Розділ 6

Пройшло пів року, за цей час ми добре подружилися з Еммою, Лейлою і Сильвією, виявилось, що вони дуже хороші і позитивні дівчата. Вони підсадили мене на перегляд японської анімації, аніме, хоча не тільки мене, Айрін також, тепер ми вечорами перед сном переглядаємо пару серій якогось аніме. Ах, я їй не пропонувала спати разом, зранку коли прокинулась і згадала, про що думала, довгенько ходила червона, і Айрін не могла зрозуміти в чому причина. Проблему її сну на не зручному дивані ми вирішили тим, що вона попросила новий диван у старійшин, ті зразу дали його, цікаво, де вони це все беруть? За цей час ми багато гуляли і спілкувались, були всі разом у парку розваг, виявляється Айрін боїться висоти, тому коли ми були на колесі огляду вона вчепилася в мою руку мертвою хваткою і не відпускала поки ми не спустились, хоча вона заперечувала факт свого страху висоти і робила вигляд, що все нормально, але ми з дівчатами все бачили, але нічого не казали, а от на американських гірках їй сподобалось, хоч і було високо, але вона любить швидкість, цікаво що було б якби вона отримала права? Ще ми були в зоопарку і ходили в різні музеї, і загалом гарно проводили час. За цей час на мене ні разу не напали злі духи, хоч я і рада, але якщо чесно, то хотіла щоб раз таки це сталося, хочу побачити як вони виглядають хоч мені і страшно.

І сталося ще дещо. Я нарешті усвідомила, зрозуміла і прийняла свої почуття. Емма була права, ще тоді того осіннього дня коли ми тільки познайомились. Мені подобається Айрін. Хоча ні, не подобається.

Я закохана в неї. Це і була причина чому я так ніяковіла від її дотиків і всього решта. Це було кохання з першого погляду. Але звісно, я їй нічого про це не казала, це точно не взаємно, вона знаходиться біля мене лише через те, що я обрана особлива душа.

Вже весна, надворі квітень, порозцвітали дерева та багато квітів. На вулиці приємна погода, достатньо тепло щоб ходити в футболці і джинсах, якраз таку погоду я люблю.  Ми разом з Айрін прямували в університет. Для нас стало традицією те, що вона готує сніданок і перед парами ми гуляємо у парку. Дорогою ми обговорювали сюжет аніме яке недавно дивилися, за цією розмовою ми і не помітили як дійшли до пункту призначення. Біля входу нас вже чекали Емма і Сильвія, Лейли не було видно.

-Привіт дівчата!- енергійно замахала рукою синьокоса і кинулась на нас з обіймами

-Хаха привіт- мовила я і обняла її у відповідь- а де Лей? Невже її сьогодні не буде?- спантеличено спитала я оглядаючись у пошуках рожевої маківки.

-Вона буде, якраз десь зараз має підійти- відповіла Емма. Якраз у цей момент до нас підлетів рожевокосий вихор і влетів у Айрін. Лейла почала падати після зіткнення але Айрін швидко її зловила і поставила на ноги

-Обережніше, так і вбитись можна- дорікнула чорнокоса. Лейла з вдячністю глянула на неї, а тоді звернулась до всіх нас

-У мене є новини! Якщо хто не знає, а хтось може забув- вона багатозначно глянула на Сильвію- цієї суботи у мене день народження- я кинула на неї здивований погляд, вона це помітила- я вам не казала тому знати ви не могли. Так от, я роздобула прохідні квитки в новенький клуб! Він відкрився два тижні тому і вже дуже популярний!- кароока радісно щепила руки в замок і очікуюче глянула на нас

-Невже ти про нічний клуб “Сузір’я”!  – зачудовано спитала синьоволоса, відповіддю їй став кивок Лей – дістати вхідний квиток туди неймовірно складно! Як ти це зробила?

-Я маю зв’язки- вона підморгнула- і я хочу піти разом з вами і відсвяткувати там свій день народження!-радісно вигукнула кароока.Ого! Я давно хотіла сходити в нічний клуб, дуже вже цікаво, що там і як, а тут є можливість сходити в найкрутіший клуб міста!- але є і погана новина- вогник в її очах згас- змогли дістати тільки чотири квитки- вона засмучено опустила голову і зітхнула- одна з вас не зможе піти- всі відчули її сум. Це справді погано, хто ж з нас відмовиться? Емма і Сильвія точно підуть, вони подруги дитинства Лей, тож відмовитись має хтось з нас, або я або Айрін.

-Йдіть ви четверо- спокійно мовила Айрін. Всі підняли на неї спантеличений погляд- я не дуже люблю клуби, там надто шумно і багато людей- вона махнула рукою- тож йдіть ви, і повеселіться ще за мене, Еліс давненько хотіла в клуб піти, а тут така прекрасна можливість- вона усміхнулась і перевела погляд на мене- треба буде тобі підібрати образ – чому вона така мила коли посміхається? Рум’янець торкнувся моїх щік, на її репліку я теж усміхнулась і кивнула. У мене продзвенів будильник який означав що до пари лишилось 10 хвилин. Ми пішли в потрібну нам аудиторію.

День минув відносно спокійно, не зважаючи на те що в однієї викладачки був поганий настрій і вона вирішила зіпсувати його всім. Зіпсувати настрій нам у неї не вийшло, ми були в очікуванні суботи. Тиждень минув також добре і от вже вечір суботи, і Айрін допомагає підібрати мені гарний образ. Вибір впав на чорну сукню  з опущеними рукавами-сіточками, також в нього були лямки щоб воно не сповзало, спереду була шнурівка, широкий шкіряний ремінь від якого йшов ланцюг і головне, в спідниці були кишені, а також шортики щоб не було видно білизни. З аксесуарів вона підібрала довгі сережки і…чокер. Щоразу коли бачу цю прикрасу згадую момент як Арін допомагала мені його одягнути і ненароком торкалась моєї шиї. Від згадки про це по шиї пробігли мурашки. Коли образ було підібрано Айрін вийшла з кімнати даючи мені можливість переодягнутися. Я швидко з цим впоралась, і тепер пробувала засунути замок на спині, чому не зробили його збоку? Шнурівка була просто прикрасою і не виконувала ніякої функції. Я по різному пробувала застібнути цей клятий замок але ніяк не виходило. Айрін здається почула моє скреготінням від незмоги впоратись з цим проклятим замком, і підійшла мені за спину, одним легким рухом застібнула його.

-Давай зразу чокер тобі застебну- я здригнулась і по моїй спині пробігли мурашки, я чемно подала прикрасу, Айрін делікатно зачепила його на моїй шиї, знову торкаючись моєї шкіри, на місці дотику горіло, і ще сильніше ніж тоді. Це через те що я зрозуміла свої почуття?- Готово! Покрутись- сказала вона і взяла мене за руку допомагаючи покрутитись ніби в танці- Краса! Все таки тобі будь що пасує- вона зачудовано на мене дивилась. Від цього погляду стало ще більш ніяково – Ох, треба поспішити!-її погляд зупинився на годиннику, що висів над входом в кухню – ви ж домовились зустрітись о пів на десяту біля входу в клуб?-я кивнула – треба поспішити вже дев’ята а нам ще йти далеченько- я знову кивнула і попрямувала за нею в коридор, вона вручила мені босоніжки на високій платформі говорячи- якщо хтось буде чиплятися, бий між ноги, це взуття тверде, тож навіть якщо не сильно вдариш це буде дуже боляче- вона кивнула власним словам. Я взяла її пораду до уваги, це справді корисно. Швидко взувшись ми вийшли з квартири і пішли в сторону клубу

-А чому ти нас просто не перенесеш?- вирішила спитати я

-Там занадто багато людей, немає де непомітно переміститись- вона розвела руками. Далі ми йшли якийсь час мовчки

-Ти впевнена, що не хочеш піти в клуб замість мене?- у відповідь на моє питання Айрін зітхнула і закотила очі

-Скільки тобі разів казати, що так. Я не люблю клуби, там надто шумно, я і тебе не сильно хочу відпускати, там небезпечно, але якщо ти будеш триматися біля дівчат, не будеш багато пити і сама кудись відходити то думаю, все буде в порядку – і легка посмішка в кінці. Вона що, хвилюється за мене? Чи за мою душу? За розмовою ми й не помітили як дійшли до місця зустрічі, дівчата вже стояли там і про щось говорили. Першою нас побачила Сильвія і енергійно замахала рукою

-Нарешті ви тут!- ми всі обнялись – пішли скоріше там вже пропускають всіх- дякую що привела Еліс, Айрін. Ти впевнена, що не пошкодуєш, що не пішла з нами? Ми могли щось придумати і якось дістати тобі квиток…-Айрін закотила очі

-Впевнена- прогарчала вона, було видно що її вже дістало це питання- Шуруйте вже і повеселіться, і пильнуйте мені Еліс, щоб не втрапила в біду

-Гаразд! Будемо її пильнувати як зіницю ока!- вигукнула Лейла і ми пішли в бік входу в клуб

-Якщо що дзвоніть!- кинула нам навздогін червоноока- А точно! З днем народження Лей!- рожевокоса обернулась помахала на прощання

-Дякую!- відповіла вона, і ми пішли всередину клубу. Емма продемонструвала наші квитки бугаю на вході, той ретельно їх перевірив і пропустив нас в середину. Мене одразу оглушила голосна музика, в ніс вдарив їдкий запах поту і алкоголю. Айрін мала рацію, тут дуже шумно. Я почала оглядати все навкруги, як мене хтось схопив за руку і потягнув, я злякалась і глянула хто це був. Хух, це Емма

-Не відставай, а то загубимо тебе і Айрін нас вб’є- я ледве чула її голос в цій какофонії звуків. Вона повела мене до столика за яким вже сиділи Сильвія і наша уродинниця Лей. Вони помахали нам рукою і ми трохи пришвидчились. Коли ми сіли біля них Сильвія спитала

-Ну і як тобі в клубі?- я нахилилась до неї ближче, щоб почути що вона каже, вона повторила своє питання

-Дуже шумно і жарко- майже прокричала я. Синьоволоса мене почула і кивнула

-Так, є таке- до нас підійшов офіціант, дівчата замовили різну випивку і закуски. Я в це не лізла так як не знаюся на випивці. Через декілька хвилин офіціант вернувся з нашим замовленням. Емма протягнула мені якийсь напій, я взяла його з її рук. Взявши і собі напій вона встала з свого місця і мовила так щоб ми її почули

-За нашу уродинницю Лейлу! Нехай щастя завжди ходить з тобою за руку- вона підняла свій бокал, і ми повторили за нею

-За Лейлу!- ми багато пили і сміялись. Хоч мені не дуже сподобався алкоголь наступні напої йшли краще, і я відчувала, що пянію.

Я не знаю скільки часу пройшло і скільки ми випили. Але здається мене алкоголь взяв найбільше і я була дуже п’яна, хоч і випила найменше. Я дуже хотіла спати і в туалет. Я піднялась зі свого місця.

-Я зараз прийду- заплітаючи язиком ледве вимовила я. Дівчата підняли на мене погляд.

-Давай я піду з тобою- сказала Емма- Айрін казала нікуди тебе саму не пускати- я задумалась над її словами. Айрін казала…чого вона так печеться про мене! Я ж не мала дитина, і завдяки контракту я не помру. Я не знаю, що мене так розізлило. Скинувши руку Емми яка встигла покласти її на моє плече я злісно мовила

-Все нормально, я сама дійду. Не треба за мною так стежити, туалет недалеко нічого не станеться- я розвернулась і на підкошуючих ногах пішла в бік туалету, дівчата провели мене поглядом і щось сказали одна одній. Я не розчула що саме, але щось схоже на те що треба вже закруглятись. Я зайшла в коридор, що вів до жіночої вбиральні і притримуючись за стіну зайшла в приміщення туалету. Ніхто й не помітив як в коридор зайшли три тіні.

У вбиральні я затрималась набагато довше ніж планувала, минуло хвилин десять, а все через сукню. Я ніяк не могла спустити шорти поки мій п’яний мозок не зрозумів що вони пришиті до спідниці, і щоб їх зняти треба знімати цілу сукню, хто взагалі придумав цей дизайн! Якось я все ж змогла спустити її і зробити те за чим пішла. Ще деякий час я змагалась з замком пробуючи його застібнути, якось в мене це вийшло. Я підійшла до умивальника, вимила руки і промила лице холодною водою. Не допомогло, хоч я і не знаю чим це мало допомогти. Я помалу пройшла до дверей і вийшла. Я пройшла декілька кроків як відчула на своїй талії руку.

-Привіт лялю, не хочеш розважитись?- прозвучав неприємний голос в мене над вухом

-Так, ходи з нами, видно, що тобі сумно одній- я почула ще один голос, він підійшов до мене з іншого боку і поклав свою руку мені на плече. Я заціпеніла від страху, хоч була п’яна як чіп і мій мозок погано функціонував, я розуміла, що ситуація дуже погана, і вона стала ще гіршою коли я помітила третю фігуру, він огидно вишкірився. Вони почали помалу вести мене кудись, я не могла впиратись, від випитого алкоголю мої ноги ослабли і я ледве ними рухала, і щей їх було троє, вони злегкістю повели мене на другий поверх, я спробувала окликнути дівчат але один з них затулив мені рота рукою

-Тихо крихітко, не впручайся, тобі ніхто не допоможе- він випустив огидний смішок, і його дружки підхопили його і теж засміялись. Мої очі округлилися від паніки, я почала трохи впручатись але не кричала, в цьому шумі мене все одно ніхто не почує. Господи, що зараз буде! Сподіваюсь дівчата скоро почнуть мене шукати, бо все дуже погано. Троє чоловіків вже завели мене в якусь кімнату і кинули на ліжко, вони привязали мене якимись шнурками, і затулили рота куском тканини. Мене охопив жах.

-Хахаха, зараз ми розважимось- сказав один з них, він мав коротку чорну бороду і волосся зачесане на бік, він мене і прив’язав.

-Я думаєте, вона незаймана?- спитав блондин і глянув на мене своїми маленькими, примруженими карими очима, в його погляді читалась хіть

-Думаю так, вона ще зовсім молоденька- це сказав рижий і хтиво облизав свою верхню губу- ну, хто буде перший?- вони почали сперечатись хто перший почне мене ґвалтувати.

Я заклякла від страху на ліжку, я не могла нормально думати і тим більше рухатись. Чому я не послухала Айрін! Якби випила менше і пішла в вбиральню з Еммою цього б не сталось! На моїх очах виступили сльози, і я їх стулила. Я відчула як наді мною хтось навис, я розплющила очі, це був бородань, я дивилась на нього широко розплющеними очима повними жаху. Я швидко задихала. Ні, хоч би це був сон! Я зараз прокинусь! Він торкнувся пого плеча і повів рукою вниз до талії. Мене ніби вдарило током від огиди, далі він взявся двома руками за ліф сукні і роздер її. Я замружила очі, і відвернула голову, не хочу дивитись на те що вони зі мною роблять. З мого ока покотилась сльоза коли я вже була готова до того жаху, що зараз зі мною станеться. Минуло кілька секунд і я почула стогін болю і крики жаху інших двох і відчула як чоловік, що нависав наді мною впав з ліжка. Я легенько розплющила одне око. Якраз в той момент коли чорнокоса дівчина била ліктем рижого в ніс, а потім круто розвернувшись, з ноги заїхала по пиці блондину. Не може бути…Айрін! Сльози покотились з новою силою, але тепер це були сльози радості. Вона прийшла, вона врятувала мене, вони нічого мені не зроблять! Я помітила що бородань почав вставати, він був за її спиною, він схопив лампу яка була на столику біля ліжка. Я зрозуміла, що він хоче зробити, і мої очі розплющились від жаху, я почала мичати і пробувати вирватись. Айрін! Обережно! Чорноволосий вже замахнувся лампою, як Айрін повернулась до нього лицем і схопила руку яку він заніс для того щоб вдарити її лампою, вона вдарила його коліном в сонячне сплетіння і коли він зігнувся від болю, вгатила ліктем по потилиці. Коли переконалась, що він вирубався то кинула його на купу до інших двох.Вона окинула їх ненависним поглядом повним огиди, розвернулась і кинула погляд на мене, спочатку він був такий же повний ненависті, але коли вона кліпнула то став повний занепокоєння і страху. Вона підійшла до мене. В її руці з багряного диму з’явився кинжал. Вона легко розрізала ним шнур який звязував мої зап’ястя і ноги, і акуратно зняла тканину, що затуляла мій рот. Я не встигла мовити і слова як вона підхопила мене на руки. Ця різка дія мене налякала і я заплющила очі. Коли я їх відкрила ми вже були вдома. Вона посадила мене на ліжко, мені вже стало легше, алкоголь відступив від голови, полегшення таке, ніби Айрін наклала на мене чари. Я вже хотіла почати говорити як

-Ти хоч думала що ти робиш!!- вона закричала на мене, її погляд був повний люті. Це вперше, що вона підняла на мене голос, я заклякла- Боже милостивий! Я ж попереджала! Не пий багато і не відходь від дівчат! А що ти!? Ти зробила все з точністю до навпаки!- вона лютувала, кричала на мене і намотувала круги по кімнаті. Я розумію чого вона так поводиться. На тверезу голову я б покірно вислухала крики, але зараз, не весь алкоголь з мене вивітрився

-Чого ти кричиш на мене!- я зірвалась з ліжка і також почала кричати. Вона зупинилась і здивовано глянула на мене через плече- яка тобі різниця, що зі мною станеться! Ти повинна захищати мене лише від злих духів! Просто навіщо ти це робиш! Навіщо ти піклуєшся про мене!- я ніколи ні на кого не кричала, це було вперше.

-Та тому що я хвилююся за тебе!- крикнула у відповідь вона

-Ти хвилюєшся не за мене! Ти хвилюєшся тільки за мою бісову обрану душу! Я!- я показала на себе пальцем- Я для тебе нічого не значу, що зі мною робиться тобі до лампочки просто!- я просто почала кричати все що в мене було на душі. Я розуміла, що це неправильно, але алкоголь і пережитий стрес вдарили в голову

-Та плювала я на те, що твоя душа особлива!- випалила вона, я здивовано застигла і дивилась на неї, від люті її лице розчервонілось, а і так червоні очі стали ще більш кровавого кольору- Я хвилювалась за тебе,а не твою душу! За Еліс як людину, а не обрану особливу душу!- я почала обдумувати її слова. Хвилювалась…за мене? Що це означає? Я для неї щось значу? Чи це просто тому, що ми подружились? З моїх очей покотилися сльози. Лють відійшла, залишився тільки жах від пережитого. Айрін помітила, що я почала плакати і здивовано завмерла не знаючи що робити. Я закрила лице руками і почала плакати в голос. Я почула як вона підійшла до мене і поклала руку на плече- Ей, т.ти чого? Я…- я захатала головою, ніби показуючи, що це не через неї, за мить я відчула як вона притягнула мене до себе і обійняла, одну руку поклала мені на талію а іншу на голову, погладжуючи її- Чшшшш, не плач, все добре- її крик повний люті змінився на ласкавий шепіт- вибач, що зірвалася,я справді дуже хвилювалася. Коли мені подзвонили дівчата і сказали, що ти зникла мене охопив дикий жах. Вони сказали, що ти пішла в туалет і довго не поверталась, а коли вони пішли туди щоб перевірити як ти там і не знайшли тебе, то дуже перелякалися і зразу подзвонили мені. Я одразу зрозуміла, що сталось і перенеслась до тебе- я слухала її шепіт стримуючи ридання- коли побачила як той виродок навис над звязаною тобою…- в голові пролетіли спогади цього вечора і я заплакала з новою силою. Айрін пригорнула мене до себе сильніше

-Я так злякалася!- заговорила я крізь сльози- коли зрозуміла, що зараз станеться, і що мене ніхто не почує! Я боялась що дівчата не підуть мене шукати- я плакала, голосно і довго, поки в мене не осів голос. Ми присіли на ліжко, і мій плач перетворився на схлипування- я була така рада коли побачила тебе- мої слова потонули в схлипуваннях- вибач, що накричала, я справді ціную твою турботу- я почала відчувати як засинаю, ні я не сказала головного! Не можна засинати! Я мушу їй сказати- і ще я….ко- я не встигла договорити як почала впадати в темряву, ні я засинаю, але я не договорила ці три заповітні слова. Майже заснувши я відчула, що на мені змінився одяг, стало легше дихати, і що мене поклали на ліжко. А ще мені здалось ніби я відчула як Айрін поцілувала мене в чоло, але це не можливо, це вже мої марення. Я поринула в заспокійливу темряву, через сон обіймаючи подушку. А чи точно подушку?…