Ранкова розмова

Ранок.Хосок прокинувся перший , але побачивши сплячого Юнгі в обнімку з яким він виявляється спав він не став його будити.Чон лежав і дивився на обличчя на проти , пасма волосся спадали на очі , він довго думав про те , що сталось вчора і все прокручував і прокручував картинку.Він не вперше цілувався , але вперше не з його ініціативи і вперше з хлопцем.Хосок вирішив , що Мін зробив це на п’яну голову і навіть не згадає, то ж прийняв рішення робити вигляд ,що й нічого не було.Та й це всього лиш поцілунок – нічого більше…мабуть..
Брюнет вдягнув перший одяг що попався під руку і поплентав на кухню , де й побачив брата наминаючого пластівці з молоком.
Чг;- добвого ванку
Ч;- Доброго..А де всі?
Чг;- А всі вже роз’їхались , 11:57 , не всі сплять так як ви , до обіду…ДОРЕЕЕЧІ ПРО ВАСС..!
Ч;- Мовчати!:- перебив брата на пів слові :- По-перше , вчора всі були в хлам , і те що ми спали в ліжку це ще адекватно…В інших кімнатах зайнято було…Там он якийсь хлоп під столом спав і норм.
Чг;- Ну так,ну так…
Ч;- З спільного у нас з ним тільки ти і позавчорашня пригода!
Ю;- І вам доброго ранку:- сонно промовив Юнгі який хвилину тому зайшов на кухню і стояв за плечима Чона.:- Тоді скинь мою футболку , розкричався з самого ранку.
Він підійшов до хлопця який ще перебував в ступорі і стягнув свою футболку з нього.
Ч;- Ти норм?
Ю;- Я вже вчора казав :- усміхнувся він
Ч:- Д..Добре , я піду вдягнусь.:- сковтнув юнак.
Чг;- Ну що , вчора перепало з кимось?Чи як?
Ю;- Я тебе зараз табуреткою впижджу.Нє , побалакати з людьми , потанцював , прибухнув і пішов на бокову.
Чг;- пхпх,бачив як ти танцював)
Ю;- Танець – це танець нічого більше.
Чг;- Ну так….А чого цей з самого ранку на голках
Ю;- Мені звідки знати, він твій брати чи мій?
Чг;…..
Ю;- Питання риторичне…
Чг;- Будь з ним обережніше.Його минулі відносини були травматичними..
Ю;- В якому сенсі?
Чг;- В прямому сенсі.Він зустрічався з дівчиною і на місяць відносин вона призналась, що просто поспорила з подругою на гроші , і як вона сказала «-Я б ніколи в серйоз не стала зустрічатись з таким як ти»…
Ю;- Оу,це сумно , але для чого ти мені це говориш?Я не збираюсь робити щось таке чи починати відносини
Чг;- Ти можеш мені це розповідати скільки захочеш – я бачу як ти дивишся на нього.
Ю;- Ну і як!?
Чг;- Сам знаєш як.
Ю;- Думай що хочеш , Хо непоганий друг , але ми знайомі 3 дня від сили , про яке кохання може йти річ
Чг;- Я просто попередив , що робити з цією інформацією – твоя справа…Добре , давай , я спізнюсь на роботу , а ще до Джина тре заскочити забрати дещо.Помиєш посуд якщо не будеш зайнятий , оке :- підморгнув Чонгук і вийшов з кухні поклавши на стіл шматок папірця.
Ю;- Угу , вали – хмикнув рудик і взяв папірця до рук.Поглянувши на нього недбало засунув у кишеню штанів.
Юнгі посидівши ще кілька хвилин дивлячись в одну точку згадався , що його вчорашня пригода ще не снідала , власне як і він сам.Тому приготувавши два омлети з трьох яєць і зробивши чай він поплентався до кімнати щоб покликати хлопця до сніданку.
Ю;- Гарно виглядаєш…:- промовив юнак дивлячись на брюнета в якійсь сірі розтягнутій кофті і чорних спортивних штанах
Ч;- Ага ..дякую
Ю;- Цейво , там…Короче їсти ходи.
Ч;- Угу… :- хмикнув хлопчина і в одній шкарпетці вийшов з кімнати.
Юнгі сів навпроти ХоСока , але їжі не торкнувся.Він дивився як сонний брюнет наминав недосолений омлет.А через волосся яке стирчало він був схожий на кульбабку через що той несвідомо усміхнувся.
Ч;- Чого либу давиф?І не їфи ніфого , фи ти мене фтруїти ріфив?
Ю;- Дожуй а тоді говори , хом’як.
Ч;- Фам такий!
Ю;- Ти пам’ятаєш що вчора було?
Хосок поперхнувся їжою,Юнгі постукавши його по плечах продовжив.
Ю;- Вибач якщо образив тебе цим , я…Я не знаю як так вийшло…
(Далі Хосок буде не «Ч» а «Х», раніше писала Ч ,бо Чон Хосок…Б-Логіка)
Х;- А чому саме я?
Ю;- Я не знаю
Х;- А хто повинен знати?
Юнгі закусивши губу з середини вступив погляд в стіл,бо поняття не мав , що сказати.Чон різко опираючись однією рукою на стіл схопив хлопця навпроти за шию.І близько майже дихаючи в його губи сказав
Ч;- Якщо ти надумав мене використати – навіть не смій , інакше твої родичі збиратимуть тебе по частинах , як лего.І все , що було за останні три дні – забудь!Це все всього лиш моя привітність , не надумуй собі лишнього , ти мені лиш хороший знайомий – не більше, окей?!
Останні слова чомусь зачепили хлопця.Він дивився в карі очі і не розумів чому той так говорить.Може справді він просто надумав собі лишнього
Ю;- Добре, я й не думав ;- без каплі суму в голосі він промовив.
Ч;- Ось так.Тепер хавай,поки не вистигло.
Ю;- Дякую,я вже наївся…
Мін згорнув залишки , а точніше взагалі цілий омлет в смітник і прийнявся за миття посуду.Після чого він пішов в кімнату , щоб зв’язатись з другом який і запропонував йому коллаб – Кім НамДжуном.Хосок зібравши рюкзак і нічого не сказавши попрямував …А власне хрін його знає куди,він і сам не знав.Пішов,щоб просто не знаходитись в одній квартирі з Юнгі,не дихати одним повітрям,та не перетинатися поглядами,коли той йтиме на кухню чи у вбиральну.