Реінкарнація Безробітнього Третій шанс
від Парцей МихайлоРозділ 8 нові інструкії
Квітень в Фітоа це самий розпал весни, але тут, на півночі, це тільки її початок, гори снігу починають танути і дороги перетворюються на суцільне болото, ріки виходять з берегів, невеликі струмки, які в інші місяці легко переходяться вбрід, перетворюються на повноцінні ріки. Для возів і карет цей місяць абсолютно непрохідний, торгівля між містами і державами півночі завмирає за винятком лише портових міст. Але пішком і верхом на конях все ж таки можливо пересуватись, і ось ми в двох з Немнявкою добрались до Верхніх Пагорбів, літом цей шлях би зайняв менше 10 днів, але в таке бездоріжжя він забрав в нас в два рази більше часу, звичайним ж мандрівникам, наскільки чув, потрібен цілий місяць.
Верхні Пагорби – столиця Міжтриріччя, досить велике за мірками цього світу місто, особливо для півночі, воно розділялось рікою Тихоплинна на дві частини, кожна з яких була обнесена кам’яною стіною, на західному березі на пагорбі був дитинець, який був обнесений білою цеглою і був помітний з кожної частини міста, він слугував домом і резиденцією князя.
Торгове місто, в якому в літній сезон кипить життя, було малолюдне, втім на ціну кімнат в постоялих дворах це не впливало, адже вони належали місту, яке мало монополію. Замовивши обід я зав’язав розмову з управителем
(у) – вам пощастило, Тихоплинна не нанесла великої шкоди мосту, як це було в 8 з 10 останніх весен, в іншому випадку вам би довелось чекати спаду води і йти до броду або чекати поки міст відремонтують
(я) – як думаєте, дорога до Шарії займе багато часу
(у) – в літній період два вершники встигли б за 6 тижнів, дороги ще залиті болотом, наскільки чув, на дорозі до Шарії з’явились дві нові річки, але сезон бездоріжжя майже скінчився, тож за 2-2,5 місяців ви би мали встигнути. Звичайно, якщо ви не станете жертвою нападу монстрів.
(я) – село Застоянка, де воно
(у) – воно на східному березі, це буде друге село на вашій дорозі до Шарії
В листі Орстеда говорилось, що він буде чекати в закиненому хуторі перед Застоянкою, цікаво, чи він вже там.
Розплатившись за обід ми вирішили оглянути місто, в нас був місяць часу в запасі, тож можна було трохи відпочити.
Головні вулиці міста були мощені бруківкою, система водовідводу була налагоджена і тому всередині місто не потерпало від бездоріжжя, ми пройшлись по майже пустому ринку і відновили запаси харчів, оглянули ззовні дитинець і направились до мосту, прохід виявився платним, 4 мідних з пішого, 15 з вершика, 25 з карети і 50 з воза, східна частина міста виявилась малоцікавою і ми направились назад до постоялого двору.
На наступний день ми відновили свій шлях.
(Н) – ким є твій старий друг, якщо він хоче зустрітись не в місті, а на якомусь занедбаному хуторі ?
(я)- той, хто не хоче показуватись незнайомим людям, тільки не подумай, що це бандит, хоч деякі його дії сумнівні з моральної точки зору ( м’яко кажучи ) він не бандит і досить таки приємна людина
(Н) – зазвичай так говорять бандитів
(я) – про мене так ніколи не говорили ( чи говорили ?)
Обіч дороги показався старий напіврозвалений паркан, я направив коня в прогалину, Немнявка послідувала за мною, ми наблизились до будівлі, яка виглядала, наче колись була житловою, коні злякано заіржали
(я) – ти не відчуваєш якогось страху ?
(Н) – якщо чесно, є якийсь дивний острах
(я) – значить він тут, на ньому лежить прокляття, яке викликає страх у всіх розумних істот, що знаходяться поблизу нього. Пам’ятаєш пісеньку, якої я тебе навчив?
(Н) -так
(я) – співай її пошепки. Лишайся тут, я сам поговорю з ним
Я зайшов в дверний отвір і пішов вперед по коридору, в його кінці справа була кімната з вціліли дверми, я постукав
(О) – заходь
Відчинивши двері я побачив дивом незогниле ліжко, на кому сидів срібноволосий чолов’яга з вічногнівним лицем.
(я) – вітаю пане Орстеде.
(О) – радий бачити тебе живим і здоровим. Я виробив деякі елементи стратегії твоїх дій.
(я) – охоче їх послухаю
(О) – по-перше, потрібно, щоб ти завів більше дітей
(я) – більше дітей ? Я схожий на бугая ?
(О) – ну,якщо дивитись здалеку, то трохи
Орстед жартує?Відколи ? Чи це не жарт і я справді схожий на бугая?Про всяк випадок посміюсь.
(я) – ну з цим проблем би не мало виникнути ( бідна Сільфі )
(О) – друге – королівський магічний університет Асури маєш очолити ти
(я) – ну це теж буде не складно
(О) – третє, я б хотів, щоб ти прожив хоча б на 30 років довше
(я) – і як я маю це зробити ?
(О) – не знаю, спробуй щось придумати
Ну так, єдине, що заважає мені знайти спосіб жити довше, це моє небажання, ага, я ще не почав виконувати план, а уже провал по одному із пунктів.
(О) – четверте – врятуй свого батька, втім думаю, немає потреби це говорити. П’яте – на цей раз врятуєш Пакса. Решта, поки що, по сценарію минулого циклу. Є якісь питання
(я) – що з Гісом
(О) – мертвий
(я) – як думаєте, Аріель може стати апостолом Хітогамі
(О) – а ти як думаєш ?
(я) – я думаю, що Хітогамі може стати апостолом Аріель
На обличчі Дракона з’явилась усмішка, найстрашніша усмішка, які я коли небудь бачив, більше ніколи не буду жартувати в його присутності.
(я) – як думаєте, Хітогамі вже помітив мене ?
(О) – не знаю, навряд, але буть обережним.
Це було все, що цікавило мене на даний момент, тож я вже зібрався йти, але коли я вже стояв в дверях Орстед знову заговорив
(О)- Рудеусе
(я)- слухаю, пане
Орстед замовк, виглядало так, наче він намагається підібрати слова, хоча, що значить наче? Це явно було так, але в це було важко повірити, враховуючи попередній досвід спілкування
(О) – Рудеус, ти відомий, як дуже обережна людина, постарайся передати цю рису своїм дітям… Можеш йти
(я) – пане, що сталось
(О) – це не важливо
(я) – я хочу знати, що в минулому циклі згубило моїх дітей
Орстед тяжко зітхнув (він жартує, усміхається, підбирає слова, тяжко зітхає, в мене з’явились сумніви, що перед мною сидить Орстед)
(О) – ти впевнений, що хочеш знати
(я) – так
Дракон мовчки дивився на мене півхвилини
(О) – думаю, ти маєш право знати. Коли Лаплас розкрив себе, Люсі була поруч, я, Лара, інші наші союзники були далеко, вона виступила проти нього самотужки.
Орстед змовк і знову тяжко зітхнув
(О) – коли я підійшов з Люіселією і Перигіусом, Лаплас був вже наполовину виснажений, Люсі добре попрацювала, але … вона вже була мертва
Останні слова дракон сказав злегка тремтячим голосом, я помітив, як щось блиснуло на його очах
(я) – ви витратили багато сил, щоб добити Лапласа і через це вам не стало манни для перемоги над Хітогамі?
Орстед глянув на мене, немов би питаючи, чи я серйозно задаю це питання
(О) – я вбив Лапласа, а після цього – себе
Дракон сказав це своїм звичним, рівним тоном, наче він розказував мені не про своє самогубство. Я не міг повірити почутому, самогубству Орстеда могло бути тільки одне пояснення, і вона було наскільки неймовірним, що мені важко було подумати про це
(я) – отже, ви з Люсі …
(О) – вона носила під серцем мою дитину
Моя свідомість наче впала в безодню, тіло ж було готове звалитись на підлогу
(О) – вона так і не наважилась сказати тобі про наші стосунки…
Бог-Дракон Орстед мій зять, я мало не розсміявся подумавши про це
(я) – а Сільфія, вона знала?
(О) – ми розказали їй, коли Люсі завагітніла, вона сказала, що чутки про наші стосунки вже ходять давно, і що ти був би щасливим провести Люсі до вівтаря …
(я) – боюсь питати про інших моїх дітей. Сподіваюсь Кішіріка не стала моєю невісткою?
На лиці Орстеда з’явилась широка посмішка, сподіваюсь вона не буде снитись мені в кошмарах, бо тоді в мене почнуться нічні нетримання. Буду думати, що його усмішка означає, що мої слова здались йому жартом.
(О) – якщо боїшся, то не питай
Бог-Дракон стане моїм зятем, моя сестра стане моєю невісткою, невже щось може бути біль шокуючим за це?
(я) – до наступної зустрічі, пане Орстеде.
Вийшовши з приміщення, я поринув в роздуми, в минулому житті Хітогамі помітив мене підчас інциденту телепортації, на цей раз він мав би помітити мене пізніше, можливо він взагалі ще не помітив, в будь-якому випадку він наврядчи встиг вже вжити заходи проти мене, але треба бути готовим, хто може стати його апостолом з мого оточення ?Сільфії я був подарував браслет, що захищає від магії Хітогамі, якщо вона його носить, вона точно не його апостол, та навіть якби не носила, наврядчи в Хітогамі би вийшло налаштувати її проти мене. Аріель ? Вона витончена маніпуляторка, в Хітогамі мало шансів маніпулювати такою. Люк? В минулому житті він став на деякий час апостолом Хітогамі, тож це можливо, якщо Хітогамі мене помітив, він вже міг почати обробляти Люка, це може вставити палки в колеса моїх планів з Орстедом, Люк може налаштувати принцесу проти мене, а це вплине на мої стосунки з Сільфією. Хто ще? Кліф? Ні, він би вирішив, що Хітогамі це злий демон. Заноба теж мимо. Може хтось з викладачів університету ?
Поки що немає причин підозрювати когось, крім Люка.
Подумаймо про інше. Що мені робити, коли я поступлю в університет? Очевидно треба зблизитись з Кліфом, минулого разу це відбулось само собою через Еліналізу ( цікаво, чи вона на цей раз поступить в університет) зараз мені треба шукати інший шлях. Треба буде швидше почати роботу над магічною бронею, може вдасться змайструвати щось до відправки на порятунок матері, хоча може варто просто створити ще одного фамільяра ? В мене є волосся Сари, знайти б якусь здорову тварюку… Хоча, можливо самої Кріс вистачить, зрештою, нею можна пожертвувати, я відносно легко зможу її відновити.
А що з Фіцом? Просто так впізнати Сільфію я не можу, виникнуть питання, хоча, якщо на ній буде подарований браслет ? Уммм … Якщо не буде? Минулого разу Аріель мало не прямим текстом наказала “Фіцу” звабити мене, щоб заманити на свою сторону, але це було на рік пізніше, втім в неї немає причин не зробити це цього разу, тільки якщо Люк керований Хітогамі не порадить не довіряти мені.
Ринія і Пурсена – майбутні командири моїх найманців, їх приборкати буде нескладно.
(Н) – Руді
(я) – а ?
(Н) – вже темніє
(я) – а, так. Ось тут можна зупинитись
Ми розбили палатку, приготували вечерю, спати всім за раз посеред лісу було ризиковано, тому нам доводилось почерзі нести варту, дуже не зручно, коли вас вього-навсього двоє, але з цим нічого не зробити.
Розділ 9 Зустріч просто друзів
ПОВ: Фіц
Ох, літо, в Фітоа зараз напевно невитримна жара, хоча північні провінції Асури знаходяться лиш трохи південніше Шарії, погода в моїх краях була значно тепліша, тут – в королівстві Реноа, слово “спека” можна було забути, Люк и подруги Аріель цьому лиш раділи, а я згадував, як в спеку купався в річці…
(Аріель) – Фіц, про що задумався?
(я) – так хотілося б скупатись, я досі не можу прийняти, що поблизу Шарії нема ніодної ріки.
(Люк) – купання в ріці – розвага для простолюду
(я) – не відмовився б від цієї розваги, навіть якби стала королевою
Раптом в кабінет віцепризедента студенської ради постукали, двері відкрились і в приміщення зайшов чоловік середнього віку в професорській формі
- Принцесо Аріель, можна позичити Фіца на півгодинки-годинку
(А) – професоре Магнус, для чого він вам
(М) – професор Дженіус попросив покликати його, щоб випробувати двох безмовних магів
(А) – двох безмовних магів? Цікаво, він не сказав їх імена?
(М) – якщо я правильно запам’ятав – Рудеус Грейрат і Немнявка
(Л) – Немнявка ? Це справжнє ім’я?
(А) – Фіц, щось не так?
(я) – ні, все добре …
(М) – то ви зробите нам послуху ? Наскільки я розумію, професор Дженіус хоче провести дві дуелі
(я) – звичайно, я з радістю виконаю прохання професора Дженіуса, якщо звичайно ви не проти, принцесо.
(А) – звичайно не проти, більше того, я б хотіла подивитись на дуель двох безмовних магів, не часто випадає нагода побачити таке видовище
Ми з принцесою і Люком швидко пішли за професором Магнусом до дуельної зали, там нас вже чекав професор Дженіус, поряд з ним стояв юнак неймовірної вроди з світлокаштановим волоссям. Риси обличчя, відтінок волосся, усмішка, без всяких сумнівів – це Рудеус, він подорослішав, його статура стала більш мужньою, по ньому зразу було видно, що він займається фізичними вправами, мені захотілось кинутись до нього і обняти, але що це за дівчина поряд з ним? Рудоволоса, в масці, яка приховувала нижню половину лиця, хто це? Це напевно Немнявка, яку згадав Магнус, але чого вона з Руді? Хто вона йому? Може ніхто, Магнус ж не сказав, що вони прибули разом, може вони двоє тільки сьогодні зустрілись? Дуже обнадійливі думки, швидше за все, саме Руді навчив її безмовним чарам
(Дж) – дозвольте вам представити – Фіц
(Р) – радий честі познайомитись з вами
Рудеус поклонився мені, слідом за ним цей жест зробила Немнявка
(Н) – рада честі
(я) – а?
(Дж) – це пан Рудеус Грейрат і Немнявка. Пане Фіц, вам вже напевно сказали, що я хочу провести для них випробування у вигляді дуелі з вами
(я) – так
(Дж) – хто вийде першим?
Рудеус нагнувся і став щось шепотіти Немнявці на вухо, вона кивнула і з зробила крок вперед
(Дж) – можна попросити вас зняти маску
(Н) – маску? Ну хоч роззуватись не треба
Немнявка сказала це дещо роздратованим голосом.Причому тут взагалі роззування? Але коли Немнявка зняла маску, я зрозуміла її роздратування- її верхня губа була розсічена, і разом з щоками, була покрита чорними плямами, я опустила погляд на її взуття і помітила, що підошва правого черевика була на декілька сантиметрів товсітіша, ніж лівого, Немнявка помітила мій погляд і осудливо глянула на мене
Ми зайшли в магічне коло
(Дж) – починайте
Я стала створювати водяну кулю правою рукою паралельно концентруючи манну в лівій, аж раптом, я відчула, наче щось втручається в моє закляття і моя водяна куля розлетілась
(я) – що ?!
Моє розгублення дало Немнявці пару секунд і я ледве втигла відбити її водяну кулю магією вітру, тільки но я це зробила, як в мене полетіла наступна, вона також була відбита з допомогою вітру, відбиваючись вітром від атак Немнявки, я почала створювати лівою рукою водну кулю, але моє закляття знову було перервано, проте, Немнявка припинила на мить свій натиск, схоже вона не може одночасно створювати закляття і знищувати мої, я виставила обидві руки вперед і створила дві невеликі кам’яні кулі, Немнявка встигла розвіяти одну з них, але інша вдарила їй по животі, її потужності не вистачило, щоб нанести значимої школи, але я стала створювати закляття за закляттям недаючи Немнявці контратакувати, вона знищувала кожне третє моє заклинання, я немала часу надати своїм чарам достатньої потужності, але я домінувала, в один момент я направила в обидві руки велику кількість манни і створила вибухову хвилю, що відкинула Немняку. Я перемогла
Немнявка підвелась і з засмученим виглядом підійшла до Рудеуса, той погладив її по голові.
(Р) – ти достойно себе показала, він вивчає чари в декілька раз довше, ніж ти, якби ти почала так само рано, як він, не відомо, хто б переміг
Після цього Рудеус увійшов у магічне коло
(Дж) – пане Фіц, вам потрібен перепочинок
(я) – ні
(Дж) -тоді починайте
Я знову почала зі створення водяної кулі, і моє закляття знову було перерване, на цей раз я була готова до цього, але закляття, що я почала створювати лівою рукою також було перерване, я спробувала одночасно створити дві невеликі кам’яні кулі, але нічого не вийшло
(Р) – коли я перериваю ваше закляття, уявіть, як ви збираєте його своєю манною назад і направте багато манни в нього
Я почала формувати водяну кулю, в моє закляття знову щось втрутилось, але я виконала рекомендації Рудеуса і водяна куля зібралась назад, коли я запустила її, Рудеус відбив її своєю, утворилась стіна бризок, яку раптово пробила кам’яна куля, що на великій швидкості пробила моє праве вухо, я оглянулась, щоб подивитись, чи куля не розвернеться, вона врізалась в бар’єр і пробила його, роздався звук битого скла, уламки бар’єру полетіли на мене, тим часом потужний струмінь води збив мене з ніг, а кам’яна куля Рудеуса пробила стіну з магічностійкої цегли наскрізь.
(Р) – ви цілі ? Дозвольте допомогти
Рудеус підійшов і простягнув мені руку. Я взяла її, це була сильна дещо мозолиста рука, він потягнув її, допомагаючи мені підвестись. Який же він сильний.
(Р) – я б хотів поговорити в майбутньому, ви часто буваєте в головній бібліотеці
(я) – так
Ну звичайно, яке місце для зустрічі вибере Рудеус, як не бібліотеку
(Р) – нам – безмовним магам, треба триматись разом, думаю ми можемо одне одного багато чому навчити.
Я, навчити тебе? Рудеус залишився такий же скромний, як і був, це не може не радувати, схоже він анітрохи не змінився в середині
(Р) – хм, скажіть будь-ласка, а ми ніколи раніше не бачились?
(я) – я б вас запам’ятав
(Дж)- я поговорю з вами через 10 хв, почекайте в моєму кабінеті, Магнус, проведіть їх
Коли Рудеус і Немнявка вийшли із дуельної зали, професор Дженіус звернувся до мене
(Дж) – Фіц, що ви думаєте про Немнявку
(я) – ну вона досить талановита, в неї великий потенціал
(Дж) – ми думаємо, чи варто запропонувати їй особливі умови
Он воно як
(я) – думаю, вона прославить ваш університет
(Дж) – ми врахуємо вашу думку, а зараз змушений відкланятись
Дженіус швидко вийшов з дуельної зали
Ми з принцесою і Люком вийшли за ним, але направились в іншу сторону, коли ми знову були в кабінеті віцепрезидента студради, на обличчі принцеси неочікувано з’явилась широка усмішка
(А) – ну і що це було?
(я) – ви про що, принцесо ?
(А) – про твій погляд
(я) – на що?
(А) – на Рудеуса
(я) – ви маєте на увазі мою думку про нього
(А) – ні, я маю на увазі пару закоханих оченят
(я) – закоханих, ви про що?
(А) – не прикидайся, я все бачила
(я) – ви неправильно все зрозуміли, Рудеус, він просто..
(А) – сильний маг, який явно знаходиться в добрій фізичній формі і вміє поводитись з клинком. Я чула, що серед дівчат-магів це ідеал хлопця
(я) – він мій старий знайомий, я просто була рада побачити його
Очі Аріель сяйнули
(А) – старий знайомий? Наскільки знайомий? Він бачив тебе без трусиків ?
(я) – принцесо! Ви принцеса, ви не можете таке говорити!
Очі Аріель знову сяйнули, схоже вона сприйняла мою реакцію, як відповідь “так”
(я) – ми були дітьми, він просто друг мого дитинства
(А) – просто друг твого дитинства, просто друг, який пару раз бачив тебе без одягу, так?
(я) – Ні! І я навіть не знаю, чи пам’ятає він мене
(А) – тебе, Фіц, точно ні, а от Сільфієту він би мав пам’ятати.
(я) – але я не Сільфієта, принцесо, я Фіц
(А) – так так, Фіц Мовчун. Але схоже, навіть Фіц його зацікавив, може він любитель жіночних хлопчиків ?
(я) – принцесо !
(А) – а що тут такого? Фіц, ти б бачив, яким поглядом на тебе дивився пан Августин Боброзуб
(я) – те, що в королівському оточені повно збоченців, для мене не новина, але Руді явно по дівчатам. Зрештою, схоже, в нього вже є дівчина
– хто ?!
Люк і Аріель задали це питання одночасно
(я) – Немнявка
(Л) – вона ? Ти її бачила?
Люк, як дівчата терплять тебе більше 5 хвилин?
(А) – можливо вона має романтичні почуття до нього, але я дуже сумніваюсь, що це взаємно
(я) – і ви туди ж ?
(А) – Фіц, вона тобі не конкурент
Принцеса погладила мене по плечі
(Л) – але в університеті сотні, навіть тисячі симпатичних дівчат, ми – Нотуси, любимо дівчат з формами
(А) – можливо Рудеус виняток? Зроштою формально він не Нотус
(я) – принцесо, я перепрошую, я не розумію, до чого ця розмова
(А) – хм, в такому віці і не розумієш? Ну, Рудеус тобі пояснить.
(я) – принцесо! Рудеус – друг!
(А)- друг, друг, заспокойся. Про що ви двоє шептались ?
(я) – він сказав, що хотів би зустрітись і спитав, чи часто я буваю у головній бібліотеці. Що за погляд ?
(А) – та просто …
(я) – ще він спитав, чи ми не бачились раніше
Очі Аріель знову засяяли
(А) – і так, Рудеус Грейрат, безмовний маг, магія якого пробиває бар’єри і магічностійку цеглу, ім’я якого відомо на півночі, як ім’я драконоборця і в Асурі, поки що у вузьких кругах, як ім’я потенційно неймовірно сильного мага, який розумний не по роках, і який вміє приборкувати найдикіших дівчат
Вміє приборкувати найдикіших дівчат ? Що це взагалі значить ?
( А) -єдиний недолік, він був зв’язаний зі сімейством Бореасів. Фіц, випитаєш в нього про це
(я) – ви хочете використати мене як шпигуна?
(А) – Чого зразу, як шпигуна, я ж не прошу стежити за ним, він сам захотів поговорити з тобою, просто спитаєш його за дитинство. І якщо він раптом почне дарувати тобі солодощі чи алкоголь, не відмовляйся
(Л) – принцесо, а чи безпечно підпускати так близько до Фіца людину, що можливо знаходиться на стороні ворога? Може він сам шпигун
(А) – і тому він пару років вештався по півночі наймаючись мисливцем ? Напевно налагоджував зв’язки мого брата з бізонами, але перемовини зайшли в глухий кут і він почав проти них війну, щоб вони не виступили на нашій стороні. Заледве він може діяти за прямими вказівками мого брата чи Джеймса Бореаса Грейрата, але він може бути зв’язаний з останнім, треба вияснити чи це так, і наскільки сильний зв’язок. Фіц, я не прошу шпигувати, просто спитаєш його про це.
Розділ 10 В полон
Попередження Розділ містить ненормативну лексику
ПОВ: Пурсена
Фіц, це довбане одоробело з дівчачим голосом, виявився куди сильнішим, ніж нам здавалось, в кінці минулого року він зумів в одне рило впоратись зі всією нашою бандою, а ця біловолоса стерва Харіель зуміла виставити все так, наче вона жертва неспровокованого нападу, нас мало не вигнали, тепер ми з Ринією були змушені ходити на заняття, носити “як належить особливим студентам” цю риготну форму і вдавати з себе слухняних кицю і собачку. І от вчора я дізнаюсь, що якась херня з іменем Рудеус Болотяний відпиздила то довбане одоробело на раз-два, і буде навчатись з нами, як особливий студент. Окрім тої Херні буде ще якась Немнявка і Кліф Гримуар- онук таточки церкви святого Міліса.
(Ринія) – це що ж за тварюка така-ня впоралась самостійно з Фіцом
(я) – не знаю, і знати не хочу, він вже мене заїбав-нано
Думка, що якась Херня зуміла самостійно зробити те, що ми не змогли в двадцятьох була не надто радісною і я старалась про це не думати.
Коли ми відкрили двері нашої аудиторії, там було двоє – Задрот, якого ми як слід відчморили минулого року і якась морда з темним волоссям.
(я) – ей, вас не вчили вставати, як старші заходять ?
(З) – а?Ви…
(м) – ви не схожі на професорів
(я) – нариваєшся ?!
(Р) – Пурсено, ми зав’язали, ми більше не хуліганки-ня
(я) – а, точно, живіть поки.
(Р) – це не ти часом Рудеус Грейрат Болотяний-ня
Морда скривився, тепер в Морди скривлена морда, ха-ха, смішно
(м) – я Кліф Гримуар, геній, що поступив в академію на особливих умовах, онук Папи церкви святого Міліса
(я) – геній? Хіба святий Міліса не закликав до скромності?
Ринія стала мені на ногу
(К) – святий Міліс закликав до скромності,а також і до правдивості. Я – геній, це безумовна правда, я освоїв всі наступальні види магії і магію зцілення-детоксикації на просунутому рівні
(Р) – можна без подробиць-ня
(я) – заїбав нано
Тільки ми встигли закинутись на парти, як двері відкрились і в аудиторію увійшов хлопець з світлокаштановим волоссям років 15-16, за ним пленталась якась звіролюдка в масці
- Вітаю, я Рудеус Грейрат, ваш новий товариш. Це Немнявка
(Н) -привіт
Ми з Ринією переглянулись, Морда-Кліф пифкнув щось собі про ніс і скривився ще більше. А Задрот раптово вискочив із-за парти
(З) – МАЙСТЕР !!!
(Грейрат) – привіт, Занобо. Познайомиш нас зі всіма.
(З) – а, ну я знаю тут тільки …
Задрот вказав на нас кивком своєї тупої голови
(Р) – я Ринія Дедольдія
(Г) – ви онучка Густава, донька Геса Дедольдії?
(Р) – га, ти знаєш дідуся і тата?
(Г) – ну так, я мав честь деякий час битись пліч-о-пліч з вашим батьком. А ви, тоді, напевно, Пурсена Адольдія.
Ми з Ринією переглянулись, якщо ось цей шкет справді переміг Фіца і знайомий з нашими батьками, його краще зайвий раз не чіпати.
(я) – вгадав
(Г) – я дуже радий бачити вас в ролі своїх старших товаришів, мені розповідали про вас, як про надзвичайно обдарованих магів.
(Р) – справді?
(я) – не підлещуйся, заїбав нано.
Я повернула голову в сторону дівчини в масці
(я) – а ти хто?
(Н) – Немнявка, Руді ж представив мене..
(Р) – а, ти та потвора, яка також билась з Фіцом-ня
В аудиторії запахло люттю
(Г) – скажіть будь-ласка, панно Риніє, чи не знаєте ви місця, де можна було ввечері провести бійку так, щоб цього не побачили зайві очі
(Р) – тобі для чого-ня
(Г)- та так, хочу одну драну кішку навчити манерам
Тепер люттю пахло з двох сторін
(я) – Риніє, ми зав’язали, пам’ятаєш
Ринія зробила глибокий вдих
(Р) – я не займаюсь подібним-ня
(Г) – тоді проси вибачень
Ринія скривилась
(Н) – Руді, не треба
Рудеус тяжко зітхнув.
(Г) – вибачте, що дозволив собі обізвати вас, панно, сподіваюсь подібних конфліктів між нами більше не буде.
(Р) – окей-ня.
Рудеус повернувся до Морди-Кліфа
(Г) – а ти напевно..
(К) – Кліф Гримуар, геній, що поступив в академію на особливих умовах, онук Папи церкви святого Міліса
(Г) – ти часом не знайомий з моїми родичами Латреями?
(К) – це ті, що в фракції кардинала ?
(Г) – ну я ненадто розбираюсь в політиці святої держави, але здається так
(К) – ясно, я уявляв тебе іншим, Рудеус Нотус Грейрат
(Г) – Нотусом мене називає тільки одна людина, бачу ти знайомий з Ейрис, як вона там?
(К) – без тебе їй краще.
(Г) – хм, радий, що їй добре
(К) – а? Ви що розстались
(Г) – ну так
(К) – це було очікувано
(Г) – Кліф, в мене прохання, не називай мене Нотусом
(К) – як скажеш, Грейрат
(Г) – дякую
Рудеус сів поруч із Задротом і став про щось з ним шептатись
Минуло півтора місяці після початку навчання, ми з Рінією повертались після занять, як завжди ми йшли навпростець через студентський парк і побачили на своєму шляху Грейрата і Задрота
(Р) – ви що тут робите-ня
(я) –Риніє, по моєму, вони хочуть битись
Рудеус виглядав як завжди, але від нього пахло аргресією і люттю, шаленою люттю
(Р) – так?Ня, ми цим більше не займаємось-ня, ми відмінниці, взірцеві студентки-ня
(Г) – що ти някаєш, тварино, навчись по-людськи говорити
Цієї фрази вистачило, щоб вивести Ринію із себе.
(Р) – ах ти-ня, та я-ня, та ми-ня
Ринія з криком кинулась на Рудеуса, я спробувала зробити глибокий вдих, щоб застосувати голосову магію, але коли почала набирати повітря, перед моїм ротом виникла хмара земляного пилу, він попав мені в горло і я почала кашляти
(Р) – НЯЯЯЯЯЯЯЯЯ
Ринія застила на місці і кричала від болю, наче щось невидиме роздирало її тіло із середини
(Г) – Занобо, на тобі Пурсена
(З) – так Майстре
Задрот побіг на мене. Не знаю чого ці двоє хочуть, але можливо вони наситяться Ринією, її і так вже не врятувати, тож я почала тікати, але раптом земля під мною перетворилась на грязь, я підсковзнулась і впала лицем в багно, мою голову втиснули в нього і я не могла закричати, мої руки заломили за спиною, я відчула, як їх і ноги обв’язують мотузкою.
(Г) – діставай мішки
Мене підняли, в рот зразу вставили кляп, на голову надягнули мішок, після чого запхали тіло в більший мішок, закинули на плечі і понесли.
З мого тіла зняли мішок, мене посадили на стілесь, і прив’язали до нього. Нарешті з моєї голови зняли мішок, перед мною були Рудеус Грейрат і Задрот, з права в точно такому ж положені, як і я, сиділа Ринія
Грейрат став дивитись на мої груди ( мені було чим похизуватись) я відчула запах збудження
(я) – умммммм
Тільки не це! Невже це їх ціль! Чому ми, чому я
Грейрат почав мацати мене однією рукою, запах збудження посилився, я побачила, як Ринію охопив жах.
(З) – Майстре, невже ви вирішили покарати їх так?
(Г) – Звичайно ні, просто стало цікаво, ніколи не мацав наскільки великих.
Грейрат забрав свою руку
(Г) – тільки спробуйте закричати
З цими словами він витягнув кляпи з наших ротів
(Р) – тільки попробуй мене торкнутись, мій тато..
(Г) – твій тато на основі надуманих доказів кинув мене в в’язницю за злочин, який я не робив, там мене годували помиями і кожен день обливали холодною водою, тож краще його не згадуй. Ви здогадуєтесь, за що опинились в такому положенні ?
(я) – ні, ми нічого не зробили тобі-нано
(Г) – справді, а це що таке
Грейрат дістав невеликий дипломат, і відкрив його, в середині були уламки статуї Задрота, яку ми розтовкли минулого року
(Р) – це та дурнувата статуя-ня
Я відчула нестримну, невимовну лють, запах якої йшов від Грейрата, і найжахаюче було те, що його лице не змінилось
(Г) – схоже ви не розумієте, давайте я вам поясню. Ця статуя – це статуя Богині
Грейрат розвернувся, підійшов до шафи і зняв з її верху якусь скриню, що нагадувала вівтар.
(Г) – гляньте, пізнайте велич Богині і впадіть ниц перед священною реліквією.
Грейрат відчиним скриню і перед нами постали сині дівочі трусики, це було б смішно, якби ця людина не утримувала нас в полоні, наш викрадач йобаний психопат, що поклоняється дівочим трусам, мене охопив жах, я глянула на Задрота, той також був нажаханий, це тільки посилило мій страх.
(я) – то не я, то все Ринія придумала, нано. Робіть з нею що хочете, мене не чіпайте-нано
(Р) – ЩООО-НЯЯЯ?
(я) – я взагалі не хотіла битись-нано
(Р) – це ти-ня вирішила розтовкти ту статую-ня
(я) – я лиш раз її копнула, а Ринія стрибала на ній і розкидала уламки
(Р) – а хто потім заважала Занобі збирати уламки-ня ?!
(Г) – я не в силах бачити і слухати цих осквернителів. Лишимо їх тут, поки я не придумаю, що з ними робити.
З цими словами нам знову вставили кляпи, і лишили одних.
То був найважчий день в моєму житті, я була зв’язана, в руках в повного психопата, який прославився, як я дізналась раніше, самостійним вбивством дракона. Що зі мною буде, я глянула на Ринію, її лице також було покрито тривогою.
Що з нами зроблять? Зґвалтують? Поб’ють? Вб’ють? Піддадуть тортурам? З’їдять? Використають в страшному релігійному ритуалі?
В тяжких роздумах минула ніч, нарешті двері кімнати відчинились і в неї увійшли Немнявка, Рудеус і Фіц
Що тут робить це одоробело ? Невже йому не вистачило наших страждань минулого року і він вирішив познущатись з нас ще раз? А може він забажав позбутись незайманості і Грейрат запропонував йому нас?
(Ф) – фу, що за запах
Запах двох живих істот, які пробули всю ніч зв’язані без змоги сходити в туалет. Рудеус витягнув з мого рота кляп
(я) – я все зрозуміла, я більше не буду, тільки якщо ти вирішив тримати нас, хоча б годуй і пускай в туалет
Фіц з Рудеусом акуратно розв’язали наші ноги, відійшли до дверей і відвернулись, поки Немнявка зняла з нас трусики, і з допомогою магії помила нас і нашу білизну, після чого звільнила наші руки і повернула нам наші труси. Коли ми їх надягли, Немнявка зразу ж сказала
(Н) – можете розвертатись
(Г) – і так, ви зрозуміли свою провину
(Р) – зрозуміли-ня
(Ф) – точно?
(Р) – не твоя справа, Фіц.
(Г) – ану сіли
Я вперше почула, як Грейрат кричить, його крик справляв неймовірне враження і ми з Ринією зразу ж виконали його наказ і сіли на коліна
(Г) -не хотів я цього робити, але схоже ви нічого не затямили…
(Р) – я затямила-ня, не треба, бос, я буду вас слухати-ня, покажу животик, дам погладити-ня, тільки не застосовуйте те закляття і не гвалтуйте-ня, я невинна-ня
(Ф) – яке закляття?
(Г) – я потім вас його навчу, пане Фіц, воно дуже корисне при певних умовах, обходить захист металічних обладунків і звичайної боєвої аури. Але спочатку розберімось з ними, що ви там пропонували ?
Фіц дістав якусь баночку
(Ф) – ця магічна фарба, якщо просто її нанести, вона відмивається важко, але відмивається, але якщо після нанесення використати спеціальне закляття, вона не відмивається, не злазить, а якщо здерти ділянку шкіри, на яку вона була нанесена і застосувати магію зцілення, разом з шкірою відновиться і фарба, напис на людині залишиться назавжди. Пропоную обмалювати їх тіла і відпустити, а якщо вони не виправляться, ми знову нанесемо ті написи, але зі застосуванням потрібного закляття
Фіц обмалював наші обличчя і передав баночку Немнявці, вони з Босом знову відійшли і відвернулись, а нам було наказано роздягтись. Я дивилась на написи, що з’являлись на тілі Ринії. “власність Рудеуса Грейрата”, “тут були Фіц і Рудеус”, “особиста хвойда Руді”, “моя улюблена їжа- сперма Рудеуса ”. Обписавши все тіло Ринії, Немнявка приступила до мене
(Н) – можете розвертатись
Що? Але ми ще голі. Фіц і Рудеус розвернулись і побачили, як я поспішно надягаю нагрудну пов’язку. Я знову відчула запах збудження, але він йшов тільки від Рудеуса, цікаво..
(Ф) – сподіваюсь ви не надумаєте спробувати помститись, інакше..
(Р) – не переживай-ня, Фіц, Бос хворий психопат-ня, якому достатньо витягнути руку-ня, щоб перемогти нас-ня, ми раді тому, що нас не згвалтували-ня і не закатували-ня, ми не хочемо більше випробовувати долю-ня
(я) – ми будемо слухняні, ми не дозволятимемо робити з нами все, але час від часу мацати Ринію можна
(Р) – так-ня, час від часу-ня … Чого мене-ня
Хіба не очевидно
(я) – моє тіло- це не якась дешевинка, тільки за смачненьке дозволю
Ми вистрибнули у вікно, і швидко побігли до своєї кімнати стараючись не попастись нікому на очі
0 Коментарів