Спокійної ночі, котику…

Шиничіро по-лисьому прижмурив очі і глянув на Вакасу, від чого останній упіймав чергову гейпаніку. Руки брюнета швидко впоралися з пряжкою на ремені. Імауші нервово проковтнув, адже, чорт брав цього Шиничіро, це був його перший раз. Так, у такого привабливого Імауші Вакаси до Шінічіро не було нікого! Він, так би мовити, зберігав себе для “друга”. Шин почав знімати з коханого джинси, але фіолетово-біловолосий почав перешкоджати діям хлопця. Помітивши хвилювання друга в даному вчинку, Сано-старший ніжно поцілував коханого, намагаючись відвернути все.

– У тебе це вперше? – Запитав брюнет.

Імауші ствердно кивнув, відвівши убік погляд. Шин був приємно здивований (PS від співавтора, який це пише: “здивований” тим, що Вакаса – незайманий, “приємно” від розуміння того, що він буде у нього першим).

– Значить, я буду ніжним, котику. – Прошепотів брюнет, акуратно поцілував друга в куточок губ.

Сано провів рукою по оголеному торсу нижнього і зробив другу спробу зняття джинс із коханого. Цього разу успіх був на боці темноволосого. Вакаса від сорому прикрив очі руками, від чого Шин злегка посміхнувся, адже вся ця картина була дуже мила. Хлопець навіть і не здогадувався, що його друг може бути таким сором’язливим, коли справа стосується почуттів, близькості та ліжка; роль активу Шиничиро явно була до душі. Брюнет провів пальцями по стегнах друга, змусивши останнього здригнутися.

Імауші подобалися дотики друга, але хлопцеві хотілося більшого. Руки Вакаси потягнулися до низу футболки юнака, що навис над ним.

– Зніми… – пошепки попросив юнак, трохи почервонівши. Шиничіро одразу ж скинув із себе річ.

Тіло у Сано було бездоганним! Фіолетово-біловолосий злегка відкрив рот від захоплення. І цей витвір мистецтва на ім’я Сано Шиничіро дістався саме йому! Піти може купити лотерейний квиток? Імауші провів подушечкою пальця по гарячо бажаних губах, опустив руку на шию, провів лінію вниз, до грудей, а потім почав окреслювати контур преса. Так, у Шиничіро, не дивлячись на невміння битися, була спортивна статура, адже щоб возитися з байками необхідно мати немалу силу. Раптом у голові Вакас щось перемкнуло: він захотів побути зверху. Через деякий час Шиничіро виявився притиснутим до свого ліжка, а Вакаса переможно посміхався.

– Ти що… – почав брюнет, але не встиг домовити, бо його нахабно і власне поцілували. Сказати, що Шин був у шоці, – зовсім не сказати нічого.

Усунувшись від коханого, Імауші пошло посміхнувся і знову вп’явся в губи, буквально кусаючи їх. Після цього юнак перемістив свої губи на шию, залишивши на шкірі мітку. Шиничиро дуже сподобалося те, що почав робити його коханий. Наступною метою хлопця були ключиці брюнета – через деякий час на ключицях з’явилося кілька міток, потім ще кілька.

– Не захоплюйся… – прошепотів Сано.

Вакаса відволікся від тіла хлопця. Шиничіро цим і зкористувався: Вакаса опинився під другом. Губи брюнета почали знову досліджувати тіло коханого. Руки Шина ковзнули на пах хлопця, погладжуючи великий бугорок на боксераках. У відповідь хлопець почув здавлений стогін. Сано-старший задоволено посміхнувся. Одним плавним рухом він зняв з Імауші спідню білизну, змусивши останнього густо почервоніти.

– Та ти вже течеш, котику … – Млосно прошепотів темноволосий, проводячи рукою по члену друга.

– А~ах… – простогнав “зебра”.

Реакція друга дуже сподобалася першому голові Чорних драконів, тому він акуратно поцілував головку члена свого друга, а потім провів язиком по стовбуру вниз, залишивши там майже невагомий поцілунок. Провівши по члену язиком вгору, Шиничіро взяв головку в рот, пестячи язиком, потім – заковтнув до половини, а потім – повністю, язиком провівши по кожній пульсуючій вені. У відповідь – тихий, здавлений стогін. Шиничіро продовжив рухи ротом, приносячи другові неймовірне задоволення. Але не тільки ж Вакасі отримувати задоволення? Довівши Імауші до піку насолоди, брюнет зупинився, спостерігаючи за тим, як під ним звивається його коханий, сльозно благаючи дати закінчити.

– Шин, ммг… продовжуй, будь ласка… – по щоках юнака побігли сльози.

Сано лише посміхнувся. Юнак дістав з тумбочки тюбик лубриканта і пачку презервативів. При погляді все це Вакаса нервово проковтнув. Брюнета це не збентежило: він видавив із тюбика субстанцію на пальці. Шиничіро ввів один палець, через що Вакаса схлипнув і пустив сльозу. Сано це помітив і почав тішити поцілунками. Продовжуючи цілувати і одночасно готувати коханого, брюнет додав ще один палець, розтягуючи його вже двома пальцями. Через деякий час було додано третій палець і нижній скрикнув від болю. Адже в нього ще не ввійшли! Коли Імауші був готовий, Шин підставив до кільця м’язів свій член і, не давши другові схаменутися, різко увійшов наполовину. У кімнаті пролунав чи то крик, чи то схлип. Давши хлопцю трохи звикнути до нових відчуттів, темноволосий увійшов повністю, почавши рухатися, від чого Вакаса почав схлипувати і по його щоці скотилася сльозинка, а за нею ще дві. Через кілька поштовхів, Сано зачепив ту саму точку, через що по тілу нижнього пройшла хвиля задоволення, зірвавшись з його губ збуджуючим стоном. Зрозумівши, під яким кутом необхідно рухатися, брюнет почав здійснювати ритмічні рухи, від яких Імауші стогнав все солодше і розпусніше. Від насолоди Вакаса звивався, вигинав спину, стискав руками простирадла, притискався до коханого і подряпав Шиничіро всю спину. Через якийсь час Вакаса вилився на свій живіт, забруднивши у своєму семені і себе, і друга. Шиничиро протримався трохи довше і зі звіриним риком вилився в презерватив, після чого викинув контрацептив і почав упорядковувати Вакасу. Через п’ятнадцять хвилин брюнет опустився поряд з Імауші, обіймаючи й укутуючи останнього в ковдру.

Опинившись в обіймах, Вакаса відчув себе в безпеці і, заплющивши очі, вирушив у царство Морфея. Сано, полежавши ще хвилин десять і переконавшись, що юнак спить, піднявся і вийшов надвір покурити. Алкоголь поволі відпускав. У голові було багато думок: от усвідомлення того, що сталося, до хвилювань через майбутнє. Сигаретний дим наповнював легені, огортаючи голову, дозволяючи думкам піти у відкрите плавання. Через пару годин і п’ять цигарок, брюнет все ж таки повернувся до свого котика в ліжко. Опинившись під одеялом, Шиничіро знову обійняв свого коханого і уткнувся йому в шию, залишивши там невагомий поцілунок.

– На добраніч, котику… – тихо прошепотів глава першого покоління Чорних драконів.