Фанфіки українською мовою
    Фандом: .Оріджинал
    Жанр: Драма
    Попередження щодо вмісту: Ж/Ч

    Знов натовп фанаток біля виходу з театру. І як завжди, не пощастило, майже всі крокодили – страшні, товсті, без макіяжу, в окулярах. Не щастить останнім часом. І грець з ним, надолужить пізніше.
    Всім підписати фотокартки, всім мило посміхнутися, із самими нахабними сфотографуватися. Розіграти з себе останнього незайманого, більше скутості, утисків плечима і… застрибнути у дуже вчасно під’їхавший автомобіль.
    Все. Можна розслабитися.
    Хто сьогодні чекає на нього в машині? Але ж нещастить, знов Ріма.
    – Хіба ми не домовилися на наступну суботу? Чи я щось плутаю? – спитав збитий спантелику Алан.
    – Я подумала, може тобі треба…
    – Мені нічого не треба, – нервово перебив її чоловік. – Коли ти мені потрібна, я завчасно з тобою домовляюся.
    Жінка відвернулася, зтиснувши губи.
    – Вистава була чудова, – тихо сказала вона.
    – Дякую, – буркнув він.

    Вдома він прийняв душ, їсти не хотілося зовсім. Не вдягаючи нічого, навіть білизни, він ліг у ліжко. Він полюбляв спати голяка завжди. Точніше, з того часу, як почав жити сам. Шкода, що Ріма не розділяла його поглядів. Це була одна із багатьох причин, чому вони розійшлися. Вона була педантичною в усьому. В суспільстві вона поводила себе манірно та стримано, як і належить англійці, але і вдома, наодинці із ним, також. Алану це не подобалося. Він хотів почуттів, кохати і бути коханим, експериментів у ліжку. Ріма ж надягала довгу нічну сорочку і поверталася до нього спиною. Розмови не допомагали, дії також не мали успіху. Дістатися бажаного вдавалося не завжди, особливо через довгу сорочку та без взаємного бажання. Алан і сміявся, і злився, всяке було.

    Чоловік у віці тридцяти років не отримував задоволення сексуальних бажань від дружини. Він бентежився. Було враження, наче він проживає разом із жінкою похилого віку, а не своєю одноліткою. Але врешті решт він знайшов вихід.

    Спочатку це був чорний вихід театру, звідки виходили актори після завершення вистави. Там на Алана чатували прихильниці. Молодих та гарних вистачало. Іноді траплялися розкішні випещені дами, навіть старші за нього. Їм не треба було натаякати, вони саме за цим і приходили. З деякими вистачало і одного разу, з ішими відносини, якщо це можна так назвати, затягувалися.

    Вони з Рімою розійшлися. Добре, що вони так і не одружилися, менше проблем. І дітей не народили. Алан хотів, а от Ріма – ні. Але добре. Зараз він не хоче ні до кого прив’язуватися, ні дітей, взагалі нічого подібного.

    Але свій образ одруженого чоловіка він полишати не хотів. Вмовити Ріму виявилося не важко. На виходах “в люди” вона грала роль незмінної дружини, так що офіційно Алан не вважався холостяком, а для перси менше тем для пліток.

    Його зовнішність, манери, і, звичайно, голос, завжди вабили жінок, тому на прихильницях Алан не зупинився. У нього з’являлися романи з партнерками по сцені і на знімальному майданчику. Їм можна було довіряти, свої тримають таємниці.

    Але солодко не може бути завжди. Одного разу до Алана зателефонувала дівчина, назвала своє ім’я, але він її не дуже й пам’ятам, і повідомила, що народила від нього дитину. Чоловік зніяковів. Цього просто не могло бути, бо про захист він завжди піклувався особисто. Ні, звичайно, все може бути, і він це розумів, тому запропонував дівчині зробити тест на батьківство за свій рахунок, бо він не дешевий. Дівчина відмовилася. Алан заспокоївся.

    Через деякий час виявилося, що він підчепив якусь інфекцію. На щастя, лікування було ефективним, хоча й не швидким, а Алан почав обережніше відноситися до вибору партнерок.

    Надходили ще дзвінки, а деякі жінки приходили особисто і навіть приносили на руках дітей, начебто народжених від Алана. Як навчив його перший досвід, він усім пропонував тест. Погодилися лише дві. Обидва тести виявилися негативними. Алана це не розорило, але дуже заспокоїло. А ці нахаби нехай шукають когось іншого, кого можна надурити.

    Коли розпочалися репетиції “Небезпечних зв’язків” його досвід в амурних справах зіграв на руку. Вистава мала шалений успіх. Основними глядачами були дами, котрі йшли “на Рікмана”. Ширилися чутки, начебто виконавець головної ролі мав безліч жінок. Ці чутки так ніхто і не підтвердив, але дамам їх було достатньо. За словами очевидців, вони ледве не знепритомніли в залі, а потім кидали на сцену разом з квітами свої мокрі трусики. Це також ніхто не підтвердив, але сам факт!

    Останнім дзвіночком для усвідомлення того, що він йде не в тому напрямку було те, що після однією з вечірок він переспав з дівчиною, яка була набагато молодше за нього.

    Він злякався.

    Він навіть не був впевнений у тому, чи була вона повнолітньою, і боявся, що вже зайшов занадто далеко і до чого це може призвести, невідомо.

    На деякий час він вирішив зупинитися.

    Він навіть спробував відновити стосунки із Рімою, але в них так нічого і не вийшло.

    І ось почався новий період його кар’єри та життя. Алан полетів до Лос Анджелеса на зйомки “Міцного горішка”. Там йому було не до амурних походеньок і взагалі, він вважав, що почав діяти розсудливо. Заспокоївся, обмірковуючи те, через що він пройшов і що накоїв. Прийняв рішення, що після повернення додому розпочне нове життя. А треба для цього майже нічого – знайти жінку, яка буде відповідати всім його вимогам, та ще й не набридне. Раз плюнути, ага.

    На домашньому автовідповідачі на нього чекало повідомлення. Алане не знав, хто це. Дівчина просила про зустріч. Він нервово стер повідомлення і майже одразу про нього забув. Потім пожалкував, що стер. Але якщо тій дівчині дійсно треба з ним зустрітися, то вона подзвонить ще раз, гадав він. Але подібних повідомлень більше не було.

    Після прем’єри “Горішка” світ дізнався про Рікмана. Всі губилися в здогадках, як це англійці так довго ховали такий талант. Вміють.

    Пропозиції щодо зйомок сипалися, як і сценарії театральних постанов. Алан з цікавістю і трохи з побоюванням освоювався з роботою в кіно, але слід сказати, що йому подобалося. Через рік на екрани вийшов фільм “Січневий чоловік”, а Алан знов отримав повідомлення від якоїсь дівчини. Він його проігнорував, але задумався. Знову наївна та нахабна дівка, котра хоче пред’явити йому дитину? Він вже досить давно ні з ким не мав стосунків, хто б це міг “прокинутися”?

    Погані думки швидко пішли, треба було знов поринати з головою в зйомки і постанови. Знайомство з Еммою Томпсон внесло великі корективи. У них розпочався бурний роман, і навіть те, що Томпсон була одруженою, йому не завадило. Алан був впевнений на сто відсотків, що вона та єдина. На публіку вони розігрували міцну дружбу.

    Все було б чудово, якби не один телефонний дзвінок.

    – Містер Рікман, Ви мене вже не пам’ятаєте, ми були знайомі колись.

    – Хто Ви? – Алан був роздратований.

    – Я залишала повідомлення на автовідповідачі…

    – А, то це Ви. І що Ви від мене хочете? – спохмурнів він. І раптом схаменувся – Я Вас все рівно не пригадав.

    – Я розумію. Це не телефонна розмова. Може у Вас буде пара вільних хвилин найближчим часом? Боюся, якщо відкласти розмову, вона не відбудеться. Я ледве до вас додзвонилася.

    – Приходьте сьогодні о п’ятій до чорного виходу театру Елбері. Там сині двері.

    – Дякую, я прийду. До зустрічі!

    Цікаво, подумалося Алану, що з цього вийде, і чого вона від нього хоче. Йому ніхто не потрібен, у них з Еммою все прекасно. О, хоч би Емма не дізналася про гістю, почне ще ревнувати, а йому не вистачало виправдовуватися.

    Без одної хвилини п’ята Алан стояв перед дверима чорного виходу та прислуховувався. Не вистачало там ще й юрби фанаток. Відчинив трохи двері, поглянув – нікого. Вийшов. Зліва від нього стояла дівчина. Обличчя знайоме, але пам’ять не хотіла піддаватися. Вона посміхнулася, він жестом покликав її зайти.

     

    0 Коментарів