Серденько

Вагітність не стала несподіванкою для Хінати: рано чи пізно це мало статися. І начебто нема про що переживати. У неї люблячий чоловік, вона кохана дружина, війна давно закінчена і довкола панує тиша та спокій. Вона знала, що дитина принесе лише щастя. Її чоловік, Учиха Саске, був останнім зі свого клану і дуже потребував спадкоємця і найважливіше — сім’ї, яку він втратив дуже давно.
Але щось мучило дівчину, і вона ніяк не могла повідомити цю новину чоловікові.

Вона намагалася знову і знову. Не здавалася, адже колись обіцяла собі не опускати руки, якщо щось не виходить.

Так. Правильно. Вона не має здаватися! Вона зробить це!

Впевненості вистачило лише на перші два речення.

— Саске-кун, мені треба в чомусь зізнатися тобі! Насправді! Я… Це… — гучний зойк, що пролунав у тиші, змусив Саске підскочити від несподіванки. Свиток, який Учиха спокійно читав до цього, полетів кудись у куток, просто в горщик для квітів. Вилаявшись, брюнет спробував підвестися, забувши перед цим подумати головою, тому всі папери, що акуратною стопкою лежали на столі, посипалися на підлогу.

— Думаю, не помилюся, якщо промовчу, — пробурчав той. Глибоко видихнувши, він обернувся до Хінати з цілком спокійним виразом обличчя. — З якого приводу паніка?

— Пробач… — сльози градом полилися з очей. Вона жахлива дружина… Саске працює вдень і вночі… Коли він востаннє відпочивав? Ці темнi мiшки під очима…

Егоїстка…

Вона стала противна собі ще більше, коли подивилася чоловікові прямо в очі і не побачила там ні краплі агресії — він дивився на неї з тривогою, там не було ні ненависті, ні роздратування.

— Пробач, будь ласка… пробач, я винна… пробач…

— Спокій, тільки спокій, люба. Зроби глибокий вдих і видихни, — він обійняв свою дружину і ніжно гладив її по голові, нашіптуючи щось заспокійливе, поки та не затихла. — Ну ось. Гарна дівчинка.

— Хааа… не думав, що з вагітними буває так важко, — на його обличчі з’явилася яскрава-яскрава усмішка. Хіната спантеличено дивилася на нього. — А це лише початок.

— Що? Звідки?

— Звідки що?

— Звідки ти знаєш? Про вагітність…

— Любе моє серденько… Про твою вагітність здогадався навіть Наруто. Невже ти вважаєш мене дурнішим за цього… хлопця?

Вона посміхнулася і погладила свій живіт.

Ішов дев’ятий місяць вагітності.