Підготовка до свята

Арон: Я кажу, що якщо на сонці є якісь жителі, для яких сприятлива пекельна атмосфера, із-за неї, вони отримали такий червоно-жовтий колір шкіри, і коли ми дивимося на сонце, то це не від його температури воно ніби переливається, а жителі сонця на ньому рухаються, а підійти ближче до сонця ми не можемо, тому що для нас ця атмосфера не сприятлива, і ми згоремо.

Ян: Що?

Арон: Нічого. Ти теж не можеш заснути?

Ян: Ну як бачиш.

Арон: Може це знак, що ми маємо зайнятися чимось?

*Ян глянув на Арона із хитрою посмішкою.*

Ян: Чим це?

Арон: Прибрати кімнату, а то вже як смітник!

*Ян змінив вираз обличчя на засмучене, ніби чекав чогось іншого.*

Ян: Ні, ти що? Зараз темно, нічого не видно.

Арон: Ну тоді я завтра сам приберу кімнату, поки тебе не буде. Добре… На добраніч!

Ян: На добраніч, мій солоденький!

*Через годину Ян заснув, але Арон ніяк не міг заснути. Він лежав на спині, та думав про життя, але його міркування перебили звуки із кухні. Арон перевернувся до Яна і спробував його розбудити, але згадав, що якщо він засинає, то тільки Бог зможе його розбудити. Арон встав із ліжка, і рушив до джерела звуків.*

Арон: Тут хтось є?