Розділ – 14: Нові знайомства

Схоже, я знепритомнів через не малу втрату крові. І скільки разів це вже було?.. Боліло все, а особливо живіт. Навіть коли я отямився, лежачи на пошматованому кулями дивані, який впитав в себе запах моєї крові, мені все так само все нило… Но тепер ще й хребет з тазом. Було таке враження, ніби-то мене тягнули по землі в дім, наче мішок з непотребом. Чи так воно і було?

– Я ВБ’Ю ТВОЄ ШЕРСТЯНЕ ТЕЛЯ! ЯК ТИ ЙОГО ДРЕСИРУВАЛА!? ВІН ПОКАЛІЧИВ РУКИ ДАНІЕЛЯ! ВОНИ ВСІ В РВАНИХ РАНАХ!!

– ТІЛЬКИ ТОРКНИСЯ МОГО ПСА, І Я ПОВИРИВАЮ ТОБІ ВСЕ ВОЛОССЯ!!

Вуха почало різати від лютих дівочих криків. Я скривився, переводячи очі на руду слідчу, яка кричала до Тіни. Та ледве стояла на ногах, з двома милицями затиснутими під руками. Груди у неї були перебентовані, а разом з ними і нога, нище коліна, но навіть так, кров просочувалась крізь пов’язки, утворюючи на грудях, і ніжці потворні темно-бурі плями.
Я намагався присісти, но несамовита біль в животі прикувала мене назад до кучі подушок. Зігнувшись навпіл, я шипів під ніс всі, які знаю, прокльони. Я натрапив рукою на пов’язки на животі. Вони були і на нозі. Коліно горіло, но, наскільки я пам’ятав, мені влучили не в нього, а трохи вище…

«Бодай цього придурка камаз переїхав… Ахг! Через нього тепер я кульгатиму на ногу… А може взагалі не зможу ходити…»

– А Я КАЗАЛА ЙОМУ НЕ ЗВ’ЯЗУВАТИСЯ З ТОБОЮ! ТЕПЕР ВІН У ВІДКЛЮЧЦІ! НА ЙОГО ЛІКУВАННЯ ПІДЕ ГОРА БАБЛА!

– ЯКЩО ТИ ПОГАНО БАЧИШ, ТО ТВІЙ БРАТ І МЕНЕ ПОРАНИВ! ЯК ПО ТВОЄМУ, Я ТЕПЕР ПОВИННА ХОДИТИ З КУЛЕЮ В НОЗІ!?

В цю мить я помітив краєм ока як Емма Робінсон накинулась на іншу, обдаровуючи щедрими ляпасами по обличчю, і плювком.
В свою чергу, брюнетка замахнулася та почала бити навіжену залізною палицею милиці.
Мене радувало спостерігати за їхнею бійнею. Я либився від вуха до вуха, не дивлячись на те, що скрутився на грязному дивані мов хробак, терплячи уколи болі у м’язах і кістках.
Погладивши перебинтований живіт, я з усмішкою проговорився:

– Сподіваюсь, ви повбивайте одна одну.

Несподівано після моїх слів наступила повна тиша. Я в недорозумінні поглянув на дівчат, що спрямували свої застиглі від гніву очі на мене. Закліпавши очима наче птах крилами, я випустив:

– А… я сказав це у голос?..

– Ти… Ну звісно ж. – каблуки Емми Скофілд зацокали по брудній плитці коридору. Підбігши, вона раптово припідняла ногу, та затиснула нею бік мого живота. Білі пов’язки залилися яскраво-червоним.

– А..! А-АУЧ! Заберись від мене!! – я схопився за її ногу, стискаючи щелепу від ще більшого припливу мук.

– Якби ця стерва не тримала тебе з малим у себе, Даніель би не вломився сюди з пістолетом, і цього всього не ста-…

– НЕ ТЛОГАЙ АЛАНА!!

Я перевів очі на хлопчика, який біг у мою сторону. Вхопившись за спідницю слідчої, Майк з плачем викрикував:

– Блатику болить! Не чіпай його! Той дядько стліляв у блатика і маму! Мама захистила мене від нього! А мамусю Патлон!

Я образливо покосився на брата:

«Взагалі то це я тебе врятував собою, малий ти неслух, а вона…. Чекайте.» – я напружив мозок, пригадуючи недавній хаос. – «Вона що, нас з Майком тоді… Прикрила собою!?»

Шокована Емма невідривно дивилася на маленьке заплакане обличчя малюка. Поступово її насуплені брови розслабилися, а лице посвітлішало. Вона прибрала ногу з мого живота, і якусь мить стояла немов статуя, аж доки не опустилася на коліна, і не підняла малого на руки.

Я занервував, вигукуючи:

– Опусти Майка на місце!

Рудоволоса вийняла з нагрудного карманчика сорочки… “Чупа-чупс” та, вручивши малому, заговорила в мій адрес:

– Щоб ти знав, Алане Райт, я врятувала тебе, і цю притрушену від втрати крові лиш тому, що мене благав про це цей солоденький пиріжок. – з останнім словом зеленоока поцілувала Майка у щічку, від чого той перестав плакати.

Тіні не сподобалася ця її дія. Вона закрокувала, піднімаючи праву ступню, до рудої, но інша, простягнувши в її сторону ніж, попередила:

– Стій де стоїш. – Емма посміхнулася зляканим очам молодшого, який ними просив її не зачіпати маму. – Признаюсь, він справді милий малюк. Я давно мріяла про такого ж красеня, та через роботу і нещасливі стосунки мені так і не виходить завести дитину, а вже скоро мені буде тридцять… – вона подивилася в сторону розлюченої брюнетки, хмикнувши під ніс, наче сміючись над нею:

– Я мала багато справ де старші сестри намагалися замінити молодшим братам маму, та всі ці випадки закінчилися сумно. Тіно, ти теж не зможеш стати малюку хорошою мамою. Краще віддай Майка одразу мені, я поверну карапуза до сиротинця, або сама знайду тому достойних людей на роль батьків.

Хоть тепер я і мало довіряв цій особі, но її слова здалися мені найбільш розумними.

– Я даю на це згоду. Але тільки якщо ви заберете і мене з братом. – сказав я.

– НІ!!!

У мене заклало вуха від раптового викрику. З роздратованністю я озирнувся на цю навіжену з милицями.

– Залиш Майка у спокої, і заберайся з мого дому по хорошому! Я не віддам тобі і його волосинки.

Вони з Еммою обмінювалися ненавистю через погляди, ними ж і намагалися придушити одна одну.

– Звідки мені знати… чи не захочеш ти усиновити Майка?.. – з пильним поглядом промовила Тіна, стискаючи кулаки на підлокітних палицях. – Навіть якщо прийдеться здохнути я не дозволю тобі торкнутися того, що для мене найцінніше.

Я несвідомо подивився на Емму, а вона на мене.

– Хах, кажеш, те, що тобі цінне… – направивши мені до горлянки кінець ножа, рижа спитала:

– Тоді, що до нього? Ти ж не просто так його врятувала.

Напруга навкруги почала стрімко зростати.

Холоднокровно спостерігаючи за моїм хворобливо блідим обличчям яке перекосилося від обурення, Тіна, через кілька секунд впертого мовчання, промовила:

– Не смій його зачіпати, він моя власність.

Здається, у нас з Еммою Скофілд одночасно розширилися від здивування очі. Перекинувшись без емоційними поглядами зі мною, та, прибрала ніж, та безтурботно промовила:

– Що ж~~ цей телепень, Даніель, получив по заслугам, за те, що поліз до вас, еге ж, солоденький?

Майк з розгубленістю кивнув їй, а тоді, сором’язливо ховаючи оченята, покрутив в руці “Чупа-чупс”, і запитався:

– А ви… Також будете моєю мамою?..

Я очманіло вилупився на брата:

– …..

Тіна ображено стиснула дугою губи:

– …..

Емма закліпала очима:

– ….що-що?..

– Ну… Катя сказала, шо… Вона і Аня мені теж мами, і Тіна… А ви, п’ята?

– АХА-ХА-ХА!! – рижуля від душі розсміялася, скуйовдивши малому на маківці все чорняве, хвилясте волоссячко. – Ха-ха, так, пиріжечок, я теж хочу бути твоєю мамою. П-хх. – несподівано у кармані спідниці слідчої заграв телефон. – Перепрошую. – опустивши Майка, що одразу підбіг до мене на нещасний жовтий диван. Емма, прийнявши відеодзвінок, з сяючою посмішкою помахала такій самій, риженькій дівчині на екрані:

– Приві-іт, мила! Пробач, тітонька зараз займається розслідуванням однієї спр-…

– О-о! А поряд з вами є трупи!? – залунало на гучномовці.

Я припідняв брову, саркастично вигнувши губи в напів-посмішці від власної думки:

«У них всі в сімейці з дивацтвами?»

– А… Трупів немає, моя хороша. Я врятувала життя двом постра-…

– Ви? А чому швидка не приїхала?.. Почекайте-но. Тітко, ви зараз на секретному спец завданні?

– Так… Це особиста місія…

– Дайте вгадаю. Батько знову потрапив у халепу?

– …..

– Він помер?

– … я надала йому допомогу, зупинивши кровотечу, і відвезла до найближчого відділення лікарні, де його госпіталізували…

Я вловив з трубки розчароване зітхання.

Неочікувано роздався гавкіт підбуля, що нарешті знову з’явився, прибігши з вулиці.

Зі смартфона радісно викрикнули:

– Це Патрон там!?? Ви в гостях у Тіни Райт!!???

«Що за чорт… Скільком взагалі людям відомо про цю божевільну і адрес її вілли??..»

Емма занервувала, намагаючись відмахнутися:

– Аха… Мила, це звичайнісінька вулична собака гавкає, не вигадуй собі, щоб я робила у домі вбив-…

– По інтер’єру прям точно її дім!

– Ні-ні, це співпадіння, цей дім просто схожий.

– О! Я її бачу! Тітко Тіно-о!! Що це з вами сталося??

Брюнетка сперлася ліктем об милицю, та помахала в телефон, невтішно повідомляючи:

– Твій батько постарався.

– ВІН ВАС ПОБИВ!?? – луною закричали з динаміка телефона. – ЦЬОГО ПРОСТО НЕ МОЖЕ БУТИ! ВІН РІВНЯЄ ВАС З БОГИНЕЮ!! ТА ВІН БИ СКОРІШЕ СЕБЕ ВБИВ, ЯКБИ ПІДНЯВ НА ВАС РУКУ!

Тіна лиш з усмішкою зітхнула:

– Два влучання. Одна з куль пройшла крізь мене, коли влучила у груди біля плеча, а інша застрягла у нозі. Я не можу вступити на ліву ногу, та поворухнути пальцями на ній…

Емма спрямувала на неї сердитий погляд, стискаючи кулак.

– ЖАХ!! – вигукнула дівчина по відеодзвінку.

– Не гнівайся на татка… Він не навмисно.

– Не… Навмисно?? ЯК ЦЕ СТАЛОСЯ!?

– Я… Заступилася за того, кого він намагався вбити.

– ГА-А!!?? НЕМОЖЛИВО! ВИ НІКОЛИ НІ ЗА КОГО НЕ ЗА-…. – на пів хвилини телефон замовк.

Емма Скофілд навіть подивилася, чи не обірвався раптом, зв’язок, но її племінниця все так само була в мережі, просто роздумувала над чимось, аж поки, не попросила тітоньку:

– Можете передати їй телефон?

Скофілд була невдоволена проханням, але не хотіла вчиняти сварку, тому мовчки, прикусивши губу, передала трубку Тіні.

– Тітко Райт?..

– Слухаю. – направивши екран перед собою, щоб бачити співрозмовницю, відізвалася та.

– Тітка казала, що ви вбили всіх рідних, це так?

Інша промовчала.

– О? Ви когось зилишили в живих? Цікаво. Ото вже тьотя! Чому вона не розповіла мені правду! Я хочу бути в курсі всіх її справ!! – лютувала рудоволоса. – Так і знала, що потрібно було подивитися новини в інтернеті де світилося ваше ім’я! То… Кого ви врятували?

Замість будь яких пояснень Тіна Райт натиснула на розворот камери, показуючи цікавому дівчиську двійко хлопців на роздертому дивані в дирочках і червоних пятнах, який прийдеться чим пошвидше викинути…

Я остовпіло дивився в камеру “Самсунга”. Брат в моїх обіймах також, мов те перелякане кошеня, що вперше видерлося на дерево, широко розкритими очима витріщався на смартфон.

– ….Їх.

– ВАУ-ВАУ! НУ НІЧОГО СОБІ! – дзвінко засміялися на тій лінії. – Тітко Еммо! Я вам нізащо не пробачу, того, що ви не розповіли мені про братів Тіни!! Передайте самому старшому телефон, скоріш!

Я помітив у Тіни з Еммою одинаковий вираз обличчя який так і промовляв: ” Ну началося… Тепер її не заспокоїти… Все втрачено…”

«Капець…» – подумав я, дивуючись з усього цього. – «Навіть якась мала знає про Тіну, і де та находиться, а поліція, досі ні! Що за абсурд!?»

Коли інша прикульгала, я взяв від неї телефона, та подивився в екран на дівчисько років десь… Як я, мабуть, з рижими кудряшками, заплетеними в хвостики, та веснушками на рум’яних щоках.

– Ем-м… Привіт? Ти…

– КРАСЕНЬ!!

Я замовчав, не знаючи, як реагувати.

– А! П-пробач… це… я не хотіла, це випадково вирвалося, сподіваюсь, ти не подумав, що я якась дивна…

«Як раз таки, подумав, і безперечно, так воно і є, наскільки я бачу…»

– Даніель Скофілд твій… тато?

Дівчина відвернула обличчя.

«Образилась?.. На що?..»

– Будь ласка… Не сприймай його, як мого батька. Він… він відмовився від опікунства наді мною… Ми з ним чужі. Мене виховують бабуся, і… Тітка Емма.

Я вирішив поступитися, та змінив тему, поцікавившись:

– Звідки ви знайомі з Ті-…

– З твоєю сестрою??

На цей раз вже я мало не почав ображатися, і, схоже, моє перекошене обличчя було добре їй видно, адже дівчина засміялася в долоню:

– Пф-ф, ха-ха. Знаєш, Алане, ми з тобою рахуй, також майже як брат з сестрою.

– Що…

– Мій батько з твоєю сестрою зустрічаються вже довгий час. Правда, навряд вони колись зіграють весілля… Тіна його терпіти не може, — я її розумію, мій батько самозакоханий ідіот, який намагався її зґвалтувати при першому знайомстві. Чесно, шкода, що вона тоді не прострілила йому яйця, —  таких людей треба позбуватися не роздумуючи. І все ж… Мені дуже подобається тітка Тіна, я завжди мріяла про таку круту маму, або сестру, тому навіть заздрю тобі.

«Кажеш, вона крута? І чим, тим, що вбиває без розбору і викрадає дітей?»

Я продовжив кривитися, а руденька, проникливими очима спостерігаючи за мною, посміхалася. Якийсь час ми просто мовчки оцінювали один одного, аж поки поруч зі мною не висунув свою голову, Майк, намагаючись розгледіти, з ким я там розмовляю.

– Ахах! Привіт, як там тебе… Майкі?.. Я починаю розуміти тітку Тіну, я би теж не змогла вбити такий красунчиків.

Це прозвучало для мене образливо та навіть смішно… Ця тварина, Тіна, взагалі не перебирала кимось, хто гарніший чи миліший, вона вбила всіх, і ще одного мого брата Джека, і трьох красунь сестер, одна з яких була неймовірно талановитою відмінницею… Навіть мене вона повинна була вбити, але мені ще пощастило втекти в неї з-під носа. Та якби Майк не був настільки малим і милим вона би, не дивлячись, жорстоко розправилась і з ним, но ця хвора на голову вирішила погратись з малим в матусю. Цікаво тільки, коли їй це набридне, і вона нас зрівняє зі сміттям.

– Тітко Райт! А Алан мені подобається! Тут навіть не потрібно проходити ДНК, — достатньо одного погляду, щоб зрозуміти, — ви брат і сестра.

Тіна хмикнула, невдоволено дивлячись на мене зверху вниз.

Поки я слухав дочку вбивці, то вловив переговори двох дівчат:

– Їх впіймала поліція?

– Ти сама в цьому винна, не подбала про їхню безпеку. Якщо дівчата розкажуть де тебе шукати, чекай біди.

– Можеш звільнити їх? І хлопців заразом. Я в боргу не останусь.

– Ха, яка мені від цього користь!? Ти відпровадила їх в руки правосуддю, навіть Даніеля не витягла з тюрьми!

– Взамін проси, що хочеш, но поверни мені кожного з моєї команди.

– Хм, ну нехай… Вмовила, домовились.