У темному лісі

Дівчина бігла лісовою стежкою не розбираючи дороги і нерідко спотикаючись о каміння, що лежало на шляху та великі гілки дерев. Сльози, ніби навмисне намагалися затьмарити погляд, незважаючи на те, що молода особа всіляко намагалася зупинити потік солоної рідини з очей. Гарчання за спиною ставало все гучнішим і ближчим, але серце билося о грудну клітку, ніби птах у неволі, набагато голосніше, поступово приглушуючи всі інші сторонні шуми. Молода жінка різко зупинилася. Дідько, ні. Величезна кам’яна стіна в яку вперлася діва, не мала видимих кордонів, а значить доведеться слідувати вздовж цієї самої стіни, що зробить дівчину надто легкою мішенню для тварин позаду.

І все-таки, обернувшись і маючи намір втекти в інший бік, дівчина зіткнулася віч-на-віч з ліканом, який тут же кинувся на юну міс. Однак, коли мадемуазель збиралася прийняти удар, він не пішов за нею. Натомість щось тепле обпекло її щоку, змусивши розплющити очі. І було б краще, якби вона тримала їх закритими. Всі перевертні розійшлися по обидва боки і втупилися в загадкову жінку, яка з’явилася немов нізвідки. Лише через пару секунд шоку дівчина нарешті подивилася на розірвану тушу монстра, який був убитий за секунду до розправи над юною міс. Знову глянувши на обличчя незнайомки, вона побачила на ньому зловісну посмішку, що оголила ряд білосніжних зубів.

— Біжи, якщо хочеш жити. — ледь чутно мовила жінка.

Дівчині не потрібно було казати двічі. Як тільки вона почула, що слова вислизнули з чужих вуст, міс тут же схопилася зі свого місця і побігла вздовж величезної стіни. Обернувшись в спробі оцінити ситуацію, дівчина побачила, як темноволоса дама повільно йде за наміченою жертвою, а серце панянки б’ється швидше при наближенні смерті в особі прекрасної богині.

Оббігши небезпеку, що наближалася до неї, дівчина попрямувала далі в ліс, далі від масивних кам’яних стін, які, здавалося, не були ключем до порятунку, а лише таїли в собі більше загрози життю. Ліканів на шляху не було, бо всі вони поступилися місцем іншому, сильнішому мисливцеві. Безліч дрібних ярів, які доводилося перестрибувати і якнайшвидше піднятися на ноги, гілки, які нещадно шмагали дівчину по обличчю і оголеним частинам тіла, а також втома в ногах, яка повалила дівчину на землю.

Нарешті дівчина впала, але, зрозумівши цю помилку, спробувала втекти від свого ката повзом. Не минув і пари сантиметрів, як на тендітну спину дівчини приземлилася чужа шпилька, прибивши її до сухого ґрунту.

— Ні, — приречено простогнала дівчина, все ще маючи намір вирватися на волю.

— Як шкода. — медовий голос долинув звідкись згори. — Ти так відчайдушно боролася за своє життя. Мушу визнати, це була досить весела гра. Прикро, що це так швидко закінчилося.

Єдине, що вона відчула, це те, що її виснажене тіло підняли з землі, як ганчіркову ляльку, і притиснули до стовбура сусіднього дерева. Золоті очі, що палали небезпекою, з цікавістю та азартом вивчали здобич, що так вдало з’явилася на шляху. Весь цей час пані відчувала напругу невідомості. Таємнича жінка проводила довгими пальцями по різних частинах тіла, часто зупиняючись на виступаючих венах і змушуючи дівчину здригатися від відчуття холодної шкіри.

Коли дама несподівано вчепилася в шию панянки, вона пищала, виставляючи руки вперед, щоб спробувати хоч трохи відштовхнути від себе хижака. Все її тіло здригнулося від відчуття язика в чутливій зоні. Воно відреагувало ще бурхливіше на чужі зуби, що раптом врізалися у шкіру, ніби намагаючись вирвати шматок м’якої плоті.

Темний ліс наповнився гучними криками, що хвилювали всіх його мешканців. Однак, коли незнайомка спустошила молоде тіло, розум дівчини поступово почав розпливатися, змушуючи ридання вщухнути, а сама панночка подумки попрощалася з усіма своїми рідними і близькими. Але під час зворушливого звернення до батька дама раптом припинила свої дії, відірвавшись від такого солодкого місця та спрямувавши погляд на жертву із хижою посмішкою на вишневих губах.

— Ти інакша. — сказала старша жінка глибоким голосом, вивчаючи свій слід. — Думаю, я залишу тебе.

— Що… — тихо сказала молода міс — прошепотіла — відчуваючи, як її свідомість поволі покидає її. — Що ти, чорт забирай, таке?

Золотоока жінка тихо всміхнулася, перш ніж молодиця почула розрив тканини і раптовий холод, що охопив усе її тіло. Лише пізніше дівчина усвідомила свою наготу перед диявольською істотою, що стояла перед нею, але думка про те, щоб сховати її, була тепер на останньому місці. Відразу після думки про те, що її кат – досить приваблива дама середніх років.

Помітивши, що її здобич не чинить опір, незнайомка вирішила змінити позиції. Тепер юна міс сиділа на чужому коліні, яке впиралося в пучок нервів, змушуючи її борсатися з останніх сил, залишаючи все нові і нові сліди на чужому білястому вбранні. Жінка досить чуттєво провела м’якими губами по і без того блідій шкірі, періодично покусуючи ділянки, які особливо привертали її увагу, і галасливо зітхаючи.

Дівчина, яка втратила всі сили чинити опір, могла лише спостерігати за діями дами і ковтати власні сльози. Язик пані торкнувся чутливого виступу, на що дівча могло тільки втомлено і мляво застогнати, не в змозі запротестувати інакше. Пані тільки посміялася з такого жалюгідного опору. Їй подобалася боротьба жертви за її далеке і повільно вислизаюче життя, можливо, вона навіть поспішила, коли позбавила дівчину життєвих сил, але дама не відчувала з цього приводу особливої провини або жалю. Це молоде створіння було схоже на німфу, у якої замість крові тік солодкий нектар. І це так сколихнуло свідомість жінки.

Нарешті залишивши сосок дівчини в спокої, дама рушила вниз, пробігши по її плоскому животу, боках та округлих стегнах. Закинувши ноги молодої жінки на плечі, темноволоса пані опинилася на одному рівні з лобком дівчини, розвівши стегна в сторони і відкривши його ще ширше. Старша дама уткнулася носом в кучері панночки, вдихаючи чудовий аромат чужого хвилювання і посилаючи приємну хвилю райської насолоди по всьому тілу дівчини, що тільки виснажено посміхнулася.

Це явно не найгірша загибель. Принаймні, вона помре в солодких муках оргазму, багато хто, швидше за все, мріяв би зустріти свій кінець під час статевого акту, особливо з такою прекрасною богинею. Нарешті дама приступила до своїх пестощів, від яких мадемуазель ахнула від подиву. Ця жінка явно володіла ротом і використовувала його за призначенням. Незнайомка вміло грала з темпом, діючи повільно і м’яко, потім різко прискорюючись, вибиваючи повітря з легенів жертви.

Коли задоволення досягло свого піку, дівчина відчайдушно смикала кінцівками і навіть намагалася схопити таємничу даму за чорні кучері, але жінка придушила ці спроби в зародку, покусуючи клітор досить сильно, щоб попередити її. Незабаром таємнича господиня додала пальці до свого божественного язика, занадто сильно розтягнувши досить вузький отвір, явно не розрахований на такі навантаження. Цей ліс, здається, не матиме спокою від жалібних криків дівчини. Принаймні сьогодні ввечері. Спочатку було моторошно боляче, незважаючи на те, що у дівчини вистачало природньої рідини, але дама, дивлячись в очі дівчині, штовхалася в неї все сильніше і сильніше, завдаючи все більшого болю.

Проте з часом панночка почала отримувати задоволення від цих тортур, закидаючи голову назад і голосно вигукуючи якісь незрозумілі фрази. Все досить швидко зупинилося. Дівчина навіть не встигла усвідомити, що вже близька до фінішу. На свій подив, вона хотіла — ні, прагнула — повторити статевий акт, але старша жінка вирішила інакше. Господиня просто взяла дівчину на руки, ніби вона нічого не важила, і перекинула через плече, ніби щойно зловила здобич, якою була дівчина.

Що з нею тепер буде? У всякому разі, ця таємнича мадам не вбила її відразу, хоча у неї була така можливість, тому на це була якась причина. І дівчина могла припустити, тільки припустити, що це буде запорукою її життя. Повністю поглинута своїми думками, дівчина повернулася в реальний світ, опинившись у величезному і багато прикрашеному місці, що волею-неволею змусило юну міс відкрити рот від подиву. Про таку розкіш молода пані навіть не мріяла.

Незважаючи на те, що огляд був значно обмежений і розмитий, дівчина все одно жадібно розглядала все, що потрапляло в її поле зору. Через закладені вуха, що заважали нормальному сприйняттю звукової інформації, міс змогла почути ще кілька голосів, явно відмінних від її викрадача. Вони були трохи вищими, але неможливо було почути слова і зрозуміти, про що саме йде мова. Незабаром вони вщухли, і господиня повернулася на свій незвіданий шлях.

Панночку опустили на м’яку поверхню, а вона, зрозумівши, що лежить на ліжку, обережно відкинулася на спину, дивлячись у стелю. Через пару хвилин дівчина зашипіла від різкого болю, спрямувавши погляд на пекуче місце та сподіваючись побачити причину. Сівши поруч, жінка наклала своєрідну пов’язку, імовірно, покриту спиртом, на рану, яка вже перестала кровоточити. З турботою, як здалося дівчині, темноволоса жінка витирала засохлу кров і обробляла рани, заодно милуючись виконаною роботою.

— Подряпини від цих істот можуть зіпсувати загальну картину, але погодься, це додає певної атмосфери. — сказала жінка з усмішкою на прекрасному обличчі.

Можливо, так воно й було.