Квартира номер 7
від StarlingБагато персонажів і багато санта-барбари: Герміона виявляється дочкою Снейпа (6 курс описано), брати Блек опиняються серед живих, попереду – боротьба з Темним Лордом і купа відволікань на любов
Це переклад мого фанфіку з російської з чималими переписуваннями:D (бо я його в дечому вже так переросла, що кров з очей від нього). Де могла, я його видалила з рос. ресурсів. Називався «Узы крови», нік був Скворец
Гаррі зупинився перед старими обшарпаними дверима з перекошеною цифрою 7. Це були найстаріші двері на поверсі. Колись давно, після своєї втечі з дому, тут жив Сіріус. Ключ ледве провернувся в замку, Захисні закляття миролюбно клацнули і двері жалісно заскрипіли. Перед тим як увійти, Герміона машинально поправила перекошену цифру — звикла наводити порядок.
Повітря у квартирі було затхле. Двостулкові двері із заскленими вікнами вели до великої кімнати, де панував червонястий присмерк. Ремус відсмикнув важкі штори, і пил закрутився в потоку повітря й шуму, що полився крізь розчахнуті навстіж вікна.
— Сіріус любив міський галас, — сумно всміхнувся Люпин.
Герміона збентежено скосила очі на Гаррі, але говорити нічого не стала — її друг вперто звинувачував себе у смерті хрещеного і зараз його слід було ненадовго лишити у спокої.
Гаррі зітхнув.
— Я так мало знав про нього. А тепер… от, — він схилив голову.
Рон підбадьорливо поплескав його по плечу, на що Гаррі спробував вичавити посмішку. Герміона, не в змозі дивитися на нього, відвернулася, намагаючись відволіктися на вітальню. Кімната була обставлена доволі аскетично: великий червоний диван, крісло з торшером в кутку, книжковий стелаж, що розмежовував кімнату на два відсіки, в одному з яких припадав пилом мотоцикл без переднього колеса. Інструменти були розкидані поряд на прозорій клейонці, заляпаній мастилом, на дивані лежала гітара з підписами — здавалося, господар вийшов на пару хвилин до кухні, щоб заварити чаю.
Герміона підійшла до напівпорожнього стелажа, де валялися кілька книжок, і зі здивуванням побачила серед них маглівського «Ловця у житі». «Може, Сіріус подумав, що то про квідич», — з іронією подумала вона і розгорнула палітурку. «Моєму коханому ґрифіндорцю», — зазначалося на форзаці. Підпису не було. Герміона ще раз перебіглася словом «коханому», відзначаючи для себе, що воно подивувало її не менше за походження книжки. «Звісно, ми одразу народились старими», — згадався мамин саркастичний коментар з якогось незначного приводу. Герміона смикнула кутиком рота, проганяючи невчасну посмішку.
Вона повернулася до стіни, мало не до стелі обліпленої фотографіями. Мародери на них були ще зовсім молодими, на деяких — взагалі школярі. Герміона криво всміхнулася, побачивши фото Сіріуса в одній майці і підкреслено пошарпаних джинсах — цілком зійде за фронтмена рок-гурту. Трохи вище висіла світлина Сіріуса в обіймах з якоюсь красунею. Вони стояли, загорнувшись в один шалик, а тоді повернулись одне до одного і коротко поцілувались. Герміона мимоволі придивилась до фотографій уважніше, вишукуючи гарну дівчину на інших знімках. От ці двоє сидять над книгами в бібліотеці, дуркують, вдягнені в костюми піратів, войовничо кривляться на чемпіонаті з квідичу, кружляють у танці та посміхаються на весіллі Поттерів.
Гаррі взяв до рук гітару і прочитав вголос:
— Гультяю від Золоторога: «Будь гарним песиком і не гамцяй капці». Сіріус грав на гітарі?
— Не дуже, — коротко посміхнувся Люпин. — Він… ем… дотримувався образу.
— Образу? — перепитав Рон.
— Ну… — Ремус на мить замислився, добираючи слів. — Чувака на мотоциклі.
Герміона ледь не порснула зі сміху. В її уявленні це дуже відповідало певній дитячості Сіріуса.
— А хто така Талі? — спитав Гаррі, далі вивчаючи написи на музичному інструменті.
Здається, Герміона вже мала припущення.
— Колишня дівчина, — підтвердив його Люпин.
— Це вона? — Герміона тицьнула в одну зі світлин з красунею.
— Так. Талія Стівенсон.
— Щось знайоме, — примружився Рон. — Це часом не власниця ательє на алеї Діаґон? Типу… законодавиця моди? — Помітивши здивований погляд Герміони, він додав: — Джині хоче звідти якусь шмотку.
— Ага, це вона, — підтвердив Люпин.
— І довго вони були разом? — спитав Гаррі. — Тут вся стіна в їхніх фотках.
— Трохи більше трьох років. Розійшлися десь за пів року до твого народження.
Гаррі помовчав.
— Сіріус нічого не розповідав про неї.
— Не вдалося гарно розійтися, — стримано повідомив Люпин.
Гаррі схрестив руки в очікуванні продовження. Ремус стенув плечима.
— Я не знаю подробиць. Вони вічно сварились через дрібниці, і так всі три роки… аж поки Талія не поїхала до Франції. А може, тут постаралися її батьки — вони Сіріуса терпіти не могли… Далі ще вся ця історія з Азкабаном почалась.
Гаррі скуйовдив неслухняне волосся.
— Значить, вона повірила в його провину?
Ремус помовчав.
— Знаючи її… скорше ні, ніж так. Вона дуже вірила в нього. Хоча зрештою вони розійшлись. Словом, не знаю, ми мало спілкувалися. Вона трималася осторонь від ґрифіндорців.
— Чому? — не зрозумів Гаррі.
Ремус широко посміхнувся.
— Та ж вона була зі Слизерину.
— Зі Слизерину?! — охнув Рон.
Ремус ствердно кивнув.
— Іронія, згоден.
Гаррі покинув квартиру свого хрещеного неохоче. Герміона, дивлячись на нього, вже сумнівалась у тому, чи варто було його приводити сюди.
— Тепер у тебе є варіант житла на повноліття, — спробував втішити Рон.
Гаррі лише кволо посміхнувся на це. Герміона крадькома зиркнула на Рона і одразу відвела погляд, щойно він відвернувся. Перед канікулами їй здавалося, наче в неї виникли певні почуття до нього, вона годинами міркувала про це, копалася в собі, старанно прислухалася, не вірячи до кінця. Та побувши трохи вдома, вона оговталась, і тепер почувалася так незручно у товаристві Рональда, ніби встигла запропонувати йому руку й серце. «Очевидно, в мене дефіцит спілкування з іншими хлопцями», — підсумувала Герміона торішню симпатію.
У холі консьєржка дивилася телевізор (чомусь Сіріус обрав собі для життя маґлівський район).
— Банда хуліганів напала на будинок серед ночі, — тарабанила дикторка.
«Банда хуліганів? — подумала Герміона. — Не здивуюсь, якщо насправді це були Смертежери». Останнім часом посіпаки Волдеморта нерідко нападали на маґлів, а маґлівські репортери, яким Управління нелегального використання чарів надавало фальшиві дані, завжди говорили про хуліганів і нещасні випадки.
На екрані телевізора несподівано з’явився будинок батьків Герміони і серце ухнуло кудись униз. Не може бути…
— Хулігани увірвались у дім близько опівночі. Сімейство Грейнджерів вже спало…
В очах у Герміони потемніло…
Боже, як я щаслива, що Ви українка! Це мій найулюбленіший фанфік, я його перечитувала раз 10, і як я рада, що можу тепер читати його знову з чистою совістю!! Дякую!
Напевно, доречніше було б назву перекласти як “Кровні зв’язки”
Я
отіла, щоб давні укр читачі одразу впізнавали роботу
Як поставити тире? А то я не знайшла.
Хз, я копіюю з вордівського файлу, на компі пишу. Воно разом з тирешками і копіюється
А в мене були крапочки замість тире *плак плак*
Це ви звісно погарячкували видаливши його з ф*кбуку. Всеодно звідти він порозповзався по простора
інтернету, а так би було першоджерело для історії.
Ну та що зроблено, те зроблено.
Я цей твір російською не читала – тож буду читати українською 💙💛
Там, де він порозповзався – це я дозволяла перепощувати ще років 8 тому, контактів ци
людей більше не маю (бо вони питали в лічку на ф*нф*ксі, а звідти я теж видалилась 24-го, попередньо обізвавши росіян фашистами і мій допис там знесли, а
а
а). Була ще одна криса, яка викладала від свого імені на ф*кбуку після того, як я видалилась, але кудись зникло воно, може,
тось із наши
накидав скарг, за що їм подяка:3
я до 24-го бачила ваш фф на вотпаді
ага, там я колись дозволяла викласти, коли не була там зареєстрована
Зрозуміла – зрозуміла. До слова, ваш фф неперевершений, особливо подобається його читати коли нема світла 😆
Дуже любила цей фанфік та сумувала, що він не українською. Щаслива знайти його тут, в авторському перекладі. Читаю з задоволенням. Дякую 😊
і вам дякую, що читаєте:)
Дякую, що читаєте (але я там багато переписала, якщо що)
Давно прочитала фф на російській мові, і
оча зараз читаю все на українській, саме ця робота так запала в душу, що знову і знову до неї поверталася. Тільки що закінчила перечитувати його, і вирішила а спробую вбити на українській мові в пошука
, може
то перевів. А тут такий подарунок – переклад на українську, та ще й автором. Тепер зі спокійною совістю буду читати Узи крові українською, величезне дякую за вашу феноменальну працю! Починаю читати, впевнена мені сподобається. Ще раз дякую)
Спочатку як наткнулась на фік тут то така “🤨я ж таке вже читала на фікбуці колись” потім прочитала що то ваш і робиться переклад і така “😍 всьо, мене нема, немпритомна від за
вату”
Дякую вам 💙💛
Мені колись давно інша людина пробувала його перекладати, але далі першого розділу не зайшло 😀 Бо то нічогенька цеглинка
мрії збуваються;). дуже любила цей фф і
отіла прочитати його українською. дякую за переклад❤️
його переклад (і трошки переписувань) зараз допомагають моїй кукушці не від’ї
ати:D