Розділ 7

Спартак припаркував машину біля свого будинку і вийшов з неї. Він озирнувся навколо, щоб переконатися, що ніхто не стежить за ним. Суббота був впевнений, що це не так, але він розумів, що йому потрібно бути вкрай обережним. Він зітхнув, потім попрямував до дверей своєї квартири.

Коли чоловік відчинив двері, він озирнувся навколо і побачив, що квартира виглядала так само, як і коли він виходив, – охайно прибраною і без ознак порушення. Його оселя здавалася йому порожньою і холодною. Женька вже пішов на роботу.

Спартак пішов на кухню, щоб приготувати собі чай і впорядкувати думки. Поки він чекав, коли вода закипить, він стояв біля столу, дивлячись у вікно і спостерігаючи за перехожими на вулиці. Чоловік почувався самотнім і занепокоєним, але намагався приховати свої почуття за спокійною зовнішністю.

Він подумав про те, як він може виконувати свою місію, не порушуючи закон і не підставляючи себе. Спартак розумів, що в нього є досвід у психоаналізі, і він міг використати це у своїх нових умовах. Йому потрібно бути сильним і зосередженим, якщо він хоче вижити в цій небезпечній грі. Заради Женьки.

Вода закипіла. Суббота глянув на годинник на стіні. Ні. Зараз не час напружуватися. У нього сьогодні ще клієнти, потрібно їхати в офіс. 

Він відкрив шафу, дістав свій чорний костюм і сорочку, наостанок одягнувши краватку, яку подарував йому Женя. Спартак був завжди чітко й уважно налаштований на роботу і сьогодні не повинно бути винятків. Він перевірив свій портфель і вийшов із квартири, зачинивши її на ключ.

Через деякий час чоловік уже був на роботі. Суббота попрямував до свого кабінету. Його робочий день тільки починався.

***

Увечері, поки Женя розігрівав вечерю, Спартак сів за стіл і роздумував про те, як розповісти своєму коханому про свою нову роботу консультантом. Йому здавалося, що це може здатися дивним або небезпечним, але він знав, що має поділитися цією новиною з Женею.

Коли старший нарешті приготував вечерю, вони сіли за стіл і почали їсти, розмовляючи про те, як минув їхній день. Після того, як вони закінчили їсти, Спартак взяв коханого за руку, коли той почав вставати з-за столу, і промовив:

– Мене запросили психологом-консультантом у справах серійних убивць і маніяків у головний відділ поліції.

Чоловік пильно дивився на Женю, чекаючи його реакції. А Женька був вражений, його очі світилися гордістю і захопленням.

– О, як чудово! Я дуже пишаюся тобою, мій Спартачку, – відповів старший, наближаючись до Спартака й обіймаючи його.

Женя пишався своїм коханим і не міг приховати своїх емоцій. Спартак усміхнувся і відчув себе щасливим, що має такого чудового партнера і кохану людину поруч із собою.

– Тільки будь обережним, добре? – додав старший, уважно вдивляючись в очі своєму коханому.

Спартак відчув неприємне печіння в грудях, але намагаючись не показувати свого хвилювання, усміхнувся і кивнув. Женя широко посміхнувся у відповідь.

Після вечері чоловіки затишно влаштувалися у своїй спальні. Спартак влаштувався на ліжку, а Женька зайняв місце поруч із ним, обвиваючи руки навколо його талії. Спартак обійняв своє сонечко і відчув тепло і затишок у його обіймах. Фільм, який вони обрали, був містичним трилером. Спартак не дуже любив такі фільми, але зараз йому було все одно, головне, що вони були разом. Вони не говорили ні слова, просто насолоджувалися взаємною близькістю і тишею в кімнаті. Спартак відчував, як його серце б’ється в унісон із серцем Жені, і це створювало йому неймовірний затишок і спокій.

Коли фільм закінчився, вони залишалися в обіймах ще деякий час, насолоджуючись моментом. Нарешті Женя легко поцілував Спартака в губи і, притискаючись сильніше, шепнув йому на вухо:

– Я кохаю тебе, Спартачку.

Спартак ніжно усміхнувся у відповідь і сказав: 

– Я також тебе кохаю, сонечко.