Вісімдесятий подкаст.

Після чергового випуску «подкаст терапії», Женя зрозумів, що це вже вісімдесятий спільний подкаст із Спартаком. На честь такої події, свого роду ювілею, Янович запропонував це якось відмітити, випивши трохи вина. Вони були на винайнятій квартирі, оскільки їздили туром.

– Жень, та я тобі вже сто разів казав, я не п‘ю. А ти далі пропонуєш. Якщо хочеш випити, то випий. Та й причина не така і вагома, якщо бути чесним.

– Ну Спартааааачку… не будь таким серйозним! Що не кажи, але це вже наш вісімдесятий випуск! Гріх не випити за це.

– Жень, я не буду пити. Та й крім того, я зараз дещо зайнятий. Мені треба доробити презентацію на лекцію в університеті. Тому, якщо тобі щось буде терміново від мене потрібно, — то я у себе в кімнаті.

Спартак піднявся з-за столу й забрав з собою чашку кави, яку не встиг допити поки сидів з Яновичем. Женя ж, у свою чергу, дістав пляшку віскі з пакета, яку, власне, він придбав ще тиждень тому. На кухні взяв стакан, налив туди алкогольний напій «Jack Daniels». Ледь-ледь підняв стакан, і декілька секунд мовчки розглядав коричневий, п’янкий напій. Після чого зробив перший ковток. Женя ввімкнув телефон, другий ковток. Третій. Четвертий…. стакан за стаканом і було випито вже більша частина пляшки дорогого та якісного алкоголю.

В той час на вулиці вже стемніло. На годинику була восьма вечора, а це означало що Янович просидів один на один з віскі понад три години.

Женька вже не міг добре контролювати себе, адже алкоголь добре вдарив в голову. Йому стало нудно, тож він вирішив  провідати Спартака, що довго і нудно працював над презентаціями.

Він піднявся з дивану, та кривими, п’яними кроками пішов до кімнати Суботи.  Ввічливо постукавши в двері, він тут же увійшов. Кімната була в темних тонах і світло було вимкнене, лише лампа на столі та ноутбук на колінах Суботи світили яскарим білим та кольоровим кольором. Це створювало спокійну атмосферу.

Женя хвилину дивився мовчки на спину Спартака, після чого підійшов ззаду нього та ніжно обійняв. Спартачок знав, що його друг особливо тактильна людина, проте неочікував такого.

— Жень? Все добре?

— Так, щоправда мені нудно. Зайшов до тебе, думаю… якщо ти не дуже зайнятий…

Спартак перебив його, так і не давший договорити.

— Так, я майже закінчив. Тому можемо поговорити, чому б ні?

Женя відпустив його та сів на ліжко навпроти м’якого крісла, на якому весь цей час сидів Субота.

Останній, в цей момент закрив ноутбук та відставив у сторону, після чого сів поруч з Яновичем.

— То… про що ти хотів поговорити?

— Я… я дещо запутався, Спартак. Знаєш, от на тверезу голову, я цього не скажу. Але часами, я хочу трахнути тебе так, що хрести порвуться.

Спартака така новина одночасно і здивувала, і втішила, і навіть налякала.

Женя продовжив:

— якщо я зараз поцілую тебе, що буде?

Навіть не чекаючи відповіді, Янович присунувся ближче та жарким поцілунком накрив губи Спартака. Проникаючи язиком в ротову порожнину, він жадно та одночасно ніжно цілував його. Ніби весь цей час, відколи вони знайомі Женя цього лише й хотів. Відсторонившись один від одного через катастрофічну недостатність повітря в легенях, Спартак зрозумів, що відбулося.

— Що ти робиш? Ти п’яний, і завтра будеш про це шкодувати.

— Я? Хіба ти… цього не хотів?— Прошепотів він.

— Женя, йди лягай спати, ти не взмозі зараз контролювати себе і свої дії. — трохи помовчавши, він додав — Так само як і я.

Спартак розумів, що, можливо, це його єдиний шанс побути разом з Женькою у всіх тих позах, які він не раз уявляв у своїй голові. Принаймі, він дуже хотів ще раз поцілувати його. Відчути його ніжні вуста ще раз своїм язиком…

Проте Женя був в тріски п’яний. Хоча… можливо, він би і не згадав всього цього завтра зранку? Але хіба так можна?..

Колихаючись між думками, Спартак поспішив покинути кімнату, щоб не нарубати дров тут і зараз з Женькою. Попри те, що він безмежно хотів його, він розумів що так буде краще. — Ну куди ти йдеш?..Посиди зі мною ще трохи.. будь ласка…

Одразу після цих слів Женя помітив погляд Спартачка на своєму тілі. Цей погляд обводив досить підкачане тіло Яновича, його обличчя та затримався в області паху. Без роздумів Женя сів зверху на Спартака, не даючи йому встати. Він почав тертися своїми бедрами об пах та бедра Спартака, дивлячись йому в очі.

-Спартак, тобі це подобається?.. — з легкою посмішкою сказав Янович —Просто в мої бедра щось впирається тверде… — усміхається вже впевнено та широко. Спартак так і сидів, опираючись на спинку дивану та руки, ледь-ледь усміхаючись.

-Ну… Мабуть. Зрештою, ти сидиш зверху на мені, трешься об мене і гладиш мою шию. Ти думаєш після цього в мене не встане? Тільки,злізь з мене будь ласка.

— Я знаю, що ти цього хочеш. Дозволь… Прошепотів він йому на вухо і облизав його. Поцілував губи, плавно перейшов до шиї, ніжно гладячи рукою то обличчя, то волосся. Спартак був в шоці і не зміг не те, щоб зреагувати на цей жаркий та солодкий поцілунок, а навіть вимовити слова. Він був наче в трансі, хотілось лише ще раз відчути цей присмак віскі на своїх губах, шиї… на цей момент його очі були наче 5 копійок. Як тільки він зрозумів що сталось, він хотів зіштовхнути Женю. Але шось в середині його не дало цього зробити. Вирвались лише слова:

— Що ти зробив?. Пояснюй тепер навіщо і що це взагалі було?

—  Ну як що? Та блін, Спартачку… Не будь таким серйозним та  злим. Може, я справді хочу з тобою переспати?

— А ти справді цього хочеш? — тут же вирвалося з вуст Спартака — Дідько, я сказав це вголос?…

— Спартак… я цього хочу, трахни мене прямо тут і зараз.

— Декілька хвилин тому ти казав що це ТИ хочеш мене трахнути,а зараз хочеш щоб я тебе?

— Ну добре..Так я хочу щоб ти мене трахнув…Спартак лише ще більше посміхнувся в лице Жені дивлячись прямо йому в очі.

— Тільки не кажи потім що ти цього не хочеш.Я тебе попередив.

Спартак одразу після цих слів почав розшпиляти ґудзики на сорочці Жені. Він залишав доріжку від шиї до ключиць бордово-червоних засосів, одночайно слухаючи приємні стони які Женя не зміг би навіть стримати.

-Мгх~..С-Спартак..

-М?Щось не так?Мені здається все так, як ти і хотів. Субота посміхнувся Жені.

-В-все так — між стонами каже Янович — я… мабуть випив дещо лишнього… може краще, підемо спати? — проте очі говорили зовсім інше.У нього збільшились зрачки і було видно наскільки він зараз збуджений.

— Жень, ти тільки що сказав, що хочеш мене. Так,ти хочеш мене чи ні? Мені не подобається коли мені брешуть, і ти це прекрасно знаєш… лише скажи, і я трахну тебе так, що хрести порвуться.

— Женя кивнув, проте перевів погляд на лампу яка була збоку, щоб не дивитись йому в очі. Спартак помітив це і схватив його за підборіддя повернувши голову до себе.

-Не відвертай голову, будь ласка.Я хочу бачити те,наскільки сильно ти будеш соромитись і благати мене щоб я зупинився.

Спартак неочікувано і власно поцілував його у губи по-трохи додаючи язика. Женя ще більше почервонів від таких впевнених і чітких дій Спартака. Відірвавшись від поцілунку, хапаючи ротом повітря, Спартак одразу перейшов до вуха Яновича знаючи що воно дуже чутливе.

— А-АхГ~ —Вирвалось із рота Яновича прямо єпід вухо Спартака.Це завело Суботу ще більше щоб продовжувати кусати та облизувати вухо.Спартак запустив свою одну руку повністю під сорочку Жені та почав гладити його плечі,проводячи від покатку хребта до кінця заставляючи Женю вигнутись у спині.Переж тим як відчипитись від вуха Яновича він вкусив його,а вже потім знову перейшов до поцілунків.Він хотів більше,більше і ще більше поцілунків,але Женя постійно переривав поцілунки щоб віддихатись та знову продовжити.Але знову відірвавшись від поцілунку Янович сказав

— Слухай,а ми так і будем весь час просто цілуватись?.

— А ти що,хочеш чогось більшого?

— Мг..—Коротко і ясно відповів Женя,але Спартаку цього було не достатньо

— Що мг?Ти хочеш щоб я тебе відтрахав як останню суку?—Від цих слів Янович ще більше засоромився і упустив голову на плече Спартака.

— Ну так ти хочеш цього чи ні?Я хочу чути чітку відповідь.

— Так я хочу цього…—Тихо промовив Женя,але Суботі було цього не достатньо.

— Чого конкретного ти хочеш?

— Я..Хочу тебе..Щоб ти..Кхм..—Жені стало стидно цього казати,тому Спартак вирішив його добити

— Що щоб я?Я до цих пір не чую чітку відповідь.

— Я хочу щоб ти мене трахнув..—Тихо сказав Янович

— Я не чую,повтори голосніше.

—Я ХОЧУ ЩОБ ТИ МЕНЕ ТРАХНУВ ЯК ОСТАННЮ СУКУ..—На цей раз він набагато голосніше сказав це,але знову Спартаку було цього не достатньо.

— Та ну,ти дійсно цього хочеш?

— ТАК Я ДІЙСНО ЦЬОГО ХОЧУ..—Ще голосніше сказав Женя.Спартак посміхнувся у повню посмішку та промовив

— Добре, але ще раз повторю, — Спартак нахиляється ближче до вуха Жені — не благай мене потім зупинитись.

Спартак знову накрив губи Жені жарким поцілунком. Продовжуючи цілувати Женю, час від часу відсторонюючись, щоб ковтнути повітря, Спартак зірвав сорочку з актора та свій ремінь, щоб зав‘язати йому руки. Спартак перервав поцілунок, та дивлячись прямо в очі Жені серйозно сказав

— Жень, заведи свої руки за спину, щоб я міг їх зв‘язати.

— Навіщо воно тобі?..

— А чому б і ні? —Спартак посміхнувся та взяв Женю за руки, які той слухняно завів за спину. Він взяв ремінь та зробив кільце навколо рук і затягнув їх на максимум.

— Не сильно жме?

— Все добре, агмх..— сказав Женя, та навалився на Спартака, щоб продовжити цілувати та кусати його тіло. В цей момент, Спартак відповідав просто взаємністю, але одночасно він стягнув з Яновича штани й боксери, та почав розтагувати його методикою «ножиці». Спочатку він увійшов у нього одним пальцем, а тоді додав і другий.

— Мггх~…— простогнав Женя крізь поцілунок. Спартак намагався не зробити йому боляче, тому він по-трохи, але швидко розтягував його. Знову відірвавшись від поцілунку він запитав

— Тобі не боляче? — у відповідь Женя просто помахав головою «ні», та знову накинувся на нього щоб продовжити жаркі поцілунки. Поки Женя думав лише за поцілунки, Спартак його достатньо розтягнув, щоб увійти у Женю.Спартак розтегнув ширинку своїх чорних джинсів та достав свій статевий орган.Він без роздумів увійшов у Женю у всю довжину та після цього він разом із ним продрожав від неочікуваності.Спартак від того що Женя зразу зжався,а Женя від різкого входу в нього.

— А-АХ~С-СПАРТАК НУ К-КУДА ТАК РІЗКО?!

— Кгх…Женя рослабся будь ласка..Вибачай,буду на наступний раз ніжніше.—Після цього він нахилився до його вуха та прошепотів

—Але не обіцяю тобі цього)..—Після цих слів Спаратак лише сильніше схватив руки Жені та почав набирати темп що було дуже неочікувано для Жені.Він лише просто опустив свою голову знову на плече Спартака та просто стонав від насолодження яке доставляв йому Суббота.

— Мг~…С-Спартак можешь будь ласка помаліше?..—Тоді Суббота чучуть збавив темп,але все рівно продовжував його трахати.

— Мх..Дідько..Що я тобі казав на рахунок цього?Тиж сам хотів щоб тебе трахнули так, щоб аж хрести порвались.Ну ось я і виконую твоє прохання.)—Одразу після цих слів він набрав ще більший темп що було ще більш неочікуваним для Жені.

— С-СПАРТАК!З-ЗАЙЧЕКАЙ БУДЬ ЛАСКА…—Майже що застонав Женя під вухо Субботи.

— Кгх..Щось не так?—З віддишкою відповів Спартак

— В-Все так..Але мене вже болять руки..Можеш мені їх розв‘язати?.

— Мхг…Якщо я тобі їх заведу так щоб вони були спереді?Тобі не буде боляче?

— Ну думаю що не буде…—Одразу після цих слів Спартак розв‘язав руки Жені та зразу як тільки його руки були вільними він майже що накинувся до нього з гарячим поцілунком закидуючи одну руку на плече, а другою перебираючи його волосся.Суббота лише взаємно відповів на поцілунок Яновича.Це певно найсолодший та найгарачішим поцілунок який був за ці пару годин. Спартак весь цей час продовжував його трахати і руки Субботи вжималися в нього,Женя навіть скрізь поцілунок стонгав від насолоди. Спартаку довелось перервати поцілунок щоб попередити: він скоро кінчить.

— Мгх…Женя,я скоро кінчу…

— амх… а я ще ні…Занадто ти повільно мене трахаєш.

— Тобто ти хочеш швидше і жорсткіше?І тобі навіть цього темпу не вистачає щоб кінчити?

— Ні ну… мені то вистачає, проте ці довгі  недо-перерви між процесом..

— Я тебе почув.—Одразу після цих слів Спартак почав ще швидше вдовблювати Женю.Янович навіть не думав що він в серйоз сприйме його слова та почне трахати його як останню суку.

Але в думках Жені було лише одне.Як зізнатись йому в кохані?Цим питанням Женя переймався вже декілька місяців.Але його задумчивість перервало те що він кінчає.Він продрожав всім тілом та вигнувся в спині.Зразу після цього він подивився на Спартака, який також кінчив майже що разом з ним.Вони обидва дивились на один одного котрі навіть віддихатись нормально не змогли, як тут вони зразу поцілувались.Це був короткий поцілунок,але вдоволі приємний та романтичний.

—  Спартак..—Промовив Женя.

— Я давно хотів тобі розповісти про це..Але не було комфортного моменту щоб сказати..—Спаратак з цікавістю дивиться на Женя та чекає,поки він скаже те що давно хотів.

— Я тебе…—Він навіть не встиг договорити як тут його перебив Спартак.

—Кохаю..Сонечко і я тебе також кохаю..)—Женя та Спартак зразу розплились в посмішці.Спартак поцілував його у лоба.

— Сонечко,я також хотів тобі про це розповісти,але не мав часу і я розумію що тут виноватий лише я..

— Спартачок,все добре)Я тебе дуже-дуже сильно кохаю..💗

— І я тебе сонце…)

«Не важливо що за 6 випусків,станеться кінець.Важливо що між ними зараз.»