Сигаретний дим
від Фінько ДашаЗа спиною з гучним клацанням зачиняються двері, а потім і замок. Ніл спиною притуляється до дерев’яної поверхні, впевнено дивлячись в інший кінець спальні. Вони, нарешті, залишилися одні й зовсім не збиралися витрачати дорогоцінні хвилини на безглузді обміни поглядами.
Ендрю зістрибує з підвіконня, попередньо викинувши недопалок у відчинене вікно. Той повільно полетів униз, а потім зірвався з місця, слідуючи за вітром. Блондин закриває кватирку і зашторює вікна, не даючи яскравому світлу сліпити очі. Кімната занурюється в напівтемряву, по стіні біжить смужка промінчика, що наполегливо пробивається крізь штори, розділяючи долоню Ніла надвоє.
Джостен робить кілька кроків уперед, на його губах легка усмішка, коли він запитує:
– Так чи ні?
Сусіди по кімнаті повернуться ще не скоро, тому Ендрю наближається, паралельно промовляючи коротке «так». Їм нема чого поспішати, але вони так звикли робити все швидко і пристрасно, що не чекають і кілька секунд, перш ніж зірватися з місця, зливаючись у грубому поцілунку. Ніл ударяється лопатками об щойно зачинені двері, набирає повні легені повітря і повертається до знайомих губ.
Долоні звично зариваються у волосся, а великі пальці погладжують потилицю, трохи натискаючи, притягуючи ближче. Нігті дряпають шкіру голови, а по тілу біжить дрож.
Вони змінюють позу різко та стрімко. Тепер уже лопатки Міньярда стикаються зі стіною, а Ніл своєю вагою щільно налягає поверх. Він відривається від почервонілих губ, щоб залишити на них легкий, невагомий поцілунок і опуститися нижче. Ендрю закидає голову назад, дозволяючи хлопцеві пригорнутись до своєї шиї. Ніл з користю використовує цю можливість, вимальовуючи на тонкій блідій шкірі візерунки кінчиком язика. Залишає вологі відбитки губ, легко посмокчуючи шкіру, а потім дивиться на ледь помітні світло-рожеві плями, які відразу пропадають.
Ендрю міцно тримався за його плечі. Їхня домовленість: одне натискання — прохання припинити. Жодних прохань зараз не було, тому Ніл продовжував свою невигадливу роботу, насолоджуючись викликаною у блондина реакцією. Йому справді подобалося, що це подобається Міньярду.
— Я торкнуся твого живота і грудей, так чи ні?
— Вище пояса — скрізь, — відповідає Ендрю, а потім миттєво відчуває невелику вагу на грудній клітині — долоню Ніла.
Тонкі пальці повільно опускаються нижче, залишаючи фантомну смугу від западини між ключицями до пупка. Губи все ще не покидають шию. Ендрю прикриває очі та намагається вирівняти дихання. Марно. Воно підло його підставляє, з потрохами видаючи збудження.
Легкі погладжування змінюються навмисними дотиками. Він небезпечно підходить до самого низу живота, а потім стрімко повертає руку на колишнє місце. Ендрю розчаровано видихає, коли знову залишається незадоволеним. Їхні погляди зустрічаються, і Ніл тихо сміється.
— Чи можу я тобі відсмоктати? — шепоче прямо у вухо, перед цим поцілувавши чутливе місце під ним.
— Так, але не тут.
Міньярд важко відліплює Джостена від себе і підходить до ліжка, розміщуючись на самому його краю. Хапає подушку з узголів’я і кидає її на підлогу, між своїх ніг, щоб коліна Ніла опісля залишилися цілими. Але той не поспішає. Він впритул підходить до блондина і кінчиками пальців утримує його голову. Піднімає за підборіддя і ще раз пристрасно цілує.
Гарячі долоні блукають по плечах і ребрах, поки він поступово опускається на коліна. Ендрю підводиться, щоб спустити джинси та білизну. Праву руку він розміщує на потилиці, заплутуючи пальці в рудому волоссі, а лівою спирається на край матраца.
Ніл цілує його кінчик, опалюючи тендітну шкіру гарячим диханням. Обережно проводить язиком по голівці, затримується на вуздечці. Він не поспішає. Діє повільно та продумано, поступово зриваючи дах у блондина. Ендрю зітхає. Його долоня переміщується на щоку, покриту шрамами від опіків. Пальцями окреслює лінію підборіддя.
Їхні погляди перетинаються, і на секунду світ завмирає. Вологі блискучі блакитні очі спостерігають з-під вій. Ендрю не спроможний відвести погляд. Швидким рухом прибирає рудий чубок, що впав на очі, і продовжує свої спостереження.
Ендрю впевнений, Ніл усміхнувся б, якби його рот і губи не були б зайняті чимось іншим. Куточки губ трохи здригнулися, долоня сильніше стиснула стегно, нігті крізь грубу та товсту тканину джинсів не відчуваються, але блондин фантомно пам’ятає їх там.
Яскрава смуга світла все ще ділить кімнату рівно навпіл. У кімнаті дуже жарко, атмосфера розжарена межі. Ендрю глибоко і часто дихає чи то від високої температури, чи то від важкого та старанного язику на власному члені. Кінчики пальців торкаються грубих шрамів, нерівна шрамована шкіра гаряча на дотик.
Блакитні очі темніші, ніж звичайно, через відсутність світла, Ендрю не може відірвати погляд. Він випускає все повітря з легень і сильніше стискає руде волосся на потилиці. Ніл розуміє, що той близько. Намагається щось мовити, але виходить лише нерозбірливе бурмотіння. Міньярд здригається від вібрацій і прикриває очі.
— Я близько, — тихо бурмоче блондин.
Легені палають, голос зривається. Ендрю закінчує за кілька секунд, виливаючись на язик Нілу. Вони не зволікають, Міньярд притягує рудоволосого за підборіддя, нахиляючись уперед, і захоплює в поцілунок. Смак гіркий і неприємний, але швидко пропадає з черговим рухом язиків.
Ніл повільно піднімається з колін і сідає на ліжко поруч із блондином. Ноги затекли, тому зараз він відчуває поколювання та приплив крові, але це не важливо, коли губи Ендрю на його губах.
Ніл повільно піднімається з колін і сідає на ліжко поруч із блондином. Ноги затекли, тому зараз він відчуває поколювання та приплив крові, але це не важливо, коли губи Ендрю на його губах.
— Та-а-ак, це було добре? — нарешті відсторонившись, питає Ніл. Ледь помітна усмішка мерехтить на обличчі, він противиться їй, але Ендрю вловлює хвилю веселощів.
Той закочує очі і піднімається на ноги, виймає з кишені джинсів напівпорожню пачку цигарок і підпалює одну. Світло проникає в кімнату, коли він розсуває штори та відчиняє вікно. Ніл жмуриться і підходить ближче, вдихає знайомий запах сигаретного диму та прикриває очі.
Сонце поступово ховається за горизонтом, сигарета тліє до фільтра та летить униз з урвища. Легка розслаблена усмішка на губах, пильний погляд карих очей прикутий до неї.
Як раз було бажання перечитати всю книгу, але цей твір мене повністю задовольнив
я дуже рада цьому, дякую!