Розділ 1

Привід для того, щоб стати героєм, наче світився звідусіль. Діти, підлітки та дорослі, що йшли додому почали дивитись на новини по телевізорах, що розставлені в місці. Всесильний знову вступив у бій і виграв, врятувавши при цьому людей. І хіба після цього він не ідеал? Від нього так і хотілось надихатись.

Цю передачу по новим помітив і головний герой, який тільки но купив новий випуск журналу шьонену і йшов додому. Серце стискалось від того, як якому подобався цей герой. Поглянувши на обкладинку купленого предмета, він знову усміхнувся. Не зважаючи на те, що траплялось в школі його мрії були зроблені із найсильніших елементів, які тримались й досі. Сам хлопець теж не збирався здаватись, тому з усмішкою до вух пішов додому, де його чекала його матір. Вона, напевне, так хвилюється, що її син затримався після школи на п’ятнадцять хвилин, адже з друзями він не гуляв, а жахливі новини , що відбуваються в місці нагадали неприємні думки.

Зайшовши додому, хлопець зачинив двері та голосним тоном сказав:” Мамо, я Дома!”, щоб його точно почула зеленоока жінка. Вона виглянула з кухні й усміхнулась. Десь звідти почувся приємний запах каррі, а також розмова людей з телевізора.

– Переодягнись та приходь на кухню,- сказала матір після чого вернулась до роботи. Напевне вона змучилась, адже сама прийшла з роботи годинку тому, а вже крутиться біля плити.

Не пройшло й десяти хвилин як вже за приємним запахом зі сходів біг хлопець. Біла футболка та чорні штани на яких був невеличкий малюнок із Всесильним.

– Як у школі, Ізуку?-,  спитала матір розставляти гарячі тарілки на стіл.

– Та все як завжди, сьогодні дали оцінки за підготовчі екзамени для того, щоб поступити в старшу школу. У мене 98 балів зі ста! Ці дві помилки були такі дурні, мені ніяково стало, коли вчитель пояснював їх,- Мідорія ніяково поглянув та посміхнувся, сідаючи за стіл. Мати включила якусь іншу передачу окрім новин.

-ітадакімас! (Я смиренно отримую),- сказав хлопець, склавши руки у молитвельному жесті. Фраза за застосуванням співвідноситься з фразою «Смачного». Але буквально висловлює подяку всім, хто причетний до приготування, вирощування або полювання, й вищим силам, що забезпечили їжу.

Повторивши дію жінка теж приступила до їжі.

– Дякую, мамо, це було дуже смачно!,- сказав Ізуку доївши білий рис із солодко-кислим соусом і знову промовив пошепки:” Ітадакімас”, закінчивши ритуал трапези.

Піднявшись хлопець, побіг у свою кімнату, яка так і сіяла від яскравих посмішок Всесильного. Взявши свій жовтенький портфель, Ізуку пробігся очима по щоденнику. Тут була й та оцінка, про яку розповідав матері, але та йому довіряє і без доказів з підписом вчителя. Поглянувши на домашнє завдання він почав його робити у зошиті з мерча всесильного.

………………………..

Пройшло лиш годинка і електронний годинник запіщав, що заставило вимкнути його. Відірвавшись від роботи він закрив підручник. Вчитись було важко. Голова кипіла і думати було нереально.

Він переглянув розклад, що був написаний на спеціальному плакаті з ВСЕСИЛЬНИМ. І склав книги до наступного дня.

Хлопець поглянув у коридор і зачинив двері на замок. Увімкнувши лиш настільну лампу він дістав просто коробку із різними деталями.

Всі знали його як Деку – без здібностей. Але мрія, щоб стати героєм не затухала, як крихітний вогник, зо потрапив у завірююху, але отримав теплі руки, що захищають від вітру. Ось тому він під журналами шьонен про героїв купив книги про механіку та робототехніку, а після вивчив це. Тому у нього вийшло створити, щось, хоч це і виглядало не акуратно, але свою функцію воно виконувало. На це пішло багато часу та ще більше старих матеріалів із сімейного гаража. Прикриваючи це “завданням для школи”, він використовував довіру матері і робив щось подібне на якусь здібність.

Звісно перші спроби не були вдалими, адже він хотів одразу створити те, що припало до душі в книзі. Але після декількох невдалих спроб він все ж таки переступив через гордість і зробив щось легке і так до найважчого.

Після покупки такої книги він почав в зошитах описувати, як модна відтворити здібність з механіки. Тепер він й справді розумів це. Звісно, його випробування техніки закінчувалось на чомусь легкому, але він пишавсч собою. І навіть показав матері цей експонат, на що вона його похвалила. Напевне володарка яскравих смарагдово очей думала, що її син вирішив стати підтримкою для героїв, але хіба її це могло зменшити її любов до нього? Вона лиш сказала декілька добрих слів про роботу та старання сина і сказала, що хотіла б ще такого побачити. Це буде надихнуло й підбадьорило його, тепер він їй не брехав і розповідав про матеріали, які візьме та, яку книгу купить.

720 слів
———
♡