Розділ 2 – Танець.

-О Юстю, – промовила подруга до дівчини коли та підійшла – скажу так. Ти нічого не пропустила.

-Ну ось і добре.

-Але у мене до тебе питання. Хто отой чоловік що стояв біля тебе? Він так на тебе дивився! Жодний хлопець, якому ти відмовляла, так не робив.

-Ну й очі у тебе. Він друг нареченого.

-А стояв чому він саме біля тебе? – Не вгамовувалась Устя.

-Та звідки я знаю. Спитався чи тут відбувається вінчання Миколи Савчука та Катерини Корнієнко і став. Ще спитався чому я стою тут і як мене звати. Все.

Уляна задумалася і відповіла:

-Ну дивись подруго. Такі чоловіки на вулиці не валяються.

Юстина тільки хмикнула в відповідь. З цією розмовою вони дійшли до будинку батьків Катерини де повинен був бути обід.

 Всі гості вже сиділи за столом і веселилася. Пили добрі напої, смачну їжу, музики грали і всі за ними підспівували. Юстина гомоніла з подругами, а Остапа закидували питанням про те хто він, звідки, що робить і подібне. Та ось настав час танців. Всі подруги пішли відбивати ноги і наша дівчинка залишилася на самоті. Звичайно вона хотіла піти потанцювати, але знала що пороздавала всі гарбузи хлопцям, а очікувати на те що прийде парубок з міста саме до неї, було не варто. Так вона думала. Але був один парубок якого цікавила тільки вона. І навіть якщо вона і йому дасть гарбуза, для нього це буде лише смачним обідом і ще більшим бажанням завоювати її серце. Можливо так і не можна, але його це не бентежило. Тож він підійшов до неї і спитався:

-Можна запросити тебе на танець?

Дівчина майже під-пригнула від здивування, пороте підняла голову і подивилася на цього чоловіка. І як же вона здивувалася…

-Остапе?! Ви? – Юстину охопила паніка і вона занервувала. І знітившись відповіла — можна… Напевно?

-Так можна чи напевно? – Чоловік всміхнувся, а Юстина зачервоніла і почала шукати допомоги, але всі були зайняті чимось своїм. Тоді вона відповіла:

-Можна…

-Ось і чудово. Тоді тримай мене за руку, – він простягнув руку на яку дівчина обережно поклала свою.
Вони побігли до інших. Остап був дуже щасливим, а Юстина здивованою з червоними, палаючими щоками.

 Перший танець закінчився і вони почали мінятися партнерами, і ця ідея їм не сподобалася, проте що поробиш? Закінчилося це десь через години дві-три. Юстина вже не відчувала своїх ніг, тому чоловік, який забрав її перший танець, підійшов до неї спитатися як вона:

-Все добре? – Присів коло неї. – Волосся трошки вибилося з коси.
Він спробував поправити його, але коли рука була вже за пару сантиметрів дівчина відвернула голову в інший бік. Йому це не сильно сподобалось, але він поважав її особисті кордони і тільки уважно слухав що вона говоритиме.

-Так, все добре, – відповіла та — я рада.

-Я теж – Чоловік ніжно посміхнувся.

 Вони дивилися на вогнище яке нещодавно розпалили хлопці.

-Вам ще хтось сподобався? Тут багато дівчат… – Несподівано промовила Юстина.

-Що? – Перепитав Остап. Він не очікував такого почути. – Скажу що справді тут багато гарних дівчат, але…

Їй було вже достатньо і цього, але він продовжив:
-Але я відчув себе по справжньому щасливим тільки в першому танці.

“Тобто зі мною…!” – подумала дівчина. І справді, він казав правду. Але не сам танець йому сподобався, а присутність Юстини. Вона його по своєму зачарувала…