Розділ 15: Курото та Ітачі йдуть на місію

Правила роботи в команді були зрозумілі і Курото повернувся до списку завдань, поки Ітачі мовчки і терпляче чекав осторонь.

Дійшовши до другої сторінки, Курото побачив знайоме ім’я.

“Шинно!? Хто, хто насмілився зробити на нього замовлення?” Курото почав читати завдання уважніше.

Дуже легке, втім. Супроводити лікаря на ім’я Шинно в країну Землі в обхід країни Вогню.

Курото читав інструкцію та хмурився. Щось йому підказувало.

Він нарешті згадав.

Примара села Прихованого Неба, що зневажливо називає себе лікарем, що подорожує з країни в країну, заробляючи авторитет, тоді як сам промишляє крадіжкою заборонених технік різних сіл. Ось цю людину і звали Шинно. Закликач Нулехвостого, буян країни шинобі.

“Це справді він?”

Курото таємно вирішив, що візьме саме це завдання, чи дадуть його чи ні.

Закінчивши з паперами, Ітачі та Курото швидко зустрілися із замовником.

Тепер глянувши на нього поблизу сумнівів, у нього більше не залишалося. Перед ним стояв той, хто ідеально підходить під опис Шинно з його пам’яті.

Ось він майбутній творець Нулехвостого.

Знаючи, що за людина перед нею, Курото все ж таки приховав свої емоції: “Мене звуть Х’юга Курото, я чунин Села Прихованого Листа, командир загону, який взявся за ваше завдання. А це мій партнер. Учіха Ітачі, генін мого села”

Шинно було близько тридцяти, він був вкрай ввічливий: “Отже ви двоє”

“Ми впораємося з вашим завданням, проте, перш ніж ми підемо, можу я запитати дещо”

“Чому ви підвищили ранг завдання до В? Хто наш ворог?”

Шинно стало трохи соромно, він закашлявся:

“Насправді немає ніякого ворога, просто невелике непорозуміння. Я був у селі Юнінь, в якому сталося пограбування, в якому звинуватили мене. Намагалися звалити на мене, але я ж лише лікар, як я можу бути замішаний у подібному!”

“Треба бути повним ідіотом, щоб повірити тобі!” Курото глузував, знаючи всю правду про нього. “А ще цей хлопець має якийсь хороший спосіб красти техніки з інших сіл!”

Навіть висококласні шпигуни з Конохи не могли пробратися до села Юнінь. Важко навіть дістати відомості, ніндзюцу, заборонені техніки, і т.д., а це безсоромний Шинно не просто вкрав у Села Прихованої Хмари, так ще й дивним чином пішов звідти. Вражає.

Мені потрібно тримати вухо в гостро із цим хлопцем. Він може бути корисним у майбутньому.

Збори пройшли швидко і троє вирушили до Танокуні.

Як тільки вони вийшли з села, Курото помітив серйозність Ітачі. Може через маршрут чи місця для зупинок, його вибір йому явно чимось не догодив.

У дорозі Ітачі весь час виправляв неточності та відхилення на карті, яку взяв із собою. Під час зупинки він записував маршрут дня та свої власні відчуття.

Присутність Ітачі позбавила Курото багатьох турбот.

Курото лише спостерігав за Ітачі та Шинно за допомогою Тенсейгана. Він читав їхні вирази обличчя, скорочення м’язів, тренуючи свій погляд та здатність до передбачання.

Ітачі це знав, але він лише думав, що Курото вирішив переконатися, що він хороший шинобі.

Жодного опору.

Шинно був у курсі, але він приховував це за маскою ігнору, сміху та різних смішних оповідань з його подорожей.

Через кілька тижнів розмов і зупинок загін прибув на кордон країни Вогню та країни Блискавки.

Було вже пізно.

“Ітачі, знайди місце для табору, відпочинемо сьогодні, а завтра перетнемо кордон”

Ітачі стрибнув на дерево, озирнувшись навколо.

Шинно лише сміявся осторонь: “Курото-кун і Ітачі-кун гідні шинобі Конохі!”

Курото лише відмахнувся від його повальних слів: “Шинобі славиться своєю силою, а не словами”

Шинно лише усміхнувся і сказав: “Я бачив багатьох шинобі за своє життя, але лише небагато так само гарні, як і ви, б’юся об заклад, дуже скоро ваші імена стануть відомими у світі шинобі”

Знаючи, до чого хилить Шинно, Курто змінив тему на медицину.

Безперечно Шинно дуже хороший ніндзя-медик, досвідчений у накладанні пов’язок, знає багато про людські меридіани, трав’яну фармакологію, і т.д. більше, ніж звичайні лікарі.

Ось чому він може прикинутися лікарем і спокійно розтинати країни та села, інакше його давно посадили б за шпигунство.

Розібравшись з місцем для табору і обравши ділянку, що добре переглядається, троє взялися за їжу, обговорюючи судини людини. Говорив Шинно, а Курото з Ітачі лише слухали.

Меридіани людського тіла не дуже загадкові Курото. Він народився у клані Х’юга. Практика м’якого кулака клану навчила його усьому про них. Шинно ж пояснював з погляду медицини, що не було не марно для нього.

Ітачі теж слухав, записуючи та малюючи у зошиті.

Для клану Учиха вони теж не новина, але чого завжди в клані не вистачало, так це медиків, які знають про них.

Шинно пояснював із запалом, але так само переслідуючи свої цілі. У його очах Курото та Ітачі були представниками сильних кланів у Коноху, а дружба з ними означає безперешкодний прохід у Коноху у майбутньому.

Поки Шинно пояснював, Курото перервав його: “До речі, а що вкрали у села Юнінь? І навіщо смикати лікаря для цього?”

“Я не знаю, я не маю до цього жодного відношення!” – відповів Шинно, незграбно посміхаючись.

“Якби не чума в країні Блискавки, я б туди не йшов. Мій друг прийшов особисто до мене з проханням. Не хочеться вас поспішати, але мені швидше потрібно в цю країну”

Зрозумівши, що від нього нічого не дочекаєшся, Курото відповів: “Ну, я подумаю. А зараз треба відпочити. Завтра поспішаємо”

Почувши його, Ітачі використав дзвіночки та мотузки, щоб оточити табір пасткою, а потім стрибнув вгору на гілку, звідки відкривався гарний вигляд.

Курото дивився на те, як Ітачі розставляв пастки: “Учіха і справді гарні в підготовці шинобі. У такому ранньому віці встановив такі складні пастки”

Автор оригіналу: https://www.webnovel.com/book/reborn-into-naruto-world-with-tenseigan_18472501306962205