Підготовка до свята

*Ян хотів забрати коробку, але Арон встиг відкрити коробку, в якій теж лежав кал із запискою: «У котів добрий запах!».*

Арон: Це означає, що ти знав, що я подарую тобі, і вирішив мені подарувати теж саме? Ахахахаха

Ян: Ха-ха-ха. Виходить так.

Арон: Як я обожнюю тебе!

Ян: Я теж тебе!

*Ян пішов у сусідню кімнату, та приніс другий подарунок.*

Ян: Це тобі! Вже без приколів.

Арон: Дякую!

*Арон відкрив подарунок Яна, в якому лежав срібний браслет із зображенням маленького пташенятка з діамантом замість ока.*

Арон: Вона неперевершена!

Ян: Як і твоя підвіска. Як і ти сам!

Арон: Ти теж неперевершений! Дякую тобі!

Ян: Тобі теж!

*Арон міцно обійняв Яна. Ян у відповідь обійняв Арона. Вони стояли всього лише декілька секунд, але для них це була ціла вічність. Вони, немов вперше обіймалися, кожен з них відчув щось близьке один до одного. Маленький протяг впустив в їхню будівлю потік повітря, який легенько пройшовся по ним з ніг до голови, колиха їхнє волосся, та давши спокій в душі. Нарешті вони відійшли один від одного.*