Серпень

Анотація: вона дозволила собі закохатися в нього. Дозволила йому покохати себе. І тепер пожинала наслідки.

Даний фанфік являється перекладом, автор оригіналу, посилання на оригінальний твір.

Нотатки автора: на це мене надихнув цей пост у X.

«Я був лише розвагою, чи не так?»

В його очах вирувала буря із ненависті та зради, що знищувала все інше.

«Щоб змусити його ревнувати.»
Герміона ледве могла дивитися на хлопця, сором пожирав її.
«Драко, я…» Вона нахмурила брови. Чарівниця не хотіла, щоб це тривало так довго і він справді закохався в неї. Використовувати когось, особливо його, було жахливо і Герміона знала це. Але цікавість взяла над нею гору.
Він був мінливим. Нестабільним. Небезпечним. Було лише питанням часу, коли все вихлюпнеться назовні, знищивши те невелике, що залишилося у кожного з них після війни.
Одержима бажанням і егоїстичними фантазіями, вона підписалася на це. З нездоровими бажаннями в голові.
Дозволила собі закохатися в нього.
Дозволила йому покохати себе.
І тепер пожинала наслідки.

“Не треба”.

Зірвавшись, Драко швидко змахнув сльози, що стікали по щоках. Його бар’єри поверталися, відгороджуючи її. Єдиний – знаний ним спосіб захисту.

Роуз часто фарбувала йому щоки, коли Драко був поруч, то була одна з її улюблених дрібниць у ньому, але мила рожевість на щоках зникла, залишивши шкіру змарнілою і позбавленою життя. Герміона знала, як недоречно, трохи безумно, але не могла не відмітити, який він гарний, коли не маскує справжніх емоцій. Драко від природи був дуже виразним, справді. І це зачаровувало.

«Не можу повірити, що впустив тебе.»

Слова сповнені ненависті, глузливо виплюнуті в її бік.

«Дозволив тобі побачити мене. Я відкрився тобі і довірився тобі.»

З Герміониного серця линув гострий біль, розтікаючись по венах і шиї. Вона намагалася притупити його, але він тільки сильніше чіплявся за неї. Зовсім не благаючи її зупинитися, а змушуючи.

Драко впав на підлогу, його обличчя опинилося в парі ідеальних, тремтячих рук.

“Ти ніколи не була моєю”.

Чоловік затремтів, слова прозвучали приглушено, наче з вуст маленької дитини.

Це було правильним рішенням. Вона повинна була відпустити його.

Нотатки автора: можете знайти мене у  X  та Tumblr.

Частина серії H.P. Drabbles.

Примітка перекладачки: усім доброго дня 🙌 я повернулася майже після 2 місячної відсутності 😅 і це було через кілька причин: 1) я трохи не розрахувала власні сили (викладати 1 фанфік на тиждень, одночасно працюючи в перекладацькій команді та навчаючись виявилося мені не під силу 😥); 2) навантаження у навчанні виявилося сильнішим, ніж я могла подумати, але я впоралася з усім тепер 😁.

Тепер у моїй роботі буде одна вагома для мене зміна: 1 фанфік на 2 тижні (якщо в мене буде більше часу, то може бути і 1 на тиждень).

Бажаю гарного читання 🤗