Розділ 2

Знайшовши потрібну мені аудиторію, я вибачилася за запізнення і пообіцяла що більше такого не повториться.На диво містер Сміт мені повірив.На мене дивилися всі студенти, в особливості Кай, який тільки стримувався щоб не розсміятися.

Зайнявши своє звичне місце на останній парті біля вікна, я почала малювати водночас слухаючи професора.

Після пар я маю йти працювати у невеличке кафе, оскільки сьогодні у мене зміна.

Відпрацювавши достатньо часу у кафе, я вже не помічала хто заходить, а просто брала замовлення, не вдивляючись у лиця клієнтів. Раптом я почула як хтось увійшов у кафе і я по звичці сказала:

-Доброго дня! Що би ви хотіли замовити?

-Вас – промовив до жаху знайомий голос.

Я підняла голову і побачила Кая. Він стояв спершись руками об стіл і усміхався.

-Не смішно, роби замовлення або вали звідси на всі чотири сторони Кай. – строго відповіла я.

-Які ми злі сьогодні, ну хоча би порадь мені щось хороше з цього кафе.

До моїх думок прилинула чудова ідея запропонувати найгіркішу каву з нашого асортименту.

-Ну ти можеш взяти еспресо.

-Я б ще хотів взяти десерт. А який тобі найбільше подобається з цих тортиків? – він показав пальцем на вітрину, посміхнувшись наймилішою посмішкою на яку він був здатний.

Тут я вирішила не бути такою злопам’ятною і вирішила порадити йому той тортик який мені подобається.

-Мені дуже подобається ось цей бісквітний торт з кремом та полуницею.

-Тоді давай мені еспресо і шматочок цього торту. – ніби промуркотів Кай.

Доки я робила йому каву, він з великим захопленням розповідав про своє сьогоднішнє тренування по футболу.

-І ти уявляєш, я розбігаюся щоб забити гол, а цей дурнуватий воротар просто напросто бере і йде з поля, бо йому захотілося в туалет, я не розумію навіщо таких взагалі в команду беруть.

-Мг, дуже цікаво, ось тримай своє еспресо. – закотивши очі я вручила йому стакан.

Кай сів за стіл навпроти мене, і як тільки він зробив ковток кави його лице на момент перекосило гримасою огиди, я хотіла була розсміятися, але він гордо скинув голову, посміхнувся і зробив ще один ковток.Це місце він вибрав не випадково, адже його погляд не сходив з моїх «відточених» рухів.

Коли Кай закінчив їсти, він підійшов до мене та вручив трьох значну купюру, та тицьнув на підборіддя і сказав:

-Без решти, її можеш забрати як чайові собі на тональник.Зустрінемось завтра, не забудь про конспект – пригрозив він вказівним пальцем-Бувай красуне – підморгнувши мені, він вийшов, залишивши мене у повному ступорі.

Повернувшись додому, з бурею в думках я сіла писати конспекти. Завершив свій, я почала писати конспект Кая. Я дуже люблю малювати у зошитах і не помітила як намалювала маленького котика з сердечком у зошиті Кая. Забувши стерти малюнок я закінчила писати і закрила зошит.

Зібравши речі на завтра я пішла виконувати вечірні тренування. Після декількох підходів піднімання гантель та підтягувань я пішла у душ.

Хвилин десять я точно стояла під холодною струєю води, роздумуючи те що сьогодні відбулося.

Намастивши маззю синяки, які ще досі не загоїлися після останнього бою, я пішла спати, з надією що завтрашній день буде менш насичений ніж сьогодні.