Ранок понеділка може бути добрим

Драко прокинувся з першими променями сонця, яке в ці холодні зимові дні рідко тішило англійське небо. Понеділок… Як було добре у вихідні. Пізнє пробудження… Сніданок, який скоріше в аристократичних колах слід називати обідом. Камін відкритий тільки для рідних та близьких. Жодних незнайомих сов, а всі робочі документи запечатані в кабінеті. Час лише для сім’ї.

На м’якій подушці поряд, розкинувши своє волосся, спала його дружина — Леді Мелфой. Вони у шлюбі вже сім років, а він з кожним днем ​​все більше її любить, жадає та захоплюється. Пройшли разом довгий і тернистий шлях до щастя.

Магічне суспільство не приймало їхнього союзу і все частіше знаходилися «доброзичливці», які робили всякі мерзенні спроби наговорити на когось із пари. Також довелося довго возитися з адвокатами Міністерства Магії, оскільки службові романи були заборонені та каралися аж до звільнення.

Нарциса прийняла невістку одразу, адже ще зі шкільних часів багато чого чула про цю дівчину від сина. І вже тоді в неї закрадалася думка про симпатію хлопця. Люціусу прийшлося просто змиритися. Хоч спочатку він був, м’яко кажучи, не в захваті. Його довічний термін забрав право голосу у долі сина. Досить уже втручався (всі знають, чим це закінчилося). Прізвище Мелфой лише за 10 років знову звучить гордо. І це завдяки молодому поколінню.

Рідні та близькі дівчини прийняли хлопця не відразу, але змирилися з вибором, бо це її життя. Після того, як вони почали зустрічатися, дівчина стала щасливішою. На її обличчя повернулася посмішка, яка довгі роки після війни там не з’являлася.

Відкинувши простирадло, він помітив, що шовкова нічна сорочка Герміони задерлася, і його погляду відкрилися неприкрито округлені, оголені сідниці жінки.

«Дияволиця», — подумав Драко.

Якщо його дружина лягала спати без білизни, це означало одне — вона хотіла особливого пробудження. І Мелфой не проґавить можливості довести своє розуміння її натяків…

Він завжди шалено хотів цю жінку. Особливо зараз, коли її сонне та м’яке тіло так і манило. Оксамитова шкіра майже шепотіла: «Цілуй мене…» Драко відчував легкий і ні з чим не порівнянний аромат. Він запаморочив йому голову з того часу, коли зрозумів, що Герміона та сама. То був запах його амуртензії, без якого Драко тепер не міг заснути.

Драко почав пестити груди дружини ніжно і тихо, щоб поки не розбудити, приділяв максимум уваги її соскам — все як вона любить. Тихо м’яв. намагаючись особливо не турбувати. Йому дуже хотілося накинутися на жінку з усією пристрастю, цілуючи та шалено стискаючи у своїх обіймах. Але сьогодні завдання інше. І вона прокинеться тільки від його «будильника» всередині. Тому він діяв спокійно і тихо, наче знешкоджував бомбу (як у фільмах, що вони любили дивитися з Герміоною).

Дуже добре, що вона спала на боці, йому відкрита дуже дивовижна картина. Драко почав потроху опускати руку, паралельно іншою підіймати сорочку догори. Шкіражінки була шовковистою та гладкою. Ледве стримуючи всю свою пристрасть, чоловік рукою опускався нижче і нижче. Вона уві сні вигнула свою спинку, мимоволі підставляючи стегна ближче до чоловіка.

Чоловік продовжував то лагідно, то наполегливо гладити тіло дружини, м’яко стискаючи улюблені ділянки. Драко дивився на спокійне обличчя Герміони, помічаючи, як вона хмуриться і закушує губи. Не випускав з виду жодного руху жінки в напівдрімоті, боячись її розбудити раніше часу.

Крізь сон Герміона почала опускати руку до свого заповітного місця, борючись зі збудженням. Але Драко її випередив, і повільно пройшовся пальцями ніжними складками. Герміона почала стогнати крізь сон. Відчувши вологість, чоловік зрозумів, що настав час переходити до головного, адже зволікання може зірвати все задумане.

Опустивши свої піжамні штани, Драко повільно почав вводити голівку до її вагіни. Герміона тихенько простогнала крізь сон. Він повільно продовжував своє занурення. Вона ще не до кінця прокинулася, але скрикнула від насолоди. Крізь напівприкриті повіки Герміона бачила, що вже настав ранок. Відчувши рухи всередині, вона заплющила очі від задоволення… Все, як вона мріяла… Мелфой ніжно прибрав волосся і поцілував дружину в шию.

— Доброго ранку, — задоволено прошепотів на вухо, спеціально торкаючись його губами.

— Добрий. М-м, — більше нічого вона не змогла сказати, оскільки Мелфой повністю увійшов до неї.

Звичайно, добрий. Як він може бути не добрим, коли її так будять.

Не каву вона любила вранці… Ой, не каву…

Він пальцями стискав й відтягував соски, і почав нарощувати стегнами темп. Продовжуючи лежати на боці, він притиснувся до неї впритул і обійняв, тримаючи за груди. Його рухи стали більш розгонистими та глибокими. Герміона вже стогнала, не зупиняючись. Її лоно наповнене соками та змащенням — все палало від насолоди.

— Так! Так! — її голос уже переходив на крик. Мелфой переживав, що від пристрасних звуків дружини все закінчиться раніше, ніж він планував.

Солодкі стогін дружини Драко готовий був слухати нескінченно, навіть якщо це буде останній звук у житті.

Темп рухів збільшився і гучність ляпасів їх тіл теж. Її стогін зводив його з розуму, хотілося проникати в неї все глибше і глибше. Герміоні подобається, коли саме чоловік контролює процес — на яку глибину та з якою швидкістю її трахати. А Мелфой також задоволений розвитком ситуації — пристрасна жінка була з ним поруч, в його руках. І зараз віддається чоловіку вся, без залишку.

Гучно постогнавши й важко дихаючи, Герміона почала кінчати. Стискаючи зсередини член чоловіка, вона забирала його в стан екстазу за собою, відчуваючи, як гаряча рідина наповнює її.

Драко вийшов із неї й ліг поряд, відкинувшись на подушку. Герміона безсило притулилася до нього і подарувала поцілунок сповнений любові та вдячності.

— Я кохаю тебе!

— Я теж тебе кохаю, — трохи віддихавшись, промовив Драко. Потім підвівся і поцілував Герміону. Поцілунок ставав глибоким і пристрасним, руки почали шукати притулок на тілі чоловіка: вона відчувала, що знову стає вологою, а він відчував бажання, що наростає.

— Якщо ми не припинимо, то щотижневе засідання Міністерства Магії пройде без двох очільників відділів, — перервавши поцілунок, пробурмотіла Герміона.

Зариваючись у волосся дружини, Драко сильніше притис її до себе. Ранкові обійми (і не лише) — запорука гарного настрою на весь день. Тому Мелфой намагався максимально ввібрати ці миті.

Неохоче вона звільнилася від обіймів чоловіка, і, не боячись своєї наготи (він так навчив, адже дуже любив її тіло) попрямувала до ванної кімнати.

— Нам увечері ще Скорпіуса забирати від Нарциси, — обернувшись уже біля дверей, казала Герміона.

— Моя мати дуже хоче ще онуків і тому готова сидіти з нашим сином усі вечори, поки це не здійсниться, — закинувши руки за голову, і, дивлячись на дружину, з посмішкою промовив Мелфой.

Куточок її губ піднявся, вона також цього хотіла (як і він). Драко підвівся на ліжку і з усмішкою глянув на дружину.

— І я думаю, що десятихвилинне запізнення нам пробачать, як найкращим працівникам минулого року, — піднявши брову, випалив Мелфой, згадуючи Різдвяний бал, вітання Міністра Магії та його обіцяну відпустку.

— Ні! — скрикнула, приголомшена жінка.

Герміона намагалася сховатися в душі, але Драко був швидшим, а відстань між ліжком і дверима виявилася для нього дрібницею. І, обіймаючи дружину біля душової кабіни, млосно шепотів на вухо:

— Так, — поцілував, обриваючи слова, які були готові зірватися з її губ.

І вона здалася, віддаючись у сильні руки чоловіка (і не лише руки).

Що не кажіть, а ранок понеділка може бути добрим…