Розділ 8

В просторі панувала тиша.

– Гавриїле, що ти тут робиш?

– Я вирішив повернутися на місце, для якого був створений.

– Ти зрадник! Ти зрадив небеса, а тепер хочеш повернутися?

– Я не зраджував небеса. Я зрадив тебе,  Метатроне.

– А я тут до чого?

– А ти не знаєш? – архангел повільно підходив до співрозмовника.

– Пригадай, Метатроне, що ти мені говорив?

Права рука, схоже, розгублено намагався не дивитися Габриїлу в очі.

– А я скажу. Армагедон – не задуманий Богом. Це твій власний спосіб керувати як ангелами, так і демонами. – всі здивовано заозиралися. Вельзевул зняла диво з усіх воїнів і вони попадали на підлогу. Почулися стогони болі, але продовжувати битву ніхто не збирався – всі чули, що сказав Гавриїл.

– Що за нісенітниця? – здивовано відповів Метатрон. – Я б ніколи в житті не зрадив волі Божій!

– Справді? Ну так може вона зараз сама нам підтвердить твої слова?

– Я і є голос Божий.

– Ні, ти не правий. – озвався Кроулі. Азірафаель здивовано на нього глянув. Вони все ще трималися за руки. Демон злегка погладжував тильну сторону долоні ангела великим пальцем.

Всі перевели погляд на нього.

– Я говорив з Господом. Нещодавно.

– З тобою?! Але ти демон!

На обличчі з’явилася зловтішно усмішка.

– Отака хуйня, малята.

– Я йому не вірю. – заперечив Метатрон.

– То перевір! Все просто! – сміявся Вельзевул.

Права рука Бога починав вкриватися червоними плямами.

– Та як ви смієте?! Я – закон!

– Не ти, Метатроне. – гучний голос з’явився зусюди і одночасно ні звідки.

– Господи.. – хтось почав озиратися.

– Діти мої, всі ці шість тисяч років я давала вам волю. Ви робили все, що вважаєте правильним. Кожен з вас приймав власні рішення, які несли за собою або правду, або поразку. І сьогодні хочу внести в вашу діяльність деякі корективи. Хочу вас повідомити, що “великий задум” створила не я. Я дуже люблю кожну істоту на Землі, на Небі та навіть в Пеклі. Бо ви всі – мої діти. А тому, я ніколи не планувала нічого знищувати. – демони та ангели зло покосилися на Метатрона. Вони оточили його з різних боків.

– Метатроне, всі ці роки ти брехав мені, адже ти – єдиний архангел, про діяльність якого я не можу знати. Я створювала тебе на рівні з собою, але тепер бачу, що теж помилилася. Ти не заслуговуєш на звання моєї правої руки – найвищого архангела, а тому я звільняю тебе з посади. Ти отримаєш найнижчий статус ангела, але не будеш більше працювати на небесах.

Метатрон закіпав:

– Господи, ви не так мене зрозуміли!

– Я все правильно зрозуміла. Ти зробив свій вибір і тепер ніколи не зможеш займати головні посади. – В цей момент військові ангели схопили колишнього верховного архангела та повели геть.

– Ні! Це помилка! Я вам докажу…

– Доказувати нічого. – озвався тоненький голос Мюріель. – в архівах повно доказів, про підписання містером Метатроном документів про початок армагедону. Там же міститься і наказ про оголошення задуму. – архангел сверлив її злісним поглядом.

– Ах ти гадюка! А я її хотів на ви… – йому заткнули рота.

– Що ж, – голос наблизився до Гавриїла. – тепер мені потрібен новий помічник. Гавриїле, я вважаю, що ти найбільше підходиш до цієї ролі. – Гавриїл мовчки подивився на коханого демона.

– Я б з радістю, але в мене є обов’язки перед дружиною.

– Дружиною?! – Михаїл не змогла стримати здивованого викрику.

– Так, – взялися за руки. – дружиною. Господе, чи благословляєш ти союз ангела і демона?

– Так. ( Та мені ващє пофігу було на те, хто з ким спить╮⁠(⁠.⁠ ⁠❛⁠ ⁠ᴗ⁠ ⁠❛⁠.⁠)⁠╭..) Звісно, бо щира любов – найсильніша річ, а віра в її силу воскресає.

Деякі демони заулюлюкали:

– А як же війна?? Якщо з’являтимуться парочки, нафіга війна?

– А війни – викрикнув Вельзевул – більше не буде!

Всі охнули.

– Набридла війна. Я пропоную співпрацювати всім разом, виправляючи та нейтралізуючи помилки людства! – ангели зааплодували. Багатьом була по душі ця ідея.

– Зачекайте, – озвалася Михаїл, – якщо Гавриїл тепер верховний архангел – права Божа рука, то Азірафаель, призначений Метатроном, залишиться на своєму місці?

Всі погляди спрямувалися на ангела, що так і держав Кроулі за руку.

– Азірафаелю, ти погодишся бути Архангелом замість Гавриїла?

Азірафаель зашарівся. Він відчував пильний погляд присутніх, а найбільше – пекучий погляд біля самого вуха. Погляд коханого демона.

– Я.. Ні. Я не хотів бути архангелом взагалі. Метатрон мене використовував, як маріонетку.

– Азірафаелю, ти недооцінюєш свої сили! Ти справді заслуговуєш на цю посаду – ласкавий голос Господа заспокоював, але рішення він не змінить.

– Ні, я з радістю віддам цю посаду комусь іншому. – перевівши погляд на демона, він зашарівся ще більше. Те, як дивився на нього в той момент Кроулі, не можна було передати словами: в його очах сяяло кохання та відданість, ласка і тепло, рот привідкрився чи то від здивування, чи то від думки розцілувати янгола. Одними губами він вражено промовив: “Азірафаелю..”

– Що ж, тоді кого б ти порекомендував на цю посаду?

Треба було подумати. Панувала тиша. Ніхто і слова не видавав. Всі чекали на його рішення.

– Я.. не знаю. Я не думаю, що маю це вирішувати. – різко захотілося, щоб всі дали йому спокій. Хотілося просто піти з Кроулі на Землю, залізти улюблений ресторан та провести щасливий, безтурботний вечір. Кроулі переплів їхні пальці і стис сильніше, надаючи рішучості.

– Насправді я.. вважаю, що на це місце заслужив позитивний і найдобріший ангел на небі. – обвів поглядом усіх присутніх і зупинився поглядом тільки на одній. – Мюріель.

Очі ангелів округлилися.

– Що?? – кричали вони. – Вона ж найнижчий ангел!

Поки всі піднімали бунт, а Мюріель намагалася оговтатися від почутого, Кроулі повів коханого в сторону. Його одяг знову був, як зазвичай і волосся знову покоротшало. Він взявся за обидві руки ангела та, дивлячись йому прямо в очі, промовив:

– Ти через мене відмовився, чи справді хочеш залишитися поруч?

– Я б залишився з тобою… за будь-яких умов, Кроулі.

З очей демона покотилася одинока сльоза. Він нахилився до лиця Азірафаеля в спробі поцілувати, але тут же відсторонився, здивовано дивлячись ангелу за спину.

– Моя бентлі!!

Відпустивши руку, він побіг в напрямок авто, яка магічним чином з’явилася посеред неба. Перевіривши, що з нею все а порядку, він повернувся до ангела:

– Азірафаелю, що ти думаєш про те, щоб спуститися з небес на Землю на нашому бентлі прямісінько до ресторану?

– Звісно, любий.

Кроулі радісно підстрибуючи від збудження, помахав всім присутнім на прощання і затягнув Азірафаеля в авто. Нічого не говорячи, Кроулі розігнався на повну швидкість і прорвав простір. Азірафаель втиснувся в сидіння, наче це могло якось допомогти уникнути падіння. Але його не сталося. Машина плавно спускалася на землю.

З’явилися знайомі вулиці. Люди всюди прибирали наслідки бурі: таскали гілки, прибирали скло. Нажаль, не обійшлося без постраждалих. Якісь демони тільки-що привели дитину. Схоже вона сиділа в авто, яке перенесло через простір на небеса. Дівчинці стерли спогади та приспали. Батьки плакали від щастя, бачачи свою крихітку цілою. Азірафаель спостерігав за цією ідилією і посміхався. Кроулі це помітив. Не зводячи очей з дороги, він на дотик знайшов коліно ангела і поклав на нього руку. Він доторку янгол здригнувся, покосившись на руку демона. Пройшло пів хвилини, коли Азірафаель наважився накрити руку Змія своєю і переплисти пальці.

Кроулі шумно видихнув.

– Кроулі..

– М?

– Я так і не вибачився нормально.

– Ти не винен.

– Але все ж..

Демон загальмував і з’їхав на узбіччя.

– Ну?

Ангел зашарівся.

– Мені що .. станцювати?

– Що ти планував робити?

Обличчя ще більш побагровіло.

– Мені здається, танцю буде недостатньо.

– І?

– …

– Ти не придумав?

– Так.

– Добре, я й так тебе вибачаю.

– Ти не маєш..

– Чому?

– Я зробив тобі боляче.

– Так вимагали обставини. Я розумію.

– Але від того я не перестаю відчувати провину.

– Ти повністю спокутаєш провину, якщо зараз ми поїдемо в книгарню та вип’ємо вина.

– Тобі цього достатньо, щоб вибачити мене?

– Ангеле, я вже казав, що пробачив тебе, як тільки побачив лежачого на холодній підлозі розмежування раю та пекла.

– Але..

– Все. Ніяких “але”. Якщо я зараз с тобою не вип’ю, то зійду з розуму.

Вони дивилися деякий час один на одного. Бентлі знову рушила. Грала чергова пісня гурту Queen, але на цей раз це було щось романтичне. Рука демона до сих пір лежала на коліні Азірафаеля та невимушено гладила згори вниз. Це були зовсім нові приємні відчуття. Від доторків щось всередині починало закіпати, дихання прискорювалося разом із серцебиттям. В цей момент було соромно дивитися в очі демону, тому він радів, що Кроулі не дивиться на його розпашіле від жару лице. Рука піднялася трохи вище, від чого перехопило подих. Тепер долоня Змія торкалась на просто коліна, а ляшки. Погладжування перетікали в своєрідний масаж. Дуже чуткий та приємний масаж. Чомусь в думки випливло, що Кроулі занадто на нього відволікається і може когось збити, але, коли ангел спробував вимовити проблему, з вуст нічого не вилетіло окрім тихенького схлипу. Чуткий слух демона одразу зреагував. Кроулі повернув голову на коханого і поперхнувся повітрям. Такого виразу обличчя в ангела він ще не бачив: Ангел несвідомо закусив нижню губу і витріщався на венисту руку на нозі.

Від такого видовища затремтіли руки, тож, треба було зосередитися на дорозі. Змій акуратно прибрав руку з ноги, на що почув розчарований видих. Це не могло не викликати посмішки.

Нарешті вони приїхали. Азірафаель на  ногах, що ніяк не могли нормально згинатися і поводили себе наче чужі, чи зроблені з вати, вийшов з машини. Тіло нило від нетерплячки. Такі відчуття були настільки новими, що ангел не знав, як на них реагувати. Ще більше його тривожив той факт, що від звичайного доторку, чи масажу, в низу живота починало приємно тягнути. Але зараз ці відчуття зникли.

– Ангеле, відкриємо те саме вино?

– Я не проти.

Мило перекидаючись фразами, вони зайшли до книгарні.