Спекотно, як у грубці

Лео якраз наливала собі невеличку чашку кави, коли почула дивні звуки, що доносились десь зверху.

— Якого… — пробурмотіла вона, дивлячись у стелю, — це що знову коїться?

Ніби о сьомій ранку їй не вистачало пригод! І відразу після цього чується ще один віддалений гул. Добре, вона підніметься туди й погляне, добре… Звуки становились гучніше, коли вона проходила повз комнати перевертня. Ніби це те джерело? На дверях погрозливо висіла табличка з жирними літерами “не турбувати”. Вона насупилась. А якщо її турбують? Що тоді? Нічого не робити? Маячня якась. 

Лео постукала у двері.

— В тебе там все добре?

Їй довелось почекати секунду, щоб почути тиху відповідь.

— Так, так… 

— Точно? — перепитала вона, — твої звуки чути аж знизу.

— Що?… — дівчина зробила паузу, ніби вона була здивована, — зачекай, я зараз вийду. 

Ще довелось стояти хвилину, перш ніж двері перед нею не відчинилися. Перед нею була Тоя, у шортах, довжелезній футболці. Вона фиркнула, поправляюче безладне волосся. Як здалося Лео, вигляд у неї був розпатланий і досить змучений.

— Вибач… Настільки чутно? — зітхнула вона, — я просто…

Вампірка притулила руку до її лба.

— Ти вся гориш…  Невже піідчепила застуду? 

Тоя різко відсуває її руку подалі.

— Все нормально.

Вона була не схожою на себе. Завжди весела та доброзичлива, як цуценя, але зараз була ближче до роздратованого гремліну, якого розбудили після сплячки. 

— Я постараюся бути тихіше, гаразд? — пробурмотіл перевертень, — мені час їдти.

— Стій, — насамкінець, Лео вирішила використати свій останній козир, — я ж твоя дівчина, так? Ти можеш завжди зі мною поділитися.

Все це їй щось дуже нагадувало.

— Тоя… У тебе тічка чи не так?

Перевертень зітхнул.

— Якщо я відповім “так”, ти перестанеш через це піклуватись?

— Тільки якщо буду знати, що ти в порядку. — насупилась вона, — дивлячись на твоє обличчя, дуже легко сказати, що “ні”.

Тоя ще раз дуже глибоко зітхнула. Її білий хвіст завмер, ніби чекаючи нападу.

— Заради всього святого, гаразд! Тільки перестань на мене так дивитись, а то дірку просверлиш. — Не встигла вона зрозуміти, як дівчина різко схопила її за руку, стягнувши за собою в кімнату, — можешь сама на все подивитись.

Посеред кімнати стояв великий таз, наповнений вдосталь водою. Чесно, вона гадки не має, як взагалі було можливо його протягнути аж на другий поверх. Але, мабуть, для Тої нічого не було неможливо.

Лео присвиснула.

— Не знала, що у тебе тут є своє “джакузі”.

— Це допомогає мені охолодитись… Не думаю, щоб хтось з інших міг з комфортом там лежати.

Невелика гірка у ковдрі привернула її увагу. Наче під неї було щось.

— Хм, а це що…?

— Н-не дивись туди!! — закричала Тоя, але було вже пізно. Вона закрила обличчя рукой, — блять…

— Ого… О-о.

Це була не просто криниця таємних речей, це була криниця секс-іграшок.

Між ними пролягла довга мовчанка, надто довга. Лео ошалело розглядала кожну з них, намагаючись зрозуміти сенс функціонування хоч одной. Це були не просто надуті імітатори статевих органів, які вона бачила на прилавках, а цілі механізми надзвичайних раніше форм та розмірів.

Вампірка сором`язливо пробурмотіла:

— Ну це… Знаєш… Це досить нормальне явище серед дорослих… Ми же вже…

— Досить вже! — розсердилася дівчина, — якщо хочеш назвати мене збоченкою, то просто так і скажи. Не потрібні мені втіхи.

— Ні, Тоя! Я не це мала на увазі, — поспішила вона розрядити обстановку, — я просто трохи здивована. Ти ніколи не говорила ні про свої уподобання, ні про бажання, тому я не… Думала про це раніше.

Перевертень стомлено впав на ліжко, заплющивши очі.

— Це не тільки “бажання”… Це потреба, щоб проживати таке життя, як у мене, якщо не хочеш стати довбаним кроликом, — зітхнула дівчина. — У всіх індивідуально, але мені допомагає трохи зняти напругу під час сезону спарювання. Інші думають, що це круто бути перевертнем, мати таку силу і тіло, але про самі мінуси говорять майже нічого…

Лео обережно присіла поряд з нею на краєчок ліжка.

— Вибач, якщо образила. Мені варто було бути делікатнішою

Тоя посміхнулась.

— Все добре, я просто зараз не в дусі через гормони. З ними стаєш агресивніше та трохи скаженою… Я намагалася себе задовольнити, але, схоже, була занадто галасливою, так? — вона ніяково захіхікала, — мені шкода, зазвичай я намагаюся бути тихою.

Лео зі самовдоволенням хмикнула.

— Ну, в нас вампирів, слух далеко не поганий, тому не дивно, що я почула.

— Авжеж… В інші рази ти не приходила.

— А якщо я просто соромилася підійти?

— Ти? Соромилась підійти? — дуже скептично повторил перевертень, — да ти скоріш вибила б мої двері, викинув мене з вікна.

— Ой, та годі тобі, демонізуєш мене!

— Тому що ти і є демониця…! — засміялась Тоя, —  всі екзорцисти з Європи по тобі плачуть.

— Ах ти, собака!

Це було останнє слово перед тим, як Лео накинулась на неї, нещадно лоскотая зі злобним сміхом. Перевертень зойкнув, намагаючись ухилитися вбік і назад від грізної кари лоскоток, яких він так боявся. Нарешті пальці вампірші наздогнали її, примушуючи Тою рефліктовано пхатися з боку на бік, поки під удар не потрапил її живіт. Це була боротьба не за життя, а за смерть від лоскотів… Але все стало куди заплутаніше, коли Лео випадково торкнулася грудей дівчини, прим’явши їх, від чого та коротко застогнала.

— Ой, вибач, тобі було боляче? — стрепенулась вампірка. Вона сама знала, наскільки це може бути незручно.

— Ні-ні, це було… Досить приємно, — зітхнувши, Тоя пробормотала: — Можешь… Ще так зробити?

Лео відповіла на прохання, почавши м’яко масажувати її груди крізь одяг. Зрештою, перевертень тихо застогнав, насолоджуючись приємними відчуттями. 

— Тоя?

Атмосфера становила дедалі дивнішою, коли дівчина терлася об її стегно, ніби намагаючись посилити це почуття.

— Тоя!

— Га, що?! — перевертень здригнувся від несподіванки.

— Що ти робиш?

— Я?… Я… Не знаю…

— Боже-е, — простягла вампірка, — все настільки нестерпно?

— А якщо так? — почервонівши від сорому, Тоя закусила губу й відвернулася. — Ти повинна піти. З рештою я впораюсь сама.

— Тоя…

В цю мить перевертень виглядав таким вразливим.

— Я вже приймала допомогу, через що шкодую досі.

— Але це було інше, — Лео взяла її за щоки, щоб привернути увагу, — той хлопець просто скористався тобою… Ми у відносинах, ти можеш мені довіряти.

Тоя мовчала, відводячи погляд. А вона продовжувала.

— Я не уявляю якого тобі, справлятися з усім цим безладдям поодинці… Знаєш, не потрібно все завжди проходити поодинці.

Несподівано перевертень притулився до неї, міцно обійняв за спину.

— Знаю… — буркнув він.

— Хочеш, щоб я допомогла тобі?

— …Угу.

Відсторонившись, вампірка запустила пальці в коротке волосся Тої і м’яко поцілувала її. Перевертень загарчал і, поглибивши поцілунок, ставал все більш розпаленим. Він  засовувал руки під одяг партнерки, наче намагаючись поділитися своїм теплом. Дівчини цілувалися так хвилину, роздаровуючи гарячі дотики один одному, поки це було необхідно.

 Тої дуже подобалося цілувати її щоки та ніс, кусаючи за мочку вуха. А хвіст дівчини так зовсім шалено виляв з боку на сторону від задоволення.

— Помацай ще раз мене за груди, будь ласка… — проскигнула вона.

Розгорнувши футболку дівчини, Лео вирішила піти у ва-банк. Вона побачила, наскільки набрякли соски її дівчини. “Так довго терпіти напевно нестерпно…” — подумала вона. І припала губами до однієї з ареол. Тоя затулила рота рукою, приглушуючи гучний стогін. Після чого блаженно впала на подушку, потягуючи до грудей голову партнерки.

— А-а-а…. Дідько… — зітхнула вона, — я думала ти просто помацаєш…

— І тобі цього вистачило б?

Вона обережно вивільнила губи, щоб перейти на другий сосок, але при цьому граючись із першим рукою. Тоя знову застогнала, важко долаючи задишку. Вона була надто чутлива зараз.

— А-агх, ні…! — перевертень задихався, — візьми олію, вона десь поряд з тобою.

Відшукав пляшку між складками простирадла, Лео її підняла.

— Ця?

Дівчина кивнула.

— Я її використовую, щоб було зручніше… Ну…

Вампірці не потрібно більше слів. Вона одразу вилила чверть банки на руку, спостерігаючи за тим, як Тоя внутрішньо волає.

— Т-ти хоч знаєш, скільки я за неї віддала?!

— Я хочу зробити тобі максимально приємно, — відповіла Лео. І стала різко розтирати олію по шкірі дівчини. Довелося повністю зняти її футболку. Вона пахла якимись травами і… Чаєм? Взагалі не зрозуміло, але з цією рідиною Тоя ставала схожою на безладне місиво. Було особливо приємно м’яти її прес і м’язи, що затекли після довгого лежання. 

Вже не витримуючи цих дотиків, Тоя схопила її за одяг та грубо поцілувала. Лео застогнала їй у рот, відчуваючи як дівчина треться стегнами об неї. Було прохолодно, але від перевертня виходив такий сильний жар, що неможливо було відірватися. В агресії Тоя зірвала з неї одяг, і притулилася голим, слизьким від олії тілом. Її рухи стегнами ставали все хаотичнішими. Вона вимагала більшого.

— Я палаю, Лео… 

— Де тут у тебе захист? 

— На ліжковому столику…

Лео довелося поритися в цілій купі барахла, перш ніж нарешті дістати те, що їй потрібне. Тим часом перевертень, стиснувшись обличчям у подушку, намагався впоратися зі своєю спекою.

— Скоріше…

Вона хотіла діяти швидше, чесно. Але в приготуванні має бути обережність, щоб потім не відгрібати наслідки у вигляді болячок.

— Все, а тепер повернися до ме-

— Ні, в тій же позі.

Вампірка насупилась.

— Хіба це не буде незручно?

— Все одно… — прохрипіл перевертень, — так я тобі не нашкоджу кігтями… 

У неї були дуже великі сумніви, але вона розуміла, чому Тоя так побоювалася. У такому положенні їй, напевно, буде дуже важко себе контролювати.

— Добре.

Дівчина піднялася навколішки, щоб Лео обхопила її ззаду, легенько стягнувши білизну із шортами. Все було таким вологим… З попередженням вона повільно ввела один з пальців. Всі рухи повинні бути дуже обережними. Тоя захникала, впиваючись у подушку. Їй було так добре. Хвіст стріпнувся від несподіваних почуттів, коли ввели другий палець. І коли Лео почала ними рухати, дівчина закачала стегнами, не в змозі встояти. Вона намагалася ними рухати, впиваючись сильніше в руку. Усі її думки перемішалися, розум у голові зник. Залишилося тільки хтиве бажання.

— А-ах… Так… А-ах, дідько, — стогнала Тоя, — не зупиняйся, м-м-м.

Лео прискорює темп, перетворюючи перевертня на стогнучу катастрофу. Ці звуки дуже збуджували її. Намагаючись заспокоїти, вона ніжно поцілувала дівчину за плече. Їхні тіла вже злиплися в поті та олії. Тоя відчувала, наскільки сильно пульсує її низ, і вона ставала агресивнішою, не в силах стримуватися. Інстинкти в перемішку з гормонами брали над нею вгору. Вона голосно загарчала, як вовк, впиваючись пазурами в простирадло. А цим простирадлом могла стати вампірка… 

Хвіст Тої страшенно заважав, кидаючись у різні боки, хвистая по стегнам…  Коли було намацано чутливе місце, Лео натиснула на нього, що змусило дівчину безсоромно проскиглити. Іншою рукою вона пестила напружені груди перевертня, шепотячи:

— Будь ласка, не стримуйся…

Нарешті, Лео вставила третій палець, але зберігаючи колишній ритм. Було так збуджуюче, що Тоя завила в подушку від задоволення. Вона була на межі і вже не соромилася своїх звичок перевертня. Лео вкусила дівчину за шию, перш ніж вона простогнала востаннє, відчуваючи оргазм.

Тоя змучено повалилася на ліжко, затягуючи разом із собою її.

— Це… було… — долал перевертень задишку, — це було… М-м-м…

Згорнувшись калачиком, Лео дивилася на свою партнерку. Вона виглядала дуже щасливою та вмиротвореною.

— Ну що, тобі краще? 

Тоя посміхнулась у відповідь.

— Так, — згорнувши вуха, вона блаженно розтягнулась на ліжку, — немов камінь упав…

Це відрізнялося від Тої, яка ще хвилину тому виглядала так, ніби була готова розірвати все довкола себе. Так сильно на неї це впливає?… Чи до такого можна звикнути?

Її думки перервав перевертень, що притулився до неї. І страшенно сильно виляв хвостом.

— Я так тебе кохаю, Лео… Так тебе кохаю, кохаю, кохаю, — енергійно вигукувала дівчина, цілуючи її та облизуючи, — кохаю… Кохаю!!

— Стій ти… Стій, — прохрипіла вампірка, — ти мене задушиш зараз…!

Тоя поспішно відсахнулася від неї.

— Ох, вибач… У мене ейфорія після сексу.

Лео з подивом звела брови.

— Але у тебе раніше не було такого…

— Це тому, що ти допомогла мені зі спекою! — радісно вигукнула дівчина, — я не думала, що це може бути так приємно… Востаннє, коли мені допомагали, було дуже боляче.

— Бо то був покидьок! — спохмурніла Лео, обіймая її, — тобі необхідно завищувати свої стандарти.

Вона співчуває своїй дівчині, що їй довелося зіткнутися з настільки високим рівнем мудацтва.

Тоя захікала їй в шию, мягко цілуючи.

— Ти так мило за мене піклуєшся… 

— Авжеж… Ти досі не можеш навчитися користуватись пилососом.

— Ти серйозно?! — обурилася дівчина, — ти бачила який він моторошний? Та це не машина, а чудовисько!

— Ти хто, собака? Чи людина?

— Ні те, ні інше! — перевертень примружився, — ось ти точно демониця…

— Що ж, вітаю, — махнула рукой Лео, — тебе трахнула демониця… А я трахнула?… Ні то людину, ні то собаку…

— А-а-а! — закричала Тоя, повалив її, — чому ти мене завжди дратуєш!?

— Тому що ти, цитую “така мила”.

Вона знала, що Тоя не розсердиться на неї… Не розсердиться, але натомість знов пристрасно поцілує.

І хрипким голосом на вушко запитає:

— Може, другий раунд?