Розділ 1

пізні нічні поцілунки (божественні)

late night kisses (divine)

Автор оригіналу: blackandwhite_14

Перекладач: Zhāng Míngzhū

 

Попередження: Це переклад фанфіка з англійської мови. Я не є автором. Переклад створювався завдяки декільком перекладачам і словникам. Я намагалась зробити все можливе щоб текст для вас був читабельним і зрозумілим. А ще я залишила оформлення тексту як в оригіналі. Деякі моменти в тексті перекладалися дуже дивно і не зрозуміло, тому я трохи перефразувала їх, але сенс залишився той самий. Цей фанфік написаний по фандому тайського BL лакорну “Мій шкільний президент”. Головний пейринг Тінн/Ґан. Ні фандому ні пейрингу в наявних немає, тому мені довелося поставити фандом “Оріджинал“, тому що без фандому фанфік не публікується. Але це не оріджинал. Оригінальним є фанфік англійською мовою на англійському сайті для фанфіків. Я буду дуже вдячна якщо ви перейдете по посиланню на оригінал і поставите вподобайку чи напишете коментар автору який написав цю прекрасну роботу.

 

Я зробила обкладинку для цієї роботи: https://www.instagram.com/p/CqS1Tc-MZWr/?next=%2F

Дозвіл на переклад я отримала від автора оригіналу. Будь ласка, не публікуйте її на інших сторінках!

 

Ось посилання на нього: https://archiveofourown.org/works/45670531

 

Опис:

Вони ще не перейшли до стадії інтенсивних поцілунків і мастурбації, і хоча ці речі самі по собі були абсолютно дивовижними, Тінн уявляв собі дещо більше, від однієї лише думки про це у нього паморочилося в голові. Він вже давно хотів втілити цей образ в життя, тож думати, що це нарешті станеться, було для Тінна чимось більшим, ніж те, що він міг уявити в даний момент. Звісно, він все одно це сприйняв і намагався цінувати кожну секунду, коли його очі дивилися на те, що було перед ним.

 

Тінн нарешті побачив гарні, ідеальні, припухлі від поцілунків губи Ґана, що розтягнулися навколо його члена. Це було все, на що він сподівався, і навіть більше.

 

 

Розділ 1

Тінн завжди любив губи Ґана. У них було все, що було в ньому, насправді.

 

Тінн любить, як вони виглядають, коли обрамляють його різноманітні посмішки, і йому подобається, як Ґан стискає їх і смокче, коли він зосереджений або глибоко замислений, і як його зуби іноді кусають і відтягують нижню губу, коли він відчуває хвилювання або сором’язливість.

 

Але Тінн захоплюється не лише тим, як виглядають його губи; звуки, які з них виходять, іноді ще кращі. Звичайно, йому подобається, як вони можуть видавати найкрасивіші тони і мелодії, коли він співає (це було буквально те, що змусило Тінна закохатися в нього в першу чергу), але останнім часом це навіть більше, ніж це.

 

Тінну подобається, як губи Ґана торкаються його губ, і йому подобається, як вони торкаються його підборіддя, шиї, плеча і вуха. Йому подобається, як вони задихаються, коли цілуються, – гаряче дихання, що обдуває Тінна, – і йому подобається, як виглядають губи Ґана після цього: червоні, набряклі й сирі.

 

Тінну подобається, як вони скиглять і стогнуть, коли Тінн робить йому приємно. Йому подобається, як спочатку Ґан стискав губи, намагаючись стримати стогін, що хотів вирватися, коли Тінн стискав їхні стегна, але потім він полюбив ще більше те, що інший хлопець не міг не скиглити в глибині свого горла, так чи інакше.

 

Спочатку Ґан трохи соромився тих звуків, які Тінн витягував з нього, навіть якщо Тінн наполягав, що вони йому подобаються. Зрештою, голос Ґана був для нього чимось дорогоцінним, а інший хлопчик звик повністю контролювати його (коли його використовувати, як він звучить, наскільки голосно і т.д. і т.п.), але Тінн вважає, що йому вже вдалося заглушити ці хвилювання.

 

Він пам’ятає, як вперше йому вдалося витягнути з Ґана стогін; його губи нарешті розтулилися і дозволили цьому небесному звуку вирватися назовні. Тінн, на жаль, не бачив, як це сталося першого разу, бо обличчя Ґана було притиснуте до його шиї, але він чув і відчував, як стогін Ґана лунав на його шкірі. Звук пройшов по всій шиї та хребту Тінна, змушуючи його шкіру гудіти і нагріватися, коли він відчував, як вона опускається нижче, а мозок вистрілював всілякі хімічні речовини радості, і серце билося швидше від усвідомлення того, що він змушує Ґана відчувати себе так само добре, як і Ґан змушував почуватися його. Тінн неодноразово демонстрував свій ентузіазм щодо звуку, і Ґан ніколи не намагався зупинити себе від стогонів після цього (хоча він часто намагався (і невдало) зробити їх тихішими).

 

Вони ще не перейшли до стадії інтенсивних поцілунків і мастурбації, і хоча ці речі самі по собі були абсолютно дивовижними, Тінн уявляв собі дещо більше, від однієї лише думки про це у нього паморочилося в голові. Він вже давно хотів втілити цей образ в життя, тож думати, що це нарешті станеться, було для Тінна чимось більшим, ніж те, що він міг уявити в даний момент. Звісно, він все одно це сприйняв і намагався цінувати кожну секунду, коли його очі дивилися на те, що було перед ним.

 

Тінн нарешті побачив гарні, ідеальні, припухлі від поцілунків губи Ґана, що розтягнулися навколо його члена. Це було все, на що він сподівався, і навіть більше.

 

*

 

Вони цілувалися на ліжку Тінна, користуючись тим, що будинок був у них на ніч, оскільки батьки Тінна поїхали до подруги за межі Бангкока. Поцілунки стали більш голодними, а руки залізли під сорочки, торкаючись оголеної шкіри, щоб дослідити її глибше. Дуже швидко обидві сорочки були зняті, викинуті кудись, на що ніхто з них не звернув уваги.

 

Руки Тінна спустилися до подолу штанів Ґана, однією рукою він грався з ґудзиком над блискавкою, а іншою смикав за петлі ременя. “Штани зняти?” запитав він між вдихами, відірвавшись від особливо глибокого поцілунку. Він був твердим, вже деякий час, і, враховуючи постійно зростаючу опуклість, яка впивалася в стегно Тінна щоразу, коли він підтягував низькорослого хлопця ближче, можна було з упевненістю сказати, що Ґан теж був твердим.

 

Він нетерпляче кивнув Тінну, не гаючи ні секунди, перш ніж нахилитися і впитися в його губи ще одним поцілунком, анітрохи не переймаючись тим, що це робить роботу Тінна набагато складнішою.

 

(Втім, він не заперечував. Як він міг заперечувати?)

 

Тінн почав розстібати штани Ґана, і дозволив собі відчути гордість за те, що йому вдалося зробити це так швидко, враховуючи, що Ґан перейшов від поцілунків у губи до поцілунків уздовж шиї Тінна, коли він це робив. Цей хлопець збирався одного дня звести Тінна з розуму, і Тінн знав, що він дозволить йому це зробити; з радістю.

 

Ґан відірвався від його шиї лише тоді, коли штани спустилися приблизно до половини стегон. Тоді він спробував стягнути їх з себе так швидко, як тільки міг. Він ледь не втратив рівновагу, і це було трохи незграбно, але водночас якось гаряче і зворушливо.

 

Здавалося, Ґан не хотів гаяти часу, тож Тінн почав розстібати свої штани, щоб прискорити процес… принаймні, поки Ґан не помітив, що він робить, і несподівано попросив його зачекати. На той час Ґан встиг звільнити принаймні одну ногу від штанів, які були на ньому (серйозно, чому саме сьогодні мав бути день, коли Ґан не носив шорти?).

 

“Дозволь мені це зробити, я хочу це зробити!”

 

Короткочасна розгубленість зникла з обличчя Тінна, натомість на ньому з’явилася приязна посмішка (нетерплячий тон у голосі Ґана був дуже милим, ясно?). Він дивився, як Ґан стягує рештки тканини зі своєї ноги, наче вона ображала його особисто, перш ніж відкинути її кудись убік. Тінн не хотів бачити, куди саме. Все, на що він міг дивитися, це на Ґана перед собою, тепер уже в одних трусах, який швидко прямував до Тінна, що сидів, спершись на руки, схрестивши ноги перед собою. Ґан зупинився, коли дійшов до нього, і повторив його позу: раптом він теж сидів, схрестивши ноги, і поклав руки на стегна Тінна.

 

Раптова зміна темпу трохи збила Тінна з курсу, і він нахилився вперед, щоб подивитися на Ґана трохи ближче. Той знову кусав губу, і Тінн подумав, що це від хвилювання, але якщо подумати, то він не виглядав… схвильованим, власне кажучи. Ну, ні, він, безумовно, виглядав схвильованим, але в його погляді було щось більше, що Тінн не міг розгадати, але виглядало так, ніби він про щось замислився.

 

“Що сталося?”

 

Очі Ґана піднялися, щоб зустрітися з уважним поглядом Тінна, і, здавалося, він трохи завагався, перш ніж відпустити нижню губу, яку стискали його зуби. Серйозно, ця губа колись мала б розболітися, якби Ґан продовжував кусати її так сильно, як він це робив. Тінн сказав би йому про це, якби тільки це не виглядало так гарно, коли він це робив.

 

Здавалося, Ґан знайшов відповідь на те, про що він думав, і виглядав так, ніби збирався щось сказати, тож Тінн знову звернув на нього увагу. Він не міг не відчувати великої цікавості, навіть якщо його розгубленість ще не вщухла.

 

“Можна я… ” Ґан заплющив очі і швидко видихнув через ніс, збираючись з думками, перш ніж продовжити. “Я подумав, що, можливо, цього разу я міг би, знаєш… використати свій рот?”

 

Га?

 

“Щоб… розстебнути штани?” Чесно кажучи, це звучало досить сексуально. Може, він зубами стягне флаєр? А як щодо ґудзика?

 

“Що?!” Голос Ґана став писклявим, і Тінн знову розгубився.

 

“Ні, це не те, що я мав на увазі”. Тінн лише дозволив собі трохи розчаруватися. Зрештою, це звучало гаряче. “Я маю на увазі, не те, щоб я був проти цього чи чогось подібного, просто…” Ґан зробив паузу, а потім зітхнув.

 

Шок від здогадки Тінна пройшов, але він, здавалося, знову був роздратований на себе за те, що не міг просто сказати те, що хотів сказати. Тінн завжди знаходив сором’язливість іншого милою (а іноді й досить сексуальною), але він знав, що з боку Ґана вона не була свідомою.

 

Звісно, Ґан не завжди був сором’язливим з Тінном. Більшість часу він поводився доволі впевнено, особливо коли справа доходила до флірту, але як тільки Тінн фліртував у відповідь (зазвичай на рівень чи два вище від того, з чого починав Ґан), Ґан не знав, як продовжувати. Це виглядало так, ніби він не планував, що це зайде так далеко, що Тінн не міг не знайти кумедним, тому що Ґан безумовно знає, наскільки Тінн до нього прихильний, і все ж він все ще хвилюється, коли Тінн насправді показує це.

 

Зрештою, йому вдалося вимовити свої слова так, щоб Тінн не зміг їх неправильно зрозуміти: “Я подумав, що, можливо, цього разу… якщо ти не проти… може, я міг би, знаєш. Відсмоктати тобі?”

 

Тінн відчув, що його мозок ніби замкнуло. Його брови, мабуть, піднялися вгору, і він знав, що його рот висить відкритим, через що він, мабуть, виглядає дуже тупим, але це було абсолютно неможливо для Тінна не мати якоїсь реакції на це, тому що – тому що Ґан щойно запропонував йому одну з буквальних фантазій Тінна, при цьому сформулювавши її таким чином і запитавши, чи він не проти, і Тінн знав, що згода важлива, але не міг втриматись, щоб не розсміятись від думки, що це може бути не так, що Тінн може відмовити в чомусь подібному.

 

Очевидно, він мовчав надто довго, судячи з того, як Ґан почав відсуватися, повертаючись назад, щоки почервоніли, а очі раптом дуже зацікавилися його власними руками, а не обличчям Тінна.

 

“Нічого страшного, якщо ні, звичайно, я просто…”

 

“Ні, ні, все гаразд!” сказав Тінн, повернувшись до тями, щойно побачивши збентежене блукання Ґана, бажаючи заспокоїти його якнайшвидше.

 

З них обох, зазвичай, Ґан вагався, чи варто розвивати стосунки далі, що цілком влаштовувало Тінна. Він навчився бути терплячим майже до всього, що стосувалося Ґана, ще задовго до того, як вони стали друзями, не кажучи вже про хлопців, і він мав це на увазі, коли казав, що міг би чекати на Ґана роками, якщо б довелося. Тож так, Тінн не дуже поспішав… але й був готовий. Тож щоразу, коли Ґан виявляв ініціативу піти далі, спробувати щось нове, Тінн був готовий піти йому назустріч, навіть якщо він теж нервував. Звісно, він нервував. Але він також був схвильований, і це був Ґан – він хотів зробити з ним все і навіть більше.

 

Тінн взяв Ґана за руки, які лежали перед ним, все ще перебираючи пальцями, і злегка стиснув їх, а його великий палець провів по ребрах Ґанових кісточок, що мало б заспокоїти його. Тінн сподівався, що повідомлення дійшло до нього.

 

Ґан знову закусив губу, але його очі знову повернулися до Тінна, благально дивлячись на них. “Ти впевнений?” – запитав він, невпевненість все ще забарвлювала його голос, і Тінн хотів, щоб вона негайно зникла.

 

“Все більш ніж добре”, відповів він, і він дійсно, дійсно мав це на увазі. “Я дуже хочу, щоб ти це зробив. Обіцяю.” Полегшена і водночас схвильована посмішка Ґана від ентузіазму в голосі Тінна могла б убити його в ту мить, і Тінн був би не проти, якби це сталося. Але тоді він не побачив би, як Ґан робить йому мінет, тож він забирає цю побіжну думку назад.

 

Тінн відсунув частину волосся, що звисало перед очима Ґана, вбік і уважно подивився на нього. “Як ти хочеш це зробити?”

 

Ґан знову прикусив губу, і цей рух привернув увагу Тінна, який дедалі більше очікував. “Ми могли б зробити це прямо тут, якщо ти відкинешся на спинку ліжка?” Його голос був м’яким, але звучав збуджено. Ніби він думав про це так само, як і Тінн. “Я можу лягти тобі між ніг?”

 

Від цієї думки у Тінна голова пішла обертом, і він одразу ж погодився.

 

Він знову відкинувся назад, цього разу спираючись на лікті, щоб краще бачити Ґана. Інший хлопець сповз на ліжко ще нижче. Тепер він стояв на колінах між витягнутими ногами Тінна, поклавши руки на стегна, а пальці вовтузилися з подолом штанів, з яких Тінн все ще не виліз. Вони вже точно були незручно тісними навколо його промежини.

 

Пальці Ґана поворухнулися, щоб розстебнути ґудзик, дія швидка і звична, але потім його пальці зависли над блискавкою, трохи затримавшись. Ґан підняв на Тінна цікавий погляд, і перш ніж Тінн встиг щось сказати, Ґан почав нахилятися вниз.

 

Тінн ахнув, побачивши обличчя Ґана над своєю промежиною, і швидко перемістив свою вагу, щоб спертися на один лікоть замість двох, щоб однією рукою відкинути волосся Ґана з обличчя. Він зробив це якраз вчасно, щоб побачити, як зуби Ґана вчепилися в маленький шматочок металу, трохи поборовшись з ним, а потім він потягнув його вниз. Повільно.

 

Зникнення тиску на ерекцію Тінна було одночасно і полегшенням, і розчаруванням, але бачити Ґана з головою над його (хоч і все ще одягненим) членом було достатньо, щоб якось змусити Тінна стати ще твердішим, ніж він вже був. Ґан нахилився, щоб стягнути штани з Тінна, а той трохи підняв стегна, щоб допомогти йому, так само охоче продовжуючи, як і інший хлопець.

 

Коли штани були зняті, Ґан ліг між ніг Тінна, поклавши лікті по обидва боки його стегон, і простягнув руки, щоб намацати довжину члена Тінна крізь залишки тканини боксерів. Він повільно витягнув його, стягнувши труси Тінна рівно настільки, щоб його член вивільнився.

 

Ґан більше не дивився на нього, надто зайнятий розгляданням члена перед собою і кулака, який він стиснув навколо його основи. Він повільно погладжував його. Тінн міг сказати, що він трохи нервує, що не було несподіванкою. Цілуватися було досить легко, і вони обоє мали досвід торкання себе руками перед тим, як торкатися одне одного, але ніхто з них ніколи раніше не робив і не отримував мінет. Це було щось абсолютно нове для них обох.

 

Тінн трохи провів пальцями по волоссю Ґана, заспокоюючи його, але водночас і підбадьорюючи, бо кулак Ґана відчувався добре, і думка про те, що він кінчить надто рано в цьому сценарії з усіх можливих, звучала як справжній кошмар.

 

Потім нізвідки, без попередження, Ґан знову почав нахилятися; рука все ще тримала член Тінна, щоб спрямувати його туди, де він мав бути. Член Тінна опинився перед його губами, а потім він побачив, як Ґан розтулив їх…

 

Відчуття язика Ґана на голівці його члена було надто приємним, щоб описати словами. Чомусь Тінн не очікував, що він буде таким гарячим, але він був мокрим і гарячим, і, чорт забирай, Ґан обертав язиком навколо його головки, а його губи змикалися навколо нього…

 

Тінн хотів продовжувати дивитися, справді хотів, але його голова відкинулася назад, а очі заплющилися, коли з горла вирвався стогін, низький і повний. Ґан продовжував свої рухи, взявши ще трохи Тінна в рот, і тепер він вже повністю смоктав головку Тінна, і Тінн ніколи не уявляв, що мінет може бути таким приємним.

 

Він відчув, як щось тверде випадково шкрябнуло по його чутливій шкірі; це були зуби Ґана, як він одразу зрозумів. Його стегна трохи подалися вперед від несподіваного відчуття, що змусило Ґана закашлятися, не очікуючи раптового вторгнення. Тінн повернувся від блаженства, яке наповнювало його розум до цього звуку, і з його вуст ось-ось мало зірватися вибачення, бо він справді не хотів цього робити, але Ґан лише трохи сильніше втиснув його стегна в матрац, утримуючи його там, поки він якось примудрявся дихати через ніс, а потім просто… продовжив.

 

Тінн знову дивився на нього зверху вниз і бачив, як Ґан взяв у рот ще трохи його члена. Він бачив, як більша частина його члена зникає в роті іншого, і бачив, як язик Ґана натискає і рухається по його довжині. Це була найеротичніша річ, яку Тінн коли-небудь бачив. Одного цього видовища було достатньо, щоб Тінн кінчив, і він відчув, що хоче відвести погляд, щоб протриматись довше, але також не міг відірвати очей.

 

Пальці Тінна залишилися у волоссі Ґана, і в міру того, як рухи ставали все більш заохочувальними, вони злегка скручували і тягнули з кожним новим стогоном, який видавав Тінн, і з кожним дюймом його члена, який Ґану вдавалося занурити глибше.

 

Він був зачарований тим, як Ґан рухав ротом: повільні коливання вгору і вниз, губи тягнулися по його довжині, язик кружляв навколо головки, коли він досягав вершини, а потім знову опускався вниз. Він думав, що бачив все це, але потім очі Ґуна почали трохи сльозитися, коли він спробував взяти Тінна ще глибше і швидше, ніж він це робив, і він закляк, перш ніж відірватися і злегка закашлятися. Незважаючи на те, що це виглядало гаряче, Тінн переконався, що він дав йому зрозуміти, що можна сповільнитися, але Ґан виглядав ще більш рішучим у своїх діях, ніби приймав це як виклик, і що ж… з огляду на те, як Ґан змушував його почуватися, Тінн не збирався його зупиняти.

 

Це було дуже, дуже збуджуюче – бачити, як Ґан так рішуче намагається зробити йому приємно, завжди намагається зробити все можливе, коли він справді хоче цього. І хоча Тінн не хотів відводити погляд, він також не міг не заплющити очі від задоволення, яке відчував, коли Ґан брав у рот все більше і більше, підбадьорюючись і заохочуючись тим, що чув і відчував реакцію Тінна на все це.

 

У голові Тінна вже починало ставати блаженно порожньо, але він раптом згадав, як добре його хлопець реагує на похвалу, і незабаром слова самі потекли з його рота без жодних роздумів.

 

“У тебе дуже добре виходить”, сказав Тінн, затамувавши подих перед тим, як продовжити, бо Ґан, можливо, був новачком у цьому, але Тінн теж, і йому було так добре, що він просто мусив сказати про це Ґану: “Мені так добре, крихітко”. Він бачив, як усміхнулися очі Ґана, почувши комплімент і знайому кличку, і, незважаючи на те, що його обличчя почервоніло (більше, ніж раніше, адже Ґан, мабуть, відчував, що очі Тінна дивляться прямо на нього), впевненість у своїх діях зростала.

 

Його голова гойдалася вгору і вниз по члену Тінна в більш рівномірному темпі, і трохи швидше, ніж раніше, і Ґан виглядав таким гарним: обличчя червоне, очі сльозяться, губи розпухли і смокчуть член Тінна. Він відчував, що наближається до небезпечного фінішу.

 

Він спробував ще трохи потриматись, але стегна знову почали вигинатись, а Ґан давно забув, що їх треба стримувати будь-яким тиском. Він не міг не зустрітися з ротом Ґуна, в якому було все більше і більше Тінна. Ґан знову трохи захлинувся, здивований цим рухом, але цього разу йому вдалося втримати Тінн у роті. Його очі піднялися, щоб зустрітися з очима Тінна, і це був перший раз, коли вони зустрілися очима відтоді, як Ґан почав, і, чорт забирай, що за лайно.

 

Те, як його очі дивилися на нього, крізь вії, трохи заплакані, його погляд був трохи здивованим і запитальним, але також і ошелешеним, загубленим у тому, що вони робили, так, як Тінн уявляв собі його власні очі, напевно, теж виглядали. І все це в той час, коли Ґан все ще тримав у роті більше половини твердої плоті Тінна.

 

“Вибач, вибач, я просто…” Тінн зробив ще один вдих, перш ніж знову ковтнув, ледве встигаючи за тим, що він намагався сказати: “Чорт, ти так гарно виглядаєш”

 

Ґан дивився прямо на нього, коли Тінн говорив це, і тому він легко міг помітити, як Ґанове обличчя почало червоніти ще більше, ніж раніше. Навіть його вуха почервоніли. Тінн ніколи не втомлювався змушувати свого хлопця відчувати себе схвильованим.

 

Його очі почали виглядати сором’язливими, але Ґан також не збивався з темпу, який він встановив, спускаючись на член Тінна. Якщо Тінн і думав, що йому було приємно раніше, то це було ніщо в порівнянні з тим, що було зараз; Ґан дивився на нього, коли він продовжував. Тінн бачив скляний погляд Ґанових очей, бачив, як вони трохи примружилися від відчуття, що член Тінна вдаряється в його горло, бачив його губи чіткіше, ніж раніше, як вони рухалися вгору і вниз і…

 

Тінн знав, що більше не витримає. Він глибоко вдихнув і ще більше заплутався пальцями у волоссі Ґана, а потім почав обережно відштовхувати його голову від себе. Ґан зрозумів натяк і повністю відірвався – ниточка слини все ще з’єднувала його з кінчиком члена Тінна, що витікав, – і саме це зробило свою справу.

 

Одна з рук Ґана обхопила основу члена Тінна, коли він відривався, але не минуло й двох рухів, як Тінн почав кінчати, стогнучи і виливаючи свою сперму на кулак Ґана.

 

Видовище було занадто сильним, і Тінн більше не міг підтримувати себе на лікті. Він швидко впав на спину, вдарившись головою в подушку позаду себе, з заплющеними очима від блаженства, яке він відчував, оргазм повільно прокладав собі шлях по його тілу.

 

Ґан швидко наслідував його приклад. Він притиснувся до Тінна так, ніби вони були шматочками пазлу, що мали так і залишитися. Тінн обняв Ґана за плечі і притягнув його ближче, цілуючи у волосся, що спадало трохи нижче підборіддя. Він відчував, що член Ґана все ще стоїть, бо його промежина впиралася в його стегно.

 

Він повернув своє тіло обличчям до Ґана трохи краще, і рука, яка не обіймала плечі нижчого хлопця, потягнулася до все ще прикритої ерекції, злегка погладжуючи її через тканину. З губ Ґана вирвався стогін, і він ще сильніше зарився обличчям у шию Тінна, важко дихаючи.

 

“Ти теж хочеш мій рот, крихітко?” запитав Тінн, втомлений, але більш ніж готовий зробити те, що Ґан щойно зробив для нього. Він хотів, щоб йому теж було добре.

 

Ґан похитав головою і сказав найбільш розбитим голосом, який Тінн коли-небудь чув: “Н-ні, тільки твою руку, будь ласка”. Тінн не думав, що можна любити голос Ґана більше, ніж він любить зараз, але чути, як він звучить, чути, як він благає зламаним голосом, і знати, що він був причиною цього, змусило його відчути себе божевільним. Він хотів чути більше цього голосу.

 

Тінн засунув руку в боксери Ґана і витягнув його член звідти. Він почав повільно, але впевнено погладжувати член Ґана, проводячи великим пальцем по щілині так, як він знав, що Ґан це любить, збираючи сперму, яка почала там утворюватися, і розподіляючи її по його члену. Несамовиті звуки, що виривалися з вуст Ґана, були схожі на райські, і Тінн міг сказати, що його хлопець довго не протримається.

 

Його рухи ставали дедалі швидшими, оскільки рука на шиї притискала його до себе все ближче, час від часу перериваючись скиглінням і стогонами – пронизливими, надривними. Хватка іншої руки, якою Ґан тримав його за талію, стала міцнішою, коли його стегна тремтячими рухами штовхалися в кулак Тінна.

 

Рука, яка не звикла смикати його хлопця, послабила хватку на його плечах, і він пересунув її, щоб провести пальцями по волоссю Ґана, а потім злегка потягнув за нього, жестом запрошуючи Ґана поглянути на нього. Тінн хотів побачити обличчя Ґана. Він мусив.

 

Ґан підняв голову з того місця, де він ховався, і подивився на нього. Його очі були червоні від попереднього, щоки розчервонілися від задоволення, яке він відчував, а губи… ну, що ж. Ґан, мабуть, кусав їх, і, не гаючи ні секунди, Тінн нахилився, щоб поцілувати їх. Ґан жадібно цілував його у відповідь, його руки міцно стискали Тінна, явно наближаючись до кульмінації.

 

Поцілунок став глибшим, язик Тінн впився в рот Ґана. Його кулак почав рухатися швидше, хватка стала міцнішою, великий палець кружляв і впивався в голівку члена Ґана м’яко, але цілеспрямовано. Тінн відчув, як затремтіли стегна Ґана, а потім він важко вдихнув у поцілунок, перш ніж відірватися, і випустив зломлений стогін, коли нарешті кінчив. Його очі були заплющені, і оргазм зробив його тіло піддатливим до Тінна, який у відповідь лише міцніше обійняв його.

 

Ґан завжди добре виглядав після кульмінації, але цього разу він виглядав особливо добре. Все його тіло почервоніло і розслабилося на ньому, втомлене, але задоволене. Тінн нахилилася, щоб поцілувати родимку на його щоці, і не міг втриматися від легкого сміху, коли робив це. Кохання, що переповнювало його тіло, треба було якось виплеснути, тож він поцілував Ґана в родимку, в губи, в чоло, в повіки, а потім обійняв його тісніше і міцніше, ніж раніше, – кохання наповнювало кожну частинку його тіла, аж паморочилося в голові.

 

“Я кохаю тебе”, ніжно промовив Тінн, впиваючись поцілунком у трохи вологе волосся свого хлопця.

 

Ґан випустив ще один подих, який звучав так само задоволено, спокійно і закохано, як і Тінн. Він відчув, як Ґан обійняв його ще міцніше, а потім знову подивився йому в очі, посміхаючись. “Я теж тебе кохаю”.

__________________________________________________________________________

Залишайте свої коментарі та пишіть свою думку про цю роботу. Ще раз велике дякую автору за цей фанфік і за можливість перекласти його рідною мовою для україномовної аудиторії. Дякую всім за увагу <3