Якось в кафе

•Розділ 1

Був світлий ранок, за вікном співали пташки, гавкали собаки.. у вікно пробилось яскраве проміння сонця. Гето відчув теплий промінь у себе на обличчі, відкрив свої темні, як беззодня, очі і поглянув на стелю. він так довго пролежав просто дивлячись в одну точку. раптово він відчув, що хтось тулиться до нього, він відкинув ковдру і притиснув Годжо до себе. Годжо подивився на Гето і посміхнувся. Сугуру посміхнувся йому у відповідь і погладив коханого по голові~
в голубих, блискучих очах стрибала радість. вони пролежали в обнімку ще деякий час.

Раптово Гето підірвався і сів. Сатору здивовано дивився на нього, а Гето дивився на нього. він дивився у голобуваті кришталеві очі свого коханого, не стримався і поцілував його.

-Як же я люблю тебе~ як прекрасно просинатись кожного ранку у твоїх обіймах❤️-сказав Сугуру

-Я теж тебе дуже люблю) -з хихотом промовив Годжо

*Гето сів на край ліжка*
-Маєш сьогодні якісь справи?

-Нуу, мав. але для тебе завжди є вільний час)

-Емм~ ну тоді, давай сьогодні  підемо в це кафе де ти запропонував зустрічатись? *Гето почервонів*

-ОО, цікава ідейка, давай~ а пам’ятаєш фото яке ми зробили тоді? у тебе така реакція була смішна коли я запропонував) ХПХАХПХА

-Не нагадуй, я тоді так виглядав смішно. весь почервонів і чуть не розплакався від неочікуваністі~

вони посміялись і пішли снідати. за снідамком Годжо переглядав смішні фотографії з Гето, щоб подивитись як він мило злиться~

*давайте перенесемось в цей чудовий день коли Годжо признався Гето і запропонував зустрічатись*

Літній вечір, було дуже тепло, діти їздили на велосипедах, хтось знімав тіктоки, веселились.. Годжо з Гето знову пішли гуляти. Сатору запропонував другу зайти в кафе на каву. він стримувався щоб не сміятись, але все ж “пхаха” прорвалось.
-Що смішного? Чого ти так сміятись почав? Розкажи мені, я теж посміюсь)
-Нічого, побачиш~
Гето подивився на нього🙄 і вони пішли.

-Ось, сідай тут і вибирай що будеш замовляти. Я оплачую)
-Оо, добре.
*Годжо підійшов до офіціанта, щоб замовити їжу, а Гето лишився за столом і гортав щось у телефоні*

*Блондин підійшов до столика і сів навпроти Гето*

-що ти, як справи?
-Годжо, все добре? ти якийсь дивний сьогодні..
-Та ти що~ Все добре:)
-ну добре.. а коли там нашу каву принесуть?
-ммм? не знаю~

*за пару хвилин підійшов офіціант*

-ось ваша кава. а ще у нас сьогодні акція. при купівлі двох гарячих напоїв у  подарунок тістечко з передбаченням)
-О, Гето! Бери тістечко! подивимось що у тебе там за передбачення!
-Дякую.

*офіціант пішов і хлопці лишились двоє*

-Ну то давай відкривай скоріше!~
-та почекай, куди ти так спішиш?
-та нікуди, просто скуштуй скоріше~

-ти дивний якийсь.. ну добре..

Гето відкриває пакет з тістечком і розламує саме печивко. всередині має лежати папірчик з передбаченням. він взяв зігнутий папірець в руки і подивився на друга. знову схилив голову і відкрив папірець. він засереджено дивився що там написано. він підняв голову і подивився на Годжо. а той сидів і тягнув либу. він постійно сміявся, коли було страшно, коли злився.. а зараз він дуже переживав.. Гето став і підійшов до нього. він приобняв Годжо і тихо сказав “подивись на мене”
Годжо не міг підняти голову, він дуже боявся реакцію Гето. на цьому листочку писало “твоя друга половинка сидить навпроти тебе”. він показав це Годжо, а він засміявся. Гето обняв хлопця і сказав:
-хіба це не доля?
-не дивись на мене.
-чому??
-Гето..Вибач..
-за що? що сталось?
-Від першого дня нашого знайомства.. я відчув від тебе якесь тепло до мене. ти як сонце гріє Землю, грієш мене.. кожна хвилина проведена з тобою для мене цінна. Сугуру Гето.. мені зараз дуже ніяково.. Сугуру Гето, я тебе кохаю. всім серцем.. я тебе дуже люблю.. кожного разу коли з тобою щось стається і переживаю за тебе, дуже дякую тобі за твою підтримку. Гето, ти став для мене не просто другом, я не можу жити без тебе.. давай зустрічатись? будь ласка, якщо не хочеш то просто скажи “ні” і ми будемо дальше друзями.. Гето прост..
-Хватить..-Гето заплаканий перервав Годжо.- дякую. ти теж дуже важливий для мене. бляха, я так зараз виглядаю заплаканий.. давай будемо кожного ранку просинатись разом? будемо підтримувати один одного все життя?
-то ти не проти?-мовив Годжо
-так..
Годжо підстрибнув з крісла і міцно обняв заплаканого Гето. вони пішли додому..

*переносимось в день коли почалась історія*

Хлопці зібрались і пішли в це кафе. там вони просиділи і говорили. потів ввечері вони зайшли в магазин за покупками. прийшовши додому вони вибрали фільм і почали його дивитись.
Гето з Годжо лежали в обнімку на ліжку. у фільмі почався спальний момент.Гето подивився на на Годжо, а він дивився фільм і ніби й нічого не було. Гето поцілував Годжо.
-Що таке?
-нічого
-Ммм~ нариваєшся)
-хаха
Годжо поцілував Гето взаїмно. він ліг на Гето і лишав темні сліди на шиї партнера, ніби позначав свою власність.
-а може не треба?- Гето
-ти перший почав)
Годжо спускався нижче і помало знімав одяг Гето.
він спустився на низ і почав задовольняти Гето ротом.
-мм, постагайса не так ского кинчати, давай рагом.
-ГОДЖО, НЕ ГОВОРИ З НАБИТИМ РОТОМ!
-угу..
-аах.. мм. легше..
пройшло пару хвилин і з рота Годжо потекла біла рідина.
-я ж казав зачекати на мене!~
хлопці пробавились ше так довго. вже не звертаючи уваги на фільм вони закінчили.
-фуух, я втомився~-Гето
-ага, я тоже. а хто тепер буде постіль міняти?
-ааее
-а хто кінчав без перестанку?! навіть на мене не чекав!
-ХАХАХАХА

вони жартували і потімняли постіль. так і лягли спати.

-Гето, дякую що ти у мене є. я тебе дуже люблю~
-хпха, я тебе теж.
-Добраніч- Годжо поцілував у щоку Гето і розвернувся спиною до нього.
-добраніч.. Гето обняв Годжо і вони заснули