Район Стохіс.(розділ 9)

Карета повільно просувалася по вузенькі вулиці, так що б охорона Ерена Єгера вспівала за нею. В середені, було задушно і не вистачало кисню, але ніхто не намагався відчинити вікно. Капітан Леві, наче кіт ліниво оглянув спочатку Ервіна з Жаном, що сиділи напроти і знервовано поглядували у вікно, а потім перевів погляд на Шаю, яка незадоволенно сжимала губи. Відвернувшись теж до вікна, Леві забувся, і протягнув руку на спинку сидіння, після чого почав намотувати на палець темне пасмо дівчіни, але тут же відчув як його вдарили бо больні нозі. Він важко зітхнув і прикривши очі прибрав руку.

– це перший і останній раз, коли я прикидаюся вилупком Ереном! -Скрізь зуби шепоче Жан і поправляє перуку, яка постійно спадала весь шлях.

– Від тебе хоч якісь толк, а мене, таке відчуття, що взяли з собою тільки для розваги! – Знов починає буркотіти Сміт Молодша і кидає гнівний погляд на дядька,який аж ніяк не відреагував.

– Не розумію, що тобі не подобається? – Без емоційно уточнює капітан і зазирає в блакитні очі Шаї, яка роздувши ніздрі вміло переводить тему, що б не почати нову сварку.

– Командире, Ви подумали над тим, що я Вам казала? За Рейнара і Бертольда.

– Так. – Відводить від вікна очі біляк і киває. – Якщо вони дійсно є іншими титанами, і Рейнар намагався тоді тобі завадити добити Ені, вони видадуть себе. Так далеко від Ерена вони не зможуть довго бути і тому зроблять все що б втекти.

– Може краще попередити капітанів, що за ними дбають? – Жан береться за воріт сорочки і починає махати ним, перука знов починає сповзати.

– Титанів може бути більше, ніж ми думаєм. Нехай слідкують за усіма.

– і чому від вашого сто четвертого корпусу стільки проблем… – фиркає Леві, і чекає реакції Шаї та з вулиці чується гуркіт.

Поліція яка супроводжувала карету зупиняється. Вони озброєнні біжуть в сторону району Стохіс і шепотки щось обговорюють. Розвідники переглядуються і першим покидає карету командир Ервін, а за ним Леві перед цим глянувши на розвідницю, яка вже вспіла зняти зелений плащ. ППМ заважає так само швидко покинути карету, тому Сміт Молодша не одразу помічає протягнуту руку капітана, та переводить погляд вперед і самостійно вилізає на ззовні. Прямо біля вуха чується незадоволений видох Леві.

– Там титан. – Попереджає Ервін поліцейських і ті дивляться на групу розвідників як на хворих. – і вона розумна.

– Що ти верзеш, Ервіне! – взбентежнно верещить командир поліції і повертає голову на гуркіт. Десь далеко вибухи і крики людей, та Ені ще не видно за будівлями.

Перевіривши ремені, та діставши мечи, Шая кидає останній погляд на капітана, який сьогодні одягнений не в форму, а вихідний костюм. Він мовчки стоїть біля її дяді і не кліпаючи очима спостерігає за реакцією поліцейських.

– Командире, я потрібна там! – перебиває дівчина і не дочекавшись відповіді клацнула по гачкам.

Настрій був відверто поганим. Цей тиждень дався занадто важко. Якби не та ніч, Сміт Молодша просто б займалася роботою, але погодившись з почуттями вона обрекла себе на постійні сварки і такі рідкі митті щастя.
В солодкі істомі, та таких жарких спогадах Шая весь наступний день вітала в думках, поки лікарь по-нові накладував шви. Леві так сильно стискав стегна що рана знов почала кровоточити.

В той же вечір, Леві викликав до себе розвідницю. Може хлопець і розраховував тільки на секс, але до цього прийшлося вислухати про підозри Сміт Молодшої. Вона з годину розгорнувши мапу показувала позиції, що вспіла проїхати і те, де побувала титанка. Погодившись з підозрами, Леві усадив її на свої коліна, щось хотів сказати, та рука сама торкнулась щоки дівчіни.
На ранок, в свої кімнаті. В одному ліжку з розвіднецею хлопець все ж таки сказав, про що думав.

– Ти ж розумієш, що розвідники немають права на сім’ю?

– З чого ти взяв, що я хочу з тобою одружитися? – з посмішкою питанням на питання відповіла Шая, та її зачепили слова хлопака. Леві дійсно подобався її, з всіма цими чудернацькими звичками і цвинтарним поглядом. Вона піднялась з плеча капітана і ковдра сповзла оголюючи її тіло. – Не льсти собі, Леві, ти був вразливим від втрати своєї команди. Хотів що б тебе втішили і я була не проти, але відносини, це не про тебе і не про мене.

– Тоді краще не продовжувати. – гучно ковтнувши слину та глядячі з низу вверх в блакитні очі закінчив капітан.

Та вони продовжували. Не могли інакше. Якою б розлюченною в той ранок Шая не покинула кімнату капітана, але раптові зустрічі закінчувались однаково солодко.

В повадках, поглядах тому як хлопець цілував її, Шая бачила що не одна вона закоханна, та чомусь Леві боявся, не хотів визнати це. Не витримавши, Сміт цієї ночі не прийшла до Леві, і з ранку вела себе холодно. Вона сподівалась що хлопець нарешті визначиться, попуститься.

Облетівши вежу розвідниця ,нарешті, знаходить титанку і Акерман, яка з люттю кидається у бій. Її червоний шарф розвівається на вітру при кожні атаці, а леза просачуються кров’ю чудовиська. І Шая радіє такі можливості: по працювати разом з Мікасою.

– Ми не можемо розраховувати на Ерена! – Замітивши підмогу кричить дівчина і відлітає на дах будівлі.

Сміт киває кинувшись на обличчя титнки, ріже від ока до підборіддя, після чого лезо ламається застрягши в плоті і вона відходить даючи змогу вдарити Мікасі. Два меча проходять скрізь праву руку великанки і та грубо відштовхує Акерман, яка перелітає два квартала, а потім зникає серед будинків. Шматки бетону та цегли розлітаються в різні сторони і це задає клопоту іншим розвідникам, які намагаються вгамувати Ені Леонхард.

Шая закручується в колесо і проходить по спині Ені. Титанка кричить від болю, зводячи лопатки разом. Вулицю озаряє блискавка і з-під завалів з’являється Ерен. Він не намагається вбивати людей, та все одно некерованно починає руйновути будівлі і чавити всіх хто не вспів втекти з вулиць.

Розвідники кожен з свого боку намагаються наздогнати титанів і в якусь мить Ханджі дає знак. Спрацьовує пастка як в лісі високих дерев, та на цей раз титанка легко зносить опори і кидається геть до стіни. Ерен, який не може так просто відпустити, даже без правої руки накидується на Ені і трощить церкву. Шая хоче йому на допомогу, та майор наказує не втручатись, адже Ерен може ненавмистно зачепити і розвідників. З-під завалів церкви не чутно криків, і переглянувшись солдати розуміють, що вони накоїли, тільки заради поїмки титанки.

Така тендітна, маленька Леонхарт гідно дає відсіч і як загнана тварина до останнього відбивається, до поки від обличчя Єгера не залишається месиво, а потім тікає до стін.
Акерман з окоровавленним обличчям з’являється в ту мить, коли Ені перетинає площу і вдалим ударом підрізає ногу, від чого титанка падає. Площа здригається, алеї з декоративними парканами ломаються, і шматки розлітаються в різні сторони. Поліця розбігається, намагаючись врятуватись, а Ервін зі скованими руками залишається на місці. Він спокійно спостерігає за бійнею, тоді як Шая помітивши кайдани нервово оглядується в надії побачити Леві, та того немає поруч з дядьком.

Швидко підвівшись, Ені продовжує шлях до стіни по дорозі вбиваючи кожного. Шая вагається, вона хоче полетіти до дяді і допомогти, та Мікаса кличе її.

Не треба казати що вона збирається зробити, і Сміт Молодша рушає за Акерман, вижимаючи максимум з балонів. Лише за хвилину, розвідниці добираються до стіни і Ені починає, хапаючись за цеглу лізти в гору. З самого верху, зачепившись за камінь розвідниці відштовхнувшись сінхронно побігли вниз, попутно вираховуючи траекторію для вдалої атаки. Від такої швидкості титанка не вспіває зреагувати і коли її пальці рубають одразу на двох руках, вона падає вниз. Нарешті Сміт побачила хоч якесь відчуття в цих блакитних очах вбивці – вона злякалася.

Залишившись в одні з виємок стіни, які наробила титанка, дівчина спостерігала за тим, як до впавшої Ені підбіг Ерен і почав вигризати плоть. Як командир все так же спостерігав зі свого місця і як щось блистнуло коли Єгер зупинився, а потім Леві накинувся на хлопця і рубанув по шиї. Тут же підлетіла Мікаса і допомагаючи Арміну витягнула Ерена з тіла титана, а інші розвідники обійшли Леонхарт з різних сторін. Гуркіт, крики людей змінилися тишею.

Нарешті можна було видохнути і Сміт, спершись на ніс титана прикрила очі. Її нога, яка хоч і швидко заживала, та вже починала нити від болю. Відкривши очі і за хвилину оглянувши грубе обличчя закам’янілого титана дівчина превела погляд на зруйнований район Стохіс. Вона зовсім не була впевненна, що це пробачать розвідці. Та тепер у них є в заручниках їх ворог.

Знов повернувшись до обличчя титана, який замурован в стіні, Сміт задумалась наскільки вони мало знають про цих істот.

З ненацька у Шаї розширяються очі та відкривається рот, вона перелякано почала відступати назад, і не замітивши що більше немає стіни, полетіла вниз. Дівочий візг гулом відбився від стін, та порушив тишу. Гачки вилетіли з рук, намагаючись їх зловити Шая почала панікувати та тут же хтось обхопив її тіло. Піднявши в гору очі, та обійнявши рятівника ногами і руками Сміт впізнала Леві, який одною рукою тримався за трос, а другою дівчину. Його полуприкриті очі і сжаті губи тут же привели в почуття Шаю.

– Що ти, бляха, робиш?! – Без привітань почав капітан.

– Пусти мене! – Підібравши випавші гачки, та зачепившись за стіну, дівчина почала відштовхувати рятівника. Її зрачки настільки розширилися, що не було видно тієї блакитності яка так подобалась Леві.

– Ти головою вдарилась? – Два болчих удара прийшлись по грудях – Та заспокойся! – Хлопцю нічого не залишалось як відпустити розвідницю яка брикалася гірше за конячку.

– В стіни титан! – З цими словами Шая піднялась туди звідки впала і Леві нічого не залишалось як піднятись слідом.

– Да вони знущаються…

Стукнувши носком чобіт по закам’янілі ноздрі, Леві повернувся до Шаї.

– Треба буде закрити його від цивільних.

-Так, капітане. – кивнувши, розвідниця вже думала піднятись на гору, та капітан схопив її за руку. Шкіра пам’ятала ласки які дарували ці руки і тому легкий холодок нагав про це і хозяйці.

– Що я зробив не так? – втомленно спитав хлопець і не відпускаючи руку чекав відповіді.

– Ми ж вирішили зупинитися, забув?