Розділ 2

Драко сидів, підперши голову рукою, уважно слухав Герміону. Вони сиділи у вітальні Менора вже не одну годину. Жінка то плакала, то заспокоювалася. Всю розмову Герміона активно жестикулювала, кричала, іноді плакала ( але Драко одразу намагався заспокоїти її).

– Так, а ну все, закрили тему. Мерлінова борода, вже одинадцята година ночі! І щось ми з тобою збилися — 1 пляшка шампанського і 2 пляшки вина. Ти як, нормально? – запитав чоловік, але коли не почув відповіді, одразу все зрозумів — Герміона просто втомилася і заснула. Він ненароком задивився на розслаблене лице леді, яка вже підібрала під себе ноги та тиха посапувала.

– Ех, що ж мені з тобою робити, щоб ти завтра не сказала, що я скористався твоїм становищем? – пожартував Драко, беручи Герміону на руки і несучи в гостьову кімнату.

Він дуже обережно піднявся по сходах і відкрив двері у кімнату. Не зважаючи на темні кольори, кімната була дуже затишною: всі меблі були зроблені з темного дерева, ліжко зі смарагдовими балдахіном і постільної білизни, два чудових крісла ( теж смарагдові), між якими стоїть маленький скляний столик. І не можу пропустити — великий книжкова шафа. Там стояли дуже рідкісні видання книг або дуже старі, але кожна була прекрасна.

Драко обережно поклав Герміону на ліжко та накрив ковдрою.

***

Роза і Скорпіус сиділи на килимі перед каміном в його кімнаті. За вікном вже було зовсім темно. Несподівано Скорпіус розпочав не дуже приємну тему для Рози:

– Я дуже тобі співчуваю. Напевно, тобі зараз дуже важко… – він не встигає договорити, так як його перебиває Роза.

– Ні. – абсолютно серйозно.

– Що? – хлопець не дуже зрозумів відповідь подруги.

– Ні, мені не важко. Після того як я пішла до Гогвортсу він дуже змінився. Коли я приїжджала на канікули, вони видавлювали усмішки і ніжність один для одно. Вони думали, що я не помічаю, але це не так. Колись, я побачила їхню сварку. Так кричали, що стіни здригалися. Але коли я побачила, що він вдарив маму по обличчю, я вийшла і сказала, що після цього в мене не має батька. Ми вже тиждень жили в її старій квартирі. Він прийшов, потім сварка, ну, а далі сам знаєш… А що сталося з твоєю мамою?

– Вона померла від родинного прокляття цього серпня… Я її дуже любив. – очі Скорпіюса стали скляними.

– В нас різні ситуації, але ми маємо багато спільного. – Роза посміхнулася й обняла хлопця.

Він здивувався, але одразу відповів на обійми. Все б було прекрасно, але в кімнату зайшов Малфой-старший і підлітки одразу перестали обійматися.

– Я вибачаюся, що перервав вас, але це було необхідно. Міс Грейнджер сильно втомилася, тому скористалася моєю люб’язністю і вирішила залишитися в моєму домі. Скорпіусе, проведи, будь ласка Розу в твою гостьову кімнату. Дякую. – з цими словами він покинув кімнату сина.

– Ходімо, кімната не далеко.

Так вони пішли по коридору до кімнати. Вони пройшли 3 кімнати і зупинилися.

– Ось, твоя кімнати на сьогодні — сказав Скорпіус, посміхаючись.

– Дякую…