Розділів немає

Інколи я бігаю бо запізнююсь на роботу

А інколи бігаю до тебе крізь роки та спогади

Інколи сумую через нові порвані такі чудові колготки

А іноді сумую бо замало проявляю турботи

Інколи я плачу, через дрібниці які того зовсім не варті

Але мені з того легше і я тому хоч трохи але рада

Інколи я тривожна і чекаю лиха звідусіль і всюди

Мене бісять події, відчуття та взагалі люди

Інколи це все я сприймаю спокійно й нормально

Й направляю сили на вирішення проблем сухо та раціонально

Інколи сприймаю із зневірою, недовірою, болем

І в цьому Я, справжня та чесна… Принаймі з собою )