Ранок

  З ранку тато Стерв’ятник сказав пташкам, що сьогодні гнідздо до п’ятої вечора буде дуже зайняте. Пташки діти слухняні і розуміють що двом татам потрібно бути тільки в двох. І всі вони поважають особистий простір одне одного, тому всі без лишніх запитань не входли.  Майже цілий день з третьої було чути тихий стогін. Біля двері сиділи Дракон та Кінь.

— Як думаєш, Стерв’ятнику краще після того як до нас перевели цього фазана? — Відповідь на це питання була очевидною, але кінь все одно чекав відповіді.

— Так. Він почав висипатися, як мінімум кошмари його вже не так мучають. Думаю через якийсь час їх взагалі не буде.

  Серед шуму Будинку не дуже чути стогін. Усі чимось займаються і видають якісь звуки які глушать третю. Сидіти на підлозі холодно, але зайти в кімнату зараз собі дорожче. Тут шум став набагато більший і було чути що він наближається до них. Щось дряжяло. Біля них зупинився Табакі. Як завжди весь у красі, напевно він збирався зайти в кімнату і попросити щось з трав чи якийсь особливий вид перчика для своїх настоянок.

— О пташечки! А чого це ви тут сидите? — у відповідь на його питання з кімнати донісся громкій стогін. Він зніяковів. Лице було здивоване, проте Дракон і Кінь ніяк не відреагували. — І скільки це продовжується? 

— Краще запитай коли це має закінчитись.

— Не хочу цього знати. Отож, тоді хто там? І чому Стерв’ятник так спокійно відносится до цього? 

— Ну напевне тому, що сам він приймає в цьому участь. — Сказав Дракон спокійно. Лице Табакі стало зацікавленим. 

— Ого! І хто ж ця вибраницця? 

— Вибранник. 

— Навіть так?

— Ага.

Дракону подобалося тримати інтригу, але він забув що біля нього Лог. 

— Куряка. 

Мовчання. Напевно Шакал не очікував такої відповіді. Йому знадобилося секунд десять, і він як загаласить знову: 

— Фазан?! Шо?! Та …По-перше  Я звісно знав, що в Стерв’ятника дивні смаки, але ж не настільки. По-друге. Кінь якого біса я не знав про це?! Ти ж Лог?! Чому взагалі про це весь Дім не жужжить? Мені Лері треба сказати, що ти не виконуєш свої обов’язки Лога?

— Та я чогось не думав, що це велика новина. 

В цю секунду двері третьої кімнати відчинились.  Як нівчому не бувало вийшов її ватажок, на руках якого був Куряка в одній лише сорочці. Пахло потом з домішками квітів. 

— Кінь повідом всіх, що кімната вільна. Драконе, відчини фіранки і впусти в нашу спальню свіже повітря. Вельми дякую. О Табакі, привіт. Тобі щось треба? 

— Ні здаєтся …. 

— Добре. якщо щось знадобится попроси в Дракона. 

І з цими словами пішов. Пішов у ванну кімнату бо себе і свого партнера треба помити. 

— Очманіти …. — все що зміг вимовити Табакі. — Він …. він що виспався? 

— Ага.

— І скільки вони зустрічаются? 

— Ммм.. Десь місяць може півтори. 

У ванній кімнаті Куряка намилювався, а Стерв’ятник допомагав йому змити з себе усе мило. Витер волосся і самого Куряку, трошки допоміг одягатися і відправив до кімнати. Макс з’явився бесшумно, фазан його навіть не помітив.

— Він хороший , Тінь. Тобі подобаєтся? 

Тінь став світліше. 

— Я так і думав. Він звісно трохи дурний, але цікавий. Ти б йому теж сподобався. 

      І счез. Здається він не ображався на брата, але Стерв’ятник все одно відчував провину, за те, що він зараз більш щасливий як до Куряки. Але це не означає що біль пропав. Його коліно болить. Він навіть думає, що не заслуговує на Куряку і на це маленьке щастя, яке йому приносить фазан. Біль залишився в ньому, але менше. Тепер його частину забирав Куряка, хоча сам він цього не розумів. Він забрав її своїми посмішками, нічого не розуміючим поглядом, коли йому намагаються щось пояснити, зімкнутими губами коли в нього не виходило щось намалювати. Він не мовчить коли йому щось не подобається, іноді ставиться зверхньо до когось.         Стерв’ятник розуміє, що  Куряка далеко не чудовий хлопець, а та ще язва. Напевно він був і в наружності таким, або не був. Головне який він зараз, а не який він був.  Те що він в Домі нещодавно буде дуже впливати на Стерв’ятника, і він це розуміє.  Проте поки все добре хвилюватися немає про що. Можливо це не раціонально, але кого вона цікавить?  Коли він нарешті відчуває себе більш добре ніж завжди, не хочется думати про те, що в один день все буде як до цього чудового хлопчини. Зараз його максимум — це просто дивитися з смутком в очах. 

 В кімнаті вже більшість пташок є, Курець стелить чисту постільну білизну, Ангел йому допомагає. В кімнаті також є Табакі, він міняє в Дракона цикорій на перчики.  Та, не дуже голосно але і не тихо, чудовий настрій.