Фанфіки українською мовою

    – Напевно вже час завершувати етер,- глянувши на годинник промовив Женя.

     

    Спартак охоче підтримав його.

     

    – Так, мені теж так здається. Ми весело провели час, всім па-па, до нових етерів та подкастів.,- чоловік помахав рукою, натиснув кнопку завершити та поглянув на Женю. Той виглядав злегка стурбовано.

     

    – У чому справа?

     

    – Спартак, -опустивши погляд почав чоловік,- тобі не здається, що люди починають розуміти, що між нами є дещо більше, ніж дружба.

     

    Він сів на багряний диван, що знаходився в кінці кімнати під стінкою. До нього одразу підійшов хлопець, усівшись поряд.

     

    – Навіть якщо так, тобі що? Нам все одно колись доведеться признатись.Буде краще, якщо люди самі себе підготують до цього. До того ж читати фанфіки та переглядати едіти мені дуже подобається, -хмикнув він.- Люди навіть не знають на скільки вони праві.

     

    – Та все одно страшно…, -ще більше знітився Женя,- А як бути з гомофобними фанатами? А дівчатами, яким ми подобаємось? Я не хочу розбивати серця..

     

    Спартак глянув на нього уважно, і в черговий раз подумав, який же, чорт забирай він милий.

     

    – Чому тебе це так турбує? Я в подкасті говорив, що гомосексуальність це варіація норми, гомофоби й так відсіялись ще тоді. А щодо дівчат, якщо навіть ми їм подобались, то і так розгатили ці почуття своїми жартами.

     

    – Сонце, ти знову починаєш душнити,- зі сміхом зауважив Женя і поклав свою голову на плече хлопця.

     

    – Але ж визнай, тобі ж подобається.,- сказав Спартак з відносно серйозним видом, але він з усіх сил намагався не почервоніти.Слово сонце з цих уст звучало преподобно. Він мимоволі згадав, як саме через нього він ледь не спалився перед глядачами в одному із подкастів. І тоді ж Антон, падлюка,це не вирізав, щоб йому добре жилося.

     

    – Ти душниш 70% часу, я б не зустрічався б з тобою, якби мені це не подобалось,- хмикнув чоловік, висловивши очевидне.

     

    – Ойй,- говорив уже не відомий психолог, а сором’язливий червоний рак. Вже не спроможний терпіти це він повернувся до Жені, легеньким дотиком підхопив двома пальцями його підборіддя і м’яко прилинув до губ.

     

    Не дивлячись на зовнішність і характер, цілував він повільно, з неабиякою ніжністю і турботою.

     

    Гіркуватий присмак нещодавно випитої кави приємно відчувався на губах, а нотки насолоди іскрили по кімнаті. От до чого доводять гейські жарти.

     

     

     

     

    1 Коментар

    1. Nov 9, '22 at 01:10

      дякую за чудовий фанфік<3

       
    Note