Спасибі

Ніколас Естебан Хеммік — не він. Він — Ніккі. Той, з кого сміються, той, хто завжди веселий і рятує всіх. Але є людина, що перелетить пів світу, щоб побачити його гру. Щоб побачити його. Щоб врятувати його.

***

Ніколас Естебан Хеммік — це людина, що повинна була створити прекрасну й ідеальну сім’ю з такою ж прекрасною дружиною. А Ніккі мужелюб і не має ніякого шансу на щастя! І Ніккі також так думав. Він думав про те наскільки він не повинен любити хлопчаків, таких широкоплечих, таких сильних і таких прекрасних. Ніколас Естебан Хеммік спробував стати нормальним, пробував забути їх і його симпатії. Навіть почав зустрічатись з однією з дівчат з паралелі. Вона весь час кликала його гуляти, а батьки дивлячись на неї бажали Ніколасу щасливого весілля. Але вже після першого поцілунку сказав, що їх шляхи зовсім різні. Її поцілунок був ніжним, але те, як її руки, лагідні й легкі, тримали плечі Ніколаса, які тримали шию, які трошки гладили волосся, заставили відчути.. Нічого. Ніколас не відчував нічого, абсолютно. Після того поцілунку, після, буквально, ніякого поцілунку він знову все зіпсував! Він міг сказати, що йому сподобалося і вони й до нині.
Після цього Ніколас не хотів вертатись в дім. Він відчував себе зрадником, гнилим, брудним. Він так і не розказав батькам про те, що він порвав з Джеєю. Руки Ніколаса тряслися і він почав розуміти наскільки він бридкий.

“Боже, вибач за гріхи мої великії,

Вибач за любов, що відчуваю я,

Вибач, що брудним я стаю,

І вибач ти мене, прошу.”

Так Ніколас Естебан зрозумів — він не заслуговую пробачення.

А потім з’явився він — хлопець, що став ходити з ним на одні і ті ж уроки німецької. Він і справді прекрасно володів цим даром, що дав йому Бог, тому, що він за декілька уроків став кращим ніж сам Ніккі, який ходив на ті уроки вже рік як! Він весь час сідав разом з Ніккі і розказував про себе, як він так швидко вивчив все пропущене за рік, а також те, що він зламав декілька ребер в бійці, тому пропустив багато, чого. Також Ніккі дізнався, що його звати Оскар і те, що він хоче, щоб його звали Ерік. Чому? Ніккі не питав — це не його діло і знати причини йому не треба. Ніккі відповідав йому звісно, але тільки через те, що батьки вчили не ігнорувати людину, яка хоче з тобою познайомитися. Можливо вони казали це лише про дівчат, а може й не казали зовсім. Після того, як він порвав з своєю колишньою батьки втратили надію на нормального сина з ідеальним майбутнім, з дружиною й дітьми, який служив би Богу й прославляв його. Але після поцілунку Оскара Ніккі відчув те, що він наситився. Йому було приємно чіпати широкі плечі і гладити ледве заміну талію Оскара. Гладити його по волоссю й.. цілувати. Він не розкаже про це батькам, нехай це буде їх таємниця. Буде ж?

***

А потім Ніккі зробив свою найгіршу помилку. Помилки в його житті — це норма. Кожен день, кожен божий день його існування — це помилка. Так сказав його батько. А потім він відправив Ніккі в лагер для таких же як він: ганебних, мерзенних, ненормальних. Скільки років він був там? Один, три, вічність? Кожен раз, коли йому нагадували, що він неправильний. Кожне слово врізалось в щось в грудях і заставляло хотіти плакати. А потім його відпустили. Просто кинули багаж в руки і відправили в автобус. Він нарешті нормальний. Хоча, якщо ненависть до свого ж тіла це добре, то він і в справді виправився.А потім батьки побачити нового, нормального сина. Сина, який вже не бачить майбутнього. Він молився кожен день, кожну секунду, але все ще відчував себе брудним… Він родився таким. Він був народжений брудним. І в нього немає надії на радість з таким гріхом в серці. В його кімнаті не залишилось і “живого місця”, який не був розбитий чи, як мінімум, заклеєним. Кожен раз він кусав, бив, рвав і ненавидів себе лиш подивившись в дзеркало. Він не заслуговує життя.

***

Але Ніккі втік. Батьки не на милуючись Ніколасом дозволили йому поїхати в Німеччину. Він став вільним. Але коли він подивився знову в дзеркало він зрозумів, що ніяк не змінився. Він все ще монстр. Хост-брат Ніккі — це ходячий красень. Високий, але ніжний, сильний, але тихий. Його голос, що співав на ніч колискові, заспокоював так, що очі не розплющити. Але кожен раз він згадував Оскара, коли кликав свого хост-брата. Ім’я “Ерік” заставило його закохатися знову в хлопця. Ніккі не пам’ятає той момент, але він й до нині знає, що Ерік Клозе його врятував. Взяв на руки і обняв. Не поцілував, а просто обняв. Ніккі зрозумів чого йому не вистачало. Не обіймів, Еріка. Того Еріка, що скаже на вухо приємне слово, скаже настільки Ніккі правильний і те як він любить його.

Ерік Клозе — це той, хто врятує його.