розділ І
від вареники з вишнями
ТРОЯНДОВЕ ВИНО
РОЗДІЛ 1
5 вересня 19:00
-«Хух,нарешті закінчила»-прошепотіла. я, лігши на ліжко в свої новій кімнаті, в своєму новому домі. Краєм ока є дивилася на вікно, яке виходило на територію університету і на те як дим помалу наповнює простір.
«Я змогла це зробити, здійснити свою мрію та поступити в УКУ на психологію»-подумала я, не вірячи, що нарешті втекла з дому і зможу змінити своє життя.Ще з дитинства, коли в мами і тата почалися проблеми в стосунках, а у мене не прийняття ситуації, а зголом і самої себе, я пообіцяла собі, що розберуся з цим і постараюся допомгти іншим.
-«Ти знову куриш?»- запитала, виходячи з душу, моя найкраща подруга Настя.
З Настьою ми знайомі з дитинства. Ми жили в одному під‘їзді, а подорослівшаши разом пішли до школи, навіть зараз ми живемо разом. Я не уявляю своє життя без неї та її підтримки. Вона завжди поруч, саме Настя пережила всі важкі періоди мого життя зі мною, їй відомо про мене все. Я завжди була впевнена, що вона ніколи не завдасть мені шкоди.
-«Пробач» тихим голосом сказала я
-«Я нарешті розібрала всі речі, може сходимо погуляємо?»-запропунувала я.
-«ОГО,ЗІ МНОЮ?!»-запитала Настя з насмішкою. Блондинка підійшла до мене. І я знову переконалася, що вона завжди виглядає на всі 100%.
-«Всенсі? Я завжди приділяля тобі достатньо уваги»-незадоволено зауважила я
-«Головне слово-приділяЛА, відтоді як ти почала зустрічатися з Антоном, то взагалі перестала звертати на мене увагу»- сказала Настя, надувши губи. Їй завжди не подобався мій хлопець. Я думала, що ця неприязнь з‘явилася через те що я жалілася їй на деякі недоліки наших стосунків і часті сварки. Вона завжди казала мені розійтися з ним до того як ми будемо вчитися в одному університеті. Бо після цього, це буде важче зробити. (Антон-студент третього курсу, він також навчається на спеціальності психологія).
Я завжди хотіла бути ближче до нього, тому, моє бажання поступити саме у Львівський ВУЗ було дуже сильним. Так я надіялася якось врятувати наші стосунки, в яких я почувала трохи самотньою.
-«Перестань! Так що? Давай підемо кудись. Через два дні починається навчання, а ми ще жолного разу нормально не погуляли»
-«Дай мені пів години і я буду готова»-сказала Настя, почавши шукати фен.
-«Добре, але давай не так, як завжди»- додала я, і також почала збиратися.
5 вересня 20:00
Вечір почав помалу наповнюти вулички Львова отмосферою осені. Всюди пахло кавою, світилися ліхтарі, які освітлювали доріжки, вкриті червоно-жовтим листям. Атмосфера цього міста завжди викликала в мене неймовірні емоції.
-«Так, а куди ти мене ведеш»-з недовірою запитала мене Настя
-«Я знаю тут одне кафе, недалеко від гуртожитку, ми майже прийшли»-відповіда я
Повернувши за ріг ми опинилися у тихій вуличці, в кінці якої доносилася музика та голоси людей.
«Ось, бачиш, це «Дзиґа»-моє улюблене місце»-сказала я і поглянула на Настю.
Вона розглядала дивну за конструкцією будівлю з масою катрин, виставок та розписів. Ми піднялися на другий поверх та сіли за столик біля величезного вікна. Сьогоді тут дуже гамірно, людські голосили перекрикували навіть звуки музики яка лунала з колонок.
-«Дивись хто за сусіднім столиком»- прошепотіла Настя, коли я зняла своє коричнева пальто та сіла у велике шкіряне крісло.
Я почала розглядатися і шукати знайомі обляччя. Мені було цікаво кого побачила Настя, бо з наших спільних знайомих у Львові могли бути лише компанія мого хлопця. Мої підозри справдились. Навпроти мене сиділа групка людей, мені було відоме лише одне лице. Свят.
Святослав-найкращий друг Антона. Ми з ним знайомі не так давно, але в мене зразу появилося відчуття ніби він мене недолюблює. За ті декілька зустрічей він показав себе як трохи грубого, трохи холодного та трохи зверхнього хлопця. Хоча це і не дивно, Свят гарненький хлопчина з багатими батьками. Він був високим, підтягнутим, з темним, трохи кучерявим волоссям, та прекрасним відчуттям стилю. Але навіть це не змогло переконати мене мене змінити думку щодо моєї малесенької неприязні до нього.
Настя так не думала. Коли вона впереше побачила його, то ледве встояла на ногах.
-« хахахааха, Насть, твій вихід»- жартома сказала я подрузі, коли зрозуміла про кого вона говорить.
-«Та перестань ти»- сором‘язливо прошепіла до мене Настя. Я засміялася. Мене завжди дивувала її реакція на Свята. Моя подруна з тих дівчат, хто завжди веде себе розкуто. Їй легко знайомиться з новими людьми та. Вона завжди в центрі уваги,(Настя була моєю повною протилежністю. я спокійна з людьми, яких погана знаю, мені важко заводити розмови та знайомитися з кимось, хоча я точно не була сірою мишкою.) але коли в Настіному полі зору появлявся ВІН вона мінялася.
-«Ну пробач,моя сором‘язлива дівчинко»- я продовжувала заходитись сміхом, доти поки не відчула на собі пристальний погляд. Я знову глянула на той столик і побачила як Святослав пристально дивиться на мене своїм холодним поглядом. Я розгубилася, але як раз в той момент до нас підійшла мила дівчина офіціантка і перервала цей некомфортний момент
-«Доброго вечора, ви вже знаєте що будете замовляти?»-звпитала вона
-«амм… я думаю, що так. Можна нам будь ласка два трав‘яних чая»-замовила за нас двох я.
-«Звісно. Через 15 хвилинок ваше замовлення буде готовим.»-сказала офіціантка та залишила нас.
-«Йдем надвір, будь ласка»- попросила я Настю, показуюючи пачку сигарет. Мені хотілося покинути кафе просто зараз.
-«Але…..ну добре, але тільки швидко!»-здивовано сказала Настя
-«Ага»-пробормотіла я і схопила пальто
Надворі було холодно, не зважаючи на те, що це був тільки початок вересня.
Я запалила цигарку і дала Насті. Ми залізли на кам‘яний мур та дивилися на небо.
-«Шо сталося?»-занепокоєнно запитала Настя
-«Нічого, просто там дуже жарко, треба було подихати свідим повітр..»- не встигла доказати я, як з Дзиґи вийшов Свят. На ньому була чорна шкіряна куртка та брюки, він глянув на нас та привітався.
-«Привіт»-беземоційно і швидко сказав він
-«Привіт»-крикнула йому в слід Настя
-«боже який же він красивий»- сказала Настя. А я просто дивилася на дорогу, якою попрямував хлопець
-«Добре, йдемо, наш чай певно принесли»-сказала я, злізаючи з нашого «місця».
П.с: привіт,сонечка! Хочемо розповісти вам про нашу групу в телеграмі. Сподіваємося на вашу підтримку! Зустрінемося наступного понеділка❤️🩹
0 Коментарів