Розділ 4

–  Ні, отруїти не варіант, ти ж сама знаєш. Медики одразу знайдуть цю хуйню в крові, чи де там вони її шукають, і хто перший підозрюваний? –  Я перший підозрюваний! А ти, моя лялю, другий, тому нічого не вийде.

–  Є такі отрути зараз, які майже неможливо виявити!

–  Ключове слово «майже». Ти готова ризикнути?

–  А якщо чадний газ? Десь підкрутити батарею чи щось типу того.

–  Забула, що будинок повністю електрифікований?

–  Я принаймні подаю ідеї!

Я сидів в повному людей барі та, потягуючи «Криваву Мері», слухав теревені своїх друзів Пенсі й Блейза. Вони гаряче дискутували і я знав, що втрутитися означало б буквально перервати прелюдію, та і не хотілося. Завжди цікаво спостерігати за хімією цих двох, більше того, я був, як і мої друзі, вже досить напідпитку, тому говорити щось просто ліньки. Хоч ми сиділи в закутку зали, відчувалося, що наш столик буквально в центрі уваги. Ще б пак! Один породистий чорношкірий альфа в футболці, що обтягує буквально все нажите важкою працею в тренажерці, один блідий білокурий омега з аристократичними рисами і омега-бестія з яскораво-червоними губами в атласній чорній мінісукні з відкритою спиною. На будь-який смак і фетиш, так би мовити. Іноді ми навіть укладали парі, до кого більше за вечір підійдуть познайомитися, але сьогодні настрій саме попліткувати між собою.

На порядку денному була вічна тема розмови «Як здихатися Альми» –  дружини Блейза і, по сумістництву, коханки Пенсі. Ще один феномен, який не міг збагнути жоден мій хлопець. Як на мене, все досить логічно: Блейз – любий синочок моєї постійної клієнтки, «шестикратної професійної вдови» (власне на черговому похороні чергового вітчима ми з ним і познайомилися), якому генетично передалися талант до зваблення і любов до легких грошей, Пенсі –  дочка відомого мільйонера, що залишилася без татусевих кредиток через відмову виходити заміж за якогось з його ділових партнерів, проте звикла жити в повному достатку, не працюючи ні дня. Ці двоє кохали один одного і хотіли бути разом, але батрачити за копійки не готові. Зате обидва полігамні, тому рішення знайшлося саме по собі: треба спонсори, а краще один спонсор на двох, такий, який задовольнить обох. Так Блейз «розкрутив» подругу матері –  Альму Беррімор, бету, заможну землевласницю шотландського походження, і вже за кілька місяців повів її під вінець, а буквально через рік жінка «випадково» натрапила на Пенсі в магазинчику нижної білизни, де та люб’язно допомогла  обрати найсексуальніший комплект. Кілька разів. Бідна Пенсі мусила цілий тиждень заради цього знайомства працювати в бутіку, за що досі не пробачила Блейза.

В такому симбіозі вони живуть уже четвертий рік і навіть не збираються припиняти попри всі розмови про потенційне вбивство. Насправді вони обидва прив’язані до Альми, вона їм дуже імпонує, особливо така риса характеру як щедрість. Звичайно, бета досі абсолютно не знає, що її чоловік та коханка насправді закохана по вуха пара, але, по великому рахунку, вона теж зраджує в шлюбі, а ще вони об’єктивно роблять її щасливішою і більш впевненою у собі.

Раптом задзвонив мій телефон. Звичайно, я рідко піднімаю слухавку, коли проводжу час з друзями, але, коли на екрані висвітився напис «Гаррі», вибачився і нетерпляче побіг до вбиральні щоб відповісти.

–  Привіт, як справи? –  вже звичний сонячний голос у телефоні. По тілу пішло тепло, а губи зрадливо розтіклися в усмішці.

–  Привіт, чудово. Вибач, тут музика, може бути погано чутно –  відповів я.

–  Оу, ти зайнятий, тоді не буду відволікати, сьогодні ж п’ятниця.

–  Ні-ні, ти не відволікаєш. Я тут з друзями, які зараз цілковито поглинуті один одним, можливо, навіть не помітили моєї відсутності, –  це була брехня, вони явно помітили, але кого гребе? –  ти зі зміни йдеш?

–  Так, щойно закінчив. Насправді день неважкий, лише один цікавий випадок.

Тут я почув, що двері вбиральні відчинилися, проте не надав цьому великого значення, а треба було.

–  Драако, це той красунчик, якого ти від нас місяць ховаєш, але про якого не можеш перестати говорити? Це ж він, так? –  демонстративно голосно протягнула Пенсі.

Я ненавиджу цю жінку.

–  Скажи їй, що це я навіть якщо мова не про мене, не топчи мою гідність, –  засміявся Гаррі.

–  Можу дати слухавку і сам скажеш, або приїжджай і наживо поговорите, я тут не «зіпсований телефон», –  присягаюся, це не я сказав, це 3 «Криваві Мері».

–  Окей, кидай геолокацію. Зараз зайду додому переодягнутися і приїду за півгодини.

–  Домовилися, скидаю.

Коли я кинув слухавку, Пенсі дивилася на мене величезними очима в німому шоці:

–  Він реально просто візьме і приїде чи шуткує?

–  Ти ж все чула, –  передражнив її я, –  пішли звідси, в нас є півгодини щоб провести вам інструктаж.

Пенсі вибігла з туалету зі швидкістю комети і вже за мить сиділа у Блейза на колінах, обвиваючи руками за шию і щебетала, переказуючи наш діалог.

–  Значить так, слухаємо мене уважно, Гаррі не знає нічого про мою професію і думає, що я просто організовую заходи, тому, будь ласка, не «коліться» відразу і ведіть себе більш-менш адекватно. Він для мене дуже цінний. Якщо  ти щось бовкнеш, Пенсі, я обіцяю, що на своїх похоронах будеш не нафарбована і без манікюру.

–  Воу-воу, –  Пенсі підняла руки у жесті «я здаюся».

–  Я – могила, друже, але ти серйозно досі йому не розповів? Що тут такого, не розумію, якщо ти хочеш щось будувати, хіба варто брехати в такому основоположному питанні? –  втрутився Блейз.

–  Я і сам знаю, що це не дуже, але боюся, що він занадто подобається, щоб ризикувати все розвалити ось так швидко.

–  Мене більше хвилює той факт, що Ви цілий місяць тільки за ручки тримаєтеся, а це враховуючи, що в тебе нещодавно була тічка, яку ти провів сам…вперше за скільки років?  –  скептично зазначила Пенсі.

–  Я запрошу на похорони всіх твоїх колишніх, починаючи з молодших класів.

–  Мовчу.

Те, що сказала Пенсі – часткова правда. Ми, звичайно вже неодноразово цілувалися і це було чарівно, а ще гуляли, відвідували виставки та кіно, Гаррі показав кілька своїх улюблених закладів, проте до інтиму так і не дійшло. Однією з причин була робота: як моя, так і його. Йому часто треба було з самого ранку чи навпаки вночі їхати на зміну, а іноді ставалися незаплановані виклики. Я ж, в свою чергу, був людиною, в якої робота займала 24 години 7 днів на тиждень, при чому графіка як такого не було взагалі. Тому ми не співпадали. Другою причиною був власне я і мої заскоки, Гаррі подобався мені більше ніж мав би і я підсвідомо боявся закохатися, адже навряд роботу й характер вийде приховувати все життя, а терпіти таке він, як і всі, не захоче. Ці думки звичайно не заважали мені щовечора мастурбувати, думаючи про альфу і уявляти, яким буде його лице підчас оргазму. Гаррі, здавалося, питання інтиму взагалі мало хвилювало. Можливо, в нього було кілька запасних варіантів, а можливо запасним варіантом був я.

–  Привіт усім!

В бар залетів мій альфа. Він підійшов до столика, кинув шолом на диван і легенько цьомнув мене в щоку, після чого потиснути руку Блейзу та Пенсі.

–  Друзі, познайомтеся, це той самий Гаррі. Гаррі, це мої друзі Блейз та Пенсі.

–  Приємно познайомитися.

Альфа був усміхнений, але помітно виснажений після складного робочого тижня. Незважаючи на це, діалог лився досить жваво, офіціанти тільки і встигали проносити нові напої. Гаррі явно підкупив моїх друзів. Це були не ті єхидні стерв’ятники, з якими я знайомив Тео, і Вілла, і Маркуса. Коли ми зачепили тему спорту, Панс трошки випала з розмови, вона посьорбувала коктейль і про щось собі думала, поки ми обговорювали останній футбольний матч збірної.

–  Передозування! –  несподівано випалила Пенсі.

Ми поглянули на неї, нічого не розуміючи.

–  Передозування –  це найкращий спосів вбивства. Самі подумайте, можна вколоти якусь наркоту і видати це за те, що чергова світська левиця перевищила планку можливого. Такі випадки постійно стаються, ніхто не здивується. Я –  геній!

Я зціпив щелепи настільки сильно, здавалося, що зараз зуби покришаться. Блейз мовчав, панічно шукаючи на що б можна було перевести тему і лише Гаррі невимушено відповів, навіть не помітивши нашого ступору:

–  Насправді спосіб не дуже, бо по тілу можна легко визначити, чи людина приймала наркотики раніше: характерний колір шкіри, стан органів, наявність слідів від попередніх ін’єкцій, склад крові та м’язових тканин і ще купа інших ознак. Початківці не починають з великих доз і точно не роблять це на самоті, тому відразу буде очевидно, що це вбивство. Тому якщо вже планувати передозування, то я б краще підсадив жертву на наркотики завчасно і поступово збільшував би. Врешті-решт вона б сама рано чи пізно дійшла до точки неповернення.

Ми втрьох сиділи з відкритими ротами весь цей час, в шоці від того, що здається, Гаррі щойно «перечорнив» нас всіх разом взятих однією фразою. Пауза затягнулася і альфа сам це відчув, ніби отямившись, додав:

–  Я просто люблю серіали детективні дивитися, там часто деталі вбивств розкриваються.

–  Ааааа, точно, серіали, –  полегшено видохнула Пенсі, –  а я вже на хвильку подумала, що ти маньячелла якийсь.

–  Ну, це ж не я на весь бар викрикнув, що передозування –  це найкращий спосіб вбивства.

–  До речі, так, Пенсі, це був не він, –  вступився я.

Далі діалог знову пішов як по маслу, про той маленький інцидент було благополучно забуто. Десь о першій ночі ми таки вирішили розійтися по оселям. Гаррі погодився підкинути мене додому на своєму залізному коні. Я дуже пошкодував, що він не пив весь вечір, адже так би міг бути привід пройтися пішки і пробути більше часу разом. Мені не хотілося відпускати його, щоб потім засинати в холодній постілі і обдумувати всю ніч наші діалоги і поцілунки. Гаррі, схоже, дотримувався тієї ж позиції, адже, не зважаючи на абсолютну тверезість, він обіймав мене міцніше ніж зазвичай. Я помітив, що з часом він стає більш жадібним та власним у поцілунках, кожного разу відкриваючи все нові й нові грані свого характеру. Те, що ми робили зараз, наврядчи можна порівняти з найпершим, майже цнотливим чмоком, коли він на третьому побаченні торкнувся моїх губ своїми. Зараз ми вже просто трахали один одного язиками і я подумки радів, що вже темна ніч і навколо нема свідків цього безумства. Треба було закінчувати фарс негайно, інакше він розкладе мене одного дня прямо тут на лавці. Відірвавшись на секунду і більш-менш, сфокусувавши погляд, я впевнено запропонував:

–  Продовжимо у мене?