Розпусна таємниця Ковальської або як досі можна мати почуття до Шугаєва

С: Знайомся Альбіно, це Ілона Ковальська наша нова хакерка, ця дівчина навіть мене перевершила і я зараз не брешу

І: Шугаєв не потрібно так лестити про мене, це робота нічого більше

А: Я впевнена що він каже правду про тебе, бо він так не казав ні про кого, серйозно кажу

І: Щось я починаю боятися, що це непросто так

С: Ілоно, ну не треба так демонізувати мене

І: А тут вже перепрошую – вона поглянула на годинник і там було вже 23:46, було доволі пізно для робочого дня, у офісі час проходить доволі швидко, тому дівчина промовила наступне: 

І: Щось вже пізнувато для роботи, ти чому так пізно приїхала 

А: Взагалі я хотіла зафіксувати те що моє лікарняне вже скінчилося, а от для роботи дійсно пізно, то додому тоді

І: Я ще маю заскочити до Косач сказати інформацію яку знайшла

С: В такий час Ольга Сергіївна зазвичай не в офіс, може я краще перекину інфу яку ти знайшла

І: Ні ти їдь, я ще залишусь

С: Тоді краще почекаю тебе

І: Не потрібно, я доросла дівчинка і я в змозі робити те що мені треба

С: А я все одно буду наполягати на своєму

І: Як хочеш, проте не думай що це тобі так хороше обернеться, хоч ти і не такий і поганий, але мою довіру заслужити не так просто

С: От тільки не потрібно мене лякати, якщо ти боїшся закохатися, то так і скажи

І: Хай йому грець! Яка же ти сволота, Шугаєв! І знаєш пішов ти знаєш куди! 

С: Теж мені сама провокувала, ще й ображається – однак Ілона вже не чула цього, та була на вулиці неподалік від ОСА і сіла плачучи від сорому і відчаю, тепер усвідомила на власній шкурі що брехати у великій кількості не можна було, через 20 хвилин вона заспокоїлася і пішла до найближчої станції метро, сівши в поїзд Ковальська дістала блокнот і почала писати як минув цей день: 

“Привіт мій любий щоденнику, сьогодні день минув можна сказати добре якби не одна ситуація, мій колега дуже сильно вдарив по моїм емоціям і почуттям, хоч це і здається абсурдно, він би міг почекати мене, тільки от боюсь я що мене розкриють і моє минуле опиниться на нитці, та і це ще не все, я боюся що закохаюся у нього, що Стас може зробити боляче мені або я йому, тому ця людина лише колега і нічого більше, хоч Онегальд була закохана у Шугаєва, однак Ковальська не хоче повторювати свою біль і рік лікарняної палаті в комі через те що у мене стріляли, я шкодую що так і не встигла все розповісти, а втім є і свої причини на це, тому коли я вважатиму за потрібне тоді і розповім, зараз буду відпочивати і слухати музику, це мій антистрес, от і все, дякую що вислухав мої переймання” – дописавши, якраз оголосили її станцію, вийшовши з метро, за нею ніби хтось йшов, обернувшись там був славнозвісний Шугаєв, тоді ж Ілона швидко побігла до свого під’їзду, хлопець побіг за нею, дівчина намагалася бігти швидше ніж Стас, і врешті решт встигла, сховавшись за дверима які відкривають довколишні квартири, але було пізно, хакер знайшов її:

С: От ти де, я думав ти краще сховаєшся

І: Послухай сюди, я не збираюся нічого слухати від тебе і лагідних слів в тому числі

С: Та мені що навіть вибачитися не можна?

І: Я не вірю жодному твоєму слові, я хотіла дати тобі шанс як друг, тільки нажаль ти опинився самим справжнім лайном, а таких друзів я не бажаю тримати при собі

С: Нічого, ти ще пошкодуєш про ці слова і сама будеш пробачення просити

І: Та пішов ти! Придурок! 

С: Ідіотка!

І: Телепень ти і покидьок, ненавиджу тебе! 

С: Це взаємно, і знаєш ви з Броменком непогана пара, навіть звучить Ілона Броменко

І: А це вже тебе не стосується! То ж бажаю удачі віднайти твою Віку!

С: Ти ревнуєш?

І: Я констатую факт, все до завтра і не переймайся це остання моя справа

С: От і добре, чекатиму на твоє прощання

І: Не думаю що ти дочекаєшся) Прощавайте, пане Шугаєв, наші коди не зійшлися – Стасу стало боляче після їхньої розмови, хоч він і не показав цього, а от Ілона була задоволена собою, бо бачила як Шугаєв дивився на неї з нотками злості, зайшовши у квартиру, вона потягнулася за пачкою сигарет і почала помаленьку на балконі курити, поглядаючи десь вдалечінь, викуривши три сигарети, дівчина заспокоїлася і вирішила почитати книгу, на цей раз це був трилер від авторки Дреди Сей Мітчел “Загадкова кімната”, сівши на крісло і закинувши ноги на диван, та взялася за читання, однак через деякий час заснула так і не дочитавши розділ, ця ніч була жахливою для Ковальської, бо спогади з Харкова не давали їй спокій: 

          Харків, міська клінічна лікарня №8

28 листопада 2015 року, цю дату я досі пам’ятаю як своє день народження, тоді померла моя мати від алкоголізму, мені от-от мало виповнитися 18 років, пам’ятаю дзвінок від невідомого і чую наступне: 

— Доброго дня, це ви Ілона Ковальська?

І: Так я, а ви власне хто?

— Це вас з лікарні турбують, нажаль ми змушені повідомити сумну новину, ваша матір померла, мої співчуття вам 

І: Як померла? Вона не могла..

— Нажаль таке буває, ви зможете приїхати на упізнання тіла

І: Так десь після 3 годин дня я зможу приїхати

— От і добре, тоді до зустрічі

І: До зустрічі – вибивши слухавку, я почала ридати прямо на роботі, не вірячи у те що зараз почула, колега помітила мої сльози, однак не підійшла до мене, даючи побути наодинці зі своїм горем, минуло кілька годин, я поїхала до моргу міської клінічної лікарні, в голові були різні думки, але думала весь час про Льошу, всі ці 3 роки думала як його знайти бо після того випадку, на жаль я так і не змогла віднайти його контакти ні в старому блокноті, ні у сім карті також, поглядаючи у вікно згадувала той 3 річний випадок, викинутий телефон, мокрі очі і згодом повільна депресія, яка з’їдала мою душу і тіло, я хотіла помсту для моєї матері, щоб вона відчула як це бути на моєму місці, тільки от я так і не наважилася, можливо це на краще, адже якби я вбила її, то було би не переливки моїй репутації хакерки і роботі, так я стала чорною хакеркою, СБУ намагалося мене відшукати, втім це не увінчалося успіхом, тому вдень я була звичайною прибиральницею у торговому центрі, а вночі прокидалася Вікторія Онегальд, в тому числі я на той момент була знайома з Шугаєвим, Стасу було 19, мені можна сказати 18 ( мій день народження 16 грудня), він гарний, з почуттям гумору, романтичний і загадковий, ми стали знайомі через мою подругу яка теж є хакеркою, її звати Агата Дроздовська, теж доволі відома персона у нашій сфері, так от вона давно помічала Шугаєва і написала ось це:

А: Привіт Вікусь, слухай я тут знайшла одного красунчика, його звати Станіслав Шугаєв, 19 років, уявляєш є в розшуку Інтерполу

І: Нічого собі, але ти ж знаєш мої принципи, Агато

А: Не треба позбавляти себе любові через твого дебільного колишнього, я тобі кажу чесно

І: Дякую, я обійдуся і без твоїх порад

А: Ну сонце я ж знаю, як ти обожнюєш дещо кхм кхм

І: Не нагадуй про той випадок, якщо я люблю сайти 18+ то це не значить, що я раз і захочу познайомитись з кимось, того навіть не вмовляй мене

А: Окей, проте я впевнена що ти неодмінно закохаєшся у нього, ще дякую скажеш за це – тоді я була зеленою і дурною, проте наважилася написати Стасу і врешті решт у нас все закрутилося, хоч і не спілкувалися по відео або зустрічалися наживо, я його кохала, можливо і досі кохаю, але боюсь зізнатися про те, були перерви в переписках під час наших сварок, втім незважаючи на це ми шалено любили одне одного, тільки от зараз ця історія не про моє кохання, а про матір яка була у моргу, приїхавши і підійшовши до того моргу, мене зустрів криміналіст Петро Зосів (так-так, це відсилка на Паніка Вова, на жаль моя любов до цього серіалу вписується навіть у цей фф, тому вибачте мені), і у нас відразу ж зав’язалася розмова: 

П: Добрий день, це ви Ілона?

І: Так я, а ви..

П: Петро Зосів, експерт-криміналіст і патологоанатом, наскільки мені зрозуміло що ви приїхали на упізнання тіла?

І: Авжеж, я маю дізнатися чи моя мама жива, чи можливо..

П: Гаразд, краще покажу відразу і розповім, щоб не витрачати ваш час

І: Нічого страшного..

П: Тоді ось – на каталці лежало саме її тіло, відчай поглинув мою душу, потім туман і спогади про те як у мене стріляли: 

              Київ, рік тому, квартира Ілони

Тоді у нас була дуже шалена любов, компліменти, його голосові повідомлення і те як він чекав на нашу зустріч, я хотіла перервати цю прірву і нарешті зустрітися з ним, ми навіть домовилися де, коли і як, і тоді прийшло дуже миле повідомлення, вперше я ледь не заплакала від щастя: 

С: Вже дуже сильно чекаю на нашу зустріч, моя сонячна (а це вже відсилка до Сіль для моря або білий кит, думаю наврядчи хтось читав цю книгу, тому можете подивитися в інтернеті якщо є можливість), я би хотів поцілувати тебе так ніжно і обійняти, бо ти всі ці роки рятувала мене, навіть зараз коли я у в’язниці, Ілоно я обіцяю тобі ти будеш самою щасливою дівчиною – і у гарному настрої я зібралася і вийшла з квартири, спускаючись по сходах, мені хотілося ще і ще перечитувати це повідомлення, однак Стас чекав на мене, тому у гарному літньому платті і босоніжках пішла на вулицю, і вирішила пройтися пішки тим більше мені 15 хвилин до його СІЗО, але раптом пролунав постріл в спину, нападник нахилився наді мною і посміхнувся, це обличчя я запам’ятала назавжди, адже воно і перервало мою зустріч і моє кохання до Шугаєва, все таки я його кохаю і досі, просто не хочу казати йому про те, що я і є Вікторією Онегальд, хоч я і ненормальна, але він кохає мене такою яка я є, але чи покохає той Ілону Ковальську, а не Вікторію Онегальд, це питання 

            Київ, квартира Ілони, нинішній час

Ранок став єдиним її порятунком, тому що сьогодні сни були потрійно морально тяжкі, через спогади з Харкова, те як у неї стріляли і в тому числі через Шугаєва, Ілона Ковальська ненавидить його, а от Вікторія Онегальд була би не проти стати Вікторією Шугаєвою, втім це питання риторичне, на годиннику було 7:30 ранку, дівчина швидко поробила водні процедури, зібралася і вибігла до найближчої станції метро, раптом їй прийшло повідомлення від Броменка: 

А: Привіт Ілоно, як ти, пробач що пропав

І: Все нормально, Андрію, а за те нічого, ти в ОСА?

А: Так, Шугаєва сьогодні немає

І: Стоп, як це немає?

А: Він у Ольги Сергіївни відпросився, каже є одна справа якась

І: А куди він поїхав, не знаєш?

А: Казав якесь місце про яке знає лише одна людина, це все

І: Прочитай уважно те що я напишу, передай ту інформацію яка є на комп’ютері, Червоній і Гайворону, вчора знайшла багато чого, тому залишається тільки запросити на допит Олексія Гараня і тоді все, справу закрито

А: Ти впевнена?

І: Так, і нехай пробачить мене Косач, того якщо що я твоя боржниця)

А: Я зрозумів) Чекаю на тебе, сонечко

І: Хах, дякую – Андрій зник з мережі і тоді вона взяла свій автомобіль і поїхала за місто (якщо що у неї дійсно є машина, просто зазвичай любить метро), там знаходився будинок який придбав Стас Вікторії Онегальд і схоже розуміла для чого він туди вирішив поїхати, тому швидкість була доволі великою, адже Ілона не хотіла втратити колегу і людину яка дорога серцю Вікі, поліції не було поруч, тому потім сповільнившись, вона приїхала до будинку, Стас сидів поглядаючи на ставок, Ковальська підбігла до вбитого горем Шугаєва:

І: Що ти тут робиш, чому ти не в ОСА?

С: Як ти знайшла мене, про це місце знає тільки Віка..

І: Ти не забувай яка я хакерка, що ти тут робиш питаю

С: Яка тобі різниця, ти ж вважаєш мене придурком

І: Зараз не про це йде мова, я подумала що з тобою не дай бог щось сталося, а ти..

С: Хто, називай, я не ображусь на тебе

І: Саркастичний покидьок

С: З креативом ти дружиш, нічого не скажу, але все таки могла би і не приїжджати, я хочу дочекатися Віки, вона обов’язково прийде 

І: Ти зовсім збожеволів, Віка не прийде до тебе, це вигадка

С: Нехай і так, дай мені побути наодинці з собою

І: Тільки якщо з тобою щось станеться, отримаєш добряче! Зрозумів! 

С: Так, пробач що налякав тебе своїм від’їздом, але все ж таки, як ти дізналася де я був

І: Секрет, у хакерів є свої методи

С: Ну добре, краще їдь в ОСА, бо Косач може щось запідозрити 

І: Як скажеш, капітан Шугаєв

С: Не добивай мене, Ілоно

І: А тепер я вже маю вибачатись за це

С: Тобі не потрібно це робити, а і до речі маєш гарний вигляд

І: Дякую, Стасе – дівчина послала йому повітряний поцілунок, і як тільки Стас хотів наздогнати її, Ілона вже зникла, хлопець хоч і відчував невідомо що до Ковальскої, втім в його серці ще залишилася Вікторія Онегальд, та сіла в машину і поїхала з тою самою швидкістю до ОСА, поліції не було поруч, тому це було дуже добре для неї, раптом прийшло повідомлення від Броменка: 

А: Привіт Ілоно, терміново їдь в ОСА, Косач викликає тебе

І: Я вже у дорозі, з Шугаєвим все добре

А: Зрозуміло, до речі Червона вже допитує твого Гараня

І: Розповіси вже як я буду в ОСА, а поки я за кермом

А: Цікаво буде поглянути як ти їздиш за кермом)

І: Окей обов’язково побачиш – Броменко знову зник з мережі, але раптом Ілону зупинила поліція, відкривши своє вікно на машині побачила молодого патрульного:

— Добрий день, ваші документи

І: А посвідчення ОСА підійде?

— Так, звичайно – як тільки парубок побачив документи дівчини він побілів і промовив: 

— Пробачте Ілона Віталіївна, не знав що ви дійсно з ОСА

І: Не потрібно так казати, я оплачу той штраф за порушення швидкості, скільки він там

— 1700 гривень

І: І кусаються штрафи у вас, лацно ось – вона дала поліцейському купюрою свій штраф і сказала: 

І: Можна їхати? 

— Так, пані Ковальська вам можна – і дівчина поїхала знову з тою самою швидкістю до ОСА, через півгодини та вже була в ОСА, Ковальська постукала в кабінет Косач і зайшла туди, Ольга Сергіївна була розлючена: 

О: Ілона, де ти була серед робочого дня!?

І: Я шукала Шугаєва, бо думала що з ним щось сталося, не хочеться просто втрачати свого колегу 

О: Це не відміняє того, що ти без мого відома поїхала бозна куди

І: Вибачте, а що там по Гараню?

О: Червона його досі допитує, розколоти ніяк не може, якби ж був Гайворон

І: Може я спробую це зробити

О: Ні, ти всього лише хакерка для ОСА

І: Я не просто хакерка, я висококласний спеціаліст, я можу їздити і на місця злочину або допитувати підозрюваних

О: Ти не професіонал ні у цьому, ні у іншому, я найняла тебе лише для хакерської справи

І: Добре, тоді дайте я напишу заяву на звільнення, Вікторія Онегальд теж зникла як і її феноменальна діяльність, то ж нехай ОСА краще буде і без мене

О: Ти доволі неповний спеціаліст у своїй сфері, але це не значить що тобі все можна

І: Якщо я його розколю, тоді ви даєте мені таку можливість стати експертом – криміналістом і інколи допитувати підозрюваних

О: Наврядчи у тебе це вдасться, Ілоно

І: Повірте мені, якщо ви мене навіть за часів Онегальд не зловили, то я і розколю його легко

О: Спробуй, гаразд – Ілона пішла до кімнати допитів, там де сидів підозрюваний Гарань: 

О: А ви ще хто така і де та дівчина яка допитувала мене

І: Старша оперуповноважена капітан Ковальська, тимчасово заміню свою колегу капітана Червону, так от де ви були у вечір вбивства Олега Мельника

О: Я казав вашій колезі, я був вдома тоді коли його прирізали

І: А у вас був мотив до його смерті?

О: Для чого мені вбивати цього збочинця – хакерка подивилася пильним поглядом на чоловіка і відзначила: 

І: У вас є цілком обгрунтований мотив, помста через те що Мельник про все дізнався

О: Ви що таке вигадуєте, колега ваша хоч трохи розумна ніж ви

І: Якщо ви думаєте що докази знищені, то ви дуже глибоко помиляєтеся – відкривши на комп’ютері відео, Гарань помітно захвилювався: 

І: Гарно монтуєте, заздрю, а от і докази, тепер будете зізнаватися у всьому

О: Я викликаю адвоката

І: Ваше право, проте рано чи пізно ми все одно про все дізнаємося, тож кажіть, я вас слухаю

О: А це додасть мені користі? 

І: Звісно, у вас зменшиться термін ув’язнення

О: Насправді ми з моєю донькою були коханцями доволі давно, мати її не знала про це, вона розповіла про те що той Мельник слідкував за нею і за її братом, падло дізнався таки про монтаж, так от і я вирішив прибрати його, дізнався де він проживає, взяв кухонний ніж у рукавичках, перевзувся у взуття його п’яного сусіда і пішов до нього, раптом йому хтось подзвонив, він відразу ж прокинувся і побачив мене, вдарив ножем по животу декілька разів, прощупав серцебиття, помер, я пішов і все

І: Тільки от ви не врахували того, що вас бачити біля його квартири і те що ваше ДНК залишилося на місці злочину

О: Як? Я ж все прибрав

І: Не все, якби не ваша волосина на місці злочину, то ми би вас і досі не знайшли, а взагалі завдяки хакерам, про вас інформація швидко знайшлася – говорила це Ковальська з посмішкою на обличчі і завбачливо зауважила наступне: 

І: Пишіть повне зізнання, буде вам ж краще

О: Ненавиджу вас, пані Ковальська

І: Повірте мені таке казали багато разів, то ж пишіть, а я поки відійду – за склом стояла Ольга Сергіївна, полковник була задоволена цим допитом: 

О: Я тебе недооцінювала, Ілоно

І: Все нормально, невдовзі напише повне зізнання і буде термін у нього по повній програмі

О: Молодець дійсно, ти сильно допомогла сьогодні 

І: Не дякуйте, Ольга Сергіївна, Стас теж допомагав у цій справі

О: Але ти впоралася дійсно, так як колись це робила Вікторія Онегальд

І: Вона вже у минулому, зараз є лише айтішниця Ілона Ковальська

О: Ти не просто хакерка, ти професіонал, то ж з наступної справи ви будете разом з Шугаєвим їздити на місця злочину

І: Та не треба так відразу, нехай це залишиться на той час коли я наберусь досвідченості тут, а поки що просто буду з Стасом колегою тут 

О: Нехай буде так, тепер передай всім що вони можуть відпочивати

І: Окей, до побачення Ольга Сергіївна – дівчина швидко побігла і по дорозі зіштовхнулася з Римаром: 

Т: О привіт Ілоно, ми так з тобою нормально і не познайомились, я Тарас 

І: Приємно познайомитись, я Ілона, віднині є хакеркою тут

Т: Ну чесно кажучи у тебе виходить краще ніж у Шугаєва, зарекомендувала ти себе добре

І: Ну не скажи, взагалі Стас класний як колега, веселий, саркастичний і жартівливий

Т: Проте він бабій, тому будь обережна з ним

І: Дякую за пораду, ну мені вже пора, ще зустрінемося – Ковальська вийшла з офісу і як завжди поїхала на метро додому, сьогодні мало відбутися дещо важливе, насправді у неї є таємниця яку ніхто не знає:

Київ, два роки тому, квартира Ілони

Я підписала себе на роботу веб-кам моделі, так вам не почулося, мені потрібні були гроші, Агата знайшла якусь контору, там де платять цілих 5000 $ за один проведений вечір з якимось багатим дядьком, можете вважати про мене що хочете, однак я ловила кайф ніби від сигарет, тому кожну свою ніч я присвячувала себе цьому, я показувала сексуальні частини свого тіла, чоловіки задовольнялися, все просто, через те що у мене стріляли усе перервалося, і от сьогодні було моє повернення, тому от так от

                   Київ, метрополітен

Вона вийшла з метрополітену і швидко пішла додому, її повернення сталося так само неочікувано так само як і зникла Рената Ковальчук (не пишіть в коментарях те що героїня ненормальна, як то кажуть таке життя), з’явившись у квартирі їй написала кураторка Віолетта: 

В: Привіт Ренато, з поверненням тебе, чекали на тебе довгенько, клієнти зачекалися

Р: Привіт Віола, дякую я теж рада сюди повернутися, бо з грошима проблемки є невеликі

В: Нічого на тебе вже зачекалися, повір сьогодні буде багато кушу, через те яка ти у нас дорога, якщо що вибирай багатшого клієнта, ну як і завжди

Р: Добре, неодмінно

В: Ось вже пишуть на рахунок тебе, ти не уявляєш хто тебе замовляє

Р: І хто ж?

В: Відомий хакер, Станіслав Шугаєв, чула про такого? – та застигла перед телефоном і була шокована, чому саме її викликав Стас, не хотілося б щоб він про щось здогадувався, але з іншої сторони її колега замовляє віртуальні інтимні послуги, це було розкішшю для неї, сам Шугаєв хоче поглянути на її тіло, не знаючи що це його ж знайома, ох а скільки він ще таємниць не знає: 

І: Стасику, ти багато чого не знаєш, і чи захоче бути з такою як я.. Ти все одно відкриєш мені свою душу, кохання я втрачати не хочу, тому будемо йти незаконними методами, шкода що я не можу зізнатися у цьому собі, що насправді я весь час кохала тебе як Вікторія Онегальд і кохаю зараз схоже і як Ілона Ковальчук теж, я знищу все що пов’язано з ними, заради тебе, мій любий Шугаєв, хоч ти і бабій, пентюх і придурок, але ти людина яка врятувала мене від депресії і того кохання якого знищила моя матір, то ж будемо насолоджуватися з тобою вечором, дорогенький)