Розділ 5 Чмекс Пекс Кекс та інші заклинання

Розділ 5 Чмекс Пекс Кекс та інші заклинання

Варто було їм звернути в найближчий провулок, як Гаррі одразу ж зграбастали за комір напівпрозорої футболки і притисли до стіни.

— Северус, —  здивовано пискнув герой Маг-Британії.

—  Бути настільки гарячим варто заборонити магічним законом, —  хрипко видихнув Снейп йому в саме вухо. Руки зіллєвара тим часом вивчаючи ковзали по грудях Гаррі, м’яли плечі, пестили ребра.

Гаррі вп’явся Снейпу в губи глибоким нетерплячим поцілунком. Під повіками танцювали маленькі  іскорки. Це було так яскраво і чудово, що здавалося не до кінця реальним, та разом з тим Гаррі відчайдушно потребував більшого. Його руки чіплялися за спину зіллєвара зминаючи ідеально вигладжену заклинаннями тканину сорочки.

—  Ще, —  Гаррі не витримавши штовхнувся членом Снейпу, кудись у стегно.

Зіллєвар видав тихий хрипкий видих.

— Який же ти нетерплячий, —  Снейп легко, самими кінчиками пальців погладив хлопця по щоці. Від такої безневинної ласки в грудях розлилося приємне тепло.

Не встиг Гаррі схаменутися, як чужі пальці вже господарювали всередині його штанів. І коли Снейп встиг їх розстебнути?

—  Ще, Северусе, будь ласка, —  схлипнув Гаррі, подаючись уперед усім тілом. Його знову притиснули до стіни. Такі жадані зараз жилаві руки зникли, Снейп відсторонився. Гриффіндорець щось протестуюче застогнав і розплющив очі. Северус, мати його, Снейп, гроза і жах підземель, плавно опустився перед ним на коліна.

— Що ти..

— Тихіше, Поттере, нас можуть почути, —  хрипко видихнув зіллєвар.

Гаррі заворожено спостерігав, як чоловік Снейп огладив його член, наблизився і, не церемонячись, узяв головку до рота.

Мерлін, як він смоктав. Цей чоловік був явно необділений талантами! Гаррі плавився від задоволення, воно накочував судомно-приємними хвилями, все стрімкішими і стрімкішими, варто було лише подумати про те, хто робить це з ним і все відчувалося так гостро.

—  Чорт, я здається зараз…

Снейп сповільнився, його чудовий вологий рот знову змінили руки. У Гаррі в голові майнула думка, що в тортурах зіллєвар схоже також був напрочуд талановитим.

— Гаррі… Назви моє ім’я, —  Снейп підняв на нього свої чорні очі.

— Севе-рус, —  тихо, на видиху.

—  Ще, —  Снейп знову накрив його член своїм ротом, відновлюючи ритм.

— Северус, —  простогнав Гаррі. У цю мить йому було глибоко начхати, чи почує їх якийсь випадковий перехожий. Нехай хоч сама Рита Скітер звалиться на них з небес і застукає посеред процесу, аби Снейп не припиняв це солодке катування.

Зіллєвар видав стогін схожий на вдоволене бурчання великого хижого кота. Звук приємною вібрацією прокотився по члену. Хлопець закопався руками в довге чорне волосся. Воно виявилися напрочуд м’якими і приємно лоскотало шкіру.

—  Так, Северусе, так! —  Гаррі подався вперед, відчуваючи як його член пропускають в саме горло і з гучним стоном кінчив.

Ноги тремтіли, по всьому тілу розливалася приємна млість. Він відчував себе не здатним поворухнути і пальцем, поки зіллєвар приводив його одяг у порядок.

— Ох, Северусе, це було так… Так.., — Гаррі не міг підібрати слів, щоб висловити весь той аир емоцій, що долали його зараз.

—  Як завжди промовисті, містере Поттер, —  хмикнув Снейп. Його голос помітно сів.

—  Я такий дурень, ти ж не .., —  Гаррі вольовим зусиллям зібрав свою тушку, що розтеклася в блаженстві, і потягнувся до Снейпа. Перш ніж чоловік встиг отямитися, він уже заліз під ремінь чорних штанів. Спочатку Гаррі засмутився намацавши чужий зовсім м’який член, але, відчувши під пальцями вологу, здивовано подивився на Снейпа.

—  Зажди…Ти кінчив поки .., —  Гаррі ошелешено розглядав свої пальці з залишками чужої сперми.

—  Вражаюча спостережливість, —  Снейп швидко наклав на себе чистяче заклинання.

—  О! —  тільки й зміг вимовити Гаррі.

— Сподіваюся ваша цікавість повною мірою задоволена, містере Поттер, — погляд зіллєвара знову став холодним і байдужим.

—  Почекай, —  Гаррі накрило гірким усвідомленням, що зараз Снейп розвернеться і піде. Запреться у своєму будинку з дорогоцінними зіллями і уникатиме будь-якої зустрічі з ним.

— Вам замало? – так само байдужо поцікавився зіллєвар.

— Так… Так! —  Гаррі квапливо закивав. Зараз він був готовий вчепитися за будь-який привід. —  Давай продовжимо! Ти там щось говорив про свій чудовий зад.

Снейп зволікав.

Від сусідньої вулички долинули жваві голоси. Весела компанія про щось жваво сперечалася, невідворотньо наближаючись.

Снейп одним коротким кидком подолав відстань у ті кілька кроків, на які вже встиг відійти і знову притис Гаррі до стіни. Тепер, з-за гори коробок звалених у купу біля входу в провулок, їх не повинні були помітити. Гаррі обійняв Снейпа за плечі й притягнув ще ближче, хоч здавалося, що ближче просто неможливо.

– До тебе, чи до мене? —  уривчасто видихнув Снейп, варто було голосам з сусідньої вулиці стихнути.

Гаррі на мить відчув себе повнісіньким кретином. Щось таке відобразилось у його погляді, через що Снейп відразу підібрався і відсторонився.

— Можете нічого не пояснювати, Поттере. Бачу, що встигли пошкодувати, але краще раніше, ніж…

— І хто з нас ідіот? —  Гаррі зазирнув у бентежний чорний агат Снейпових очей. —  Якщо я про щось і шкодую, то це про те, що зараз зовсім не здатний на апарацію. Здається, ти висмоктав з мене всі сили.

І тільки коли ліва брова зіллєвара мимоволі поповзла вгору Гаррі зрозумів, наскільки двозначною була остання фраза. Снейп неоднозначно хмикнув, явно оцінивши гру слів.

—  Якщо мені не зраджує пам’ять, тут поблизу є непоганий готель, сподіваюся, ви пам’ятаєте дорогу, Поттере?

— Поттер нічого не пам’ятає, а ось Гаррі…

— Гар-рі, —  повторив Снейп. Його погляд ледь помітно потеплішав.

Крок зіллєвара був швидким та розмашистим, гриффіндорець зміг пристосуватися далеко не відразу, але перш ніж обидва встигли вийти на жваву вулицю Гаррі смикнув Снейпа на себе і швидко чмокнув у губи.

— Нахабний хлопчисько! – вдавано обурився зіллєвар, але його тонкі губи зрадницьки кривила зовсім не зла напівусмішка.