Справи Нормана та аварії на виробництві

Зі справою Нормана Робертса вирішили розбиратись Моніка, Майкл, Джош та Ендрю. На справу по вибуху поїхали всі інші: Рената, Джеймс, Метью, Інеса та Кетрін.

Приїхавши до офісу ОНЗ першою зайшла Моніка, за нею хлопці. Звичайно ж, вони всі були переодягнені у робітників офісу, так як Майкл запам’ятав значок, що був у Олівера і підробив його за допомогою спеціальної комп’ютерної програми.

М – Здрастуйте, ми з підофісу.

О1 – Здрастуйте, ваші документи.

Моніка дала охоронцю свої документи.

О1 – Проходьте.

Надзвичайні пройшли до головного офісу.

Д1 – Так легко?…

М – Вчіться в мами Моні, пока мона.

Д1 – Хахаха…

М2 – Ось ці двері.

Майкл показав на двері No 25.

Д1 – Чекайте, я розвідаю територію.

Джош зник та пройшов крізь двері до кабінету. Там він побачив Олівера Фредерікса.

О – Залишилося прибрати Норма і план Брейдона здійсниться..

Раптом Олівер замовк.

О – Зловити його!

Джош почав тікати, та помічник ввімкнув ультрамасові лазери. Тіло Джоша пронзило током і він впав на підлогу.

М – Ну все, досить. Заходимо!

Моніка своєї енергією вибила двері і взлетіла. Майкл прихопив шокер-пістолета, і почав стріляти по охоронцях Олівера. Ендрю поглинув весь ток, яким був опромінений Джош.

М – Ви намагалися вбити людину!

О – Ми не вбивали, а приймали міри безпеки. Ви проникли в головний офіс наймасштабнішого охоронного штабу Землі! Ви думаєте, вас це не зачіпить?!

М – Ну ти догрався.

Моніка накрила Олівера і його охоронців енергетичною хвилею. Охоронці знепритомніли.

О – Цей клоун зібрав таку саму команду клоунів. Ви думаєте, вас одобрить Президент ОНЗ?…

М – Ми не клоуни, ми Надзвичайні.

Моніка вбила Олівера, покривши хвилею енергії його голову.

Е – Нащо ти це зробила?! Як ми дізнаємось тепер, чи справді зрадник Норман?

М – Ми підемо до Президента організації.

Тим часом на виробництві, де стався вибух.

М1 – Джеймс, я пробіжуся, розвідаю територію.

Д – Добре. Тоді я подивлюся, чи немає в них ще одного запасу для вибуху.

Р – Я полечу розвідати територію зверху.

К – Я спитаюся в дерев, чи не чули були вони ще чогось.

Р – Інесо, а ти?

І – Я прикриватиму вас. Зброя в основному металева, я справлюсь.

Рената полетіла над виробництвом і побачила, що це насправді не фабрика, а військова база. Метью оббіг територію бази, та нічого не помітив. Джеймс увімкнув своє енергетичне бачення і побачив великі запаси енергії під землею, Інеса все ж вирішила розтопити огорожу бази.

І – Заходьте всередину.

Д – Супер!

Рената залетіла на дах бази, Інеса почала розтоплювати спецтехніку бази, Метью підчепив до себе Джеймса і забіг всередину. Так як, у команди вже були мікротелефони, то Рената запитала у Кетрін:

Р – Ти де, Кейт? Ми вже на базі.

К – Цей клен каже, що на базі працюють страшні створіння, вони зрубали дві сотні його родичів, а під землею влаштували бункер, де переховують щось дуже важливе та небезпечне.

Р – Зрозуміло, зможеш просунутися під землю?

К – Гадаю, що так, та металеву огорожу бункера я не подолаю.

І – Вже біжу.

Р – Чудово, Джеймс, Метью, що там у вас?

М1 – Все супер, ми всередині, охоронці навіть не помітили нас, тільки у одного з них чуб заворушився.

Р – Зрозуміло, не влазьте нікуди самі.

Д – Ренат, нам не по шість років, розберемось. До речі, я старший за тебе, не командуй!

Р – Я не командую, а рекомендую.

М1 – Гаразд, перестаньте собачитись. Будемо обережними.

Рената залетіла у вікно бази. Там був робітник.

Р1 – На базу напали! Точка С-13…

Рената вбила його.

Р – Краще мовчав би. Люди, у нас проблеми…

Тим часом Інеса та Кетрін.

І – Потрібна допомога?

К – Так. Ходи сюди, зараз проникнемо під землю та розтопиш огорожу.

І – Добре.

Кетрін та Інесса стали на корінь дерева і він почав рухатися. Глибше і глибше. Вже за кілька секунд вони були біля огорожі.

К – Твоя черга.

Інеса почала діяти.

І – Ааа!

К – Що?

І – Дуже важко, тут якийсь захист!

К – Давай допоможу.

Кетрін почала щось промовляти та коріння інших дерев почав розривати огорожу.

І – Ааааа!

Метал розтанув.

К – Ходімо далі.

Кетрін ввійшла до бункера, за нею й Інеса. Вони побачили учених, що працювали над якимось літаючим об’єктом.

У1 – Енергія прогресує!

У2 – Не вимикайте реактор!

У1 – Може статися вибух і ми всі загинемо!

У ² – Я сказав – не вимикати!

К – Ну досить… Інессо, покажи їм.

І – Ага.

Інесса розтворила металеву стелю над ученими та, коли вона залила їх, застигла.

І – Вимикай, Кетрін!

К – Вимикаю!

Кетрін натискнула кнопку “Вимк”.

К – Хуухх…

Інеса почала розглядати бункер. Там лежали якісь іншопланетні мертві тіла.

І – Кейт, що це?

К – О боже.. Не знаю, але точно щось недобре.

Тим часом Метью та Джеймс були на базі.

Д – Прийом, Ренат! Ренат!

Р1 – Ви затримані!

Джеймс дав пістолетом робітнику по голові.

Д – Чого ти кричиш? Тихіше будь…

М1 – Погнали?

Д – Вперед!

Метью підчепив Джея та побіг до головного кабінету.

М1 – Заходь.

Д – Сам заходь!

М1 – А я сказав, ти заходь.

Д – Сам заходь.

Р2 – Добридень. Чим я можу вам допомогти?

Д – Своєю відсутністю.

Р2 – Що?

Д – Що? – відповів на відповідь відповіддю. – Погнали!

Метью забіг до кабінету і закрив двері з середини.

Р2 – Сектор С-66. Чужинці!

Р3 – Вас зрозуміли.

М1 – У нас проблеми, Джей.

Д – Будемо боротися.

Раптом з’явилася Рената.

Р – Згідна. Треба боротись.

Джеймс посміхнувся.

Р – Відкривай двері, Метью.

Метью повільно відчинив двері. На проході вже стояла група спецпризначення. Рената почала пуляти в них енергетичними променями, Джеймс – стріляти, а Метью бити їх в спідрежимі.

За 15 хвилин з’явився якийсь чоловік з борідкою і невеликим каре.

Д2 – Привіт. Надзвичайні?

Р – Ви хто?!

Рената шпульнула в нього енергію. Та чоловік стояв непорушно і вона його навіть не зачепила.

Р – Хто ви?

Раптом всі, окрім Надзвичайних та нього самого зупинилися.

Д2 – Мене звати Доктор Васт. Почнімо все спочатку.

Тим часом в головному офісі ОНЗ друзі вирішили піти до президента організаціїї.

Д1 – Друзі, я розвідаю…

М – Не треба, ти вже так нарозвідувався, що мало не загинув. Я сама.

М2 – Піду я.

М – Ей, алло, я піду!

М2 – Ти мене прикриєш в разі чого.

М – Ну окей.

Майкл постукав до кабінету.

Б1 – Заходьте!

Майкл зайшов до кабінету.

М2 – Добрий день. Мене звати Майкл Чакнс. Я учасник команди по охороні Землі – “Надзвичайні”, засновником якої є ваш співробітник.

Б1 – Дуже цікаво. Я – президент організації. А яким ви вітром?

М2 – Мені цікаво, чи справді Норман Робертс – зрадник?

Б – З чого ви взяли?

М2 – Попрошу вас не брехати, адже я телепат.

Б1 – Вау, то ви цінний співробітник, не хочете в нас попрацювати?

М2 – Не переводьте тему розмови.

Б – Добре, присядьте.

Майкл сів на стілець, передвіщалася довга розмова.

Б1 – Норман – брат Жерара Брейдона. Вони посварилися 11 років тому. Після того, Жерар став захищати світ, створив свою організацію, Норман же влаштувався в цю організацію, щоб перешкодити йому. Та… не перешкодив…

М2 – Чекайте…

Б – Його брат – це я. А ви затримані.

За дверима:

Д1 – Моніко, входимо.

М – Чекай.. – Моніка підслуховувала, приклавши вухо до дверей.

Д1 – Давай вже..

М – Отепер пора.

Моніка зламала двері енергією. В кабінеті стояв президент, який тримав пістолет, наведений на Майкла.

Б1 – Поворухнетеся – отримаєте в подарунок труп вашого друга. Особливо ти, невидимий.

М – Зачекайте, пане Брейдон. Ви можете зробити дурість, про яку все життя жалітимете.

Б1 – Закрий рота, дівчинко. На моїй руках літри крові. Мені нічого втрачати. Норман – злочинець, а я рятівник!

Д1 – Ти хворий!

Б1 – Закрий рота, щеня! Я втричі старший за тебе!

Раптом поступово Жерар почав зникати. За п’ять секунд він повністю зник.

М – Що це було?

М2 – Кхе-кхе… Ніби портал..