Розділ 3

Я поступово розпитував Райдена про його планету. Він не особливо поспішав відкриватися мені цілком і робив це поступово. Не через проблему з довірою, а через те, що мої прямі питання дуже часто ігнорувались і я міг розраховувати тільки на інформацію, що вихоплював з контексту. Так, на третій день я дізнався про проблему з наномашин завдяки тому, що мого аміго здолали сумніви.

– Скажи, Сем, Гекко точно знищує наномашини?

– Він знищує все, що ти йому накажеш – відгукнувся я.

– О, я радий! – посміхнувся Райден, сидячи на хвості вертушки і бовтаючи ногами.

– А навіщо знищувати наномашини? – Запитав я, втираючи піт з чола. Мій принц засміявся, ніби йшлося про щось очевидне. Але мені довелося  добряче розкинути мізками, перш ніж зрозуміти у чому прикол.

Прикол у тому, що на його планеті, як і на інших планетах росли рослини. І часом із насінням у ґрунті виявлялися джерела наномашин(Зізнаюся чесно – сам не зрозумів яким чином. Хоча є певні думки на фоні вибухнувшого у космосі космічного кораблю “Ворлд Маршал”) Від них планета і покривалася цією…Субстанцією? Скоринкою? Жижою? Не впевнений щодо агрегатного стану. Коротше, зійдемося на слові “Фігнею”

На планеті що вкрилась цією фігнею вже не могли прорости крізь скоринку наномашин звичайні рослини(“Ще-би” – подумав я – “Скільки там вони витримують? Двадцять із гаком тон на сантиметр?”)

– Тому день починається однаково – знизав плечима Райден – Прокинувся, привів себе до ладу і приводь до ладу свою планету. Береш ВЧ меч і приступаєш.

На мій здивований погляд, він пояснив, що наномашини мають подібність до коренів – джерела, від яких вони й виділяються. Ці джерела дуже вразливі і ховаються під тонким шаром наномашин. Тому потрібно поступово тикати в корку і чекати, коли меч пройде крізь наномашини і вразить джерело, після чого чорна фігня розсмоктується.

– Ці наномашини – сказав мій маленький принц, гуляючи туди-назад – Це зло. Не можна допускати, щоб вони зайняли всю твою планету. Я бачив кілька планет, покритих наномашинами, і люди на них були дуже злі.

Я посміхнувся. Діти мають властивість ділити світ на чорне та біле і Райден – хлопчик, який прибув із далекої планети, не був винятком. Але душу чомусь ця фраза кольнула. Я подивився в кабіну гелікоптеру на лежачого на кріслі Муросаму.

• Так, таким ти зможеш подолати наномашини – кивнув Райден, ніби прочитавши мої думки.