило, я дивитимусь на них і згадувати все що тут відбувалося, а коли вони зійдуть *нахиляється до вуха вимовляє пошепки “Я поставлю нові *прикушує мочку вуха трохи посмоктуючи*

Як тільки я відпустив руки Хана, він перемістив їх вниз починаючи стягувати мої штани я трохи допоміг йому і вони вирушили за халатом.

Я почав цілувати його від ключиць переходячи до грудей .Стони хлопця, що звивається піді мною були на стільки збуджуючими що мені здавалося від надлишку почуттів я закінчу раніше ніж увійду в нього, але цього я не міг допустити.

Я смоктав його сосок періодично прикусуючи, паралельно руками блукаючи по оголеному торсу спускаючись до стегон, стискаючи за сідниці притиснув впритул до себе упираючись членом, що стоїть колом, в його промежину.

Д: Ааах * запускає руку у волосся Мінхо на потилиці другою рукою впивається в плече *

Продовжуючи цілувати торс хлопця, однією рукою почав злегка масажувати його член через тканину білизни, стогін ставав голосніше.

Повернувшись до губ Хана не прибираючи руки я зміг вловити його стогін у поцілунку.

Не розмикаючи губ почав знімати білизну Джісона і мені майже вдалося але все ж таки довелося піднятися щоб зняти іх повністю.

Абсолютно оголений хлопець, якого я страшенно люблю лежить зараз переді мною, він у моєму розпорядженні.

Я завис секунд на 10 розглядаючи його. Розкуйовджене волосся, припухлі від поцілунків губи, червоні сліди від засосів залишених мною, точні лінії м’язів, трохи тремтячий член, що просить увагу. Все це було так чудово.

Д: Подобається?

М: Більше ніж ти можеш уявити.

Я потягнувся за пакетом заздалегідь залишеним на тумбочці “добре що я залишив його тут” це була єдина думка у той момент . Звідти дістав невеликий тюбик з анальною змазкою і презервативи.

М: *нахиляється до вуха* постарайся максимально розслабитися *відсувається дивиться у вічі ”

У відповідь отримав кивок і міцний поцілунок перед цим притягнувши мене до себе за потилицю. Продовжуючи цілувати його я почав трохи вводити перший палець спочатку хлопець трохи стиснувся але потім розслабився пропускаючи мене далі коли я вже спокійно міг їм рухати не отримуючи опору я став трохи додавати другий .

Д: ссс мгх

Я вловив його шипіння губами

М: чшш, потерпи трохи, котику.

Щоб трохи відволікти його я перейшов поцілунками спочатку за вухом потім до шиї і ключиць продовжуючи плавно вводити другий палець. Давши трохи звикнути почав рухати ними входячи та виходячи майже до кінця трохи згинаючи.

Д: аах так, зроби так ще раз

Натискаючи злегка пальцями всередині я намагався знову знайти ту саму точку, вийшло не з першого разу.

Д : аа даа

“Ось воно” чим більше я стимулював його простату тим більше він розслаблявся, а з головки виступало все більше білувато-прозорої рідини .

Його стогони такі прекрасні. Коли хлопець почав сам рухатися насажуючись на пальці і стискаючи простирадло рукою я зрозумів що можна переходити далі. Вийнявши пальці, я звільнився від тканини, що залишилася на мені, відчувши свободу.

Потягнувшись за презервативами мою руку зупинили.

Д: * хватає Мінхо за зап’ястя * Стривай … Може .. Ти ж знаєш що ми обидва чисті і я вже точно не зможу завагітніти ти можеш спокійно розслабитися … Може спробуємо без нього?

М: Ти впевнений? А куди тоді мені

Д: * перебиває * В мене.

М: Ти серйозно?

Д:Угу

М: * мовчазний кивок *

Відклавши гумовий виріб убік я взяв змазку і добре обмазавши член приставив його до кільця м’язів.

М: зараз хвилинку.

Взявши одну з подушок підклав під Джісона трохи піднімаючи його таз догори.

М: так буде зручніше і тобі буде простіше розслабитись.

Я входив дуже повільно, намагаючись знизити неприємні відчуття по максимуму. Це були абсолютно нові відчуття. Було так туго і спекотно.

Увійшовши до середини я дав трохи часу не рухаючись щоб він зміг звикнути продовжуючи цілувати то в губи то в шию трохи відволікаючи.

М: ти як?

Д: нормально, можеш продовжувати.

Бажання почати втрахувати його в ліжко входячи на максимум було дуже сильним через накопичене збудження, але я повинен в першу чергу думати про хлопця, що лежить піді мною і зробити все, щоб наш перший раз був максимально комфортним для обох. Тому я почав рухатися дуже обережно, плавно, спочатку трохи потім поступово збільшуючи амплітуду рухів, виходячи все більше.

Через кілька хвилин плавних рухів я знайшов правильний кут для того, щоб максимально зачіпати грудку нервів посилаючи все більше приємних відчуттів Хану. Його стогін для мене були як музика яка зводить з розуму і відключаючає гальма. Ще через пару хвилин я вже вільно рухався всередині набираючи все більшу швидкість і різкість рухів.

Наші стогіни зливались докупи заповнюючи кімнату, вони не були гучними, але віддавалися відлунням в голові. Набравши швидкість я зрозумів, що через сильне збудження не зможу довго протриматися, тому вирішив, що потрібно спочатку довести Хана до розрядки.

Продовжуючи рухатися всередині я обхопив член хлопця рукою розмазуючи виступаючий предеякулянт по голівці великим пальцем після чого розподілив її по всьому стовбуру водячи вгору вниз разом з тим залишаючи засоси практично по всьому тілу, куди міг дістати вони були хаотичними.

Руки хлопця впивалися в мою спину дряпаючи її. У нього здавалося не було довгих нігтів, але цього було достатньо, щоб залишити подряпини.

Ще через кілька хвилин я відчув як член в моїй руці став ще більше напружуватися і здавався майже кам’яним “Він зовсім близько” подумав я і не помилився.

Через буквально пару рухів він скінчив рясно вистрілюючи сперму собі на живіт. У цей момент я відчув, як його м’язи стискалися навколо мого члена.

Д: ааа даа аааах.

Мені знадобилося всього кілька рухів, щоб піти за ним.

Той факт, що я зміг закінчити в нього, зводив мене на такі емоції, яких я не відчував ніколи. Рухнувши практично без сил поряд з ним хотілося просто обійняти і заснути, але для початку треба було витертися. Відлежавшись кілька хвилин і трохи відновивши збите дихання я пішов у ванну витершись сам я змочив рушник і вийшов до Джісона витираючи його живіт. Після чого знайшов нашу білизну спочатку одягнувши їх на хлопця, потім на себе я ліг біля коханого міцно його обіймаючи.

М: Як ти?

Д: Чудово, а ти?

М: Щасливий.

Ми лежали так обіймаючись, розмовляючи про всякі речі, важливі і не дуже. Він лежав у мене на грудях, обіймаючи. Поки я гладив його по голові, перебираючи волосся. Ці моменти залишаться назавжди в моїй пам’яті. Час летів дуже швидко, але нашу розмову перервав телефонний дзвінок.

М: це мій чи твій?

Д:Твій.

М: Окей залишилося його знайти, а він на столі. * Піднімається йде за телефоном *

М: * дивиться в телефон * це Чан, добре хоч раніше не дзвонив. Ой почекай ми ж не попередили що нас сьогодні не буде, що скажемо правду або щось придумаємо?

Д: Скажи, що ми разом і сьогодні нас не буде вдома, це ж Чан він зрозуміє.

М: Ок. *Відповідає на дзвінок * алло?

Ч: Привіт, ти де? Вже майже 11 вечора, у тебе все нормально? І до речі Джісона теж ще немає, він не з тобою?

М: Привіт, та не хвилюйся він зі мною … У нас же завтра теж вихідний, загалом ми прийдемо швидше за все завтра ввечері.

Ч: А ось воно що. Добре. Тільки… Ви там обережніше, щоб у понеділок хоча б сісти могли.

М: Чааан!

Ч: А що “Чан”? , нам ще танець репетирувати , просто попередив * стримує сміх * Гаразд відпочивайте , до завтра.

М: Так давай. *Відключає дзвінок повертається до ліжка кладе телефон на тумбочку. *

Д: Що він сказав, що ти так відреагував?

М: *лягає на ліжко піднімаючи руку як би запрошуючи Хана лягти у вихідну позицію* Сказав що б ми були акуратнішими а то в понеділок сісти не зможемо а нам ще хорягу репетирувати.

Д: ахахха ну це як вийде

М: ахах

М: знаєш це наштовхнуло мене на думку.

Може, наступного разу спробуємо навпаки?

Д: *піднімає голову дивлячись на Мінхо* Ти про те, що я..

М: Так саме про це.

Д: Особисто я не проти, адже у нас вся ніч попереду.

М: Сьогодні?!

Д: Ну так … І до речі раз про це зайшла мова, у мене теж є одна ідея * обережно встає з ліжка йде до халата і витягає пояс тримаючи його у витягнутих руках дивиться на Мінхо *

М: * дивиться з нерозумінням * Ти … Ти хочеш що б я тебе зв’язав чи що?

Д: Ні. Я хочу зв’язати тебе. Ну тільки руки. Якщо ти звичайно не проти.

М: Емм..Аа. ..Нууу лааадно. Можна спробувати … Якось.

Д: Якось сьогодні. *Ствердний кивок та посмішка*

М: Океєєю якось сьогодні. Знаєш ти не перестаєш мене дивувати.

Д: *кладе пояс на ліжко залазячи до Мінхо і обіймаючи його * Зате зі мною не нудно

М: оце вже точно.

 

_____Період виходу Уджіна з групи____

М: * входить у кімнату і бачить Джісона який дуже засмучений “Малиш, ти чого такий сумний?”

Д: та все теж.

М: * сідає біля нього на ліжку” хвилюєшся про відхід Уджіна?

Д: Так, не знаю може я занадто багато думаю про це, але блін, що якщо більша частина фандома піде разом з ним, або ж далі група зовсім розпадеться або ще що .. Що зі мною не так чому я не можу перестати думати про це ?

 

М: *Лягає на спину паралельно підтягуючи до себе Джісона, той лягає поруч кладучи голову на ліве плече Мінхо руку кладе на живіт *

М : *лівою рукою обіймає Джісона другу кладе йому на руку* Сонечко , повір з тобою все в порядку, я так само дуже багато думаю про це ,але ми занадто багато працювали щоб дійти туди де ми зараз і думати про те що це може так швидко закінчиться просто не можна. Це дуже складний період, але повір ми впораємося, і вийдемо ще на вищий рівень, ніж ми зараз. * Цілує в голову*

Д: Я дуже на це сподіваюся, але все одно ця невідомість так вибиває з колії.

М: це так, але ми нічого не зможемо з цим вдіяти, контракт вже розірваний, єдине що в наших силах це працювати ще наполегливіше і подолати всі труднощі. Головне, що ми є один у одного. І я впевнений, що всі разом ми впораємося з будь-якими труднощами.

Д: Так, ти правий.

М: Хочеш щось смачненьке для підняття настрою?

### Д: ти міг подумати, що згодом цей момент здаватиметься таким дріб’язковим порівняно з тим, що ми пройшли за цей час?

М: Якби мені хтось тоді сказав що це буде далеко не найскладніший період у нашому житті та кар’єрі я б не повірив.

Д: а пам’ятаєш нашу першу сварку, ну якщо не брати до уваги дрібних суперечок і тд?

М: та краще б не пам’ятав.

 

*****Пів року тому*****

Джісон затягує за руку Мінхо в дальню кімнату, зачиняючи двері.

М: * дивиться на Джісона ошелешеним поглядом ” Що сталося, ти чого такий злий?

Д: Ти нічого не хочеш мені розповісти? *Зі злістю дивиться на Мінхо чекаючи відповіді*

М: Ти про що?

Д – Ти блять чудово знаєш про що я. Не прикидайся ідіотом.

М: Та ти можеш пояснити нормально? Будь ласка, давай просто поговоримо.

Д: У тебе так багато варіантів, через що я можу так злитися, що ти навіть не розумієш про що я міг дізнатися?

М: та ні, але ..

Д: *перебиває* ТАК ЩО “АЛЕ”? Ти думав я не дізнаюся де ти був коли нібито затримався до 3-ї ночі на репетиції? “Сонечко я дуже скучив, але доведеться залишитися доопрацювати сольну частину, я вже за тобою сумую” Так ти казав? Я чекав тебе, я приготував твою улюблену вечерю, щоб порадувати тебе і не спав до 3-ї ночі, хоча нам було вставати на зйомку о 7 ранку. А ти

М: *намагається щось сказати * я можу.

Д: що ти можеш? Ще раз поїхати хрін знає куди з Хьонджіном посеред ночі прикриваючись тренуванням? Де ви бляти були скільки часу? Я намагався не звертати уваги на ваше спілкування, те що останнім часом ви стали ближче, я думав це нормально ми весь час проводимо разом, я нічого не сказав коли ти почав з ним обідати частіше ніж зі мною, але брехню я терпіти не можу. Якого хуя ти з ним робив і де ви були, що ти не міг мені сказати?! Ти розумієш скільки я всього вже уявив з того моменту, коли дізнався що того дня ти поїхав ще о сьомій вечора разом з Хьонджіном? Ти хоч уявляєш що я зараз відчуваю.

М: * підходить ближче намагаючись обійняти *

Д: Якщо ти мене зараз торкнешся клянуся я тобі вріжу. Якщо ти мені зрадив краще зізнайся в цьому зараз, тому що якщо я дізнаюся про це сам буде гірше. * Вже спокійнішим тоном але з мокрими очима сказав Хан”

М: Вибач… Я не повинен був тобі брехати і треба було сказати правду, що я з ним, але повір у мене з Хьонджіном нічого немає. Я дуже люблю тебе. Я люблю тільки тебе .

І ти найважливіший для мене. *Бере двома руками руку хлопця піднімаючи погляд і дивиться в очі* Пробач пробач пробач я такий дурень. Я навіть не уявляю, що ти зараз відчуваєш, я знаю що я цілковитий придурок і часто косячу але повір мені я б ніколи і нізащо не зрадив би тобі. Я ніколи не примушу тебе пройти через це. Ти найпрекрасніша людина якої я зустрічав у своєму житті. Самий, красивий, добрий, чуйний, люблячий, дбайливий, щирий. Я ніколи не знайду нікого краще за тебе, та й шукати не збераюся. Я хочу бути поряд з тобою поки не перестану дихати, ти не уявляєш на скільки ти мені дорогий. Я знаю що вибачень буде мало, але будь ласка, вибач, що я обдурив тебе, вибач що не сказав правду.

Д:. *сльози починають текти самі собою. Відводить погляд убік* І що ж ви робили? Про що розмовляли?

М: * стираючи сльози з щік Джісона * я можу похвилинно розповісти де ми були і що робили але вибач я не можу сказати про що говорили, пробач, але це занадто особисте і я пообіцяв що нікому не розповім. Йому було дуже погано і треба було виговоритися, я не можу сказати. Якщо хочеш я буду менше з ним спілкуватися і постараюся віддалитися, тільки прошу пробач мене ідіота.

Д: * перекладає погляд на Мінхо * Та не треба віддалятися або переставати спілкуватися, просто не бреши мені більше.

М: “тримаючи руки на щоках Джісона” Клянуся такого більше не повториться.

Ти не зламаєш мені руку, якщо я тебе обійму?

Д: * сміх крізь сльози * ні, не зламаю.

 

###

М: Я тоді думав, що втрачу тебе, був таким тупицею.

Д: А в результаті трохи я тебе не втратив, у прямому розумінні.

М: ну, все обійшлося нормально.

Д: Ну, як мінімум, пам’ять не постраждала на відміну від тебе.

М: Та я начебто все пам’ятаю, ось тільки я практично нічого не пам’ятаю з того вечора, як я сюди потрапив. Останні спогад це те, як ми сварилися в гримерці і потім пішли на інтерв’ю.

Але що потім… Пусто.

Д: Після того як ми зробили запис, всі роз’їхалися по гуртожитках, а ти сказав, що хочеш пройтися. Я досі звинувачую себе, що не зупинив тебе тоді або не пішов хоча б з тобою. Поки ти йшов тобі стало погано, лікар говорив це швидше за все через втому в сукупності зі стресом, ти знепритомнів і коли падав вдарився головою об лавочку. Свідки які викликали швидку сказали що ти хотів сісти але промахнувся рукою і замість того, щоб опертися полетів вниз. Коли швидка приїхала ти все ще був непритомний. Добре, що в тебе телефон без пароля і в лікарні зателефонували за останнім набраним номером і це виявився я.

Я відразу ж сказав хлопцям і ми вирушили до тебе, але нам повідомили що ти впав у кому. Стан на щастя був стабільний але у тебе був струс і два зламані ребра. І так само лікар сказав, що може бути короткострокова втрата пам’яті через струс. Вибач мені що я не пішов з тобою, що не зупинив, що посварився з тобою через дурниці. Коли я побачив тебе в такому стані зрозумів, що всі ті дрібниці не важливі. Ти був у комі 5 з половиною днів. Коли я подумав що міг втратити тебе… Це було так. Я такий щасливий що ти прийшов до тями. Пробач мені, будь ласка.

М: Я все одно не пам’ятаю цього, ну думаю може пізніше згадаю. А ти не звинувачуй себе, чуєш? У тому, що сталося, немає ні краплі твоєї провини. Я живий правильно?

Д: * зі сльозами на очах намагаючись не дати їм витекти* Так

М: Я поряд з тобою, так?

Д: Так. *Очі зрадницьки наповнюються сльозами*

М: І ми є один у одного, вірно? *Намагається трохи піднятися *

Д: Звичайно.

М: *притягує Джісона до себе і обіймає його кладучи підборіддя на плече “І я все ще люблю тебе. А ти?”

Д: * сльози не контрольовано починають витікати з очей стікаючи по щоках * Звичайно люблю більше життя.

М: * пауза, посмішка і мокрі очі * Це саме те про що нам потрібно думати зараз, зі мною все буде добре, я скоро одужаю. І ми знову будемо щасливі.

Я обіцяю .