Розділ 1

Вони лежать в теплому ліжку, сховавшись під товстою, хутряною ковдрою. Нічого більше не хочеться в холодну, зимову ніч.

Рандві м’яко утикається в шию войовниці, ніжно торкається її шраму і вдихає солодкий аромат шкіри. Сьогодні вона пахне травами після купання. Ейвор розплющила очі і повільно повернула голову в бік дівчини, заглянувши в її крижані, але чуйні очі.

— Не спиться? — тихо промовила Ейвор
— Я думаю про тебе…
— Але ж зараз ми разом, не потрібно ні про що турбуватися, — сказала войовниця, м’яко торкнувшись її золотого волосся рукою.

Ейвор підвелася, спираючись на лікті і ласкаво провела рукою, окресливши контур обличчя русої. Тіло дівчини так і манило до себе, і сестра Вовка вирішила не опиратися цьому.

Вона нахилилася до Рандві і м’яко торкнулася її губ своїми. Серце на мить завмерло, але потім продовжило стукати з ще більшою силою. Язик Ейвор неспішно проник всередину. Рандві закрила очі і повністю піддалася назустріч задоволенню.

Сестра Вовка щільно притулилася до світловолосої своїм тілом і неквапливо спустилася нижче, поцілувавши ключицю. Рандві на секунду відкрила очі і стикнулась з поглядом войовниці. У ньому майнула ніжність, нехарактерна для неї — вічно серйозною і владної. Не втримавшись, дівчина знову потягнулася за поцілунком.

Вони м’яко розірвали поцілунок і рука Ейвор повільно сповзла по ключиці вниз, добираючись до лляної сорочки, стягуючи її з тіла Рандві. У момент, коли її владно стискають, дівчина усвідомлює всю силу войовниці. Тканина піддається і Ейвор проходиться пальцями по оголеній шкірі, змушуючи світловолосу напружуватися і втягувати живіт.

Сестра Вовка ласкаво стиснула груди Рандві, від чого та шумно видихнула.

— Зніми це … — руки дівчини потягнулися до гудзиків на сорочці войовниці, і вона швидко розстебнула їх.

Ейвор скинула з себе останній клаптик одягу і почала досліджувати тіло дівчини. Рандві божеволіла від цих умілих ласк. Варінсдоттер завжди заводила її за лічені хвилини. Та так, що паморочилося в голові.

— Тобі подобається?

Медоволоса ствердно кивала головою, не в силах вимовити ні слова. Її дихання збилося, а тіло пробивало дрібне тремтіння. Внизу все вже намокло.

Ейвор спочатку погладжувала її рукою по животу, потім по оголеному стегну, повільно пробираючись до заповітного. Рандві нетерпляче ворошилась, видававши при цьому не гучний стогін, і закусила нижню губу.

— Пам’ятай, нам не можна сильно голосно кричати. — томно вимовила войовниця.

— Але я не можу тихіше …

Сестра Вовка підвелася і стала розглядати свою кохану. Вона просто чудова: така солодка і м’яка.

Ейвор з нетерпінням розсунула ноги дівчини, висунула язик і з насолодою провела їм по ніжним і мокрим від ласки складкам. Рандві сіпнулася і голосно застогнала. Сильні руки войовниці міцно утримували її, не даючи можливості рухатися.

Варінсдоттер обвела язиком клітор і стала м’яко смоктати його.

— Ейвор, кохана, — застогнала Рандві. — Я більше не можу…

— Не можеш що? — на секунду відірвавшись від свого заняття, лукаво запитала Ейвор.

Войовниця м’яко провела язиком, ніби вимальовуючи візерунки, спостерігаючи за емоціями на обличчі Рандві. Потім вона опустилася до входу, проникаючи в лоно досить глибоко, як тільки могла. Сестра Вовка вміло пестила дівчину і повільно підводила її до оргазму.

— Не можу більше стримувати себе …

Ейвор посміхнулася і, відірвавшись від свого заняття, вп’ялася в припухлі губи Рандві поцілунком. Рука легенько стиснула сосок дівчини. Варінсдоттер припала губами до грудей золотоволосої, тим самим викликавши у неї черговий гучний стогін.

Рандві лежала на м’якій ковдрі, її очі були прикриті від задоволення, а ноги широко розсунуті. Ейворі припала до вигину шиї коханої, утикаясь носом в згин, збільшуючи швидкість поштовхів. Дівчина до болю впивалася в плечі войовниці, відчуваючи, як всередині все стискається, надійно обхватуючі довгі і вмілі пальці сестри Вовка.

Медоволоса швидше заворушила стегнами, намагаючись якомога скоріше злитися з коханою. Їхні обличчя розчервонілися від збудження, а тіла були вологими від поту. Рандві щосили намагалася не звиватися і не кричати під Ейвор, але це було майже неможливо, особливо коли войовниця стала набирати темп.

Оргазм не змусив себе довго чекати. Рандві, наостанок, поцілувала кохану, потім почала скрикує її ім’я. Дівчина вигнулась дугою і сильно стиснулася навколо пальців сестри Вовка.

Ейвор ненадовго завмерла, дивлячись на свою дівчинку зверху вниз, милуючись прекрасним видом. На щоках Рандві проступив рум’янець, а її тіло продовжило час від часу здригатися.

— Ти найкраща, — не витримавши, сказала дівчина.

— Пробач, я не знаю, що на мене найшло … — винувато відповіла Ейвор.

— Мені багато разів снилося наше кохання, — тихо сказала Рандві.

Войовниця нічого не відповіла. Вона просто зарилася носом в шию золотоволосої і прикрила очі. Їй було легко і добре з цією людиною. Вона вже й не думала про своє минуле та інше. Тут і зараз вона з Рандві, більше їй нічого не потрібно було.