розділ 1

Зірки йдуть в одну сторону,

А мандрівники за ними пливуть.

Чи то навпаки?

Але єдине, що повинен знати Марк

Його ціль – то є захист подорожнього

То поки бог місяця спостерігає, поки він тут.

Але достатньо повернутись, як Спектор знову з ним.

Чоловік, хлопчина, якого навіть і немає.

Марк повернув голову до дзеркала і підвів руку, наче хотів доторкнутися. Стівен все ще вагався. Він то вже змирився з тим, що це не його тіло, що його видумали. Це тіло – тіло Марка Спектора. Тому Грант і сидів тихо в їх розумі,  негучно наспівуючи якусь пісню.

– Стівене – Кличе Марк, але ніхто не озиваться. Чоловік запропонував ділити тіло, два дні один,  два дні інший. Спектор знає, що це зіпсує життя його другого я в щент, але він більше не міг просто сидіти. Він теж хоче бути за кермом. І Марк рахував, що то він ще добрий до Стівена. – Відповіш мені, будь-ласка. -Зеркало змінюється, тепер там не Марк і він не лежит, він сидит. І вигляд має в край жалісний.

– Я погоджуюсь – Спектор посміхнувся, від цього Стівену стало трохи краще. Марк взагалі обіцяв піти від нього, як тільки вони виконають обійцянку перед Хонсу. Але тільки… вийде піти тільки у Гранта. Чорт, він же колись був просто продавцем у сувенірній крамниці. Але вийшло так, що його взагалі не існує.